№ 826/19343/16 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 826/19343/16

касаційне провадження № К/9901/43350/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2017 (головуючий суддя: Добрянська Я.І.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 (головуючий суддя: Губська О.А., судді: Парінов А.Б., Беспалов О.О.) у справі №826/19343/16 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Євробанк" Кононець В.В., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

08.12.2016 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Євробанк" (далі відповідач або уповноважена особа Фонду), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), у якому з урахуванням доповнених позовних вимог просив:

визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за операцією з розміщення 15.06.2016 ОСОБА_1 ( ін. НОМЕР_1 ) коштів у сумі 150 000,00 грн на картковому/поточному рахунку № НОМЕР_2 з призначенням платежу "поповнення власного поточного рахунку";

зобов`язати уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (ін. НОМЕР_1 ), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом (рахунком) в ПАТ КБ "Євробанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

зобов`язати Фонд включити ОСОБА_1 (ін. НОМЕР_1 ) до Загального реєстру вкладників ПАТ КБ "Євробанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами (рахунками) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2017 позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції звернув увагу, що квитанція від 15.06.2016 №240077 на суму 150 000,00 грн є належним доказом внесення коштів позивачем через касу банку. Доказів того, що зазначені кошти фактично не вносились, суду надано не було.

Також суд першої інстанції зазначив про недоведення відповідачем, що ПАТ «КБ «ЄВРОБАНК» уклав у межах спірних правовідносин правочин, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання переваг окремим кредиторам чи позивачу. Також позивач є вкладником, а не кредитором ПАТ «КБ «ЄВРОБАНК».

Водночас, за позицією суду першої інстанції, нормами законодавства не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що уповноваженою особою Фонду не доведено належними доказами наявність законних підстав для невключення позивача до Переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Євробанк" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2017 у частині задоволення позову про зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 (ін. НОМЕР_1 ) до Загального реєстру вкладників ПАТ КБ "Євробанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами (рахунками) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - скасовано.

Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2017 - залишено без змін.

Відмовляючи у частині позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про передчасність позовної вимоги щодо зобов`язання Фонд включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ КБ "Євробанк", оскільки уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Євробанк" не було включено позивача до переліку вкладників, відповідно, у Фонду не виникло обов`язку щодо включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а розв`язання спору на майбутнє чинним законодавством не передбачено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач 17.10.2017 подав на адресу суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що правочин, стороною якого є позивач, виявлений як нікчемний у зв`язку з тим, що він був вчинений під час дії встановлених рішенням Правління НБУ № 70-рш/БТ "Про віднесення ПАТ КБ "Євробанк" до категорії проблемних" обмежень щодо проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків. Також вказано, що процедура ліквідації ПАТ "КБ "Євробанк" триває та в разі не підтвердження обставин, які стали підставою для тимчасового обмеження здійснення банківських операцій щодо виплати коштів позивач міг бути визнаним таким, що має право на отримання відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду. Таким чином, на думку заявника касаційної скарги, позивачем заявлені позовні вимоги передчасно.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.11.2017 відкрито касаційне провадження у справі.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України ) та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу визначений наступний склад суду: головуючий суддя - Чиркін С.М., судді: Стародуб О.П., Шарапа В.М.

Ухвалою Верховного Суду від 18.08.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.06.2016 ОСОБА_1 вніс на власний поточний рахунок, що відкритий у ПАТ КБ «Євробанк», грошові кошти в розмірі 150 000,00 грн з призначенням платежу «поповнення власного поточного рахунку», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції № 240077 від 15.06.2016.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 17.06.2016 №73-рш «Про віднесення ПАТ КБ «Євробанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.06.2016 № 1041 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Євробанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», яким вирішено розпочати процедуру виведення ПАТ КБ «Євробанк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 17.06.2016 по 16.07.2016 (включно) та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ КБ «Євробанк» провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кононцю В.В. строк на один місяць з 17.06.2016 по 16.07.2016 (включно).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Євробанк» від 07.07.2016 №1183 продовжено строк тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку ПАТ КБ «Євробанк» з 17.07.2016 по 16.08.2016 включно.

16.08.2016 рішенням Правління Національного банку України № 215-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ «Євробанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» та делегування повноважень ліквідатора банку, яким запроваджено процедуру ліквідацію ПАТ КБ «Євробанк» строком на два роки з 17.08.2016 по 16.08.2018, а також призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ КБ «Євробанк» провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кононцю В.В. строк на два роки з 17.08.2016 р. по 16.08.2018 р.

19.08.2016 року розпочато процедуру виплати вкладникам гарантованих сум відшкодування банком-агентом АТ «Таксоммбанк».

Надалі позивач дізнався, що його не включено до списку вкладників (переліку осіб) ПАТ КБ «Євробанк», які мають право на отримання гарантованої суми відшкодування.

З метою з`ясування обставин та підстав невключення позивача до списку вкладників (переліку осіб) ПАТ КБ «Євробанк», представником позивача на адресу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» Кононець В. В. було надіслано адвокатський запит №015/10/16 від 02.11.2016 про надання інформації та копій документів щодо підстав не включення позивача до списку вкладників (переліку осіб) ПАТ КБ «Євробанк», для отримання гарантованої суми відшкодування.

Листом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» Кононець В. В. від 08.11.2016 № 01-24.2/7074 представнику позивача відмовлено в наданні інформації та копій документів з підстав не розголошення банківської таємниці відповідно до Закону України «Про банки та банківську діяльність».

02.11.2016 представником позивача на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надіслано адвокатський запит № 016/10/16 про надання інформації та копій документів (рішення та/або інше) щодо підстав невключення позивача до списку вкладників (переліку осіб) ПАТ КБ «Євробанк» для отримання гарантованої суми відшкодування.

На вищезазначений запит листом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.11.2016 № 27-43829 /16 повідомлено, що для отримання інформації та документів слід звернутися безпосередньо до уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» за відповідною адресою.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України від 23.02.2012 № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI).

Згідно із частиною другою статті 26 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

У разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті здійснюється в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на день початку ліквідації банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (частина шоста статті 26 Закону № 4452-VI).

На підставі частин першої та другої статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Пунктом 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 № 14 (у редакції рішення виконавчої дирекції Фонду від 26.05.2016 № 823; далі - Положення), передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4- 6 частини четвертої статті 26 Закону № 4452-VI, згідно з додатком 3 до цього Положення; 3) переліки: рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону № 4452-VI.

Інформація про вкладника в переліках має забезпечувати можливість його ідентифікації відповідно до законодавства.

Перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (далі - Перелік), формується за структурою, визначеною додатком 4 до цього Положення, та не включає інформацію про вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону № 4452-VI.

Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Пунктами 2- 4 розділу ІІІ Положення визначено, що Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною в додатку 5 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Загальний реєстр складається на паперових носіях та в електронному вигляді.

Фонд складає зміни та доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду останній розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500 тис. рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Отже, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду Переліку та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого Переліку до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого Переліку Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

При цьому уповноважена особа наділена повноваженнями на формування Переліку в межах гарантованої суми відшкодування.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Підставою для поширення на особу гарантій щодо відшкодування вкладу за рахунок Фонду, передбачених Законом № 4452-VI, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника в особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено договір банківського вкладу (депозиту) чи банківського рахунку або які є власниками іменного депозитного сертифіката.

Таким чином, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду на підставі статті 26 Закону № 4452-VI підпадають особи, які є вкладниками в розумінні приписів статті 2 цього Закону, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а (провадження № 11-886апп18) та від 27.02.2019 у справі № 826/9960/15 (провадження № 11-1403апп18).

На підставі рішення Правління НБУ від 17.06.2016 № 73-рш "Про віднесення ПАТ КБ "Євробанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду того ж дня прийнято рішення № 1041 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", згідно з яким розпочато процедуру виведення ПАТ КБ "Євробанк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 17 червня по 16 липня 2016 року включно, призначено Кононця В. В. уповноваженою особою та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ КБ "Євробанк".

Таким чином, оскільки кошти ОСОБА_1 були розміщені на рахунку ПАТ КБ "Євробанк" до запровадження тимчасової адміністрації, то позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Відповідно до частини другої статті 37, частин другої та четвертої статті 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа протягом дії тимчасової адміністрації зобов`язані забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону, та повідомити сторони за договорами про нікчемність цих договорів і вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Станом на дату укладення між ПАТ КБ "Євробанк" і позивачем договору банківського рахунку частина третя статті 38 Закону № 4452-VI визначала, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

На підставі наведених вище положень статей 37 та 38 Закону № 4452-VI уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком установити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом спричиняють застосування певних наслідків, зокрема щодо невключення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми відшкодування за вкладом за рахунок Фонду.

Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до Витягу з акту № 22 від 12.12.2016 комісії з перевірки правочинів (інших договорів), укладених ПАТ КБ «ЄВРОБАНК», призначеної наказом від 21.06.2016 №26 «Про організаційні заходи щодо перевірки договорів», Комісія вирішила: 1) затвердити результати перевірки, якою виявлено правочини (операції, транзакції) із зняття готівки через касу Банку з рахунків клієнтів Банку - юридичних осіб, фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), перелік яких наведено у Додатку № 1 до цього Акту, в кількості 90 операцій на загальну суму 18 200 446,19 грн, а також правочини (операції, транзакції) із внесенням через касу Банку фізичними особами, перелік яких наведено у Додатку № 1, коштів на загальну суму 15 807 137,19 грн для поповнення власних рахунків, що є нікчемними згідно з пунктами 7, 9 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI. Перелік клієнтів - отримувачів коштів наведено в Додатку № 1 до цього Акту.

Як вбачається з Витягу з Додатку №1 до акту №22 від 12.12.2016, в переліку клієнтів - отримувачів коштів міститься інформація стосовно операції з призначенням: поповнення власного поточного рахунку ОСОБА_1 .

Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» Кононець В.В. від 12.12.2016 №237-ОД «Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями» визнано нікчемними операції з розміщення коштів на карткових/поточних рахуй фізичними особами, перелік яких зазначено у Додатку № 1 та Додатку №2 до цього Наказу.

Листом від 22.12.2016 №01-14/7431 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» Кононець В.В. повідомив позивача про нікчемність правочину (операції») згідно з пунктами 7 та 9 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI: правочину за операцією з розміщення 15.06.2016 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) коштів в сумі 150 000,00 грн на картковому/поточному рахунку НОМЕР_2 з призначенням платежу «Поповнення власного поточного рахунку. Без ПДВ».

Проте зі змісту цієї норми вбачається, що пункти 7 та 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI не можуть застосовуватися до договору, укладеного між ПАТ КБ "Євробанк" і позивачем, оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, умови цього договору не передбачають обов`язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу. Крім того, суди попередніх інстанцій не встановили, що вказаний договір був укладений саме з порушенням норм законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 1068 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Отже, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншою особою.

З огляду на викладене, Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог щодо зобов`язання уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (ін. НОМЕР_1 ), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом (рахунком) в ПАТ КБ "Євробанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права, а саме частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI у подібних спірних правовідносинах за участю ПАТ "КБ "Євробанк" міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 826/15487/16, від 02.10.2019 у справі 826/9673/17.

Також необхідною та достатньою умовою для віднесення правочинів до числа нікчемних з підстав, передбачених пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, є встановлення факту здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

При цьому в розумінні положень зазначеного Закону уповноважена особа Фонду наділена правом перевірки правочинів з метою виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним і кореспондує обов`язку встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених і доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних правових наслідків.

Водночас, у спорах, які виникають у зв`язку з невключенням позивачів до переліку вкладників, які мають право на одержання гарантованих коштів за вкладами за рахунок Фонду, через визнання нікчемними правочинів з підстав, передбачених пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, обов`язковій перевірці підлягає правомірність застосування вказаної правової норми уповноваженою особою Фонду. У випадку, якщо Фонд чи його уповноважена особа доведуть правомірність віднесення правочину до числа нікчемних, особи, на користь яких перераховано грошові кошти, не можуть вважатися вкладниками банку і відповідно на них не поширюються передбачені статтею 26 Закону № 4452-VI гарантії відшкодування коштів за вкладами (за умови, що на їх рахунках відсутні інші грошові кошти).

Разом з тим, Верховний Суд вважає, що застосовані в цій справі правові норми свідчать про те, що внаслідок укладення договору про відкриття банківського рахунка позивач набув статусу вкладника банку і відповідно на нього поширюються передбачені Законом № 4452-VI гарантії щодо відшкодування коштів за вкладом.

Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування наслідків нікчемності правочину. Це рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, яка здійснює повноваження органу управління банку (наведена правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/24198/16, від 04.07.2018 у справі № 819/353/16, від 05.12.2018 у справі № 826/23064/15, від 27.02.2019 у справі № 826/8273/16).

Верховний Суд звертає увагу на те, що правове регулювання та обсяг повноважень банку, який визнано проблемним, та банку, до якого введено тимчасову адміністрацію, є різними. При цьому ні Законом України "Про банки і банківську діяльність", ні Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління НБУ від 17.08.2012 № 346, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.09.2012 за № 1590/21902, не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.

Водночас рішення НБУ № 70-рш/БТ згідно зі статтею 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею, доказів обізнаності позивача про встановлені для банку обмеження відповідач не надав, а суди попередніх інстанцій таких обставин не встановили. При цьому невиконання посадовими особами Банку наведених у постанові НБУ приписів про його віднесення до категорії проблемних саме по собі не може бути підставою для висновку про нікчемність або недійсність правочинів Банку.

Згідно з рішенням НБУ № 70-рш/БТ ПАТ КБ "Євробанк" було віднесено до категорії проблемних. Разом із цим віднесення ПАТ КБ "Євробанк" до категорії проблемних не передбачало введення до нього тимчасової адміністрації, але обмежувало певні види діяльності Банку, наведені в цій постанові.

Зазначений правовий акт НБУ, зважаючи на його юридичну силу та властивості, є правовим актом індивідуальної дії, має чітко виражений організаційно-розпорядчий, персоніфікований характер, чинність та юридична сила якого спрямовані передусім на особу, якій він адресований, і породжує конкретні правовідносини, обумовлені ним, зокрема спрямований на реалізацію заходів впливу щодо конкретного проблемного банку - ПАТ "Євробанк", а не стосовно невизначеного кола осіб, та дія його вичерпується одноразовим застосуванням.

Отже, таке рішення НБУ з огляду на її правову природу не є актом цивільного законодавства в розумінні положень статті 4 ЦК України, у зв`язку з чим підстав для застосування норм статей 203 215 ЦК України до спірного правочину як акта законодавства в контексті невідповідності його зазначеній постанові НБУ немає.

Крім того, у рішенні НБУ № 70-рш/БТ не передбачено заборони на перерахування (списання) грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб, відкритих у такому банку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 по справі № 816/378/16.

Водночас судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги в частині визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за операцією з розміщення 15.06.2016 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) коштів у сумі 150 000,00 грн на картковому/поточному рахунку № НОМЕР_2 з призначенням платежу «поповнення власного поточного рахунку»;

Проте, наказ (рішення) про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому внаслідок прийняття цього рішення не можуть порушуватися будь-які права таких осіб.

Отже, права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи, що унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправними дій щодо визнання правочину нікчемним.

Така позиція висловлена у вказаних вище постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 826/15487/16, від 11.09.2019 у справі № 826/16041/16.

Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, Суд дійшов висновку, що судові рішення в частині визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за операцією з розміщення 15.06.2016 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) коштів у сумі 150 000,00 грн на картковому/поточному рахунку № НОМЕР_2 з призначенням платежу «поповнення власного поточного рахунку» слід скасувати, а провадження в цій частині закрити.

Водночас Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про передчасність позовної вимоги щодо зобов`язання Фонд включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ КБ "Євробанк", оскільки уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Євробанк" не було включено позивача до переліку вкладників, відповідно, у Фонду не виникло обов`язку щодо включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а розв`язання спору на майбутнє чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтею 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 345 350 354 356 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 у справі №826/19343/16 скасувати в частині визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за операцією з розміщення 15.06.2016 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) коштів у сумі 150 000,00 грн на картковому/поточному рахунку № НОМЕР_2 з призначенням платежу «поповнення власного поточного рахунку», а провадження у справі в цій частині закрити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 у справі №826/19343/16 в частині задоволення позовних вимог щодо зобов`язання уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (ін. НОМЕР_1 ), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом (рахунком) в ПАТ КБ "Євробанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, -залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.М. Чиркін

Судді О.П. Стародуб

В.М. Шарапа