ПОСТАНОВА
Іменем України
22 квітня 2020 року
Київ
справа №826/11872/16
касаційне провадження №К/9901/36496/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Марсєл Енерджі Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.2017 (суддя Келеберда В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017 (головуюча суддя - Бужак Н.П., судді: Костюк Л.О., Межевич М.В.) у справі № 826/11872/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Марсєл Енерджі Україна» до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2016 № 0017581201,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Марсєл Енерджі Україна» звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.07.2016 № 0017581201.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 11.01.2017 позовні вимоги залишив без задоволення.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.03.2017 залишив постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2017 без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Марсєл Енерджі Україна» звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування своїх вимог посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме: положень підпункту 2 пункту 3 Розділу 3 Наказу Міністерства Фінансів України «Про затвердження порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» від 28.12.2015 № 1204, підпункту 16.1.11 пункту 16.1 статті 16, пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пунктів 7.4, 7.1 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Зокрема, вказує на те, що затримка реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з його вини: у даному випадку з боку відповідача мало місце системне блокування реєстрації податкових накладних шляхом штучного створення перешкод для укладення договору про визнання електронних документів. Також позивач наголошує на тому, що судами безпідставно не взято до уваги порушення податковим органом строків направлення прийнятого податкового повідомлення-рішення: складене 07.07.2016 податкове повідомлення-рішення направлене на адресу позивача 11.07.2016.
Переглядаючи оскаржені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судами норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Марсєл Енерджі Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних по податку на додану вартість за період січень - лютий 2016 року, за наслідком якої складено акт від 22.04.2016 № 4071/26-58-12-01-40058098.
На підставі зафіксованих вказаним актом перевірки порушень Товариством з обмеженою відповідальністю «Марсєл Енерджі Україна» вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.04.2016 № 0008461201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 67066,85 грн.
За результатами адміністративного оскарження вказаного акта індивідуальної дії Головне управління ДФС у м. Києві рішенням від 21.06.2016 № 138/3/10/26-15-10-01 скасувало податкове повідомлення-рішення від 25.04.2016 № 0008461201 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 38973,50 грн., а в іншій його частині - залишило без змін.
У зв`язку із зазначеним податковим органом сформовано нове податкове повідомлення-рішення від 07.07.2016 № 0017581201, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 28093,35 грн. за порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 280933,50 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що обставини щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються позивачем. При цьому, обґрунтування позовних вимог в частині протиправності дій Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві при розгляді поданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Марсєл Енерджі Україна» договору про визнання електронних документів судами не взято до уваги з огляду на те, що такі дії податкового органу у межах цієї справи не оскаржуються, а тому не входять до предмету доказування.
Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Враховуючи викладене, податкові накладні підлягають реєстрації платником податку на додану вартість у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.
Згідно з пунктом 1201.1. статті 1201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.
Отже, допущення платником податку податкового правопорушення щодо недотримання граничного строку реєстрації податкових накладних має наслідком застосування відповідальності у вигляді штрафу, розмір якого залежить від кількості пропущених днів реєстрації.
Як встановлено судами та не заперечується позивачем у касаційній скарзі, Товариство з обмеженою відповідальністю «Марсєл Енерджі Україна» визнає факт допущення несвоєчасної реєстрації податкових накладних, що зафіксовано актом перевірки.
Разом з тим, звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначив, що допущення вказаних порушень мало місце внаслідок порушення податковим органом термінів надсилання квитанції № 2 щодо результатів розгляду поданого вперше Товариством з обмеженою відповідальністю «Марсєл Енерджі Україна» договору про визнання електронних документів.
У контексті вирішення цієї справи необхідно враховувати, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вищенаведені приписи дають підстави для висновку про те, що саме протиправність дії/бездіяльності є обов`язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням.
З системного аналізу наведених положень, а також з огляду на підстави заявлення цього позову, для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.
Вимоги частин четвертої та п`ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях), які кореспондують правилам частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017), зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.
Однак, у порушення принципу офіційності з`ясування обставин справи суди попередніх інстанцій не досліджували таких обставин, незважаючи на те, що вони входять до предмету доказування у цій справі.
У свою чергу, невстановлення таких обставин позбавляє можливості достеменно перевірити, які фактичні причини призвели до реєстрації позивачем податкових накладних з пропуском встановленого граничного строку такої реєстрації, та, як наслідок - визначити наявність/відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності за такі порушення.
Враховуючи неналежне виконання судами попередніх інстанцій положень процесуального законодавства, оскаржувані судові рішення не можуть вважатися обґрунтованими.
Разом з тим, щодо наведених у касаційній скарзі доводів позивача про порушення податковим органом встановлених законодавством строків надсилання Товариству з обмеженою відповідальністю «Марсєл Енерджі Україна» оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд касаційної інстанції зазначає, що такі обставини не можуть бути самостійною підставою для скасування вказаного акта індивідуальної дії, оскільки впливають лише на визначення граничних строків погашення застосованих ним (податковим повідомленням-рішенням) штрафних санкцій.
Частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Таким чином, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для задоволення позову з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Керуючись частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-IX, статтями 341 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Марсєл Енерджі Україна» задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017 у справі № 826/11872/16 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна
Л.І. Бившева
В.В. Хохуляк