ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 826/17900/18
адміністративне провадження № К/9901/4589/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2019 року (суддя Шейко Т.І.)та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року (головуючий суддя Карпушова О.В., судді Епель О.В., Степанюка А.Г.)
у справі № 826/17900/18
за позовом Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю
до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання протиправною та скасування постанови та припису/
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2018 року Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю звернулася до Окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просила:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 23 жовтня 2018 року № 56/18/073-10057 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 05 жовтня 2018 року.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2019 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року, позов Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю задоволено частково, внаслідок чого: визнано протиправним та скасовано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 05 жовтня 2018 року, виданого Фірмі "Т.М.М." - Товариству з обмеженою відповідальністю за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті будівництва: "Реконструкція приміщень місць загального користування розташованих у паркінгу G6/G9 житлового будинку по вул. Ломоносова, 73ж, літера "Б" у м. Києві під складські приміщення", в частині порушення статті 369 Цивільного кодексу України. У решті позовних вимог відмовлено.
3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати частково рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції щодо відмови в позові про визнання протиправною та скасування постанови Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради щодо накладення штрафу та скерувати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю, генпідрядник-інвестор, та Київський національний університет імені Тараса Шевченка (замовник-інвестор) уклали інвестиційно-підрядний договір від 30 жовтня 2003 року №106/10, з урахуванням додаткової угоди від 12 вересня 2011 року, згідно з яким сторони домовились здійснити будівництво житлових будинків з приміщеннями соціально-побутового призначення та підземною автостоянкою за адресою: вул. Ломоносова, 73-79 у Голосіївському районі м. Києва, що частково або повністю споруджується на земельній ділянці, яка перебуває у постійному користуванні замовника-інвестора, та ввести їх в експлуатацію (пункт 2.1 статті 2 вказаного договору).
6. Згідно з пунктом 3.6 статті 3 зазначеного договору після введення об`єкту будівництва в експлуатацію генпідрядник-інвестор бере собі на баланс вказаний об`єкт для здійснення його подальшої експлуатації.
7. Пунктом 3.10 статті 3 цього ж договору встановлено, що всі нежитлові приміщення об`єкту залишалися власністю генпідрядника-інвестора.
8. На підставі акту готовності об`єкта до експлуатації від 28 січня 2013 року, Управлінням дозвільних процедур Державної архітектурно-будівельної інспекції України сертифікатом серії ІУ №165130430242 від 06 лютого 2013 року засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу): "Будівництво житлових будинків з приміщеннями соціально-побутового призначення та підземною автостоянкою (ІІ пусковий комплекс) за адресою: вул. Ломоносова, 73-79 у Голосіївському районі м. Києва" проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.
9. 14 серпня 2018 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наказом №584, з метою перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 03 серпня 2018 року №КВ141182151605, доручено здійснити проведення позапланової перевірки позивача на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва: "Реконструкція приміщень місць загального користування розташованих у паркінгу G6/G9 житлового будинку на вул. Ломоносова, 73-ж, літера "Б" у Голосіївському районі м. Києва".
10. На підставі вказаного наказу відповідачем було складено направлення для проведення позапланового заходу від 21 серпня 2018 року, строком дії направлення з 17 вересня до 28 вересня 2018 року.
11. На підставі службової записки начальника інспекційного відділу відповідачем було складено направлення від 04 жовтня 2018 року, строком дії направлення з 04 жовтня до 05 жовтня 2018 року.
12. За результатами позапланової перевірки об`єкта позивача, уповноваженою особою відповідача складено акт від 05 жовтня 2018 року, згідно з розділом VI якого виявлено порушення статті 369 Цивільного кодексу України, пункту 3.6, пункту 4.3 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", частини другої статті 26, статті 31, частини восьмої статті 36, частини десятої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статті 11, статті 23 Закону України "Про архітектурну діяльність", пункту 5 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №903, пункту 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року №45.
13. В акті перевірки зазначене наступне: перевіркою встановлено, що замовником будівництва позивачем виконано реконструкцію місць загального користування, які входять до місць спільного користування I-го та II-го рівня паркінгу: V - орендне приміщення - 54,7 кв. м; XIII - орендне приміщення - 22,6 кв. м; XIV - орендне приміщення - 49,4 кв. м, розташованих у паркінгу на відмітках -7.050 та -4.000 житлового будинку на вул. Ломоносова, 73ж під складські приміщення, які є спільним майном багатоквартирного будинку та не є власністю Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю.
14. Проектна документація на об`єкт, що перевіряється, розроблена з порушенням статті 369 Цивільного кодексу України, оскільки не отримано письмової і нотаріально посвідченої згоди співвласників щодо відповідного розпорядження спільним майном.
15. У порушення пункту 3.6 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" на час реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 25 січня 2018 року №КВ061180251397 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 03 серпня 2018 року №КВ141182151605 товариство не володіло на законних підставах місцями загального користування, розташованими у паркінгу житлового будинку на вул. Ломоносова, 73ж, а тому не могло бути замовником будівництва та не могло затверджувати проектну документацію на вказаний об`єкт будівництва.
16. Оскільки відповідним проектом на об`єкт позивача передбачалась реконструкція місць загального користування розташованих у паркінгу на відмітках -7.050 та -4.000 житлового будинку на вул. Ломоносова, 73ж під складські приміщення, тобто зміна функціонального призначення з місць загального користування (орендне приміщення) в складські приміщення, в порушення частини другої статті 26, статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 4.3 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", не отримано основної складової вихідних даних, а саме містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
17. В порушення статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" та пункту 5 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва, об`єкта архітектури не забезпечено авторський нагляд на час реконструкції місць загального користування розташованих у паркінгу G6/G9 житлового будинку по вул. Ломоносова, 73ж, літера "Б" у м. Києві. Відсутній журнал авторського нагляду.
18. У повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 25 січня 2018 року №КВ061180251397 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 03 серпня 2018 року №КВ141182151605 наведено недостовірні дані в частині надання інформації щодо належно розробленої та затвердженої проектної документації, та щодо необхідності отримання містобудівних умов та обмежень для забудови земельної ділянки, оскільки не надано письмової та нотаріально засвідченої згоди співвласників житлового будинку по вул. Ломоносова, 73 ж, літера "Б" у Голосіївському районі м. Києва, чим порушено частину восьму статті 36 та частину десяту статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
19. Фірмою "Т.М.М." - Товариством з обмеженою відповідальністю розроблено та затверджено проектну документацію на об`єкт будівництва неналежним чином, з порушенням вимог будівельних норм, стандартів і правил, чим порушено статтю 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статтю 23 Закону України "Про архітектурну діяльність", пункт 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів.
20. Вказаний акт складено за присутності представника товариства директора Парфьонова Є.О., який відмовився від підпису акту, про що є відповідна відмітка в акті перевірки.
21. Проте, направлення на проведення перевірки від 21 серпня 2018 року та від 04 жовтня 2018 року Парфьонов Є.О. отримав особисто, про що є відповідний підпис особи.
22. На підставі зазначеного акту відповідачем 05 жовтня 2018 року був складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме порушення частини восьмої статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідальність за що встановлена пунктом 2 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та винесено припис від 05 жовтня 2018 року з вимогою усунути допущені товариством порушення у термін до 05 грудня 2018 року із забороною експлуатації до усунення виявлених порушень.
23. В протоколі та в приписі зазначено, що представник позивача відмовився від отримання вказаних документів.
24. Крім того, в протоколі вказано, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 18 жовтня 2018 року о 10.00 у приміщенні Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації».
25. 19 жовтня 2018 року представник позивача Парфьонов Є.О., на підставі довіреності отримав документи, які були складені відповідачем за наслідками проведеної перевірки, що підтверджено відповідною заявою.
26. 23 жовтня 2018 року відповідачем було розглянуто матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено постанову від 23 жовтня 2018 року №56/18/073-10057, якою Фірму "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом другим частини першої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 165690,00 грн.
27. Вказана постанова була отримана представником позивача 23 жовтня 2018 року, що підтверджено відповідним підписом представника.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
28. Задовольняючи позовну вимогу про скасування припису в частині порушення статті 369 Цивільного кодексу України., суд першої інстанції керувався тим, що відповідач дійшов помилкового висновку про належність орендних приміщень, на яких позивачем було проведено спірну реконструкцію, до спільної сумісної власності співвласників відповідного багатоквартирного будинку та про необхідність отримання позивачем згоди останніх на таку реконструкцію.
29. Відмовляючи в іншій частині позову, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що при проведенні заходу архітектурно-будівельного контролю не було допущено порушень чинного законодавства.
30. Суди першої та апеляційної інстанцій зробили висновок, що позивачем було розроблено та затверджено проектну документацію на об`єкт будівництва: "Реконструкція місць загального користування розташованих у паркінгу G6/G9 житлового будинку по вул. Ломоносова, 73ж, літера "Б" у м. Києві під складські приміщення" неналежним чином, а саме: без отримання містобудівних умов та обмежень для забудови земельної ділянки, без урахування вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та без дотримання вимог будівельних норм, стандартів і правил, чим порушено статтю 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статтю 23 Закону України "Про архітектурну діяльність", пункт 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового-комунального господарства України від 16 травня 2011 року №45, а отже оскаржуваною постановою відповідача від 23 жовтня 2018 року №56/18/073-10057 позивача правомірно притягнуто до відповідальності за абзацом другим частини першої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
31. Суд апеляційної інстанції спростував довід позивача про те, що спірну постанову винесено стосовно неналежної особи, оскільки враховуючи зміст інвестиційно-підрядного договору від 30 жовтня 2003 року №106/10, саме позивач, як генпідрядник-інвестор, а не замовник-інвестор, є балансоутримувачем цього об`єкту і є власником вказаного об`єкту.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
32. У касаційній скарзі зазначено, що суди першої та апеляційної інстанцій хибно не застосували до спірних правовідносин положення пункту 4 статті 1, пункту 4 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також статей 1, 9 Закону України "Про архітектурну діяльність". Одночасно скаржник наголошує на тому, що суди попередній інстанцій неправильно застосували приписи статей 26, 29, 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та статті 23 Закону України "Про архітектурну діяльність", що регламентують питання необхідності отримання містобудівних умов та обмежень для забудови земельної ділянки.
33. Скаржник вважає, що суди помилково надали перевагу положенням ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», а не Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність» у визначенні поняття замовника будівництва.
34. Позивач стверджує, судами неправильно застосовано норми матеріального права стосовно визначення правового статусу орендних приміщень.
35. Заявник касаційної скарги наполягає на неповному з'ясуванні судами попередніх інстанцій всіх обставин справи, зокрема, на тому, що у технічному паспорті, виданому БТІ м.Києва вказані нежитлові орендні приміщення були помилково віднесені до місць загального призначення, але згідно з проектом будівництва буднику № 73ж, вказані приміщення є відокремленим нежитловими орендними приміщеннями, що мають окремий вхід/вихід на вулицю, і не є місцями загального користування.
Позивач замовив технічну інвентаризація і отримав нові технічні паспорти, виконані Товариством з обмеженою відповідальністю «Оксі-К Консалтинг», згідно з якими ці приміщення є нежитловими.
Як вбачається з Робочого проекту реконструкції вказаних нежитлових приміщень, в ньому знаходяться фрагменти плану АР-2, АПР-3, АР-4 (приміщення до реконструкції) такі приміщення мають назву/призначення «орендне приміщення», що передбачало оформлення права власності на них і подальше використання в господарській діяльності.
36. Процесуальним порушенням скаржник вважає те, що при розгляді справи судом першої інстанції не було витребувано проекту реконструкції, оскільки відповідач надав до свого відзиву тільки 8 сторінок без сторінок фрагменти плану АР-2, АПР-3, АР-4 (приміщення до реконструкції), з яких видно, що ці приміщення є відокремленими нежитловими приміщеннями.
Своєю чергою, суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги пояснення позивача та клопотання про долучення до матеріалів справи судової експертизи.
37. У відзиві на касаційну скаргу відповідач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та стверджує, що висновок експерта складено за результатами розгляду іншого проекту, а тому не може бути прийнятим судом до уваги при розгляді цієї справи.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
38. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
39. Спірні правовідносини регулюються Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність» та ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
40. Відповідно до вимог частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
41. Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», зазначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
42. Абзацом 1 частини 4 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
43. Відповідно до пункту 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації будівництво» реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко - економічних показників, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко - економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.
44. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2017 року №289 затверджено Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються.
45. Пункт 25 вказаного Переліку, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, відносить до таких об'єктів реконструкцію житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розміщення в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.
46. Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) стверджує, що у ході перевірки були надані та пред'явлені документи, а саме: технічний паспорт на паркінг на вул. Ломоносова, 73-ж Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 21 травня 2014 року № 142644 та архітектурно-будівельні рішення робочого проекту: «Реконструкція місць загального користування розташованих у паркінгу 06/09 житлового будинку по вул. Ломоносова, 73ж, літера «Б» у м. Києві під складські приміщення» ТОМ 1 посадовою особою Департаменту встановлено, що замовником будівництва Фірмою "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю виконано реконструкцію місць загального користування, які входять до місць спільного користування І-го та ІІ-го рівня паркінгу, розташованих у паркінгу на відмітках -7.050 та -4.000 житлового будинку на вул. Ломоносова, 73ж під складські приміщення:
V - орендне приміщення - 54,7 кв. м;
XIII - орендне приміщення - 22,6 кв. м;
XIV - орендне приміщення - 49,4 кв. м.
47. Відповідно до повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) на об'єкт будівництва: «Реконструкція місць загального користування розташованих у паркінгу 06/09 житлового будинку по вул. Ломоносова, 73ж, літера «Б» у м. Києві під складські приміщення» від 25 січня 2018 року № КВ 061180251397 зазначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної діяльності не вимагаються згідно з пунктом 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються.
48. Суди попередніх інстанцій взяли до уваги експлікацію приміщень робочого проекту "Реконструкція місць загального користування розташованих у паркінгу G6/G9 житлового будинку по вул. Ломоносова, 73ж, літера "Б" у м. Києві під складські приміщення", технічного паспорту на паркінг по вул. Ломоносова, 73ж, у Голосіївському районі м. Києва та техніко-економічні показники та зробили висновок, що уповноваженою особою відповідача зроблено правомірний висновок про те, що спірною реконструкцію передбачалась зміна функціонального призначення відповідних об`єктів, а отже останні не відповідають вимогам пункту 25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження.
49. Суди вважали, що позивачем неналежним чином було розроблено та затверджено проектну документацію на об`єкт будівництва: "Реконструкція місць загального користування розташованих у паркінгу G6/G9 житлового будинку по вул. Ломоносова, 73ж, літера "Б" у м. Києві під складські приміщення", а саме без отримання містобудівних умов та обмежень для забудови земельної ділянки, без урахування вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та без дотримання вимог будівельних норм, стандартів і правил.
50. У касаційній скарзі наголошено на порушенні норм процесуального права при оцінці доказів судами першої та апеляційної інстанції, так як Фірма "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю, керуючись статтями 44 72-80 КАС України надала до суду апеляційної інстанції свої пояснення до апеляційної скарги та клопотання про долучення до матеріалів справи судової експертизи.
51. Позивач стверджує, що він на підставі статті 104 КАС України та статті 7-1 Закону України «Про судову експертизу» замовив будівельно-технічну експертизу.
52. Висновок експерта датований 27 січня 2020 року та був наданий як доказ під час розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції.
53. З технічного запису судового засідання від 28 січня 2020 року вбачається, що суд апеляційної інстанції прийняв до розгляду вказаний висновок експерта та долучив його до матеріалів справи.
54. Проте у постанові суду апеляційної інстанції немає жодної оцінки вказаного висновку, не зазначено також і про відхилення обставин, встановлених судовим експертом.
55. Між тим, питання визначення правового статусу орендних приміщень має важливе значення для правильного вирішення спору.
56. Верховний Суд зауважує, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами КАС України.
57. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктах 1, 2, 3 частини 2 статті 328 цього Кодексу.
58. Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2020 року касаційне провадження було відкрито, у тому числі, на підставі абзацу 1 пункту 4 частини 4 статті 328 КАС України.
59. Вказана підстава відкриття касаційного провадження підтвердилася в результаті розгляду справи за матеріалами касаційної скарги.
60. Частиною 4 статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
61. З урахуванням порушень норм матеріального права судом апеляційної інстанції та неповне дослідження матеріалів справи, справу слід повернути на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити частково.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі №826/17900/18 скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб