ПОСТАНОВА
Іменем України
06 серпня 2020 року
Київ
справа №826/10616/16
адміністративне провадження №К/9901/22961/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції адміністративну справу №826/10616/16
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, Кабінету Міністрів України, про визнання протиправними бездіяльності та дій, скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2016 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Кобилянського К.М., суддів Мазур А.С., Федорчука А.Б., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Лічевецького І.О., суддів Мельничука В.П., Мацедонської В.Н.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, Кабінету Міністрів України, щодо не виконання в повному та фактичному обсязі рішення Європейського суду з прав людини від 19.11.2015 по заяві №64511 у справі « Юрій Олексійович Щічка проти України та інші 572 заяви» стосовно позивача, в частині не виконання беззаперечного зобов`язання Уряду України виконати постанову Дарницького районного суду міста Києва від 25.01.2010 у справі №2а-353/10, залишену без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05.04.2011 з урахуванням ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 20.05.2011 у справі №2а-353/10 про роз`яснення постанови, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2013 у справі №2а-353/10;
- визнати протиправними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Міністерства юстиції України, що полягають у винесенні постанови від 29.06.2016 про закінчення виконавчого провадження ВП №49859532;
- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 29.06.2016 про закінчення виконавчого провадження ВП №49859532;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що проявилася в не підготовці та в не надісланні вимоги державного виконавця до Пенсійного фонду України, Міністерства юстиції України, Кабінету Міністрів України, УПФ в Дарницькому районі м. Києва про вжиття захотів щодо виконання постанови Дарницького районного суду м. Києва від 25.01.2010 у справі №2а-353/10, залишеної без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 05.04.2011, з урахуванням ухвали Дарницькою районного суду м. Києва від 20.05.2011 у справі №2а-353/10 про роз`яснення постанови, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2013 у справі №2а-353/10;
- зобов`язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерство юстиції України вжити заходів щодо підготовки та надіслання вимоги державного виконавця до Пенсійного фонду України, Міністерства юстиції України, Кабінету Міністрів України, УПФ в Дарницькому районі м. Києва про вжиття заходів щодо виконання постанови Дарницького районного суду м. Києва від 25.01.2010 у справі №2а-353/10, залишеної без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05.04.2011, з урахуванням ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 20.05.2011 у справі №2а-353/10 про роз`яснення постанови, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2013 у справі №2а-353/10;
- зобов`язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерство юстиції України вжити заходів щодо підготовки та надіслання вимоги державного виконавця до Міністерства юстиції України про вжиття заходів щодо виконання зобов`язання Уряду України та виплати пеню за період з 19.02.2016 у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діяла в цей період, до якої мас бути додано три відсоткові пункти за триваюче невиконання постанови Дарницького районного суду м. Києва від 25.01.2010 у справі №2а-353/10, залишеної без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 05.04.2011, з урахуванням ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 20.05.2011 у справі №2а-353/10 про роз`яснення постанови, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2013 у справі № 2а-353/10.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що постанова відповідача про закінчення виконавчого провадження є протиправною, оскільки рішення Європейського суду з прав людини від 19.11.2015 №64511 у справі « Юрій Олексійович Щічка проти України та 572 інші заяви» відносно позивачки не виконано в повному обсязі.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, що проявилася в невиконанні в повному та фактичному обсязі рішення Європейського суду з прав людини від 19.11.2015 по заяві №64511 у справі « Юрій Олексійович Щічка проти України та інші 572 заяви» стосовно стягувача ОСОБА_1 , в частині не виконання беззаперечного зобов`язання Уряду України виконати постанову Дарницького районного суду міста Києва від 25.01.2010 у справі №2а-353/10, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05.04.2011 з урахуванням ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 20.05.2011 у справі №2а-353/10 про роз`яснення постанови, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2013; визнано протиправними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що проявились у винесенні постанови від 29.06.2016 про закінчення виконавчого провадження ВП №49859532; визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 29.06.2016 про закінчення виконавчого провадження ВП №49859532; зобов`язано Міністерство юстиції України вжити заходів щодо підготовки та надіслання вимоги державного виконавця до Пенсійного фонду України, Міністерства юстиції України, Кабінету Міністрів України, УПФ в Дарницькому районі м. Києва про вжиття заходів щодо виконання постанови Дарницького районного суду м. Києва від 25.01.2010 у справі №2а-353/10, залишеної без змін ухвалою Апеляційного суд м. Києва від 05.04.2011, з урахуванням ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 20.05.2011 у справі №2а-353/10 про роз`яснення постанови, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2013; у решті позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 25.10.2010 №2а-353/10, з урахуванням ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 20.05.2011 №2а-353/10 зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва проводити позивачці перерахунок та виплату пенсії, згідно вимог ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю, яка повинна становити 75% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - з 01.04.2009 і постійно, а тому одноразова виплата у розмірі 38 734,27 грн не є належним виконанням рішення національного суду, а відтак і рішення Європейського суду з прав людини у справі від 19.11.2015 №64511, тому постанова про закінчення виконавчого провадження від 29.06.2016 №49859532 є передчасною та підлягає скасуванню.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2016 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що починаючи з 23.07.11 в Україні змінилося правове регулювання, на підставі якого позивачці здійснювалась виплата пенсії та інші соціальні виплати згідно з судовим рішенням. Отже, припинення з 01.11.2011 пенсійним органом виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 25.10.2010 №2а-353/10 та призначення нового розміру пенсії з часу змін в законодавстві є правомірним, оскільки у позивачки з цього часу виникають інші (нові) правовідносини. При цьому відсутність у вказаному рішенні кінцевої дати виплати пенсії з урахуванням перерахунку не породжує у боржника обов`язок довічно здійснювати виплату пенсії, та додаткової пенсії у розмірах, встановлених вказаним судовим рішенням. Такий обов`язок у боржника припиняється у разі зміни правового регулювання виплати зазначених соціальних виплат. З урахуванням викладеного, та того, що грошові кошти перераховані позивачці платіжним дорученням Міністерства юстиції України від 25.02.2016 №442 у розмірі 29786,20 грн (еквівалент 1000 євро) та платіжним дорученням Міністерства юстиції України від 17.06.2016 №2476 перерахована заборгованість за рішенням національного суду у розмірі 38 734,27 грн рішення Європейського суду з прав людини від 19.11.2015 по заяві №64511 у справі « Юрій Олексійович Щічка проти України та інші 572 заяви» в частині, що стосується ОСОБА_1 виконано в повному обсязі, та, як наслідок, постанова відповідача про закінчення виконавчого провадження є законною та обґрунтованою.
IV. Позиція інших учасників справи
7. Позивач правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу не скористався.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року.
9. 15 лютого 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду та за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Бевзенка В.М.. (головуючого судді), Шарапи В.М., Данилевич Н.А.
10. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано 24 квітня 2020 року для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючому судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А. на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Деревицької від 24 квітня 2020 року №659/0/78-20.
11. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 29 квітня 2020 року касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято до провадження.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 04 серпня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 06 серпня 2020 року.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
12. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, постановою Дарницького районного суду міста Києва від 25.10.2010 №2а-353/10, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 05.04.2011, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено: зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва проводити перерахунок та виплату пенсії згідно ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю, яка повинна становити 75% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - з 01.04.2009.
13. 20.05.2011 Дарницький районний суд м. Києва прийняв ухвалу №2а-353/10 про роз`яснення постанови Дарницького районного суду м. Києва від 25.01.2010, якою викладено резолютивну частину постанови Дарницького районного суду м. Києва від 25.01.2010 в такій редакції: «Зобов`язати Управління Пенсійного фонду в Дарницькому районі м. Києва провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно вимог ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю, яка повинна становити 75% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - з 01.04.2009 і постійно».
14. Вважаючи довготривале невиконання постанови Дарницького районного суду міста Києва від 25.10.2010 №2а-353/10 та ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 20.05.2011 №2а-353/10 протиправним, позивачка звернулась до Європейського суду з прав людини із заявою №59968/13 «Ляхутіна проти України», яка була розглянута судом в межах заяви №64511/12 «Щічка проти України та 572 інші заяви».
15. Європейський суд з прав людини 19.11.2015 прийняв рішення по заяві №64511/12 « Юрій Олексійович Щічка проти України та 572 інші заяви», відповідно до якого:
«Уряд визнає надмірну тривалість виконання рішень національних судів, зазначених у додатку до цієї декларації.
Уряд готовий виконати рішення національних судів, зазначених у додатку, які ще підлягають виконанню, а також сплатити кожному заявнику 1000 євро.
Сума у розмірі 1000 євро є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також судових та інших витрат, буде конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Держава виплатить вищезазначені кошти і виконає рішення національних судів, які ще підлягають виконанню, протягом трьох місяців з дати повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати цих сум і невиконання рішень національних судів протягом зазначеного тримісячного строку Уряд зобов`язується сплатити пеню за період з моменту спливу тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Ці виплати та виконання зазначених рішень національних судів становитимуть остаточне вирішення цих справ.»
16. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 19.11.2015 №64511/12 відкрив виконавче провадження №49859532.
17. 29.06.2016 Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняв постанову про закриття виконавчого провадження №49859532, на підставі п. 8. ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».
18. Відповідно до постанови Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 29.06.2016 ВП№49859532 рішення суду виконано фактично у повному обсязі згідно з виконавчим документом. Грошові кошти перераховані стягувачу платіжним дорученням Міністерства юстиції України від 25.02.2016 №442 у розмірі 29786,20 грн (еквівалент 1000 євро) та платіжним дорученням Міністерства юстиції України від 17.06.2016 №2476 перерахована заборгованість за рішенням національного суду у розмірі 38 734, 27 грн.
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
19. Частини 1-4 статті 8 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV (далі - Закон №3477-IV): виплата стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного або у строк, передбачений у Рішенні. У разі порушення строку, зазначеного в частині першій цієї статті, на суму відшкодування нараховується пеня відповідно до Рішення. Протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Орган представництва надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті "б" ч. 5 ст. 7 цього Закону. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом 10 днів від дня надходження зазначених у частині третій цієї статті документів здійснює списання на вказаний стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності - на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України. Порядок збереження коштів на депозитному рахунку державної виконавчої служби визначається Законом України №606-XIV.
20. Пункт 9 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон №606-XIV) відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Пункт 8 частини 1 статті 49 Закону №606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
21. Стаття 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 63 Закону №796-XII фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.
22. Законом України від 14.06.2011 №3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнені Прикінцеві положення пункту 4, якими установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
24. Суд зазначає, що підставою винесення державним виконавцем спірної постанови стали встановлені відповідачем обставини фактичного виконання рішення Європейського суду з прав людини від 19.11.2015 по заяві №64511 у справі « Юрій Олексійович Щічка проти України та інші 572 заяви» в частині, що стосується позивачки.
25. Державний виконавець встановив, що грошові кошти перераховані стягувачу платіжним дорученням Міністерства юстиції України від 25.02.2016 №442 у розмірі 29786,20 грн (еквівалент 1000 євро), а також платіжним дорученням Міністерства юстиції України від 17.06.2016 №2476 перерахована заборгованість за рішенням національного суду у розмірі 38 734,27 грн (за період з 01.04.2009 по 22.07.2011).
26. Позивачка вважає, що одноразова виплата у розмірі 38 734,27 грн не є належним виконанням рішення національного суду, а відтак і рішення Європейського суду з прав людини у справі від 19.11.2015 №64511, оскільки в постанові Дарницького районного суду м. Києва від 25.01.2010 у справі №2а-353/10 не встановлено строк, протягом якого їй повинні здійснюватись виплати, а відтак пенсійним органом повинні постійно проводитися відповідні виплати у розмірі, вказаному в постанові суду.
27. Колегія суддів Верховного Суду вважає, що судами попередніх інстанцій такі доводи позивачки безпідставно були визнані обґрунтованими з огляду на наступне.
28. Аналіз норм діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства дає підстави дійти висновку, що оскільки 23 липня 2011 року набрала чинності постанова №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", якою встановлено розмір додаткової пенсії особам, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, положення статей 50, 54 Закону №796-XII підлягають застосуванню лише до 23 липня 2011 року, а після вказаної дати застосуванню підлягають положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від №2857-VI від 28 грудня 2010 року та постанови №745.
29. Таким чином, починаючи з 23.07.2011 в Україні змінилося правове регулювання, на підставі якого позивачці здійснювалась виплата пенсії та інші соціальні виплати згідно з судовим рішенням.
30. Зі змісту поняття "пенсія" випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.
31. Водночас порядок та строки нарахування пенсій можуть бути змінені за умов іншого законодавчого регулювання.
32. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі №522/5744/17, від 30.07.2019 у справі №813/6090/15, і Суд не знаходить підстав для відступу від неї.
33. У вказаних постановах Суди, здійснивши аналіз положень Закону №796-XII, Закону України від 14 червня 2011 року №3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", постанови №745, зазначили, що з 23 липня 2011 року чинним законодавством встановлено інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону №796-XII, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
34. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про повне виконання рішення Європейського суду з прав людини від 19.11.2015 по заяві №64511 у справі « Юрій Олексійович Щічка проти України та інші 572 заяви» стосовно позивачки, оскільки цей факт підтверджується матеріалами справи, а також правомірність постанови від 29.06.2016 про закінчення виконавчого провадження ВП№49859532.
35. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон №460-IX).
36. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
37. Згідно з частиною першою статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
38. Отже, з огляду приписи частини першої статті 351 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із ухваленням у справі нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
IХ. Судові витрати
39. Відповідно до частин другої, п`ятої, шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
40. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
41. У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
42. Отже, загальне правило розподілу судових витрат полягає у тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При цьому відповідачу - суб`єкту владних повноважень, можуть компенсуватись лише документально підтверджені витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
43. Тому, зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених відповідачем у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 139 341 344 349 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити.
2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року в справі № 826/10616/16 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, Кабінету Міністрів України, про визнання протиправними бездіяльності та дій, скасування постанови, зобов`язання вчинити дії в повному обсязі.
4. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий : О. В. Кашпур
Судді: О. Р. Радишевська
С.А. Уханенко