ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2022 року
м. Київ
справа №826/1423/16
адміністративне провадження № К/9901/43412/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Горяйнова А.М., суддів: Файдюка В.В., Черпіцької Л.Т.) у справі №826/1423/16 за позовом ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до Національного банку України, за участю третіх осіб - Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , про визнання протиправною бездіяльності, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
ФОП ОСОБА_1 не погодився із цим рішенням і 13 серпня 2021 року подав апеляційну скаргу.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 вересня 2021 року залишив апеляційну скаргу без руху із встановленням десятиденного строку для усунення її недоліків.
Своє рішення мотивував тим, що оскаржуване рішення Окружного адміністративного суду міста Києва було проголошене 26 лютого 2020 року та складене у повному обсязі 27 квітня 2020 року. Отже, строк на апеляційне оскарження вказаного судового рішення сплинув 27 травня 2020 року. Відтак апеляційна скарга ФОП ОСОБА_31 подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Разом з апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_31 подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що суд першої інстанції не виконав вимоги частини п`ятої статті 251 КАС щодо надсилання копії судового рішення учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі. Також скаржник зазначав, що вперше отримав копію рішення суду першої інстанції лише 13 липня 2021 року. Матеріалами справи підтверджується, що представник скаржника - Марочканич М.О. 15 червня 2021 року направив до суду заяву, в якій просив повідомити результати розгляду справи № 826/1423/16 та направити копію прийнятого рішення за його наявності. Копію оскаржуваного рішення представнику ФОП ОСОБА_31 було вручено 13 липня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. У разі обчислення процесуального строку з вказаної дати, тридцятиденний строк закінчився 12 серпня 2021 року. Водночас апеляційна скарга подана (здана на пошту) 13 серпня 2021 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого частиною другою статті 295 КАС, на один день. Також суд врахував, що починаючи з дати постановлення оскаржуваного рішення суду та до 15 червня 2021 року позивач не звертався до суду самостійно або через свого представника для надання інформації щодо результатів розгляду справи. Позивач не зазначив доводів, які б свідчили про існування поважних причин, які перешкоджали йому дізнатися про результати розгляду справи у період з 26 лютого 2020 року по 15 червня 2021 року.
Враховуючи, що з моменту постановлення оскаржуваного рішення суду та до моменту звернення позивача з апеляційною скаргою на таке рішення минуло півтора роки, суд зазначив, що ФОП ОСОБА_1 не був позбавлений можливості отримати копію судового рішення як безпосередньо в суді, так і ознайомитись з повним текстом рішення, розміщеним в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Разом з тим, як зазначив апеляційний суд, матеріали справи не містять доказів вжиття скаржником заходів, які необхідні для захисту його прав у суді протягом вказаного періоду. Несвоєчасне здійснення таких дій через байдужість до своїх прав не може бути визнане поважною причиною пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
Таким чином суд дійшов висновку про те що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, а причини пропуску такого строку - неповажними.
Ухвалою від 20 жовтня 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження, обґрунтувавши своє рішення таким.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ФОП ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтував тим, що у зв`язку з карантинними обмеженнями він був позбавлений можливості вчасно скористатися правовою допомогою фахівців у галузі права.
Згідно з пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Отже, суд апеляційної інстанції зазначив, що, звертаючись до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, ФОП ОСОБА_1 зобов`язаний був повідомити які саме обмеження, зумовлені впровадженням карантину, стали перешкодою для подачі апеляційної скарги у межах встановленого законом строку.
Натомість в заяві скаржника міститься лише загальне посилання на те, що перешкоди для реалізації права на апеляційне оскарження були зумовлені запровадженням обмежень, спрямованих на подолання коронавірусної хвороби.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що наведені обставини вказують на те, що вказані позивачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.
Також скаржник не виконав вимоги ухвали суду від 29 вересня 2021 року в частині надання уточненої апеляційної скарги із зазначенням відомостей, передбачених пунктом 4 частини другої статті 296 КАС та копії апеляційної скарги з додатками (що відсутні в учасників справи) у кількості, що відповідає колу учасників справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ФОП ОСОБА_1 не погодився із ухвалою суду апеляційної інстанції від 20 жовтня 2021 року і звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою про її скасування.
У скарзі зазначає, що скаржником було отримано судове рішення лише 13 липня 2021 року. Скаржником та його представником постійно здійснювалось відслідковування ходу судового розгляду через Єдиний державний реєстр судових рішень та інші інформаційно-телекомунікаційні системи судової влади, але рішення по даній справі, з невідомих причин не відображалось у вищевказаних реєстрах і системах.
Посилається на те, що у зв`язку з карантинними обмеженнями та внаслідок нестабільної епідеміологічної ситуації у м. Стрий він (ФОП ОСОБА_1 ) був позбавлений можливості написання обґрунтованої апеляційної скарги, оскільки не мав змоги вчасно скористатись правовою допомогою фахівців у галузі права.
Також скаржник зазначає, що, оскільки позовна заява була подана ще у 2016 році, проте оскаржуване рішення було винесено лише 26 лютого 2020 року і, як наслідок, спричинило ситуацію, у якій скаржнику протягом тривалого періоду не було відомо про наявність судового рішення і готового повного тексту.
У відзиві на касаційну скаргу Національний банк України просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції від 20 жовтня 2021 року - без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 листопада 2021 року визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - Тацій Л.В., судді: Мороз Л.Л., Рибачук А.І., скаргу передано судді-доповідачу.
Верховний Суд ухвалою від 13 грудня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Відповідно до статті 295 КАС апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина друга).
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя).
Як встановив суд апеляційної інстанції та підтверджено матеріалами справи, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва ухвалено 26 лютого 2020 року, повний текст рішення виготовлено 27 квітня 2020 року, копію судового рішення скаржник отримав 13 липня 2021 року, апеляційна скарга на це рішення подана (здана на пошту) 13 серпня 2021 року.
Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження рішення закінчився 27 травня 2020 року, апеляційну скаргу подано з пропуском цього строку.
Враховуючи вимоги пункту 1 частини третьої статті 295 КАС, скаржником також пропущено і строк, який відповідно до зазначеної норми дає право учаснику справи на поновлення строку на апеляційне оскарження (строк закінчився 12 серпня 2021 року).
На обґрунтування підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС ФОП ОСОБА_1 зазначив, що у зв`язку з карантинними обмеженнями він був позбавлений можливості написання обґрунтованої апеляційної скарги, оскільки не мав змоги вчасно скористатись правовою допомогою фахівців у галузі права.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що ці підстави є неповажними з огляду на таке.
17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року N 731-IX, яким внесено зміни до пункту 3 розділу XII "Прикінцевих положень" Цивільного процесуального кодексу України та викладено в новій редакції, а саме: "Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" N 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом".
Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що у період дії карантину суд за заявою учасників справи може поновити процесуальні строки, встановлені нормами процесуального права, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Посилання заявника на запровадження карантинних обмежень не є безумовною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку без зазначення та наведення відповідного обґрунтування і надання доказів неможливість здійснення процесуальних дій, що зумовлені такими обмеженнями.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 45 КАС).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, вчинення відповідних дій.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що, звертаючись до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, ФОП ОСОБА_1 зобов`язаний був повідомити які саме обмеження, зумовлені впровадженням карантину, стали перешкодою для подачі апеляційної скарги у межах встановленого законом строку. Натомість у заяві скаржника міститься лише загальне посилання на те, що перешкоди для реалізації права на апеляційне оскарження були зумовлені запровадженням обмежень, спрямованих на подолання коронавірусної хвороби. Наведені обставини вказують на те, що зазначені позивачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.
Враховуючи наведене, Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343 349 350 355 356 359 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді : Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук