ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2020 року

Київ

справа №826/10050/15

адміністративне провадження №К/9901/18500/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В.М.,

суддів - Желєзного І.В., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2017 року у складі колегії суддів: Твердохліб В.А. (головуючий), суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М. у справі за її позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» (далі - уповноважена особа Фонду, ПАТ «Старокиївський банк», відповідно) Пантіної Любові Олександрівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У травні 2015 року позивач звернулася до суду з позовом у якому просила:

1.1 - визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування Пантіної Л.О., оформлене наказом №61 від 29 серпня 2014 року, у частині визнання нікчемними всіх транзакцій та договорів банківського вкладу №05/1086-2014 від 20 травня 2014 року та банківського рахунку №49085 від 20 травня 2014 року, укладених між позивачем та ПАТ «Старокиївський банк»;

1.2 - зобов`язати уповноважену особу Фонду Пантіну Л.О. подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок Фонду;

1.3 - зобов`язати Фонд включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок Фонду.

2. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 14 вересня 2015 року позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення уповноваженої особи Фонду, оформлене наказом №61 від 29 серпня 2014 року в частині визнання нікчемними всіх транзакцій та правочинів (договорів), а саме договорів банківського вкладу №05/1086-2014 та банківського рахунку №49085, укладених 20 травня 2014 року між ПАТ «Старокиївський банк» та позивачем; зобов`язав уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок Фонду. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

2.1 Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із того, що у відповідача відсутні правові підстави для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Старокиївський банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у межах гарантованої суми відшкодування. Суд зазначив, що відповідач не довів факт наявності причинно-наслідкового зв`язку між правочином, який укладений позивачем та неплатоспроможністю банку чи неможливістю виконання у зв`язку із таким правочином зобов`язань перед іншими кредиторами.

3. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 6 червня 2017 року, скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким відмовив у задоволенні позову.

3.1 Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач не є вкладником, який набув право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду, оскільки відкриття рахунку у банку на ім`я позивача відбулося з метою отримання коштів не за рахунок банку, а за рахунок Фонду. Позивача не включено до переліку вкладників у зв`язку з виявленням нікчемних правочинів на підставі статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VI) та статті 228 Цивільного кодексу України з посиланням на те, що вказаний правочин порушує публічний порядок та спрямований на незаконне заволодіння майном держави. З урахуванням цього, суд вважає, що дії відповідача є провомірними.

4. Судами попередніх інстанцій встановлено:

4.1 20 травня 2014 року між ПАТ «Старокиївський банк» (Банк) та Позивачем (Клієнт) укладено договір банківського рахунку 05/1086-2014, згідно умов якого банк за заявою клієнта відкриває банківський поточний (на вимогу) рахунок Клієнта НОМЕР_1 у гривні.

4.2 Також, 20 травня 2014 року між ПАТ «Старокиївський Банк» (Банк) та Позивачем (Вкладник) укладено договір банківського вкладу №05/1086-2014, за умовами якого банк відкриває вкладнику вкладний (строковий) рахунок «Надійний» у гривні, а Вкладник вносить на відкритий рахунок кошти у розмірі 190000,00 грн строком до 20 червня 2014 року.

4.3 Згідно з квитанцією №CASH 23 від 20 травня 2014 року позивач на депозитний рахунок вніс 190000,00 грн.

4.4 17 червня 2014 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову №365 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» до категорії неплатоспроможних».

4.5 Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17 червня 2014 року №50 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Старокиївський банк», згідно з яким з 18 червня 2014 року по 18 вересня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Пантіну Л.О.

4.6 Наказом №23 від 24 червня 2014 року уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Старокиївський банк» прийнято рішення про здійснення в банку перевірки договорів, укладених протягом 1 року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають критеріям, передбаченим частиною другою статті 38 Закону №4452-VI, для чого утворено комісію.

4.7 Рішенням комісії з перевірки договорів, відповідно до протоколу від 29 серпня 2014 року, надано на затвердження уповноваженій особі Фонду перелік нікчемних договорів та інших правочинів, виявлених за результатами перевірки.

4.8 З виписки з протоколу засідання виконавчої дирекції Фонду від 21 серпня 2014 року №182/1 вбачається, що вирішено підтримати пропозицію уповноваженої особи Фонду Пантіної Л.О. щодо тимчасового блокування виплати грошових коштів за рахунками фізичних осіб-вкладників згідно переліку, наведеному у листі від 11 серпня 2014 року №2051/01-02.

4.9 29 серпня 2014 року наказом тимчасової адміністрації ПАТ «Старокиївський Банк» №61 зупинено перерахування/виплати за транзакціями і правочинами згідно переліку. Визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори), згідно переліку, який додається до цього наказу.

4.10 До вказаного переліку включено і договори від 20 травня 2014 року банківського вкладу №05/1086-2014, банківського рахунку №49085, укладені між ПАТ «Старокиївський Банк» та позивачем.

4.11 1 вересня 2014 року уповноваженою особою Фонду подано до ДДСБЕЗ МВС України заяву про відкриття кримінального провадження щодо осіб, причетних до організації схеми зарахування коштів юридичних осіб - клієнтів банку фізичним особам, як фінансової допомоги з метою повернення таким чином коштів юридичним особам, які не гарантуються Фондом. У переліку перерахованих банківських операцій вказано і транзакції за договором банківського вкладу позивача.

4.12 18 листопада 2014 року листом №13/2/2-22818 Головне слідче управління МВС України повідомило уповноважену особу Фонду про проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні №12014000000000367, внесеному 11 вересня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за фактом зловживання службовими особами юридичної особи приватного права ПАТ «Старокиївський Банк» своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної винагороди для інших осіб, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків банку, які в 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 364-1 КК України.

4.13 11 вересня 2014 року прийнято постанову Правління Національного банку України №563 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк».

4.14 17 вересня 2014 року на підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №92 про початок процедури ліквідації ПАТ «Старокиївський банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Старокиївський банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» ПантінуЛ.О.

4.15 17 вересня 2014 року уповноважена особа Фонду листом №2412/09-02 повідомив позивача про те, що правочин, у тому числі договори від 20 травня 2014 року банківського вкладу №05/1086-2014, банківського рахунку №49085, операції з внесення грошових коштів на поточний рахунок, відкритий на виконання вказаного договору, який є предметом кримінального провадження. Банком визнаний нікчемним відповідно до вимог статті 38 Закону №4452-VI.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5.1. На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначила, що вона відповідає вимогам вкладника згідно статті 2 Закону №4452-VI, підстави для невключення її до Переліку вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми вкладу, відсутні, а тому її право на отримання гарантованої суми вкладу протиправно та безпідставно порушено відповідачем.

6. Відзив на касаційну скаргу відповідач не подав.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

8. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом №4452-VI.

9. Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

10. Згідно з положеннями частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.

11. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

12. Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

13. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

14. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

15. Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

16. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

17. Отже, Закон №4452-VI пов`язує можливість реалізації права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу (рахунку) за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

18. Відповідно до частини першої статті 34 Закону №4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

19. Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону №4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.

20. Відповідно до частини другої статті 34 Закону №4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України».

21. Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

22. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

23. Відповідно до частини першої статті 36 Закону №4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

24. За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

25. Частиною п`ятою статті 36 Закону №4452-VI перебачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку); 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку; 4) зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі; 5) нарахування відсотків за зобов`язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

26. Разом із тим, у силу пункту 5 частини шостої цієї ж статті обмеження, встановлене пунктом 1 частини п`ятої цієї статті, не поширюється на зобов`язання банку, зокрема, щодо виконання операцій з виплати переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

27. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач уклав з ПАТ "Старокиївський банк" договір банківського вкладу (депозиту) та на відповідних рахунках позивача розміщено грошові кошти згідно з зазначеним договором, а тому в розумінні закону позивач є вкладником.

28. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок позивача відбулось до початку віднесення ПАТ "Старокиївський банк" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (17 червня 2014 року).

29. Закон №4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.

30. Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.

31. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI).

32. Зі змісту даної норми вбачається, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ «Старокиївський банк», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

33. Відтак, метою пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

34. Суд зазначає, що на позивача у цій справі поширюється конституційний принцип «для особи приватного права дозволено все, що не заборонено законом», який закріплений в частині першій статті 19 Конституції України та сформульований наступним чином: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

35. Тоді, як застосовуючи частину третю статті 38 Закону №4452-VI,Фонд або його уповноважена особа зобов`язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

36. Забезпечуючи виконання статті 38 Закону №4452-VI відповідач, фактично, позбавлений дискреційних повноважень, під якими слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

40. Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ «Старокиївський банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому вона підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Старокиївський банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.

41. Відтак, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача. як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок Фонду.

42. Вказана правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а.

43. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявності правових підстав вважати спірний договір банківського вкладу, укладений між позивачем та ПАТ «Старокиївський банк» нікчемним та, відповідно, застосовувати наслідки нікчемності до даних договорів, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом №4452-VI, для невключення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду.

44. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, який дійшов висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок Фонду.

45. Щодо висновку суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду, оформлене наказом №61 від 29 серпня 2014 року в частині визнання нікчемними всіх транзакцій та правочинів (договорів), а саме договорів банківського вкладу №05/1086-2014 та банківського рахунку №49085, укладених 20 травня 2014 року між ПАТ «Старокиївський банк» та позивачем Суд зазначає таке.

46. Згідно з частинами першою, другою, десятою статті 38 Закону №4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

47. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону №4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

48. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України та частина третя статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ "Старокиївський банк" із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

49. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №819/353/16.

50. Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

51. Відтак і права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

52. Встановлена правова природа згаданого рішення унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправним рішення уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором банківського рахунку, укладеного між ПАТ «Старокиївський банк» та позивачем, відтак не може бути розглянута у судовому порядку (у тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах), а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

53. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а.

54. Згідно частини першої статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

55. Ураховуючи, що суд апеляційної інстанції скасував судове рішення, яке відповідає закону, Суд приходить до висновку про те, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, скасувати постанову суду апеляційної інстанції. Постанову суду першої інстанцій в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду Пантіної Л.О., оформлене наказом №61 від 29 серпня 2014 року в частині визнання нікчемними всіх транзакцій та правочинів (договорів), а саме: договорів банківського вкладу №05/1086-2014 та банківського рахунку №49085, укладених 20 травня 2014 року між ПАТ «Старокиївський банк» та ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити; у іншій частині рішення суду першої інстанції залишити в силі.

56. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтею 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

57. Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341 345 349 352 354 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

58. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

59. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2017 року скасувати.

60. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2015 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни, оформлене наказом №61 від 29 серпня 2014 року в частині визнання нікчемними всіх транзакцій та правочинів (договорів), а саме: договорів банківського вкладу №05/1086-2014 та банківського рахунку №49085, укладених 20 травня 2014 року між публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк» та ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.

У решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2015 року залишити в силі.

61. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: І.В. Желєзний

С.М. Чиркін