ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2020 року

Київ

справа №826/10392/16

провадження №К/9901/29366/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Житлової комісії Київського гарнізону, Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Мазур А.С. від 26 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Саприкіної І.В., Карпушової О.В., Кучми А.Ю., від 22 березня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Житлової комісії Київського гарнізону (далі - відповідач 1), Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (далі - відповідач 2), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України та Житлової комісії Київського гарнізону, які полягають у:

а) нескладанні Списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень у Київському гарнізоні, за встановленою формою в додатку 11 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра оборони України від 30 листопада 2011 року № 737;

б) невключенні до Списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень у Київському гарнізоні, у першочерговому порядку інвалідів Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб, які згідно зі статті 46 Житлового кодексу України мають переважне право на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків;

в) нерозміщенні Списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень у Київському гарнізоні, на веб-сайті Міністерства оборони України в мережі Інтернет;

.

- зобов`язати Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України та Житлову комісію Київського гарнізону:

а) скласти список осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень у Київському гарнізоні, за встановленою формою (додаток 11 Інструкції);

б) включити до Списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень у Київському гарнізоні, у першочерговому порядку інвалідів Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб за часом набуття категорії пільги - позачерговий, які згідно зі статтею 46 Житлового кодексу України мають переважне право на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків;

в) утриматись від вчинення дій щодо розподілу жилих приміщень до складання Списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень у Київському гарнізоні, за встановленою формою та з включенням до цього Списку у першочерговому порядку інвалідів Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб за часом набуття категорії пільги - позачерговий - та розміщення зазначеного Списку на веб-сайті Міністерства оборони України в мережі Інтернет;

- зобов`язати Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України та Житлову комісію Київського гарнізону вчинити дії щодо забезпечення житлом осіб, що потребують поліпшення житлових умов, у порядку черги після того, як будуть забезпечені житлом особи, які перебувають у Списку осіб, що мають право на позачергове одержання житла;

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідачів Список осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень у Київському гарнізоні, за встановленою формою в додатку 11 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра оборони України від 30 листопада 2011 року № 737, не складався та не ведеться. Крім того, за твердженнями позивача, до вказаного Списку у першочерговому порядку не занесено інвалідів Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб. Також, позивачем наголошено, що з огляду на викладене, на час звернення з даним позовом до суду останній з вини відповідачів у Списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, обліковується у черзі за № 2024, що не відповідає дійсності.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України та Житлової комісії Київського гарнізону щодо нескладання Списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень у Київському гарнізоні, за встановленою формою в додатку 11 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра оборони України від 30 листопада 2011 року № 737, а також щодо нерозміщення Списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень у Київському гарнізоні, на веб-сайті Міністерства оборони України в мережі Інтернет. Зобов`язано Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України та Житлову комісію Київського гарнізону скласти Список осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень у Київському гарнізоні, за встановленою формою. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

3. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2017 року скасовано. Провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у редакції на час постановлення ухвали.

4. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив з того, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки спір належить до цивільної юрисдикції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2017 року в частині відмови у задоволенні позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно довідки від 2 серпня 2016 року №17783, ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку у ЖК гарнізоні міста Києва, дата зарахування на квартирний облік 28 вересня 2001 року, найменування пільги «інвалід війни», номер в загальній черзі гарнізону - 4398, номер в черзі «позачергових» - 2145.

У той же час, за твердженням позивача, з огляду на протиправну бездіяльність відповідачів, яка полягає у не складанні Списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень у Київському гарнізоні, за встановленою формою, а також не розміщенням останнього на веб-сайті Міністерства оборони України в мережі Інтернет, ОСОБА_1 у такому Списку обліковується у черзі за № 2024, що не відповідає дійсності.

7. Вважаючи таку бездіяльність відповідачів протиправною позивач звернувся з позовом до суду.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що предметом розгляду цієї справи є дії суб`єкта владних повноважень під час виконання ним владних управлінських функцій, а тому спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Скаржник зазначив, що йому гарантовано переважне право на одержання жилого приміщення перед всіма іншими категоріями позачерговиків та забезпечення жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, яке відповідачами порушено. Також зазначив, що судами не взято до уваги те, що предметом даного позову є не забезпечення його житлом, а оскарження дій та бездіяльності відповідачів при організації забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями.

9. У запереченні на касаційну скаргу Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року, посилаюсь на її законність та обґрунтованість.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

11. Судами попередніх інстанцій зазначено, що між ОСОБА_1 та Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України і Житловою комісією Київського гарнізону існує спір про право позивача на одержання житла для постійного проживання.

12. Суд апеляційної інстанції зазначив, що предметом спору є оскарження бездіяльності відповідача щодо нескладання Списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, нерозміщення такого списку на веб-сайті Міністерства оборони України, а також вимога щодо включення до вказаного Списку у першочерговому порядку інвалідів Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб, які мають переважне право на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків. Суд дійшов висновку, що спір не належить до адміністративної юрисдикції, а підлягає розгляду в порядку цивільного провадження.

13. Верховний Суд погоджується із судом апеляційної інстанції, що спірні правовідносини є житловими і регулюються Житловим кодексом, яким закріплюється право громадян на житло та регулюються житлові відносини з метою забезпечення гарантованого Конституцією України права громадян на житло, як завдання житлового законодавства.

14. Відповідно до частини першої статті 15 Цивільно правового кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин.

Поняття «житлові відносини» в контексті змісту наведеної норми включає і право на одержання житла в зв`язку з проходженням публічної служби, оскільки норма не містить винятку зі встановленого нею загального правила.

15. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 2 грудня 2014 року у справі № 21-530а14 і колегія судді Касаційного адміністративного суду не вбачає підстав для відступу від неї.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

16. Правова позиція у подібних правовідносинах щодо юрисдикції спорів, пов`язаних з правовідносинами про захист права конкретної фізичної особи на житло висловлювалась у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, в постанові від 3 липня 2019 року у справі № 1306/9031/2012.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що за своєю суттю вимога забезпечити житлом в особливому порядку (поза чергою) є однією зі складових правового відношення з реалізації права на житло, в якому не можуть не зачіпатися права інших осіб, які теж мають право на позачергове отримання житла за схожих умов. Такі правові ситуації зумовлюють появу спорів про право, вирішення яких з огляду на коло суб`єктів та правову основу спору віднесено до цивільного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскільки спірні правовідносини пов`язані із забезпеченням позивача та його родини житлом, цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, позаяк у такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного права. Отже, такий спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а пов`язаний з вирішенням питання щодо права на житло.

Велика Палата Верховного Суду вже висловлювалась щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема у справі № 815/2551/15.

17. Отже, на підставі наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що заявлений ОСОБА_1 позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а не адміністративного, у зв`язку з чим провадження по справі закрито правомірно та обґрунтовано.

18. Наведені у касаційній скарзі доводи Верховний Суд відхиляє, оскільки вони не спростовують правильність висновку суду апеляційної інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

20. За таких обставин Верховний Суд приходить до висновку про те, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновок суду є правильним, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

судді Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний