ПОСТАНОВА

Іменем України

31 березня 2020 року

Київ

справа № 826/14730/16

провадження № К/9901/25571/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюк Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» Ларченко Ірини Миколаївни, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Авант-Банк», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Степанюка А.Г., Кузьменка В.В., Шурка О.І. від 16 січня 2018 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Авант-Банк» Ларченко І.М., третя особа - ПАТ «Авант-Банк», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Авант-Банк», оформлене повідомленням про нікчемність правочину згідно наказу № 57 від 23 лютого 2016 року, щодо визнання нікчемними операцій по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № НОМЕР_1 , проведеної 29 січня 2016 року на суму 8000,00 доларів США, та договору банківського вкладу № Д-Ф/16-1019-01236 від 26 січня 2016 року, укладеного між ПАТ «Авант-Банк» та ОСОБА_1 ;

- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Авант-Банк» Ларченко І.М. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Авант-Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 жовтня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Авант-Банк» Ларченко І.М., оформлене наказом від 23 лютого 2016 року № 57, щодо визнання нікчемними операції з перерахування коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № НОМЕР_1 , проведеної 29 січня 2016 року на суму 8000,00 доларів США, та договору банківського вкладу № Д-Ф/16/1019-01236 від 26 січня 2016 року, укладеного між ПАТ «Авант-Банк» та ОСОБА_1 .

Зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Авант-Банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунків ОСОБА_1 , відкритих у ПАТ «Авант-Банк», у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не наведено та не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що укладений з позивачем договір банківського вкладу (депозиту) був спрямований на завдання шкоди державі.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що кошти на рахунок ОСОБА_1 перераховано 29 січня 2016 року, тобто після віднесення ПАТ «Авант-Банк» до категорії проблемних та у період дії обмеження щодо недопущення проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, оскільки кошти на рахунок позивача надійшли з рахунку ОСОБА_2 , відкритого в ПАТ «Авант-Банк», що призводить до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, адже кошти вкладникам відшкодовуються за рахунок Фонду.

Договорів банківського вкладу № Д-Ф/16-1019-01236 від 26 січня 2016 року, укладений між ПАТ «Авант-Банк» та ОСОБА_1 був спрямований на подрібнення частками великих грошових коштів з метою забезпечення їх подальшого повернення за рахунок Фонду, що в свою чергу свідчить про обґрунтованість визначення відповідачем цієї угоди як нікчемної, зокрема, відповідно до положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 жовтня 2017 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26 січня 2016 року між ПАТ «Авант-Банк» (банк) та ОСОБА_1 (вкладник) укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Авант строковий» № Д-Ф/16/1019-01236, за умовами якого банк приймає для зберігання грошові кошти на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 . Вклад залучається на строк до 2 лютого 2016 року.

З виписки по рахунку № НОМЕР_1 за період з 26 січня 2016 року по 29 січня 2016 року убачається, що 29 січня 2016 року на вкладний (депозитний) рахунок позивача від ОСОБА_2 надійшли грошові кошти в сумі 8000,00 Доларів США з цільовим призначенням: «Перерахування коштів на депозитний рахунок за дог № Д-Ф/16/1019/01236 від 26 січня 2016 року. Без ПДВ».

10 грудня 2015 Правлінням Національного банку України було прийнято постанову № 878/БТ «Про віднесення ПАТ «Авант-Банк» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку».

На підставі постанови Правління Національного банку України від 29 січня 2016 року № 44 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 29 січня 2016 року № 96 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Авант-Банк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Згідно з даним рішенням у ПАТ «Авант-Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію на один місяць з 29 січня 2016 року до 28 лютого 2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Авант-Банк» Ларченко І.М.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 25 лютого 2016 року № 109 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» виконавчою дирекцією прийнято рішення від 26 лютого 2016 року № 262 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк-Авант» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно із вказаним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Авант-Банк» з 26 лютого 2016 року до 25 лютого 2018 року включно.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 2065 від 22 травня 2017 року про зміну уповноваженої особи Фонду, якій делеговано повноваження ліквідатора ПАТ «Авант-Банк». Повноваження ліквідатора ПАТ «Банк-Авант» визначені Законом, у тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних із реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень у частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Кічука О.І. з 25 травня 2017 року.

На виконання своїх обов`язків, встановлених частиною 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноваженою особою Фонду було створено комісію з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями.

За результатами перевірки виявлено ознаки нікчемності у ряді операцій між позивачем та іншими фізичними особами - клієнтами банку.

Так, під час перевірки правочинів встановлено, що дії певних осіб щодо перерахування з власних поточних рахунків коштів на вкладні (депозитні) рахунки інших фізичних осіб, відкриті в ПАТ «Авант-Банк» були обумовлені тим, що сума грошових коштів на рахунках клієнтів-ініціаторів операцій на момент здійснення операції перевищувала суму граничного розміру відшкодування грошових коштів Фондом, і, відповідно, для таких клієнтів існували ризики щодо незадоволення кредиторських вимог в результаті ліквідації ПАТ «Авант-Банк» та реалізації його майна.

Наказом уповноваженої особи Фонду від 23 лютого 2016 року № 57 «Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями» у зв`язку з виявленням комісією нікчемних правочинів відповідно до частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» приписано застосувати наслідки нікчемності правочинів з підстав пункту 7 частини 3 статті 38 Закону до операцій (трансакцій) по перерахуванню коштів з рахунків фізичних осіб на рахунки інших фізичних осіб - клієнтів банку, які проведені у період дії постанови Національного банку України № 878/БТ від 10 грудня 2015 року та призвели до збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом, у тому числі до договору від 26 січня 2016 року № Д-Ф/16/1019-01236 та операцій з перерахування коштів 29 січня 2016 року ОСОБА_2 на рахунок ОСОБА_1 .

На адресу ОСОБА_1 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Авант-Банк» Ларченко І.М було направлено повідомлення від 25 лютого 2016 року № 886/3 про нікчемність правочину - операцій по перерахуванню коштів з рахунку іншої фізичної особи на рахунок № НОМЕР_1 , проведеної 29 січня 2016 року на суму 8000,00 доларів США, та нікчемність договору банківського вкладу № Д-Ф/16/1019-01236 від 26 січня 2016 року згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

8. Вважаючи таке рішенням відповідача неправомірним, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідач не надав належних доказів на підтвердження встановлення обставин, що визначені пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з якими Закон пов`язує нікчемність правочину, перед прийняттям рішення про нікчемність договору банківського вкладу.

Безготівкові кошти, які надійшли, були зараховані та обліковувалися за вкладним рахунком позивача, як клієнта ПАТ «Авант-Банк» та належать позивачу на праві власності, відповідають терміну «вклад», зазначеному в Законі України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», і підлягають виплаті відповідно до пункту 1 частини 6 статті 36 цього Закону.

10. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Авант-Банк» подано відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року, в якому вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

11. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Пунктами 3 та 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - це фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

13. Частиною 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

14. Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

15. Згідно з положеннями статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000,00 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

17. Підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

18. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням Національного банку України постанови від 29 січня 2016 року № 44 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» до категорії неплатоспроможних» на поточному рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , знаходилась сума 8000,00 доларів США.

На поточний рахунок позивача кошти були перераховані від ОСОБА_2 з її поточного рахунку.

19. Разом з тим, уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

20. Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

21. Відповідно до статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України».

Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

22. Згідно із статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

23. Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не здійснюється.

24. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, у повідомленні про нікчемність правочину від 25 лютого 2016 року № 886/3 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Авант-Банк», як на підставу нікчемності правочинів (операцій) по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № НОМЕР_1 від 29 січня 2016 року на суму 8000,00 доларів США, посилається на пункт 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

25. Так, відповідно до наведеної правової норми правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

26. Зі змісту даної норми убачається, що пункт 7 частини 3статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ «Авант-Банк», та транзакцій, здійснених за цим договором, оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

27. Метою пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

28. Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 910/14681/17, від 30 травня 2018 року у справі № 910/23036/16, від 23 жовтня 2018 року у справі № 804/6992/15.

29. Суд зазначає, що на позивача у цій справі поширюється конституційний принцип «для особи приватного права дозволено все, що не заборонено законом», який закріплений в частині першій статті 19 Конституції України та сформульований наступним чином: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

30. Тоді, як застосовуючи частину 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд або його уповноважена особа зобов`язані дотримуватися положень частини 2статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

31. Забезпечуючи виконання статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідач, фактично, позбавлений дискреційних повноважень, під якими слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

32. Крім того, колегія суддів враховує, що відповідач не довів належними та допустимими доказами того, що у момент укладення договору банківського рахунку та здійснення транзакції ПАТ «Акта-Банк» щодо зарахування суми коштів на поточний рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала.

33. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено наявності правових підстав вважати правочин (операцію) по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № НОМЕР_1 від 29 січня 2016 року на суму 8000,00 доларів США нікчемним та, відповідно, застосовувати наслідки нікчемності до даного правочину, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

34. Стосовно доводів скаржника про те, що спірний договір банківського вкладу, транзакція за цим договором мають ознаки нікчемності у зв`язку з тим, що були укладені (вчинені) під час дії обмежень, встановлених постановою Правління НБУ від 12 грудня 2015 року № 878/БТ «Про віднесення ПАТ «Акта-Банк» до категорії проблемних», колегія суддів зазначає наступне.

35. Відповідно до статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.

36. Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, договір банківського вкладу (депозиту) «Авант строковий» № Д-Ф/16/1019-01236 від 26 січня 2016 року, укладений між ПАТ «Авант-Банк» та ОСОБА_1 , а транзакція щодо зарахування коштів на рахунок позивача, відкритий відповідно до цього договору здійснена 29 січня 2016 року. Рішення Правління Національного банку України «Про віднесення ПАТ «Акта-Банк» до категорії неплатоспроможних» прийнято 29 січня 2016 року.

37. Відтак, на дату укладення договору банківського вкладу, позивач не міг знати про те, що у ПАТ «Акта-Банк» запроваджено обмеження щодо окремих операцій, а рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних було прийнято цього ж дня, тобто тимчасова адміністрація запроваджена з 30 січня 2016 року.

38. На цій підставі колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не відповідають вимогам закону доводи скаржника стосовно того, що договір банківського вкладу та транзакція за цим договором, є нікчемними, як такі, що укладені та вчинені під час дії обмежень, встановлених постановою Правління НБУ від 12 грудня 2015 року № 878/БТ «Про віднесення ПАТ «Акта-Банк» до категорії проблемних».

39. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 826/1476/15 сформулювала правовий висновок, що перелік передбачених частиною 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

У цьому рішенні Велика Палата Верховного Суду зазначила також, що поняття «подрібнення вкладів», «розбивка вкладів», вжиті у судових рішеннях, не є правовими. Фактично під «подрібненням» чи «розбивкою» розуміється перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої.

40. Згідно з положеннями статті 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

41. Водночас, якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 Цивільного кодексу України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

42. При цьому, згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 4 липня 2018 року (справа № 826/1476/15), при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення відповідно до закону (частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України та частина 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною 2 статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.

43. Разом з цим, у постанові від 4 липня 2018 року (справа № 819/353/16) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що встановлена правова природа згаданого наказу унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу Уповноваженої особи у частині визнання правочину нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку (у тому числі в господарських судах). За таких обставин, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).

44. Таким чином, з матеріалів справи убачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», договір банківського вкладу (депозиту) «Авант строковий» № Д-Ф/16/1019-01236 від 26 січня 2016 року, укладений між ПАТ «Авант-Банк» та ОСОБА_1 , а транзакція щодо зарахування коштів на рахунок позивача здійснена до запровадження тимчасової адміністрації, а тому ОСОБА_1 підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

45. Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Авант-Банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунків ОСОБА_1 , відкритих у ПАТ «Авант-Банк», у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.

46. Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

47. Частинами 1, 4 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

48. Згідно із статтею 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статей 238, 240 цього Кодексу.

49. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

50. За наведених обставин, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року підлягає скасуванню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 жовтня 2017 року - частковому скасуванню, а саме щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача, оформлене наказом від 23 лютого 2016 року № 57, щодо визнання нікчемними операції з перерахування коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № НОМЕР_1 , проведеної 29 січня 2016 року на суму 8000,00 доларів США, та договору банківського вкладу № Д-Ф/16/1019-01236 від 26 січня 2016 року, укладеного між ПАТ «Авант-Банк» та ОСОБА_1 , а провадження у справі в цій частині позовних вимог, закриттю.

51. У решті постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 жовтня 2017 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 238 242 341 345 350 351 354 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 жовтня 2017 року в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» Ларченко Ірини Миколаївни, оформлене наказом від 23 лютого 2016 року № 57, щодо визнання нікчемними операції з перерахування коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № НОМЕР_1 , проведеної 29 січня 2016 року на суму 8000,00 доларів США, та договору банківського вкладу № Д-Ф/16/1019-01236 від 26 січня 2016 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Авант-Банк» та ОСОБА_1 , скасувати, а провадження в цій частині позовних вимог, закрити.

В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

судді Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний