ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 826/16068/18
адміністративне провадження № К/990/46573/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/16068/18
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Золоте руно, Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Золоте руно, Україна» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Мельничук В. П., Василенко Я. М., Костюк Л. О.) від 06 листопада 2024 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Золоте руно, Україна» (далі - ТОВ «Промислова компанія «Золоте руно, Україна») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 липня 2018 року № 3542615147 та № 3532615147.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року, яке прийнято у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, за відсутності представника позивача, в задоволенні позову відмовлено. Повий текст рішення виготовлений 06 грудня 2022 року.
3. 17 жовтня 2024 року ТОВ «Промислова компанія «Золоте руно, Україна» не погодившись із прийнятим судовим рішенням, подало апеляційну скаргу. Одночасно позивачем порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року.
4. Як на підставу поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, позивач покликався на те, що копію оскаржуваного рішення позивачу не вручалося засобами поштового зв`язку, чи особисто. Також скаржник вказував на те, що копію рішення йому було надано після звернення із заявою про ознайомлення з матеріалами справи, а саме 26 вересня 2024 року.
5. Окремо позивач звертав увагу на те, що 13 грудня 2022 року прийнято і публіковано Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-ІХ.
5.1. Зазначені події спричинили правову невизначеність, що значно затягнуло і перервало розгляд вже наявних у Окружного адміністративного суду міста Києва справ, поставивши Позивача у невизначене правове становище стосовно реалізації свого права на судовий захист та апеляційне оскарження.
5.2. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.
5.3. 27 травня 2024 року між ТОВ «Промислова компанія «Золоте руно, Україна» та Адвокатським та ріелтерським об`єднаними України укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 27-05/24.
5.4. 14 червня 2024 року представником позивача подано адвокатський запит до Київського окружного адміністративного суду міста Києва про надання інформації щодо того, чи були передані до цього суду матеріали справи № 826/16068/18 у зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва.
5.5. 19 серпня 2024 року представником позивача отримано відповідь від Київського окружного адміністративного суду на поданий адвокатський запит, у якій зазначено, що адміністративна справа № 826/16068/18, за даними автоматизованої системи документообігу надійшла до Київського окружного адміністративного суду та була зареєстрована 13 серпня 2024 року.
5.6. Таким чином, у період з 13 грудня 2022 року і до 19 серпня 2024 року, поки позивач не дізнався, що матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом, дослідження, отримання та подання процесуальних документів по справі № 826/16068/18 було технічно неможливим, а отже, строк на подання апеляційної скарги пропущений з поважних причин.
6. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 жовтня 2024 року апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував ТОВ «Промислова компанія «Золоте руно, Україна» протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали зазначити інші обґрунтовані підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року.
7. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу позивачем подано з пропуском строку, передбаченого частиною першою статті 295 КАС України, а наведені підстави не є достатніми для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
8. Згідно довідки про доставку електронного листа, копію зазначеної ухвали було надіслано до ТОВ «Промислова компанія «Золоте руно, Україна» в електронний кабінет 21 жовтня 2024 року в 21:50.
9. 31 жовтня 2024 року на виконання вимог вказаної ухвали від ТОВ «Промислова компанія «Золоте руно, Україна» надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначено, що 01 грудня 2022 року Окружним адміністративним судом міста Києва було прийнято оскаржуване рішення у справі № 826/16068/18. За фактом проголошення рішення, позивач копії такого рішення не отримував, до того ж копію оскаржуваного рішення позивачу засобами поштового зв`язку позивачу також не надсилалося.
9.1. При цьому позивач зауважив, що вже 13 грудня приймається і публікується Закон України від 13 грудня 2022 року № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», що спричинило правову невизначеність, наявні у Окружного адміністративного суду міста Києва справ передані до Київського окружного адміністративного суду. У доданих до апеляційної скарги документах наявна відповідь Київського окружного адміністративного суду, у якій зазначено, що за даними автоматизованої системи документообігу Київського окружного адміністративного суду, адміністративна справа № 826/16068/18 надійшла до Київського окружного адміністративного суду та була зареєстрована лише 13 серпня 2024 року. До цього моменту у позивача не було відомостей про передачу справи до Київського окружного адміністративного суду.
9.2. Таким позивач зазначав, що потрапив у ситуацію правової невизначеності, за результатом якої не міг реалізувати своє право на апеляційне оскарження належним чином, адже законодавством досконало не врегульований порядок набрання законної сили рішеннями, що передаються до іншого суду у зв`язку з ліквідацією до моменту надходження матеріалів справи до іншого суду. Крім того, законодавством не врегульований порядок оскарження рішень за матеріалами, що відсутні у суді, а отже, позивач був позбавлений можливості на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року у визначений строк.
9.3. Водночас позивач наголошував, що посилання суду апеляційної інстанції на довільні фактичні дії як на початок перебігу процесуальних строків: публікація тексту рішення на електронних ресурсах, отримання відповіді на адвокатський запит не відповідає чинним положенням законодавства та створює правову невизначеність, адже законодавство імперативно встановлює норми щодо того, що моментом обрахування процесуального строку у такій справі є момент отримання повного рішення.
10. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Промислова компанія «Золоте руно, Україна» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року у справі № 826/16068/18.
11. Не погодившись із ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року, ТОВ «Промислова компанія «Золоте руно, Україна» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просило її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
12. Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
13. 26 грудня 2024 року до Верховного Суду від Головного управління ДПС у м. Києві надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить касаційну скаргу ТОВ «Промислова компанія «Золоте руно, Україна» залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року залишити без змін.
14. 14 березня 2025 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
15. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.
IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
16. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд керувався пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, та указав, що доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, не виправдовують безпідставність порушення Товариством процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення (процесуальна поведінка), та не свідчать про поважність причин пропуску цього строку.
17. При цьому апеляційним судом зауважено, що згідно відомостей, наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскаржуване у даній адміністративній справі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року на вказаному веб-порталі зареєстроване 08 грудня 2022 року та оприлюднене у вільному доступі 09 грудня 2022 року. Отже, з 09 грудня 2022 року позивач мав можливість ознайомитися з текстом вказаного судового рішення та звернутися до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в межах встановленого статтею 295 КАС України строку.
18. Крім того зазначено, що навіть з моменту отримання листа від Київського окружного адміністративного суду листа (19 серпня 2024 року) до дати отримання копії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року у Київському окружному адміністративному суді нарочно - 26 вересня 2024 року, минуло більше місяця. Проте, будь-яких обґрунтувань неможливості звернутися до Київського окружного адміністративного суду із заявою про отримання копії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року раніше 26 вересня 2024 року (з 19 серпня 2024 року), позивачем не наведено.
19. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
20. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що в оскаржуваній ухвалі апеляційним судом помилково не застосовано пункт 1 частини другої статті 295 КАС України, яка передбачає право учасника, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
21. При цьому судом апеляційної підтверджено, що оскаржуване рішення було отримано нарочно представником позивача лише 26 вересня 2024 року при ознайомленні з матеріалами справи № 826/16068/18 у приміщенні Київського окружного адміністративного суду.
22. В свою чергу, апеляційний суд ігноруючи зазначені обставини, заперечує можливість поновлення строку за пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України, допускаючи довільне обчислення процесуальних строків, відмовляє у їх поновленні з підстав, не передбачених законодавством, зокрема, пов`язуючи момент обчислення з отриманою відповіддю на адвокатський запит представника скаржника з моментом публікації тексту рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
23. Водночас з посиланням висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19 вересня 2019 року по справі № 1340/5965/18, від 10 квітня 2024 року по справі № 454/1883/22, від 11 серпня 2020 року по справі № 404/4551/19, від 16 лютого 2022 року по справі № 755/2543/20 та від 26 жовтня 2022 року по справі № 369/14466/21, скаржник зазначає, що визначальним для висновку щодо наявності/відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження є встановлення обставин щодо дати вручення судового рішення, яке оскаржується.
24. При цьому, перебіг початку строку на апеляційне оскарження в розумінні пункту 1 частини другої статті 295 КАС України не пов`язується з такими обставинами як факт публікації рішення, факт отримання відповіді на адвокатський запит про місцезнаходження матеріалів справи.
25. Надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
27. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
28. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 КАС України є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.
29. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
30. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
31. Статтею 295 КАС України встановлено порядок і строки апеляційного оскарження судових рішень.
32. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
33. Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
34. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
35. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
36. Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України.
37. Частинами другою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
38. Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
39. Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
40. Аналіз статті 295 КАС України свідчить про те, що за загальним правилом строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня проголошення судового рішення або з дня складення повного судового рішення. Частина друга цієї статті надає право учаснику справи на поновлення строку на апеляційне оскарження у разі, якщо апеляційну скаргу подано в межах встановленого строку з дня вручення копії судового рішення. Тобто, навіть у разі, якщо апеляційна скарга подана в межах встановленого строку з дня отримання копії судового рішення, але після спливу такого строку від дня його проголошення або складення повного судового рішення, строк на апеляційне оскарження є пропущеним, але КАС України презюмує право на його поновлення. Частина ж третя передбачає можливість поновлення строку на апеляційне оскарження у випадку наявності інших поважних причин пропуску, ніж ті, про які йдеться у попередній частині цієї норми.
41. Отже, однією із ключових обставин, яка має істотне значення для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, є встановлення дати вручення його копії учаснику справі.
42. За правилами частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
43. ЄСПЛ наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
44. Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
45. У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
46. Право на доступ до суду передбачає право на отримання належного повідомлення про судові рішення, особливо у випадках, коли апеляційна скарга може бути подана у конкретно встановлений строк (рішення ЄСПЛ у справі «Мікулова проти Словаччини» від 06 грудня 2005 року).
47. За правилами частин першої, п`ятої статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
48. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
49. Правила вручення судового рішення визначені статтею 251 КАС України.
50. За змістом частини п`ятої цієї статті (в редакції на час ухвалення рішення судом першої інстанції) учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
51. Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
52. Отже, визначальним для унормування початку перебігу строку на апеляційне оскарження є вручення повного судового рішення.
53. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакцій, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції)).
54. Крім того, 17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).
55. У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.
56. Пункт 110 розділу V «Перехідні положення» Положення про ЄСІТС визначає, що підсистеми (модулі) ЄСІТС, зазначені в розділі III цього Положення, починають функціонувати через 30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля).
57. 05 жовтня 2021 року є датою початку функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний Суд», підсистема відеоконференцзв`язку.
58. Пунктом 3 розділу І Положення про ЄСІТС визначено, що ЄСІТС - це сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.
59. Згідно із підпунктом 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
60. Відповідно до пункту 8 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав. Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.
61. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку (пункт 10 Положення про ЄСІТС).
62. Згідно з пунктом 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
63. Підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (пункт 24 Положення про ЄСІТС).
64. Абзацами другим та п`ятим пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що до «Електронних кабінетів» користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувана (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
65. Особам, які не мають зареєстрованих «Електронних кабінетів», документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.
66. Отже, процесуальним законодавством, чинним на час ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.
67. Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
68. У постановах від 04 травня 2022 року по справі № 120/2583/21-а, від 09 червня 2022 року по справі № 320/11945/20 та від 07 липня 2022 року по справі № 120/4298/21-а Верховний Суд дійшов висновку, що аналіз приписів КАС України, якими встановлено порядок направлення копій судового рішення особі, яка не має офіційної електронної адреси, свідчить про обов`язок суду направлення копії судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, днем отримання якого та початком відліку наданого строку на оскарження, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
69. Питання належності вручення процесуальних документів учасникам справи було предметом неодноразового аналізу Верховним Судом. Так, зокрема, у постановах від 31 жовтня 2019 року по справі № 760/22516/18, від 28 січня 2021 року по справі № 260/1888/20, від 31 березня 2021 року по справі № 240/13092/20, від 09 квітня 2021 року по справі №500/90/19, від 17 червня 2021 року по справі № 420/2097/20 та від 26 січня 2022 року по справі № 240/12515/20 Верховний Суд зазначив про необхідність застосування саме положень підпункту 15.15 пункту 15 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України та вручення судових рішень судами в паперовій формі.
70. Крім того, у постанові від 17 січня 2019 року у справі № 804/8774/17 Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«Зміст частин другої і третьої статті 295 КАС України свідчить про те, що несвоєчасне отримання судового рішення є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження в силу закону і в такому випадку строк апеляційного оскарження підлягає обов`язковому поновленню на підставі відповідної заяви. В такому випадку доведенню підлягає лише час отримання копії судового рішення.
Таким чином, якщо під час вирішення питання відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку апеляційного оскарження, однак протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду, такий строк підлягає безумовному поновленню на підставі відповідної заяви, незалежно від наявності інших поважних причин його пропуску.»
71. Крім того, у постановах від 25 липня 2022 року по справі № 120/4055/21-а, від 16 вересня 2021 року по справі № 240/10995/20 Верховний Суд дійшов висновку, що КАС України не містить обов`язку особи отримувати судове рішення безпосередньо в суді. Тобто, неналежне виконання судом обов`язку щодо вручення стороні справи судового рішення не може бути підставою для застосування до особи, яка самостійно не отримала таке рішення, негативних процесуальних наслідків.
72. У справі, яка розглядається, апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено 01 грудня 2022, повне рішення складено 06 грудня 2022 року, копію рішення позивач отримав 26 вересня 2024 року під час ознайомлення з матеріалами справи, а апеляційну скаргу подав 17 жовтня 2024 року.
73. Інших доказів отримання відповідачем копії рішення суду першої інстанції матеріали справи не містять.
74. З огляду на викладене, мотиви суду апеляційної інстанції, покладені в основу оскаржуваної ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, не можна визнати обґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу про вручення (доставлення) рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року ТОВ «Промислова компанія «Золоте руно, Україна», а саме: розписки про вручення; повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу третьої особи; поштового повідомлення з відміткою про вручення судового рішення; документів, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 251 КАС України (в редакцій, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції). А відтак, Шостий апеляційний адміністративний суд передчасно визнав необ`єктивними твердження ТОВ «Промислова компанія «Золоте руно, Україна» про те, що воно дізналося про існування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року лише 26 вересня 2024 року під час ознайомлення представника Товариства з матеріалами справи.
75. Покликання суду апеляційної інстанції на те, що позивач має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному Законом України «Про доступ до судових рішень», з посиланням на інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень, на думку суду касаційної інстанції, є помилковими, оскільки можливість ознайомлення із судовим рішенням у Єдиному державному реєстрі судових рішень не прирівнюється до дня вручення судового рішення, що підтверджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25 лютого 2021 року у справі № 679/219/20. Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України, оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не є належним підтвердженням його вручення учаснику справи.
76. Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 29 серпня 2022 року у справі № 810/202/18, від 06 вересня 2019 року у справі № П/811/13/17 можливість дізнатися про ухвалене судове рішення в ЄДРСР є лише правом заявника, а не його обов`язком. При цьому, сторони не зобов`язані відстежувати судове рішення в ЄДРСР та оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не скасовує обов`язок суду вчасно направляти копії судових рішень учасникам справи відповідно до статті 251 КАС України.
77. У зв`язку з викладеним, колегія суддів уважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.
78. Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
79. Враховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 345 353 355 356 359 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Золоте руно, Україна» задовольнити.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року скасувати, а справу № 826/16068/18 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов