ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 826/20172/16

адміністративне провадження № К/9901/15172/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Олендера І.Я., Васильєвої І.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.10.2017 (суддя Кузьменко В.А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 (головуючий суддя - Беспалов О. О., судді Губська О. А., Парінов А. Б.) у справі № 826/20172/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг - Україна" до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг-Україна" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач, Управління) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 04.10.2016 №00018841404, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 339 584,00 грн., та від 14.12.2016 №0024651404, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 109 500,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про невмотивованість висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 16.09.2016 №222/26-15-14-04-05/37768114, оскільки останні, на його думку, зроблені без надання належної оцінки первинним документам, на підставі яких формувались показники бухгалтерського і податкового обліку, й які, у свою чергу, підтверджують рух активів внаслідок господарських операцій, що відбулися у відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Будтрансмаш" (далі - ТОВ "БК Будтрансмаш") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Інком" (далі - ТОВ "Рекламна агенція "Інком").

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.10.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018, адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 04.10.2016 №00018841404 та від 14.12.2016 №0024651404.

Приймаючи такі рішення, суди першої та апеляційної інстанцій, надавши правову оцінку обставинам справи з урахуванням наявних у ній матеріалів та норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшли переконання, що придбання позивачем у ТОВ "БК Будтрансмаш" та ТОВ "Рекламна агенція "Інком" послуг безпосередньо пов`язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на висновки акту перевірки (про які буде вказано далі у цій постанові) та неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення процесуальних норм з вказівкою на неповне з`ясування усіх обставин справи, просило їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08.02.2020.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з наступного.

Як встановлено судами, з 29.08.2016 по 09.09.2016 Управлінням проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "БК Будтрансмаш" та ТОВ "Рекламна агенція "Інком" за період з 01.05.2015 по 31.05.2015.

За результатами перевірки складено акт від 16.09.2016 №222/26-15-14-04-05/37768114, яким зафіксовано порушення Товариством пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за 2015 рік на загальну суму 244500,00 грн, та пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за травень 2015 року на суму 271 667,00 грн.

Висновки податкового органу ґрунтуються на оформленні фінансово - господарських операцій з метою вигоди у вигляді зменшення бази оподаткування без їх фактичного здійснення.

Так, у акті перевірки податковий орган зазначив, що первинні документи щодо правовідносин позивача з ТОВ "БК Будтрансмаш" за договором від 12.01.2015 № 10/01 мають дефекти форми щодо відображення наданих послуг; відповідно до інформаційних баз даних у ТОВ "БК Будтрансмаш" відсутні основні, транспортні засоби, земельні ресурси, недостатня кількість працівників для виконання господарських операцій, у звітному та попередньому періодах ТОВ "БК Будтрансмаш" не придбавало матеріали, які мали бути використані при виконанні робіт за укладеним з позивачем договором, та не залучало до їх виконання третіх осіб; в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців наявний запис про відсутність підтвердження відомостей; також було відзначено й про те, що агентська угода від 09.01.2015 №09/01, укладена між позивачем та ТОВ "Рекламна агенція "Інком", не містить обов`язкового реквізиту - розміру винагороди комерційному агентові.

Крім того з Єдиного державного реєстру судових рішень та отриманої податкової інформації встановлено наявність ухвал Шевченківського районного суду міста Києва від 23.03.2016 та від 04.03.2016, згідно яких, в рамках кримінальної справи за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України, яка внесена 09.06.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 320151000000000141, було допитано особу (дані про яку податковий орган не зазначив), яка повідомила про реєстрацію ТОВ "БК Будтрансмаш" за грошову винагороду, та у ТОВ "Рекламна агенція "Інком" вилучено електронні копії податкових декларацій з податку на додану вартість за березень-серпень 2015 року, які свідчать про відсутність діяльності.

На підставі акту від 16.09.2016 №222/26-15-14-04-05/37768114 були прийняті податкові повідомлення - рішення від 04.10.2016 №0018841404, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 339 584,00 грн., в тому числі за основним платежем - 271 667,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 67 917,00 грн., та №0018851404, яким визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 244500,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 0 грн.

За результатами розгляду скарги Товариства на зазначені податкові повідомлення - рішення Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 08.12.2016 №26568/16/99-99-11-01-01-25, яким скаргу задоволено частково та скасовано податкове повідомлення рішення від 04.10.2016 №0018851404 в частині донарахування за операціями за період 2015 року, щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником грошових коштів на користь ТОВ "БК Будтрансмаш" та ТОВ "Рекламна агенція "Інком" та не встановлено наявність дебіторської заборгованості за 2015 рік.

В подальшому податковим органом прийнято нове податкове повідомлення - рішення від 14.12.2016 №0024651404, відповідно до якого розмір донарахованого податку на прибуток склав109500,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 0 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями, позивач скористався правом звернення до суду із цим позовом.

В частині другій статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційний правовий порядок у сфері оподаткування ґрунтується на положеннях частини першої статті 67, пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України, згідно з якими кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори, що встановлюються виключно законами України, у порядку і розмірах, передбачених ними.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України(тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пункт 135.1 статті 135 Податкового кодексу України встановлює, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За положенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частиною 1 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як встановлено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже господарські операції, які зумовлюють виникнення відповідних наслідків при формуванні даних податкового обліку мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які зазвичай супроводжують операції певного виду й відображають реальність таких операцій, повинні спричиняти дійсні зміни майнового стану платника податків.

Надання податковому органу документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для цього, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Як встановлено судами, позивач здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі автомобілями, фінансового лізингу та оренди сільськогосподарських машин та устаткування. Для здійснення господарської діяльності позивач орендує офісне приміщення за договором суборенди від 07.06.2012 №61/01/06, укладеним з ТОВ "ВПЛ "Украгропостач"; також ним укладено договір від 01.01.2015 з ПАТ "Озернянський агропромтехсервіс" щодо зберігання сільськогосподарської техніки; протягом 2015 року штат працівників Товариства складав 14-15 осіб.

Між Товариством (замовник) та ТОВ "БК Будтрансмаш" (виконавець) укладено договір від 12.01.2015 №10/01, за яким останній зобов`язався надати послуги по передпродажній підготовці техніки, що знаходиться на балансі позивача, на умовах, визначених в договорі.

Згідно з технічним завданням (додаток № 1) сторонами договору погоджено перелік робіт, що мають бути здійснені, зокрема: передпродажна підготовка тракторів (перевірка комплектності, очищення, перевірка рівня масла, перевірка акумуляторних батарей, тиску та інше), передпродажна підготовка+ТО-1000 автомобілів (перевірка кріплення фланців карданного валу, перевірка герметичності системи охолодження, перевірка люфту, перевірка стану затягування болтових з`єднань, перевірка кріплення амортизаторів, огляд двигуна, підтягнення з`єднань, промивка фільтру та інше), передпродажна підготовка+ТО-1000 причепів (візуальний огляд на зовнішні дефекти, перевірка герметичності пневматичної системи, перевірка стану приводу гальма, перевірка стану дишла, перевірка тиску в шинах, перевірка справності світлової сигналізації).

Позивачем та ТОВ "БК Будтрансмаш" затверджено кошториси на автомобілі МАЗ-4571Р2, МАЗ-555102, МАЗ-631705, МАЗ-6501А8, причепи МАЗ-892630, МАЗ-856103, МАЗ-856100, МАЗ-857100 та на трактор, які є додатком №2 до договору від 12.01.2015 №10/01.

Згідно з актом здачі-приймання від 31.05.2015 №29 ТОВ "БК Будтрансмаш" надало послуги по передпродажній підготовці техніки позивача, а саме: на причепи МАЗ-892630 та МАЗ-856103 - 23 одиниці; на автомобіль МАЗ-6501А8 - 27 одиниць, на загальну суму 670 000,00 грн.

Здійснення позивачем оплати за отримані послуги підтверджується платіжними дорученнями, однак станом на момент проведення перевірки існувала кредиторська заборгованість у розмірі 70 000,00 грн.

ТОВ "БК Будтрансмаш" виписало позивачу податкову накладну від 31.05.2015 №29 на загальну суму 670 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 111 666,67 грн.

Придбані у ТОВ "БК Будтрансмаш" послуги по передпродажній підготовці техніки (автомобілі, причепи, трактор) замовлялись з метою утримання в належному стані наявної у позивача техніки, та сприяли укладенню із третіми особами, зокрема ТОВ "Техноторг-Дон", договорів купівлі-продажу та лізингу відремонтованої техніки.

Водночас судами констатовано, що 09.01.2015 позивачем укладено агентську угоду №09/01 з ТОВ "Рекламна агенція "Інком", за умовами якої останнє у порядку та на умовах, визначених цією угодою, власними силами або із залученням третіх осіб зобов`язується за плату виконати дії з пошуку замовників (покупців), лізингоодержувачів на продукцію позивача; послуги надаються агентом у сфері купівлі-продажу та фінансового лізингу техніки та обладнання.

Як передбачено у пунктах 3.3, 4.1 вказаної угоди, за виконання обов`язків за нею Товариство зобов`язане сплатити ТОВ "Рекламна агенція "Інком" агентську винагороду в розмірі та на умовах даного договору; винагорода агента визначається у актах здачі-приймання наданих послуг.

Відповідно до звітів про виконання зобов`язань згідно агентської угоди від 29.02.2015, від 31.03.2015, від 30.04.2015 та від 31.05.2015 за період лютий-травень ТОВ "Рекламна агенція "Інком" були надані послуги з пошуку замовників (покупців) на товари (послуги) позивача, якими є: Державне підприємство "Володимирецьке сільське господарство" - трактор "Беларус-82.1" (1 штука); Сільськогосподарське ТОВ "Агроресурс" - автомобіль самоскид МАЗ-6519В9-480-000 (10 штук); Фермерське господарство "Агрокор" - КЗС-12-0100000Б-12 молотилка самохідна з комплектом ЗІП (1 штука), ЖЗС-7-1 жниварка для зернових культур (1 штука); КЗР 2590000А-01 транспортний візочок для жатки ЖЗК-7-1 (1 штука); Державне підприємство "Золочівське лісове господарство" - трактор "Беларус-1025.2" (1 штука), машина лісовозна МЛВ-11МА (1 штука); ТОВ "Блу Беррі" - трактор "Беларус-892" (2 штука); Фермерське господарство ОСОБА_2 - трактор "Беларус-1025.2" (1 штука); ТОВ Плодово-ягідна компанія "Квітучий сад" - трактор "Беларус-622" (1 штука); ДП "Словечанське лісове господарство" - трактор "Беларус-892" (2 штуки); Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Піонер" - трактор "Беларус-82.1" (2 штуки); ДП "ДГ" "Гонтарівка" Інституту тваринництва НААН" - трактор "Беларус-892" (1 штука); ОСОБА_1 - трактор "Беларус-82.1" (1 штука), з укладенням з останніми відповідних договорів фінансового лізингу, фінансово сублізингу та купівлі - продажу.

Згідно з платіжними дорученнями за надані послуги позивач перерахував на рахунок агента 300 000,00 грн.; решту суми агентської винагороди у розмірі 660 000,00 грн. перераховано на рахунок ТОВ "ВЛП "Украгропостач" за договором про відступлення права вимоги від 30.09.2015 №09/01.

Крім цього, на підтвердження правомірності формування податкових показників за угодою від 09.01.2015 № 09/01 позивачем подано акт надання послуг від 31.05.2015 №14 та податкову накладну від 31.05.2015 №14.

При цьому суди визнали як неприйнятні посилання відповідача на відсутність в акті здачі-приймання від 31.05.2015 №29, який було складено позивачем та ТОВ "БК Будтрансмаш", детального опису виконаних робіт; внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність підтвердження відомостей про ТОВ "БК Будтрансмаш та дані інформаційних систем податкового органу щодо номенклатури і обсягу операцій, матеріальних та трудових ресурсів з огляду на те, що наявні первинні документи дають можливість визначитися із суттю, змістом та обсягом господарських операцій та вказані обставини не впливають на визначення фінансового результату до оподаткування за відповідний звітний період; до того ж податкова інформація як така не є достатньою для об`єктивного встановлення дійсних обставин, разом з тим відповідачем не здійснювалась перевірка ТОВ "БК Будтрансмаш" щодо наявності умов для досягнення результатів діяльності.

Водночас й вказівки контролюючого органу про незазначення в агентській угоді із ТОВ "Рекламна агенція "Інком" від 09.01.2015 № 09/01 розміру винагороди агента не були розцінені судами як суттєві, враховуючи, зокрема, й погодження сторонами в її пункті 4.1 умови про визначення винагороди агента у актах здачі - приймання наданих послуг.

Крім того, суди не взяли до уваги обставину порушення кримінального провадження у справі №320151000000000141 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.ч.1 та 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, як таку, що заслуговує на увагу, враховуючи відсутність обґрунтувань про пов`язаність останньої із спірними у даній справі правовідносинами.

Також, Верховний Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі N 160/3364/19 (провадження N 11-200апп21) підтвердила вже сформовану Верховним Судом правову позицію, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Велика Палата Верховного Суду у цій постанові також зробила висновок, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Також у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що зібрані у кримінальному провадженні докази не є доказами в адміністративній справі, а вирок може мати преюдиційне значення для адміністративної справи, якщо в ньому встановлені обставини щодо позивача в адміністративній справі. Так само Велика Палата Верховного Суду у цій постанові зазначила, що посилання контролюючого органу на аналіз зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації не є допустимим доказом у розумінні процесуального закону.

Враховуючи наведене вище в сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли цілком об`єктивних висновків про те, що господарські операції між позивачем та контрагентами ТОВ "БК Будтрансмаш", ТОВ "Рекламна агенція "Інком" документально підтверджені та фактично здійснені з метою використання в оподатковуваних операціях; відповідачем не надано доказів, які б визначали відсутність у позивача відповідних розрахункових та інших первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, невідповідність господарських операцій цілям та завданням діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б окремо або в сукупності вказували не те, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Відтак, зважаючи на положення частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, Верховний Суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про наявність, в даному випадку, правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, дублюють аргументи акту перевірки, заперечень на позовну заяву та апеляційної скарги, належна правова оцінка яким була надана судами першої та апеляційної інстанцій. Відповідач на обґрунтування своїх вимог не зазначив, у чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права (неправильно розтлумачено закон або застосовано закон, який не підлягав застосуванню, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню) чи порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, що призвело до постановлення незаконних судових рішень.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327 341 345 349 350 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.10.2017 та Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.Я.Олендер І.А. Васильєва