ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року

м. Київ

справа № 826/1993/18

провадження № К/9901/25419/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Моршинський санаторій Пролісок для дітей з батьками

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2019 року (суддя Чудак О.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року (головуючий суддя Бабенко К.А., судді Степанюк А.Г., Чаку Є.В.)

у справі № 826/1993/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Моршинський санаторій Пролісок для дітей з батьками

до Кабінету Міністрів України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Адміністрації Державної прикордонної служби України, Фонду державного майна України, Міністерства соціальної політики України,

про визнання протиправним та нечинним розпорядження, визнання дій протиправними.

І. РУХ СПРАВИ

1.У лютому 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Моршинський санаторій Пролісок для дітей з батьками звернулося до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, в якому просило суд визнати незаконним та нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року №376-р Про віднесення нежитлової будівлі санаторного корпусу у м. Моршин до сфери управління Адміністрації прикордонної служби; визнати протиправними дії Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України в частині підготовки та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проекту розпорядження Кабінету Міністрів України Про віднесення нежитлової будівлі санаторного корпусу у м. Моршин до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби від 07 червня 2017 року №376-р.

2.Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

3.Товариство з обмеженою відповідальністю Моршинський санаторій Пролісок для дітей з батьками з судовими рішеннями не погодилося, тому звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року і направити справу на новий розгляд.

4.Від Адміністрації Державної прикордонної служби України та Кабінету Міністрів України надійшли пояснення на касаційну скаргу, в яких відповідач і третя особа просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5.Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що між Приватним акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», як Орендодавцем, та позивачем, як Орендарем, укладено Договір оренди від 11 червня 2013 року, згідно з пунктом 1.1 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування (в оренду) основні засоби Санаторію для дітей з батьками «Пролісок», розташовані за адресою: Львівська обл., м. Моршин, вул. Проліскова, 10, а саме: санаторного корпусу у складі спального корпусу, лікувально-діагностичного корпусу та харчоблоку (інвентарний №01-02), споруд: збірного дерев`яного будинку (інвентарний №04), скульптури «Материнство» (інвентарний №014), будинку 3x3 м (інвентарний №016), доріг благоустроєних (інвентарний №017), зовнішніх мереж теплопостачання, зон відпочинку, під`їзної дороги 65 м/п, для використання з метою організації роботи Санаторію для дітей з батьками «Пролісок»; майно на момент передачі в оренду придатне для використання у відповідності з метою оренди і знаходиться на балансі Орендодавця; майно належить Орендодавцю на підставі Акта приймання-передачі майна територіальних санаторно-курортних закладів профспілок, санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, тощо від 24 січня 1992 року, Статуту ПрАТ «Укрпрофоздоровниця».

6.Рішенням Господарського суду Львівської області від 02 грудня 2013 року, залишеним без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 12 травня 2014 року та Вищого господарського суду України від 23 липня 2014 року, у справі №5015/2805/12 визнано право власності за державою в особі Фонду державного майна України на нерухоме майно: нежитлову будівлю - санаторний корпус з ліжковим фондом 502 ліжка круглорічного використання, А-7, по вул. Проліскова, 8 у м. Моршин Львівської області; витребувано із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» та Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» нерухоме майно: нежитлову будівлю санаторний корпус з ліжковим фондом 502 ліжка круглорічного використання, А-7, по вул. Проліскова, 8 у м. Моршин Львівської області; у задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовлено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

7.Як вбачається з листа Фонду державного майна України «Щодо державного майна» від 12 квітня 2017 року №10-24-7428, Фонд державного майна України погоджується з пропозицією щодо віднесення зазначеного майна до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби України. З урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 07 жовтня 2015 року №817, якою затверджено Порядок визначення суб`єкта управління об`єктами, що повернуті у власність держави, та іншим майном, суб`єкт управління якого не визначений (далі - Постанова №817) віднесення до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби України вказаного санаторного корпусу має здійснюватися за рішенням Уряду, у зв`язку з чим запропоновано надати відповідний проект розпорядження Кабінету Міністрів України.

8.Моршинською міською радою Львівської області 14 квітня 2017 року направлено Першому віце-прем`єр-міністру України - Міністру економічного розвитку і торгівлі лист, в якому повідомлено, що з метою створення належної матеріально-технічної бази для лікування, реабілітації та оздоровлення військовослужбовців, учасників АТО, ветеранів державної прикордонної служби України та членів їх сімей, керуючись Положенням про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року 1482, отримано згоду на передачу зі сфери управління Фонду державного майна України до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби України Моршинського санаторію «Пролісок» із збереженням медичного профілю, як оздоровчого закладу матері й дитини, що знаходиться за адресою: вул. Проліскова, 8, м. Моршин, Львівська область.

9.Львівською обласною державною адміністрацією Першому віце-прем`єр-міністру України - Міністру економічного розвитку і торгівлі направлено Лист від 18 квітня 2017 року №5/4-2619/0/2-17-26, в якому зазначено, що отримано згоду на передачу санаторного корпусу (літ. А-7) за адресою: вул. Проліскова, 8, м. Моршин зі сфери управління Фонду державного майна України до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби України. Враховуючи наведене, з метою забезпечення якісної реабілітації прикордонників, ветеранів та членів їх сімей, організації для них санаторно-курортного лікування й оздоровлення, Львівська обласна державна адміністрація просить Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі розглянути можливість пришвидшення процедури опрацювання проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про передачу нерухомого майна в м. Моршин до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби України» з направленням на погодження відповідно до встановленого порядку.

10.Адміністрація Державної прикордонної служби України звернулась до Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі з листом від 20 квітня 2017 року №0.721-3534/0/6-17, в якому просить надати відповідне розпорядження щодо організації роботи з опрацювання проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про передачу нерухомого майна в м. Моршин зі сфери управління Фонду державного майна України до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби України» з подальшим направленням у встановленому порядку на погодження.

11.Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, на виконання Указу Президента України від 12 березня 2015 року № 140 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 лютого 2015 року «Про заходи щодо створення належної матеріально-технічної бази для лікування, реабілітації та оздоровлення військовослужбовців та інших осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечені її проведення, а також учасників бойових дій та інвалідів війни» та відповідно до вимог Порядку визначення суб`єкта управління об`єктами, що повернуті у власність держави, та іншим майном, суб`єкт управління якого не визначений, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07 жовтня 2015 року №817, розроблено та надіслано до Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Фонду державного майна України, Міністерства фінансів України на погодження проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про віднесення нежитлової будівлі санаторного корпусу у м. Моршині до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби» та Пояснювальну записку до проекту розпорядження.

12.З Пояснювальної записки до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про віднесення нежитлової будівлі санаторного корпусу у м. Моршині до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби» вбачається, що метою розроблення проекту розпорядження є віднесення нежитлової будівлі санаторного корпусу у м. Моршині до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби з метою забезпечення діяльності на базі зазначеного майна лікувального закладу для медичної реабілітації поранених і хворих із зони АТО, у тому числі військовослужбовців, учасників бойових дій та інших пільгових категорій.

13.Листом Фонду державного майна України «Щодо проекту розпорядження Кабінету Міністрів України» від 12 травня 2017 року №10-24-9322 Міністерству економічного розвитку і торгівлі України надіслано опрацьований в установленому порядку в межах повноважень проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про віднесення нежитлової будівлі санаторного корпусу у м. Моршині до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби».

14.Міністерство внутрішніх справ України Листом «Про погодження проекту розпорядження Кабінету Міністрів України» від 13 травня 2017 року №6778/05/14-2017 повідомлено Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, що ним розглянуто та погоджено проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про віднесення нежитлової будівлі санаторного корпусу у м. Моршині до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби».

15.Міністерство фінансів України листом «Про проект акта» від 15 травня 2017 року №10040-18-5/12911 повідомлено Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, що ним розглянуто проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про віднесення нежитлової будівлі санаторного корпусу у м. Моршині до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби» і завізовано його без зауважень.

16.Міністерство юстиції України листом від 19 травня 2017 року №9818-0-26-17/8.1, за результатами правової експертизи проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про віднесення нежитлової будівлі санаторного корпусу у м. Моршині до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби», направлено Міністерству економічного розвитку і торгівлі України завізований 19 травня 2017 року проект розпорядження Кабінету Міністрів України разом з висновком.

17.З Висновку Міністерства юстиції України за результатами правової експертизи до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про віднесення нежитлової будівлі санаторного корпусу у м. Моршині до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби» вбачається, що зазначений проект розпорядження Кабінету Міністрів України погоджено без зауважень.

18.07 червня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження «Про віднесення нежитлової будівлі санаторного корпусу у м. Моршині до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби» №376-р, яким нежитлову будівлю санаторного корпусу (літер А-7) (реєстраційний номер 405479646107) по вул. Пролісковій, 8, у м. Моршині Львівської області віднесено до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19.Відмовляючи у позові, суди першої та апеляційної інстанцій, керувалися тим, що проект розпорядження погоджено без зауважень Міністерством фінансів України, Фондом державного майна України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством юстиції України.

20.Суд першої інстанції зробив висновок про відсутність порушень при процедурі прийняття оскаржуваного розпорядження.

21.Також суд першої інстанції відхилив доводи позивача про ліквідацію санаторію та порушення прав трудового колективу Товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками», який тривалий час (понад 20 років) використовував приміщення А-7 у своїй статутній діяльності, мотивуючи це тим, що вказане товариство зареєстровано 16 січня 2013 року і засновниками, як і кінцевими бенефіціарними власниками якого є фізичні особи. Відповідно товариство не є закладом державної форми власності для оздоровлення та відпочинку дітей.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

22.Заявник касаційної скарги посилається на те, що Суд першої інстанції і апеляційний суд не досліджували те, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 376-р ліквідовано лікувальний санаторій для дітей в м. Моршині Пролісок шляхом передачі у користування військовій частині прикордонної служби спального корпусу на 502 ліжко-місця. (А-7). Крім того, ця дія ліквідувала 173 робочі місця для трудового колективу дитячого лікувального закладу Пролісок.

23.Як судом першої інстанції так і апеляційним судом не досліджувалося Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, згідно з яким вказана установа не має повноважень на здійснення лікарської діяльності по лікуванню та оздоровленню ранених бійців АТО, ветеранів збройних сил України.

24.Скаржник стверджує, що в порушення норм чинного законодавства України, а також в порушення Регламенту Кабінету Міністрів України, спірний проект розпорядження Кабінету Міністрів України не був погоджений з усіма заінтересованими особами, а саме з Міністерством охорони здоров`я України та Міністерством соціальної політики України, профспілками України. Таким чином, дії Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з підготовки та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проекту Розпорядження "Про віднесення нежитлової будівлі санаторного корпусу у м. Моршин до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби" вчинені поза межами встановленої компетенції та з порушенням норм Регламенту, а тому є протиправними.

25.Позивач вважає, що оскаржуване розпорядження суперечить положенням статей 42 49 Конституції України та Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», також суди невірно застосували до спірних правовідносин положення постанови №817.

26.У поясненнях на касаційну скаргу відповідач та Адміністрація Державної прикордонної служби України погоджуються з висновками судів попередніх інстанцій, вважає касаційну скаргу необґрунтованою та наполягають на відсутності у позивача порушеного права.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

27.Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

28.Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року №376-р Про віднесення нежитлової будівлі санаторного корпусу у м. Моршин до сфери управління Адміністрації прикордонної служби уже було предметом судового розгляду у справі №826/14557/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій для дітей з батьками Пролісок.

29.Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року та постановою Верховного Суду від 05 березня 2020 року у справі №826/14557/17 у позові відмовлено.

30.У постанові Верховного Суду від 05 березня 2020 року у справі №826/14557/17 зроблено такі висновки:

«…за державою в особі Фонду державного майна України визнано право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю санаторний корпус з ліжковим фондом 502 ліжка круглорічного використання, А-7 по вул. Проліскова, 8 у м. Моршин Львівської області.

Отже, даний об`єкт нерухомого майна на підставі рішення суду був повернутий у власність держави, а тому, відповідно, механізм визначення суб`єкта управління об`єктами державної власності повинен здійснюватись згідно до Постанови КМУ від 07 жовтня 2015 року № 817 Про затвердження Порядку визначення суб`єкта управління об`єктами, що повернуті у власність держави, та іншим майном, суб`єкт управління якого не визначений (далі - Порядок № 817).

Порядок № 817 встановлює механізм визначення суб`єкта управління об`єктами державної власності, якому передаються повноваження щодо управління майном, що повернуте у власність держави, та іншим державним майном, суб`єкт управління якого невизначений, зокрема: майном загальносоюзних громадських об`єднань (організацій) колишнього Союзу РСР, яке розташоване на території України і повернуте у власність держави за рішенням суду, що набрало законної сили.

…

Відповідно до довідки про погодження проекту розпорядження КМУ зазначений проект погоджено без зауважень Міністерством фінансів України, Фондом державного майна України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством юстиції України.

Крім того, за результатами проведеної правової експертизи Міністерством юстиції України від 19 травня 2017 року проект розпорядження погоджено без зауважень.

Отже, колегія суддів погоджується з твердженнями судів попередніх інстанцій, що на виконання вимог чинного законодавства проект розпорядження КМУ був погоджений з усіма зацікавленими сторонами».

31.Колегія суддів вважає, що вищенаведеними висновками Верховного Суду спростовуються доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Моршинський санаторій Пролісок для дітей з батьками у цій справі про помилкове застосування судами до спірних правовідносин положень Постанови №817 та про те, що оскаржуване розпорядження не мало всіх передбачених чинним законодавством погоджень.

32.Щодо доводів позивача про порушення оскаржуваним розпорядженням статей 42 49 Конституції України та Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей».

33.Стаття 42 Конституції України визначає право на підприємницьку діяльність, стаття 49 право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.

34.Посилання на порушення статті 49 Конституції України не обґрунтоване з огляду на те, що судами встановлено, що спірну будівлю віднесли до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби» з метою віднесення нежитлової будівлі санаторного корпусу у м. Моршині до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби з метою забезпечення діяльності на базі зазначеного майна лікувального закладу для медичної реабілітації поранених і хворих із зони АТО, у тому числі військовослужбовців, учасників бойових дій та інших пільгових категорій.

35.Тобто, спірне приміщення буде використовуватися для забезпечення охорони здоров`я, медичної допомоги.

36.Посилання позивача на порушення статті 42 Конституції України оскаржуваним розпорядженням також не обґрунтовано належним чином.

37.Позивач стверджує, що не заперечує проти власності держави на спірну будівлю, при цьому своє порушене право обґрунтовує, в першу чергу, інтересами, що пов`язані з подальшим використанням будівлі санаторного корпусу. У позові зазначалося про те, що оскаржуване розпорядження є втручанням у договірні відносини по оренді майна.

38.Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року №376-р Про віднесення нежитлової будівлі санаторного корпусу у м. Моршин до сфери управління Адміністрації прикордонної служби стосується визначення суб`єкта владних повноважень, який буде здійснювати управління об`єктом, який повернули у власність держави і не стосується всіх подальших дій, які управитель вчинятиме, у тому числі щодо продовження чи не продовження договору оренди з позивачем.

39.Колегія суддів зазначає, що у випадку наявності у позивача порушеного права у сфері орендних правовідносин або інших майнових відносин, товариство може звернутися з відповідним позовом до суду у порядку господарського судочинства.

40.Закон України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» згідно із преамбулою визначає основні засади державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, повноваження органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, правові, фінансові та організаційні засади утворення і діяльності дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, права, обов`язки та відповідальність усіх учасників процесу.

41.Позивач вказує на порушення статей 2, 3, 4, 15 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» і вважає, що вказані норми прямо забороняють ліквідацію чи передачу в оренду зі зміною цільового призначення медичних закладів для лікування та оздоровлення дітей.

42.Стаття 2 вказаного Закону визначає законодавство у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, стаття 3 принципи та напрями державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, стаття 4 систему оздоровлення та відпочинку дітей.

43.Абзацом 4 частини 2 статті 15 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» визначено, що при ліквідації суб`єкта господарювання, що здійснює управління дитячим закладом оздоровлення та відпочинку державної чи комунальної форми власності, власник (засновник) або уповноважений ним орган визначає особу, відповідальну за збереження майна дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, та порядок його подальшого використання.

Частини 4 і 5 вказаної статті передбачають, що засновник (власник) дитячого закладу оздоровлення та відпочинку державної чи комунальної форми власності не має права ліквідувати його, зменшувати територію, кількість ліжко-місць, а також передавати в оренду приміщення (будівлі) для провадження діяльності, не пов`язаної з оздоровленням та відпочинком дітей, під час перебування дітей у відповідному закладі без погодження з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері оздоровлення та відпочинку дітей. Реорганізація або ліквідація дитячих закладів оздоровлення та відпочинку державної чи комунальної форми власності допускається виключно за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері оздоровлення та відпочинку дітей.

44.Суд першої інстанції встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками» зареєстровано 16 січня 2013 року, засновниками і кінцевими бенефіціарними власниками якого є фізичні особи. Вказане товариство не є закладом державної форми власності для оздоровлення та відпочинку дітей.

45.Оскаржуване розпорядження не передбачає ліквідації ані юридичної особи позивача, ані його санаторного закладу.

46.З огляду на викладене, слід погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що не вбачається порушення положень статті 15 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» при прийнятті оскаржуваного розпорядження.

47.Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що суди не дослідили Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України і того, що вказана установа не має повноважень на здійснення лікарської діяльності по лікуванню та оздоровленню ранених бійців АТО, ветеранів збройних сил України, оскільки немає підстав вважати, що безпосередньо Адміністрація буде здійснювати лікарську діяльність. При цьому дослідження вказаного питання жодним чином не впливає на законність оскаржуваного розпорядження.

48. Колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій дотрималися норм норм матеріального прова, а також процесуального права в частині дослідження і надання оцінки первинним документам, іншим доказам, наявним в матеріалах справи. Переоцінка доказів та/або додаткова їх перевірка є неможливою на стадії касаційного перегляду відповідно до положень статті 341 КАС України.

49.Враховуючи наведене, Суд не встановив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень.

50.З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

51.Оскільки Верховний Суд залишає без змін рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 2 3 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Моршинський санаторій Пролісок для дітей з батьками залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року у справі №826/1993/18 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачА.А. Єзеров

СуддяВ.М. Кравчук

СуддяО.П. Стародуб