ПОСТАНОВА

Іменем України

17 березня 2020 року

Київ

справа №826/14111/15

касаційне провадження №К/9901/19292/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві (далі - Інспекція) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2015 (головуючий суддя - Літвінова А.В., судді - Кротюк О.В., Мазур А.С.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016 (головуючий суддя - Василенко Я.М., судді - Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пост Преміум» (далі - Товариство) до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві, Державної фіскальної служби України (далі -ДФС України), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спартехнотрейд» (далі - ТОВ «Спартехнотрейд»), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У липні 2015 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції та ДФС України, у якому просило: визнати протиправними дії Інспекції та ДФС України щодо нереєстрації податкових накладних, поданих Товариством, від 12.06.2015 № 6, від 15.06.2015 № 7, від 15.06.2015 № 8; визнати податкові накладні, складені Товариством від 12.06.2015 № 6, від 15.06.2015 № 7, від 15.06.2015 № 8, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 22.06.2015; зобов`язати Інспекцію та ДФС України зареєструвати податкові накладні від 12.06.2015 № 6, від 15.06.2015 № 7, від 15.06.2015 № 8, складені Товариством, датою їх фактичного подання - 22.06.2015; зобов`язати Інспекцію та ДФС України включити суми податку на додану вартість, що визначені податковими накладними від 12.06.2015 № 6, від 15.06.2015 № 7, від 15.06.2015 № 8, складеними Товариством, до податкового кредиту ТОВ «Спартехнотрейд»; зобов`язати Інспекцію та ДФС України включити суми податку на додану вартість, що визначені податковими накладними від 12.06.2015 № 6, від 15.06.2015 № 7, від 15.06.2015 № 8, складеними Товариством, до загальної суми податку за отриманими ТОВ «Спартехнотрейд» податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що відмова контролюючого органу у прийнятті податкових накладних до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних із зазначенням підстави «Помилка - Зверніться до ДПІ за місцем реєстрації для з`ясування причини помилки» є протиправною, адже вказана контролюючим органом причина для відмови у прийнятті податкової накладної до реєстрації не передбачена Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, що у свою чергу, перешкоджає провадженню його господарської діяльності.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 17.11.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016, позов задовольнив частково: визнав протиправними дії Інспекції та ДФС України щодо нереєстрації податкових накладних, поданих Товариством, від 12.06.2015 №6, від 15.06.2015 №7, від 15.06.2015 №8; ухвалив вважати прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 12.06.2015 №6, від 15.06.2015 №7 та від 15.06.2015 №8, подані Товариством, днем надіслання останніх для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, а саме - 22.06.2015; в іншій частині позову відмовив.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що: висновки Інспекції про наявність у поданих Товариством податкових накладних помилки - «місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документах, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, адресою місцезнаходження Товариства є: 01014, м. Київ, Печерський район, вул. Звіринецька, 63, крім того, у відповідності до вказаного витягу, зокрема, 10.06.2015, 15.06.2015 та 24.07.2015 внесено записи про підтвердження відомостей про юридичну особу, натомість, запису про відсутність позивача за місцезнаходженням державним реєстратором за період направлення податкових накладних від 12.06.2015 №6, від 15.06.2015 №7 та від 15.06.2015 №8 не вносилося.

Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 16.06.2016 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Податкового кодексу України.

Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 16.03.2020 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив справу до попереднього розгляду на 17.03.2020.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що між Товариством та Інспекцією укладено договори про визнання електронних документів від 02.06.2015 №1 та від 22.06.2015 №3, відповідно до яких предметом договору є визнання податкових документів, поданих платником податків у електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу Державної фіскальної служби засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу.

22.06.2015 Товариством, засобами електронного зв`язку надіслано податкові накладні від 12.06.2015 №6, від 15.06.2015 №7 та від 15.06.2015 №8 для здійснення реєстрації останніх в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до вимог чинного податкового законодавства.

Відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, вказані податкові накладні не прийнято із зазначенням виявленої помилки: «Помилка - Зверніться до ДПІ за місцем реєстрації для з`ясування причини помилки».

Податковим кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) серед інших обов`язків платників податків передбачено і обов`язок складати звітність, що стосується обчислення та сплати податків і зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Кодексу) та подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статі 16 Кодексу).

Відповідно до положень пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру додаткових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 названого Порядку (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Згідно з пунктом 8 Порядку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Пунктом 9 цього ж Порядку (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Системний аналіз наведених правових норм дозволяє погодитись з висновком судів попередніх інстанцій, що податковий орган зобов`язаний надіслати платнику податку квитанцію або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин.

У відповідності до наданих представниками відповідачів пояснень з приводу не прийняття податкових накладних Товариства, останні не було прийнято у зв`язку з незнаходженням позивача за місцезнаходженням останнього, на підтвердження чого у матеріалах справи містяться копії повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форма №18-ОПП) від 04.06.2015 №389/26-55-11-01-14, від 27.07.2015 №1152/26-55-11-01-14, від 13.08.2015 №1375/26-55-11-01-14, від 02.09.2015 №1609/26-55-11-01-14, рішення про направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП від 02.09.2015 №1614/26-55-11-01-28, від 13.08.2015 №1383/26-55-11-01-28, від 27.07.2015 №1156/26-55-11-01-28 та довідок про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків від 13.08.2015 №4311/01/26-55-07-05, від 27.07.2015 №3932/01/26-55-07-05.

Так, згідно з пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

При цьому, у відповідності до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Частинами 1 та 2 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

В Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться такі відомості щодо юридичної особи як місцезнаходження юридичної особи.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що водночас, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, адресою місцезнаходження Товариства є: 01014, м. Київ, Печерський район, вул. Звіринецька, 63. Крім того, у відповідності до вказаного витягу, зокрема, 10.06.2015, 15.06.2015 та 24.07.2015 внесено записи про підтвердження відомостей про юридичну особу. Натомість, запису про відсутність позивача за місцезнаходженням державним реєстратором за період направлення податкових накладних від 12.06.2015 №6, від 15.06.2015 №7 та від 15.06.2015 №8 не вносилося.

Таким чином, доводи Інспекції, викладені в касаційній скарзі, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі обставин, з огляду на що підстави для скасування ухвалених у даній справі рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Інспекції підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2015 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016 - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду