ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 826/15178/18

адміністративне провадження № К/9901/5242/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.08.2019 (головуючий суддя Головань О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Єгорової Н.М., суддів Парінова А.Б., Федотова І.В.)

у справі № 826/5178/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просила:

- визнати протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо здійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії державного службовця у розмірі 80 % її заробітної плати, з урахуванням у складі заробітної плати для обчислення пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, зазначених у довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 28 квітня 2017 року № 19.1-27/99-17, № 19.1-27/100-17, виданих Державною службою статистики України, шляхом їх ділення на показник 60 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» та відповідно до постанови Оболонського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2017 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії державного службовця у розмірі 80 % її заробітної плати, з урахуванням у складі заробітної плати для обчислення пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, зазначених у довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 28 квітня 2017 року № 19.1-27/99-17, № 19.1-27/100-17, виданих Державною службою статистики України, шляхом їх ділення на показник 24 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» та відповідно до постанови Оболонського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2017 року, починаючи з 14 грудня 2016 року з урахуванням раніше проведених виплат.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.08.2019 у задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.08.2019 та закрито провадження у справі.

4. Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про задоволення її позову повністю.

II. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції зазначив, що зі змісту предмету спору у цій справі вбачається, що він фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме постанови Оболонського районного суду м. Києва від 20.10.2017 у справі №756/8144/17. При цьому, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються, що, у свою чергу, унеможливлює здійснення по суті перегляду в апеляційному порядку рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.08.2019 із наданням оцінки доводам апеляційної скарги щодо суті спірних правовідносин.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

6. У своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що:

- суд першої інстанції дійшов безпідставних висновків щодо позовних вимог; помилково застосував норми матеріального права та не дав оцінку всім доводам позивача;

- суд апеляційної інстанції не звернув уваги на той факт, що спір між сторонами виник після перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання постанови Оболонського районного суду м. Києва від 20.10.2017 і позивач, користуючись своїм законним правом у разі незгоди з рішенням суб`єкта владних повноважень, звернулась до суду з цим позовом.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.

8. Відповідно до частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

9. Згідно з частиною 2 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

10. Положеннями статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.

11. Крім того, приписами частини 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

12. Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

13. Апеляційний суд встановив, що цей спір виник у зв`язку з протиправним, на думку позивача, виконанням відповідачем постанови Оболонського районного суду м. Києва від 20.10.2017 у справі № 756/8144/17, що виявилося в обчисленні середньомісячного заробітку для обчислення пенсії суми "інші виплати" за 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією. При цьому, спір щодо наявності у позивача права на перерахунок пенсії державного службовця у розмірі 80% її заробітної плати, з урахуванням у складі заробітної плати для обчислення пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомогу на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, зазначених у довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 28 квітня 2017 року №19.1-27/99-17, №19.1-27/100-17, виданих Державною службою статистики України вже вирішений. Той факт, що позивач вважає протиправним застосування відповідачем при перерахунку пенсії на виконання зазначеного судового рішення аб. 3 ч. 4 Порядку № 622 не свідчить про те, що між даними сторонами виник новий спір.

14. Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що незважаючи на те, що ОСОБА_1 у цій справі обрала спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

15. Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися її права, свободи чи інтереси, то вона повинна була звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов, про що вірно зазначив суд апеляційної інстанції.

16. Аналогічна правова позиція висловлена неодноразово висвітлена Верховним Судом у постановах від 16.01.2019 (справа № 686/23317/13-а), від 20.02.2019 (справа № 806/2143/15) та у інших.

17. Доводи касаційної скарги ґрунтуються на невірному тлумаченні позивачем норм процесуального закону.

18. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.

19. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

20. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 350 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 у справі № 826/5178/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб