ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 826/16286/16
адміністративне провадження № К/9901/47728/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Славкіної Марини Анатоліївни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року (суддя Балась Т.П.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року (колегія суддів: Парінов А.Б., Беспалов О.О., Губська Л.В.) у справі № 826/16286/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «КБ «Хрещатик», третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
В жовтні 2016 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладами операціями ПАТ «КБ «Хрещатик», що оформлене протоколом від 17.05.2016 року в частині визнання нікчемного правочину «…операція безготівкового перерахунку грошових коштів 01.04.2016року з рахунку ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» на рахунок ОСОБА_1 у сумі 195000, 00грн. (сто дев`яносто п`ять тисяч) гривень»;
- визнати протиправним і скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «КБ «Хрещатик», оформлене наказом №152 від 18.05.2016 року, в частині застосування наслідків нікчемності правочину «…операція безготівкового перерахунку грошових коштів 01.04.2016року з рахунку ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» на рахунок позивача у сумі 195000,00грн. (сто дев`яносто п`ять тисяч) гривень»;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_1 , який має право на відшкодування коштів за вкладом (на підставі Договору банківського рахунку від 01.04.2016 року № НОМЕР_1 ) в ПАТ «КБ «Хрещатик» в сумі 195000,00грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року, позов задоволено.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, уповноважена особа Фонду подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що позивач не є тією особою, яка набула прав на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, тому позивач правомірно не був включений до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів. Дії уповноваженої особи Фонду повністю відповідають положенням Закону №4452-VI, оскільки перевіркою виявлено, що договір банківського вкладу, укладений між позивачем та банком, має ознаки нікчемності правочину на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 цього Закону, зокрема, такого, що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, а тому до нього правомірно застосовано відповідні наслідки. Крім того гроші перераховано з іншого рахунку на рахунок позивача в період дії постанови Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних та не вносились безпосередньо позивачем.
Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження.
У відзиві на касаційну скаргу представник позивача просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що між позивачем (клієнт) та ПАТ КБ «Хрещатик» укладено договір банківського рахунку фізичної особи № НОМЕР_1 від 01.04.2016, згідно умов якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок у гривні та забезпечує збереження коштів Клієнта на його рахунку.
Відповідно до умов Договору, а саме п.1.1, Банк відкрив позивачеві поточний рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті (гривні).
01.04.2016 з рахунку ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» на рахунок позивача перераховано кошти у розмірі 195000,00 грн. з призначенням платежу - надання позики згідно з договором від 31.01.2016, що підтверджено платіжним дорученням № 28 від 01.04.2016 року (копії документів наявні в матеріалах справи).
Постановою Правління Національного банку України «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» від 05 квітня 2016 року №234 ПАТ «КБ «Хрещатик» віднесено до категорії неплатоспроможних.
05 квітня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора» №463, на підставі якого розпочато процедуру виведення ПАТ «КБ «Хрещатик» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на 1 місяць з 05 квітня 2016 року по 04 травня 2016 року включно та призначено уповноважену особу Фонду - Костенка Ігоря Івановича, та делеговано йому всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «КБ «Хрещатик», визначені законом, зокрема, ст.ст. 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VI (надалі - Закон №4452-VI).
Рішенням Правління Національного банку України від 02 червня 2016 року №46-ш вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «КБ «Хрещатик».
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 03 червня 2016 року №9/3 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» з 06 червня 2016 року по 05 червня 2018 року та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Хрещатик», визначені законом, зокрема, ст.ст.37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону №4452-VI, в тому числі з підписанням всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному спеціалісту з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження тимчасової адміністрації та ліквідацію департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенку І.І. строком на 2 роки з 06 червня 2016 року по 05червня 2018 року включно.
Позивачем на адресу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ «КБ «Хрещатик» подано заяву про визнання його кредитором.
Листом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Хрещатик» від 24.05.2016 №41/3-12/2797 повідомлено позивача про те, що комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладами та операціями в ПАТ «КБ «Хрещатик», встановлено нікчемність правочину щодо безготівкової операції перерахунку грошових коштів 01.04.2016року з рахунку ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» на рахунок позивача № НОМЕР_1 в сумі 195000,00 грн., а тому зазначений правочин містить ознаки нікчемності, визначені п.7 ч. 3 ст. 38 Закону.
Вважаючи своє право на отримання відшкодування коштів за договором вкладу за рахунок Фонду порушеним, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, з яким погодився апеляційний суд, що рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ КБ «Хрещатик» щодо застосування наслідків нікчемності правочину, а саме операції безготівкового перерахування грошових коштів 01 квітня 2016 року з рахунку ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» на рахунок ОСОБА_2 , оформлене Наказом №152 від 18 травня 2016 року є протиправним та таким, що не ґрунтується на вимогах діючого законодавства України, а тому підлягає скасуванню. Відмова особі у відшкодуванні коштів за вкладом може мати місце лише у випадках, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відповідачем не доведено наявності підстав вважати договір банківського вкладу, укладеного з позивачем, нікчемним, що мало наслідком відмову у включенні її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладу за рахунок Фонду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом № 4452-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.
У разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті здійснюється в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на день початку ліквідації банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (частина шоста статті 26 Закону № 4452-VI).
На підставі частин першої та другої статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Підставою для поширення на особу гарантій щодо відшкодування вкладу за рахунок Фонду, передбачених Законом № 4452-VI, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника в особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено договір банківського вкладу (депозиту) чи банківського рахунку або які є власниками іменного депозитного сертифіката.
Таким чином, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду на підставі статті 26 Закону № 4452-VI підпадають особи, які є вкладниками в розумінні приписів статті 2 цього Закону, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження в ньому тимчасової адміністрації.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а (провадження № 11-886апп18) та від 27 лютого 2019 року у справі № 826/9960/15 (провадження № 11-1403апп18).
Суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "Хрещатик" 01.04.2016 укладено договір банківського рахунку фізичної особи № НОМЕР_1 .
На вказаний рахунок 01.04.2016 здійснено перерахування коштів від ПАТ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» з призначенням: позика згідно договору від 31.03.2016.
Постановою Правління Національного банку України №234 від 05.04.2016 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №463 від 05.04.2016 р. «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Таким чином, оскільки кошти позивача були розміщені на рахунку ПАТ КБ "Хрещатик" до запровадження тимчасової адміністрації, тому позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за рахунок Фонду.
Відповідно до частини другої статті 37, частин другої та четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа протягом дії тимчасової адміністрації зобов`язані забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону, та повідомити сторони за договорами про нікчемність цих договорів і вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Станом на дату укладення між ПАТ КБ "Хрещатик" і позивачем договору банківського рахунку частина третя статті 38 Закону № 4452-VI визначала, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;
9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
На підставі наведених вище положень статей 37 та 38 Закону № 4452-VI уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком установити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом спричиняють застосування певних наслідків, зокрема щодо невключення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми відшкодування за вкладом за рахунок Фонду.
Як установили суди попередніх інстанцій, за результатами перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) ПАТ КБ "Хрещатик" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI, уповноважена особа повідомила позивача про нікчемність правочину з безготівкового перерахування грошових коштів 01.04.2016 з рахунку ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у сумі 195 000 грн.
Проте зі змісту цієї норми вбачається, що пункти 7 та 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI не можуть застосовуватися до договору, укладеного між ПАТ КБ "Хрещатик" і позивачем, оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, умови цього договору не передбачають обов`язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу. Крім того, суди попередніх інстанцій не встановили, що вказаний договір був укладений саме з порушенням норм законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 1068 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.
Отже, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншою особою.
Крім того, необхідною та достатньою умовою для віднесення правочинів до числа нікчемних з підстав, передбачених пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, є встановлення факту здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
При цьому в розумінні положень зазначеного Закону уповноважена особа Фонду наділена правом перевірки правочинів з метою виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним і кореспондує обов`язку встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених і доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних правових наслідків.
Водночас, у спорах, які виникають у зв`язку з невключенням позивачів до переліку вкладників, які мають право на одержання гарантованих коштів за вкладами за рахунок Фонду, через визнання нікчемними правочинів з підстав, передбачених пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, обов`язковій перевірці підлягає правомірність застосування вказаної правової норми уповноваженою особою Фонду. У випадку, якщо Фонд чи його уповноважена особа доведуть правомірність віднесення правочину до числа нікчемних, особи, на користь яких перераховано грошові кошти, не можуть вважатися вкладниками банку і відповідно на них не поширюються передбачені статтею 26 Закону № 4452-VI гарантії відшкодування коштів за вкладами (за умови, що на їх рахунках відсутні інші грошові кошти).
Разом з тим, Верховний Суд вважає, що застосовані в цій справі правові норми свідчать про те, що внаслідок укладення договору про відкриття банківського рахунка позивач набув статусу вкладника банку і відповідно на неї поширюються передбачені Законом № 4452-VI гарантії щодо відшкодування коштів за вкладом.
Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування наслідків нікчемності правочину. Це рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, яка здійснює повноваження органу управління банку (наведена правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №910/24198/16, від 04 липня 2018 року у справі № 819/353/16, від 05 грудня 2018 року у справі № 826/23064/15, від 27 лютого 2019 року у справі № 826/8273/16).
Верховний Суд звертає увагу на те, що правове регулювання та обсяг повноважень банку, який визнано проблемним, та банку, до якого введено тимчасову адміністрацію, є різними. При цьому ні Законом України "Про банки і банківську діяльність", ні Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління НБУ від 17 серпня 2012 року № 346, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 вересня 2012 року за № 1590/21902, не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.
Водночас постанова НБУ № 231/БТ згідно зі статтею 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею, доказів обізнаності позивача про встановлені для банку обмеження відповідач не надав, а суди попередніх інстанцій таких обставин не встановили. При цьому невиконання посадовими особами Банку наведених у постанові НБУ приписів про його віднесення до категорії проблемних саме по собі не може бути підставою для висновку про нікчемність або недійсність правочинів Банку.
Згідно з постановою НБУ № 231/БТ ПАТ КБ "Хрещатик" було віднесено до категорії проблемних. Разом із цим віднесення ПАТ КБ "Хрещатик" до категорії проблемних не передбачало введення до нього тимчасової адміністрації, але обмежувало певні види діяльності Банку, наведені в цій постанові.
Зазначений правовий акт НБУ, зважаючи на його юридичну силу та властивості, є правовим актом індивідуальної дії, має чітко виражений організаційно-розпорядчий, персоніфікований характер, чинність та юридична сила якого спрямовані передусім на особу, якій він адресований, і породжує конкретні правовідносини, обумовлені ним, зокрема спрямований на реалізацію заходів впливу щодо конкретного проблемного банку - ПАТ КБ "Хрещатик", а не стосовно невизначеного кола осіб, та дія його вичерпується одноразовим застосуванням.
Отже, таке рішення НБУ з огляду на її правову природу не є актом цивільного законодавства в розумінні положень статті 4 ЦК України, у зв`язку з чим підстав для застосування норм статей 203 215 ЦК України до спірного правочину як акта законодавства в контексті невідповідності його зазначеній постанові НБУ немає.
Крім того, у постанові НБУ № 231/БТ не передбачено заборони на перерахування (списання) грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб, відкритих у такому банку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 липня 2020 року по справі № 816/378/16.
З огляду на викладене Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача надати Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ КБ "Хрещатик" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Аналогічна правова позиція щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI у подібних спірних правовідносинах за участю ПАТ «КБ «Хрещатик» міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі №826/9368/16, від 14 червня 2019 року у справах № 826/9613/16 та № 826/17979/16.
Водночас судами попередніх інстанцій визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладами операціями ПАТ «КБ «Хрещатик», що оформлене протоколом від 17.05.2016 в частині визнання нікчемного правочину «…операція безготівкового перерахунку грошових коштів 01.04.2016 року з рахунку ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у сумі 195 000,00 грн. (сто дев`яносто п`ять тисяч) гривень» та рішення Уповноваженої особи, оформлене наказом №152 від 18.05.2016 року, в частині застосування наслідків нікчемності правочину «…операція безготівкового перерахунку грошових коштів 01.04.2016року з рахунку ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у сумі 195 000,00грн. (сто дев`яносто п`ять тисяч) гривень».
Проте наказ (рішення) про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому внаслідок прийняття цього рішення не можуть порушуватися будь-які права таких осіб.
Отже, права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи, що унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправними дій щодо визнання правочину нікчемним та скасування такого рішення.
Така позиція висловлена у вказаних вище постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 826/15487/16, від 11 вересня 2019 року у справі № 826/16041/16.
Отже, судові рішення в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладами операціями ПАТ «КБ «Хрещатик», що оформлене протоколом від 17.05.2016 року в частині визнання нікчемного правочину «…операція безготівкового перерахунку грошових коштів 01.04.2016 року з рахунку ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у сумі 195 000,00 грн. (сто дев`яносто п`ять тисяч) гривень» та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «КБ «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича, оформлене наказом №152 від 18.05.2016 року, в частині застосування наслідків нікчемності правочину «…операція безготівкового перерахунку грошових коштів 01.04.2016року з рахунку ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у сумі 195 000,00грн. (сто дев`яносто п`ять тисяч) гривень» слід скасувати, а провадження в цій частині закрити.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтею 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 262 344 350 354 356 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Славкіної Марини Анатоліївни задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «КБ «Хрещатик», що оформлене протоколом від 17.05.2016 щодо визнання нікчемного правочину «…операція безготівкового перерахунку грошових коштів 01.04.2016 року з рахунку ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у сумі 195 000,00 грн. (сто дев`яносто п`ять тисяч) гривень» та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «КБ «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича, оформленого наказом №152 від 18.05.2016 року, щодо застосування наслідків нікчемності правочину «…операція безготівкового перерахунку грошових коштів 01.04.2016року з рахунку ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у сумі 195 000,00грн. (сто дев`яносто п`ять тисяч) гривень» скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити.
В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А. Ю. Бучик
Судді: Л. Л. Мороз
А. І. Рибачук