ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року

м. Київ

справа № 826/13892/16

адміністративне провадження № К/9901/36086/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МКФ-Трейд" до Одеської митниці ДФС, Митного посту "Одеса-Порт" про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Одеської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2017 (суддя - Шрамко Ю.Т.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2018 (головуючий суддя - Федотова І.В., судді - Літвінова Н.М., Парінова А.Б.),

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МКФ-Трейд" (далі - ТОВ "МКФ-Трейд", Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Одеської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач-1), Митного посту "Одеса-Порт", у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 02.08.2016 № 500060001/2016/610048/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.08.2016 №500060001/2016/00159.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство посилалося на протиправність зазначених рішень, оскільки задекларована у митній декларації від 28.07.2016 №500060001/2016/007565 митна вартість товару (фурнітура з недорогоцінних металів, що використовуються для меблів: направляючі телескопічні, 16585 комплектів, торгова марка «Muller», країна виробництва - Тайвань, виробник - компанія «Terracota Limited», код товару за УКТ ЗЕД 8302420090) за основним методом (за ціною договору (контракту)) підтверджена наданими до митної декларації документами, які не містили розбіжностей, ознак підробки й інших характеристик, передбачених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК).

Вважаючи картку відмови та рішення Митниці про коригування митної вартості товарів такими, що не відповідають чинному законодавству, позивач просив їх скасувати.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 30.10.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2018, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 02.08.2016 №500060001/2016/610048/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 02.08.2016.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Товариство для митного оформлення подало всі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК, в яких вказані ідентифікуючі товар ознаки, його кількість, об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару, а відповідач не довів правомірність рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови.

Митниця подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2018, у якій просить скасувати зазначені судові рішення, а в задоволенні позову відмовити повністю.

На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, частини другої статті 52, частини другої статті 53, частин другої, четвертої, п`ятої дев`ятої, десятої статті 58, частин першої та четвертої статті 337 МК. Відповідач вказує на те, що судами не враховано результати даних автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР), згідно з якими митна вартість подібних товарів, митне оформлення яких закінчено, є більшою, ніж заявлена позивачем.

Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів Бившевої Л.І., Хохуляка В.В. ухвалою від 20.04.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Митниці на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2018 у цій справі.

На підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26.11.2020 №2315/0/78-20 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи №826/13892/16 між суддями, про що складено протокол від 26.11.2020.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2020 у справі визначено новий склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Усенко Є.А. (головуючий суддя), судді Гімон М.М., Гусак М.Б.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону.

Верховний Суд перевірив обґрунтованість наведених у касаційній скарзі доводів та заперечень на касаційну скаргу, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга Митниці задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 19.01.2016 між компанією "Terracota Limited'' (продавець) та Товариством (покупець) був укладений зовнішньоекономічний контракт №19/01-2016 (далі - контракт), за умовами якого продавець зобов`язувався продати, а покупець - придбати товар у кількості, за ціною та в асортименті відповідно до інвойсів, які виставляються на кожну окрему поставку та є невід`ємною частиною контракту.

Для митного оформлення товару, ввезеного на підставі зазначеного контракту, Товариство подало до Митниці вантажну митну декларацію від 28.07.2016 №500060001/2016/007565, в якій задекларувало імпорт товару (фурнітура з недорогоцінних металів, що використовуються для меблів: направляючі телескопічні, 16585 комплектів, торгова марка «Muller», країна виробництва - Тайвань, виробник -компанія «Terracota Limited», код товару згідно з УКТ ЗЕД 8302420090) загальною митною вартістю 26' 315,90 дол. США (656' 538,27 грн).

Аналогічні вказаним в митній декларації назва, одиниця виміру та ціна товару зазначені в інвойсі від 21.07.2016 №1603016-1, який разом із зовнішньоекономічним контрактом, додатковою угодою від 15.07.2016 №1 до контракту та довідкою про транспорті витрати від 22.07.2016 №29 був наданий Товариством на підтвердження задекларованої митної вартості товару.

На вимогу Митниці для підтвердження заявленої митної вартості товару позивач додатково 29.07.2016 засобами електронного зв`язку надав такі документи: пакувальний лист від продавця від 21.07.2016 №1603; прайс-лист від продавця від 01.02.2016; лист від виробника від 08.02.2016; експортну декларацію країни відправлення від 22.07.2016 №16ROIS2700E0084040; міжнародну товарно-транспорту накладну CMR від 21.07.2016 №921717 з інформацією про позитивні результати радіологічного та фітосанітарного контролю; експертний висновок від 27.07.2016 №Ц-872 про ринкові комерційні ціни товару; замовлення на перевезення від 20.07.2016 №1 до договору про перевезення вантажів у міжнародному сполученні від 20.07.2016 №20/07/16-1; договір на перевезення вантажів у міжнародному сполученні від 20.07.2016 №20/07/16-1, а також пояснення щодо формування митної вартості та її складових.

На повторний запит Митниці про надання документів позивач в листі від 01.08.2016 №2/16-30, направленому засобами електронного зв`язку, надав відповідні пояснення.

За результатами перевірки вказаних документів контролюючий орган дійшов висновку щодо можливого заниження митної вартості товару. Такі сумніви, згідно з висновком контролюючого органу, були зумовлені тим, що пунктом 3.1 договору на перевезення вантажів у міжнародному сполученні від 20.07.2016 №20/07/16-1 визначено, що ціна на послуги узгоджується сторонами в залежності від виду, тривалості перевезення та об`єму наданих послуг перевізником, які вказуються у транспортній заявці. У наданому Товариством замовленні на перевезення від 20.07.2016 №1 до вказаного договору в графі ''Опис вантажу'' серед іншого зазначено ''розміщення вантажу на автомобілі'', але інформація щодо вартості навантажувальних робіт, як складової митної вартості, в наданих документах, відсутня, що унеможливлює проведення перевірки складових митної вартості товару та правильності її обчислення відповідно до умов поставки згідно із зовнішньоекономічним контрактом.

Також виникнення сумніву щодо правильного визначення позивачем митної вартості контролюючий орган обґрунтував посиланням на те, що у наданій Товариством копії декларації країни відправлення від 22.07.2016 №16ROIS27000E0084040 в графі ''Статистична вартість'' вказано « 105' 650,4», що не відповідає фактурній вартості товару; експертний висновок від 27.07.2016 №Ц-872 щодо вартості товару зроблено на основі наданих замовником товаросупровідних документів, проте відсутня інформація, на основі яких документів та інформаційних даних зроблено цей висновок, аналізу ринкової вартості імпортованих подібних (аналогічних) товарів у проміжок часу, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів на митну територію України та кон`юнктури ринку у висновку немає. У доданому до митної декларації прайс-листі виробника товару від 01.02.2016 №б/н відсутня інформація щодо період часу, протягом якого дійсна зазначена в ньому цінова пропозиція.

За результатами перевірки наданих документів та консультацій із декларантом Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості, згідно з яким митна вартість імпортованого товару була визначена за резервний методом на рівні 3,007 дол США за 1 кг нетто. При цьому митна вартість була скоригована до рівня митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, та із застосуванням обґрунтованої гнучкості резервного методу: товару за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8302420090, країна походження - Тайвань (TW), час експорту якого збігається з експортом оцінюваного товару (митна вартість - 3,00 дол. США/кг), товару за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8302420090, що ввезений на митну територію України ТОВ ''МКФ-Трейд'' за митною декларацією від 16.05.2016 №1002500004/2016/165535 (зовнішньоекономічний договір від 19.01.2016 №19/01-2016), виробник - компанія ''Terracota Limited'' ( митна вартість - 3,14 дол. США/кг, визначена за резервним методом). Також контролюючий орган видав картку відмови.

Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено у цій нормі.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини перша - третя цієї статті).

Частиною другою статті 58 МК встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Водночас, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53 54 МК Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19).

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Як встановили суди попередніх інстанцій, під час митного оформлення Товариство надало Митниці документи відповідно до частини другої статті 53 МК, які підтверджували всі складові задекларованої митної вартості товару, та додатково витребувані документи з приводу питань, які виникли у Митниці при митному оформленні.

Посилання Митниці на розбіжності у доданих до митної декларації документах відомостей суди також обґрунтовано визнали безпідставними, зазначивши, що поняття ''розміщення вантажу на автомобілі'' передбачає контроль розподілення ваги на автомобілі і жодним чином не співвідноситься із навантажувальними роботами. Контроль розміщення є складовою послуги з перевезення, вартість якої визначена у відповідному договорі.

Умови поставки товару FCA Dornesti (згідно Правилами Інкотермс 2010) зазначені в інвойсі від 21.07.2016 №1603016-1. Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року, видання МТП №560, введені в дію з 01.01.2000) вибір місця постачання впливає на зобов`язання з навантаження й розвантаження товару в даному місці. Якщо постачання здійснюється з приміщення продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Оскільки відповідно до пункту 3.8 додаткової угоди від 15.07.2016 № 1 до контракту відвантаження товару відбулося зі складу «SC Ridia Serv SRL» (відправник згідно з митною декларацією від 28.07.2016 №500060001/2016/007565) (адреса розташування SAT DORNESTI, NR, 44 A/S, UD. SUCEAVA, RO 10920155, Румунія), то навантажувальні роботи здійснено за рахунок відправника. Додаткове підтвердження умов поставки, а відтак і вартість навантажувальних робіт при митному оформленні товару не вимагалося.

Статистична вартість товару, що зазначена у графі ''Статистична вартість'' експортної декларації країни відправника від 22.07.2016 №16ROIS2700E0084040, виражена у румунських леях, тобто в національній валюті країни відправлення (Румунія), а фактурна вартість товару відповідно до інвойсу від 21.07.2016 №1603016-1 - у доларах США, що і обумовило невідповідність числових значень вартості товару в зазначених документах.

Перевіряючи довід Митниці щодо необґрунтованості наданого позивачем експертного висновку експерта Київської торгово-промислової палати від 27.07.2016 №Ц-872 щодо ціни товару, який імпортується на митну територію України відповідно до контракту № 19/01-2016 від 19.01.2016, згідно з яким середня вартість товару складає 0,8 дол. США/кг (що нижче митної вартості, задекларованої позивачем), суди попередніх інстанцій зазначили, що у додатках до висновку наведено перелік сайтів, інформація з яких використана. Що ж до зауважень Митниці стосовно змісту прайс-листа виробника товару від 01.02.2016 №б/, то ціни в ньому зазначені на вказану у ньому дату. Це підтверджує також і супровідний лист, з яким такий прас-лист надіслано.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що одна лише обставина, що рівень задекларованої митної вартості товару нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не може бути підставою для витребування додаткових документів. Цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК, є підставою для витребування додаткових документів.

При відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками контролюючий орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи.

Інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення.

Зазначений висновок відповідає сталій практиці Верховного Суду (постанови від 09.10.2018 у справі №826/24835/15, від 24.01.2019 у справі №820/636/17, від 21.01.2020 у справі №812/2336/14, від 13.02.2020 у справі 810/1175/16).

Отже, суди попередніх інстанцій правильно застосували норму частини третьої статті 53 МК, зробивши висновок про достатність документів, наданих Товариством, для підтвердження митної вартості товару та обґрунтування підстав визначення її числового значення.

Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини на підставі оцінки доказів, яка відповідає правилам, встановленим нормами статті 90 КАС, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є достатніми для підтвердження задекларованої митної вартості і у своїй сукупності не викликали сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про ціну товару та інші складові митної вартості.

Відповідно до частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають цим вимогам.

Доводи відповідача в касаційній скарзі не спростовують правильність вище наведених висновків судів першої та апеляційної інстанцій і стосуються фактично оцінки судами першої та апеляційної інстанцій доказів у справі.

Згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України питання, зокрема про достовірність доказів, про перевагу одних доказів над іншими знаходяться поза межами касаційного перегляду справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак