ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 826/16797/16
адміністративне провадження № К/9901/62227/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Кобаля М.І., Карпушової О.В., Степанюка А.Г. у справі № 826/16797/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" Кононця Вадима Валерійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" Кононця В.В. (надалі по тексту - відповідача) щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
- зобов`язати Уповноважену особу включити позивача до переліку вкладників банку ПАТ КБ "Євробанк" та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів у розмірі 192 616,44 грн., за вкладами в ПАТ КБ "Євробанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (надалі по тексту - Фонд) включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів у розмірі 192 616,44 грн., за вкладами в ПАТ КБ "Євробанк" за рахунок Фонду;
- зобов`язати Фонд здійснити позивачу відшкодування за вкладом у розмірі 192 616,44 грн., відповідно до укладених договорів банківського вкладу за рахунок Фонду.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 року зазначений адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи від 10.08.2016 № 189-ОД "Щодо заходів, пов`язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями" в частині визнання нікчемним правочину за операцією щодо перерахування коштів на рахунок позивача № НОМЕР_1 у розмірі 190 000,00 грн. з призначенням платежу "Повернення позики згідно Договору № 2 від 16.01.15 без ПДВ" 15 червня 2016 року.
Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов`язано Уповноважену особу до переліку вкладників банку ПАТ КБ "Євробанк" та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів у розмірі 192 616,44 грн., за вкладами в ПАТ КБ "Євробанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
У решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судами не встановлено підстав для визнання нікчемним укладеного з ПАТ КБ "Євробанк" договору та відповідачем не надано доказів того, що вказаний правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
Відзиву на касаційну скаргу учасниками справи до суду не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У ході розгляду справи судами встановлено, що 11.05.2016 між ПАТ КБ "Євробанк" та позивачем укладено договір № ZP-000759 про відкриття карткового рахунку та обслуговування банківської платіжної картки.
Відповідно до умов даного договору банк відкриває клієнту картковий рахунок в гривні № НОМЕР_1 , випускає та надає Клієнту банківську платіжну картку VISA CLASSIC строком дії 2 роки, а також забезпечує розрахунки за операціями з БПК в межах платіжного ліміту, визначеного в Правилах користування.
Також судами встановлено, що між ПАТ КБ "Євробанк" та ТОВ "ТК-ПРОМІНДУСТРІЯ" 07.05.2002 укладено договори № 1(ZP-2379/1), № ZP-2379/1 про обслуговування виплати заробітної плати та інших виплат працівникам клієнта в безготівковій формі. Згідно з умовами даного договору Банк здійснює зарахування заробітної плати та інших виплат на карткові рахунки працівників Клієнта.
16.01.2015 між ТОВ "ТК-ПРОМІНДУСТРІЯ" (далі - Позичальник) та ОСОБА_1 (далі - Позикодавець) укладено договір позики № 2.
На виконання умов вказаного Договору, 19.01.2015 ТОВ "ТК-ПРОМІНДУСТРІЯ" внесено на рахунок ОСОБА_1 позику у розмірі 197 500,00 грн., що підтверджується квитанцією № 139403 від 19.01.2015 видана ПАТ КБ "Євробанк" з печаткою прибутково-видаткової каси № 5.
Виконуючи своє зобов`язання щодо повернення позики Позичальник 15.06.2016 платіжним дорученням № 284 перерахував на картковий рахунок № НОМЕР_1 відкритий в ПАТ КБ "Євробанк" згідно Договору про відкриття карткового рахунку та обслуговування банківської платіжної картки № ZP-000759 від 11.05.2016 позивачу суму позики у розмірі 190 000,00 грн., що підтверджується випискою банка.
30.05.2016 на особовий рахунок № НОМЕР_1 позивачу перераховано заробітну плату у розмірі 2 616,44 грн., за травень 2016 року, що підтверджується випискою наданою ПАТ КБ "Євробанк".
На підставі рішення Правління НБУ від 17.06.2016 № 73-рш "Про віднесення Публічного акціонерного товариства Комерційний банку "Євробанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.06.2016 № 1041 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" було розпочато процедуру виведення ПАТ КБ "Євробанк" з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації строком на один місяць з 17.06.2016 по 16.07.2016, та призначено Уповноваженою особою Фонду з делегуванням усіх повноважень тимчасового адміністратора, які визначені ст.ст. 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Кононцю В.В.
07.07.2016 рішенням виконавчої дирекції Фонду № 1183 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк" продовжено строк тимчасової адміністрації та повноваження Уповноваженої особи на здійснення тимчасової адміністрації до 16.08.2016 включно.
Відповідно до рішення Правління НБУ від 16.08.2016 № 215-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 16.08.2016 № 1523 "Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ "Євробанк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ "Євробанк" з 17.08.2016 до 16.08.2018 включно, призначено Уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ КБ "Євробанк", визначені зокрема ст.37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, Кононця В.В. з 17.08.2016 до 16.08.2018 включно.
19.08.2016 розпочато процедуру виплати вкладникам гарантованих сум відшкодування банком-агентом АТ "Таскомбанк".
16.08.2016 позивач отримала повідомлення вих. № 01-24.3/3252 про нікчемність правочинів (транзакцій) з перерахування коштів з поточних рахунків юридичних та фізичних осіб на вкладні (депозитні)/поточні (карткові) рахунки фізичних осіб - клієнтів банку, в якому зазначено, що правочин з переказу коштів в сумі 190 000,00 грн. з призначенням платежу "Повернення позики згідно Договору № 2 від 16.01.2015 без ПДВ" здійснений 15.06.2016 ТОВ "ТК-ПРОМІНДУСТРІЯ" з власного рахунку № НОМЕР_2 на рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , - містить ознаки нікчемності.
01.09.2016 ОСОБА_1 направила на адресу Уповноваженої особи претензію про включення її до реєстру вкладів осіб, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ КБ "Євробанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
У відповіді на претензію позивача зазначено, що під час проведеної перевірки 10.08.2016 Комісією було встановлено, що операція по зарахуванню на рахунок позивача грошових коштів має ознаки нікчемних правочинів операцій, передбачені п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме: правочини (у тому числі договори) умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2016 Уповноваженою особою прийнято наказ № 189-ОД "Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями", яким, у зв`язку з виявлення комісією правочинів, укладених ПАТ КБ "Євробанк", що мають ознаки нікчемності відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вирішено визнати нікчемними операції з розміщення коштів на карткових/поточних рахунках фізичними особам, перелік яких зазначено у додатку № 1 та № 2 до цього наказу.
Як вбачається з копії витягу з додатку № 1 до вказаного наказу, до вказаної операції щодо перерахування коштів ТОВ "ТК-ПРОМІНДУСТРІЯ" з власного рахунку № НОМЕР_2 на рахунок позивача № НОМЕР_1 у розмірі 190 000,00 грн. з призначенням платежу "Повернення позики згідно Договору № 2 від 16.01.15 без ПДВ", застосовано наслідки нікчемності.
Позивач, вважаючи зазначені дії та рішення Уповноваженої особи протиправними, звернулася до суду з даним позовом за захистом свої прав та законних інтересів.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Уповноваженою особою безпідставно не включено позивача до Переліку вкладників Банку, а тому позовна вимога щодо визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ КБ "Євробанк" за рахунок Фонду підлягає задоволенню. Також суд першої інстанції з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог та захистити порушені права позивача шляхом зобов`язання Уповноваженої особи подати до Фонду додаткову інформацію про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ КБ "Євробанк" за рахунок Фонду. В частині позовних вимог про зобов`язання Фонд включити позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ КБ "Євробанк" за рахунок Фонду судом першої інстанції вказано, що такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відсутні спірні правовідносини безпосередньо між позивачем та Фондом, тобто заявлені позивачем до Фонду вимоги є передчасними. Даним суб`єктом не порушено право позивача на відшкодування грошових коштів за рахунок Фонду, оскільки лише за наслідком вчинення дій саме Уповноваженою особою ОСОБА_3 будуть вчинятися дії Фондом.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в матеріалах справи наявна копія виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 04.05.2016 по 30.09.2016, з якого вбачається, що 12.08.2016, на підставі наказу № 18-ОД від 10.08.2016 (згідно дод.2), кошти в розмірі 190 000 грн. повернуто на рахунок ТОВ "ТК-ПРОМІНДУСТРІЯ". Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що в даному випадку відсутні правові підстави застосовувати процедуру повернення гарантованої суми вкладу ОСОБА_1 та включати інформацію про неї до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ КБ "Євробанк" за рахунок коштів Фонду, оскільки після повернення Банком коштів в розмірі 190000 грн. на рахунок ТОВ "ТК-ПРОМІНДУСТРІЯ", на рахунку позивача зазначені кошти відсутні.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначалося вище, згідно із частиною другою статті 26 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.
У разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті здійснюється в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на день початку ліквідації банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (частина шоста статті 26 Закону № 4452-VI).
На підставі частин першої та другої статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Пунктом 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (у редакції рішення виконавчої дирекції Фонду від 26 травня 2016 року № 823; далі - Положення), передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4- 6 частини четвертої статті 26 Закону № 4452-VI, згідно з додатком 3 до цього Положення; 3) переліки: рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону № 4452-VI.
Інформація про вкладника в переліках має забезпечувати можливість його ідентифікації відповідно до законодавства.
Перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (далі - Перелік), формується за структурою, визначеною додатком 4 до цього Положення, та не включає інформацію про вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону № 4452-VI.
Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.
Пунктами 2- 4 розділу ІІІ Положення визначено, що Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною в додатку 5 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.
Загальний реєстр складається на паперових носіях та в електронному вигляді.
Фонд складає зміни та доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.
На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду останній розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500 тис. рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Отже, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду Переліку та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого Переліку до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого Переліку Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
При цьому уповноважена особа наділена повноваженнями на формування Переліку в межах гарантованої суми відшкодування.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Підставою для поширення на особу гарантій щодо відшкодування вкладу за рахунок Фонду, передбачених Законом № 4452-VI, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника в особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено договір банківського вкладу (депозиту) чи банківського рахунку або які є власниками іменного депозитного сертифіката.
Таким чином, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду на підставі статті 26 Закону № 4452-VI підпадають особи, які є вкладниками в розумінні приписів статті 2 цього Закону, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження в ньому тимчасової адміністрації.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а (провадження № 11-886апп18) та від 27 лютого 2019 року у справі № 826/9960/15 (провадження № 11-1403апп18).
Судами встановлено 15 червня 2016 року на рахунок позивача ТОВ "ТК-проміндустрія" перераховано кошти в сумі 190000,00 грн з призначенням платежу "Повернення позики згідно договору № 2 від 16.01.2015 без ПДВ".
Отже, зарахування коштів на рахунок відбулись до початку віднесення ПАТ "КБ "Євробанк" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (17 червня 2016 року), тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону № 4452-VI. При цьому відповідач не навів правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "КБ "Євробанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог Закону № 4452-VI.
Відповідно до частини другої статті 37, частин другої та четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа протягом дії тимчасової адміністрації зобов`язані забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону, та повідомити сторони за договорами про нікчемність цих договорів і вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Станом на дату укладення між ПАТ КБ "Євробанк" і позивачем договору банківського рахунку частина третя статті 38 Закону № 4452-VI визначала, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;
9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
На підставі наведених вище положень статей 37 та 38 Закону № 4452-VI уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком установити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом спричиняють застосування певних наслідків, зокрема щодо невключення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми відшкодування за вкладом за рахунок Фонду.
Як установили суди попередніх інстанцій, за результатами перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) ПАТ КБ "Євробанк" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI, уповноважена особа повідомила позивача що операції по зарахуванню на рахунок позивач грошових коштів мають ознаки нікчемних правочинів (операцій).
Проте зі змісту цієї норми вбачається, що пункти 7 та 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI не можуть застосовуватися до договору, укладеного між ПАТ КБ "Євробанк" і позивачем, оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, умови цього договору не передбачають обов`язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу. Крім того, суди попередніх інстанцій не встановили, що вказаний договір був укладений саме з порушенням норм законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 1068 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.
Отже, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншою особою.
З огляду на викладене Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача надати Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_4 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права, а саме частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, у подібних спірних правовідносинах за участю ПАТ "КБ "Євробанк" міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 826/15487/16, від 02 жовтня 2019 року у справі 826/9673/17.
Крім того, необхідною та достатньою умовою для віднесення правочинів до числа нікчемних з підстав, передбачених пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, є встановлення факту здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
При цьому в розумінні положень зазначеного Закону уповноважена особа Фонду наділена правом перевірки правочинів з метою виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним і кореспондує обов`язку встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених і доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних правових наслідків.
Водночас, у спорах, які виникають у зв`язку з невключенням позивачів до переліку вкладників, які мають право на одержання гарантованих коштів за вкладами за рахунок Фонду, через визнання нікчемними правочинів з підстав, передбачених пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, обов`язковій перевірці підлягає правомірність застосування вказаної правової норми уповноваженою особою Фонду. У випадку, якщо Фонд чи його уповноважена особа доведуть правомірність віднесення правочину до числа нікчемних, особи, на користь яких перераховано грошові кошти, не можуть вважатися вкладниками банку і відповідно на них не поширюються передбачені статтею 26 Закону № 4452-VI гарантії відшкодування коштів за вкладами (за умови, що на їх рахунках відсутні інші грошові кошти).
Разом з тим, Верховний Суд вважає, що застосовані в цій справі правові норми свідчать про те, що внаслідок укладення договору про відкриття банківського рахунка позивач набув статусу вкладника банку і відповідно на неї поширюються передбачені Законом № 4452-VI гарантії щодо відшкодування коштів за вкладом.
Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування наслідків нікчемності правочину. Це рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, яка здійснює повноваження органу управління банку (наведена правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №910/24198/16, від 04 липня 2018 року у справі № 819/353/16, від 05 грудня 2018 року у справі № 826/23064/15, від 27 лютого 2019 року у справі № 826/8273/16).
Верховний Суд звертає увагу на те, що правове регулювання та обсяг повноважень банку, який визнано проблемним, та банку, до якого введено тимчасову адміністрацію, є різними. При цьому ні Законом України "Про банки і банківську діяльність", ні Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління НБУ від 17 серпня 2012 року № 346, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 вересня 2012 року за № 1590/21902, не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.
Водночас рішення НБУ № 70-рш/БТ згідно зі статтею 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею, доказів обізнаності позивача про встановлені для банку обмеження відповідач не надав, а суди попередніх інстанцій таких обставин не встановили. При цьому невиконання посадовими особами Банку наведених у постанові НБУ приписів про його віднесення до категорії проблемних саме по собі не може бути підставою для висновку про нікчемність або недійсність правочинів Банку.
Згідно з рішенням НБУ № 70-рш/БТ ПАТ КБ "Євробанк" було віднесено до категорії проблемних. Разом із цим віднесення ПАТ КБ "Євробанк" до категорії проблемних не передбачало введення до нього тимчасової адміністрації, але обмежувало певні види діяльності Банку, наведені в цій постанові.
Зазначений правовий акт НБУ, зважаючи на його юридичну силу та властивості, є правовим актом індивідуальної дії, має чітко виражений організаційно-розпорядчий, персоніфікований характер, чинність та юридична сила якого спрямовані передусім на особу, якій він адресований, і породжує конкретні правовідносини, обумовлені ним, зокрема спрямований на реалізацію заходів впливу щодо конкретного проблемного банку - ПАТ КБ "Євробанкї", а не стосовно невизначеного кола осіб, та дія його вичерпується одноразовим застосуванням.
Отже, таке рішення НБУ з огляду на її правову природу не є актом цивільного законодавства в розумінні положень статті 4 ЦК України, у зв`язку з чим підстав для застосування норм статей 203 215 ЦК України до спірного правочину як акта законодавства в контексті невідповідності його зазначеній постанові НБУ немає.
Крім того, у рішенні НБУ № 70-рш/БТ не передбачено заборони на перерахування (списання) грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб, відкритих у такому банку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 липня 2020 року по справі № 816/378/16.
Водночас судом першої інстанції визнано протиправним і скасовано наказ Уповноваженої особи від 10.08.2016 № 189-ОД "Щодо заходів, пов`язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями" в частині визнання нікчемним правочину за операцією щодо перерахування коштів на рахунок позивача № НОМЕР_1 у розмірі 190 000,00 грн. з призначенням платежу "Повернення позики згідно Договору № 2 від 16.01.15 без ПДВ" 15 червня 2016 року.
Оскільки наказ (рішення) про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому внаслідок прийняття цього рішення не можуть порушуватися будь-які права таких осіб.
Отже, права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи, що унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправними дій щодо визнання правочину нікчемним та скасування такого рішення.
Така позиція висловлена у вказаних вище постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 826/15487/16, від 11 вересня 2019 року у справі № 826/16041/16.
Відтак, рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправними дії Уповноваженої особи щодо визнання нікчемним правочину (транзакції) з переказу грошових коштів та визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи, що оформлене наказом від 10.08.2016 №189-ОД, в частині визнання нікчемним транзакцій щодо зарахування грошових коштів на рахунок позивача підлягає скасуванню, а провадження в цій частині закрити.
Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтею 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 343 352 354 356 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року скасувати.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 року скасувати в частині вимог про визнання протиправним та скасування наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" Кононця Вадима Валерійовича від 10.08.2016 № 189-ОД "Щодо заходів, пов`язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями" в частині визнання нікчемним правочину за операцією щодо перерахування коштів на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у розмірі 190 000,00 грн. з призначенням платежу "Повернення позики згідно Договору № 2 від 16.01.15 без ПДВ" 15 червня 2016 року, а провадження у справі в цій частині закрити.
В решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 року у справі № 826/16797/16 залишити в силі.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук