ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 року

м. Київ

справа №826/12806/16

касаційне провадження № К/9901/30904/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Гончарової І.А., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2017 (суддя Келеберда В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2017 (головуючий суддя - Мєзєнцев С.І., судді - Файдюк В.В. Чаку Є.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у місті Києві (далі - Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Інспекції, у якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006081201 від 28.03.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що: всупереч положень Податкового кодексу України контролюючий орган включив до інвестиційного доходу позивача суми коштів, сплачених за договорами, які в подальшому були розірвані, в результаті чого ТОВ «Фондовий Форекс» повернув кошти позивачу; документи, отримані Інспекцією від СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві для проведення перевірки позивача, а також документи, які були надані ОСОБА_1 додатково, були достатніми для того, щоб з`ясувати, що інвестиційний прибуток позивача дорівнює нулю; факт не зазначення в договорі саме такого формулювання причини для розірвання як «сукупність умов, які характеризують співвідношення попиту і пропозиції на певні товари й послуги», на яке посилається податковий орган, не є порушенням чинного законодавства та не передбачає обов`язку доведення платником чинності цього формулювання як підстави для розірвання договору, з урахуванням того, що позивач не зобов`язаний доводити причину розірвання договору.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 12.06.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2017, у задоволенні позову відмовив повністю.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовані тим, що: контролюючим органом встановлено, що ціна продажу на цінні папери емітента ТОВ «КУА «Профіт Інвест» (ЗНВПІФ «Перспективний») протягом 2013 року не змінювалась, тобто причина розірвання договорів між ТОВ «Фондовий Форекс» та позивачем останньою не доведена; позивачем документально не підтверджено надходження коштів на рахунок в банку «Національні інвестиції» від ТОВ «Фондовий Форекс» у вигляді повернення коштів, тобто отримані кошти від ТОВ «Фондовий Форекс» у сумі 14600000,00 грн. включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за 2013 рік.

ОСОБА_1 оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 14.08.2017 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: у зв`язку із розірванням договорів купівлі-продажу цінних паперів згідно додаткових угод до цих договорів ОСОБА_1 отримала від ТОВ «Фондовий Форекс» раніше сплачені нею кошти у сумі 14600000,00 грн., внаслідок чого інвестиційний дохід позивача дорівнює 0, оскільки жодна норма Податкового кодексу України не дає правових підстав для віднесення повернутих позивачу власних коштів до її загального оподатковуваного доходу; відповідно до документів, наданих до перевірки СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, зокрема, банківських виписок по рахунку позивача, відкритому в Банку «Національні інвестиції», встановлено, що на рахунок позивача, відкритий у Банку «Національні інвестиції», здійснювалось саме зарахування коштів у вигляді повернення сум коштів від ТОВ «Фондовий Форекс» згідно додаткових угод.

Інспекція не скористалась своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 03.10.2022 прийняв касаційну скаргу ОСОБА_1 до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 04.10.2022.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи Інспекції, та враховуючи межі касаційної скарги дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Фондовий Форекс» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) були укладені договори №ДД1-1/14 купівлі-продажу цінних паперів № ДД23/2013 від 21.01.2013, № ДД5-1/2013 від 30.01.2013 та № ДД8-1/2013 від 25.02.2013, предметом яких є цінні папери емітента, вказаного в договорі (ТОВ «КУА «ПРОФІТ ШНВЕСТ» (ЗНВПІФ «ПЕРСПЕКТИВНИЙ») ISIN UA40000688), на умовах, передбачених договорами (пункт 1.1 статті 1 договорів). Загальна сума цінних паперів а договорами складає: 10000000,00 грн., 600000,00 грн. та 4000000,00 грн. відповідно (пункти 1.2 статті 1 договорів).

Визначена договорами вартість цінних паперів була сплачена ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фондовий Форекс» у повному обсязі з рахунку позивача у Банку «Національні інвестиції», що підтверджується квитанціями від 21.01.2013, від 30.01.2013 та від 25.02.2013.

Разом з цим, у зв`язку зі зміною кон`юктури ранку сторони домовилися розірвати договори, про що уклали додаткові угоди: № 1 від 25.01.2013 до договору № ДД23/2013 від 21.01.2013, № 1 від 04.02.2013 - до договору № ДД5-1/2013 від 30.01.2013, № 1 від 28.02.2013 - до договору № ДД8-1/2013 від 25.02.2013. У пункті 2 додаткових угод сторони узгодили, що продавець повинен повернути всі одержані по договорах грошові кошти у сумі, що визначена у пунктах 1.2 цих договорів.

Інспекцією була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань повноти, своєчасності декларування та сплати податків фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, результати якої були оформлені актом від 12.03.2016 № 56/26-57-13-06-25/ НОМЕР_1 , за висновками якого ОСОБА_1 були порушені вимоги підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170, підпунктів «а», «б» пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено інвестиційний прибуток за 2013 рік на 14600000,00 грн. внаслідок заниження інвестиційного доходу від операцій з інвестиційними активами по взаємовідносинах з ТОВ «Фондовий Форекс» на 14600000,00 грн . та відсутністю інвестиційних витрат.

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що відповідно до документів, наданих до перевірки СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві листом від 21.01.2016 № 180/7/26-55-22, зокрема, банківських виписок по рахунку фізичної особи ОСОБА_1 , відкритому у Банку «Національні інвестиції», встановлено, що при здійсненні операцій з інвестиційними активами протягом 2013 року фізична особа ОСОБА_1 мала взаємовідносини з ТОВ «Фондовий Форекс». На рахунок ОСОБА_1 , відкритий у Банку «Національні інвестиції», здійснювалось зарахування коштів у вигляді повернення сум коштів, зокрема, від ТОВ «Фондовий Форекс». Зокрема, у таблиці 4 пункту 3.2 акту перевірки вказано, що на рахунок позивача від ТОВ «Фондовий Форекс» надійшли кошти: у сумі 10000000,00 грн. - з призначенням платежу «повернення коштів за іменні інвестиційні сертифікати, що вільно обертаються в ДСУ, згідно додаткової угоди № 1 від 25.01.2013 до договору № ДД23/2013 від 21.01.2013»; у сумі 600000,00 грн. - з призначенням платежу «повернення коштів за іменні інвестиційні сертифікати, що вільно обертаються в ДСУ, згідно додаткової угоди № 1 від 04.02.2013 до договору № ДД5-1/2013 від 30.01.2013»; у сумі 4000000,00 грн. - з призначенням платежу «повернення коштів за іменні інвестиційні сертифікати, що вільно обертаються в ДСУ, згідно додаткової угоди № 1 від 28.02.2013 до договору № ДД8-1/2013 від 25.02.2013». На лист Інспекції від 19.02.2016 б/н про надання документів, що підтверджують отримання інвестиційного доходу протягом 2013 року, у тому числі документів, які пов`язані з поверненням протягом 2013 року від ТОВ «Фондовий Форекс», ОСОБА_1 листом від 25.02.2016 відмовила у наданні запитуваних документів. Оскільки документи, пов`язані з отриманням інвестиційного доходу протягом 2013 року та поверненням коштів протягом 2013 року від ТОВ «Фондовий Форекс», на дату складання акту перевірки ОСОБА_1 надані не було, контролюючий орган дійшов висновку про заниження ОСОБА_1 інвестиційного доходу від операцій з інвестиційними активами по взаємовідносинах з ТОВ «Фондовий Форекс» за 2013 рік на суму 14600000,00 грн.

На акт перевірки позивачем були подані заперечення, за результатами розгляду яких висновки акту перевірки були залишені без змін.

На підставі висновків вказаного акту перевірки Інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення № 0006081201 від 28.03.2016, яким збільшила ОСОБА_1 суму грошового зобов`язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб на 2481756,40 грн. - за основним платежем та на 620949,10 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до підпунктів 170.2.1, 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв`язку з таким даруванням чи успадкуванням.

Відповідно до положень підпункту 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Відтак, до складу інвестиційного прибутку включається позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, а до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання договорів купівлі-продажу цінних паперів № ДД23/2013 від 21.01.2013, № ДД5-1/2013 від 30.01.2013 та № ДД8-1/2013 від 25.02.2013 ОСОБА_1 з її рахунку, відкритого у Банку «Національні інвестиції», була сплачена на користь ТОВ «Фондовий Форекс» вартість цінних паперів, яка в подальшому була повернута позивачу ТОВ «Фондовий Форекс» у тій же сумі на той же рахунок у зв`язку із розірванням зазначених договорів купівлі-продажу цінних паперів згідно додаткових угод до цих договорів, що підтверджується графою «призначення платежу». Вказані обставини знайшли своє відображення у акті перевірки. Доказів того, що зазначені обставини заперечувались податковим органом матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли неправомірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на що ухвалені у даній справі судові рішення підлягають скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

При цьому, суди попередніх інстанцій безпідставно посилались на те, що позивачем не була доведена причина розірвання договорів купівлі-продажу цінних паперів, укладених з ТОВ «Фондовий Форекс» з огляду на те, що контролюючим органом було встановлено, що ціна продажу на цінні папери емітента - ТОВ «КУА «ПРОФІТ ШНВЕСТ» (ЗНВПІФ «ПЕРСПЕКТИВНИЙ»), оскільки в силу положень частини першої статті 627 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, з урахуванням того, що контролюючий орган не посилався на такі обставини в обґрунтування правомірності прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням наведеного, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвалені у даній справі судові рішення підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 349, ч.1 ст. 351, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2017 скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006081201 від 28.03.2016.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

І.А. Гончарова

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду