ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 826/20394/16
адміністративне провадження № К/9901/56683/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Желєзного І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2018 (головуючий суддя: Васильченко І.П.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 (головуючий суддя: Літвіна Н.М., судді: Сорочко Є.О., Федотов І.В.) у справі №826/20394/16 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк», треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Євробанк» про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
26.12.2016 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Євробанк» (далі - відповідач або уповноважена особа Фонду), треті особи: ПАТ «КБ «Євробанк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» Кононця В.В. про визнання нікчемним договору №ДВ-28604/UAH банківського вкладу (депозиту) з Правилами «Вклад на вимогу «Вільний доступ» від 15.06.2016, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Євробанк», оформленого наказом № 237-ОД від 12.12.2016 (згідно Додатку №1);
зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ КБ «Євробанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі договору №ДВ-28604/ UAH банківського вкладу (депозиту) з Правилами «Вклад на вимогу «Вільний доступ» від 15.06.2016.
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо невключення позивача до переліку вкладників ПАТ КБ «Євробанк».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2018, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» Кононця В.В. про визнання нікчемним договору №ДВ-28604/UAH банківського вкладу (депозиту) з Правилами «Вклад на вимогу «Вільний доступ» від 15.06.2016, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Євробанк», оформленого наказом № 237-ОД від 12.12.2016 (згідно Додатку №1).
Зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ КБ «Євробанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі договору №ДВ-28604/ UAH банківського вкладу (депозиту) з Правилами «Вклад на вимогу «Вільний доступ» від 15.06.2016.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 18.07.2018 відповідач подав на адресу суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що правочин, стороною якого є позивач, виявлений як нікчемний у зв`язку з тим, що він був вчинений під час дії встановлених рішенням Правління НБУ № 70-рш/БТ "Про віднесення ПАТ КБ "Євробанк" до категорії проблемних" обмежень щодо проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків. Також вказано, що процедура ліквідації ПАТ "КБ "Євробанк" триває та в разі не підтвердження обставин, які стали підставою для тимчасового обмеження здійснення банківських операцій щодо виплати коштів позивач міг бути визнаним таким, що має право на отримання відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду. Таким чином, на думку заявника касаційної скарги, позивачем заявлені позовні вимоги передчасно.
Ухвалою Верховного Суду від 22.08.2018 відкрито касаційне провадження. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
14.11.2018 від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення, оскільки відповідачем не доведено наявність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, в межах гарантованої суми відшкодування.
В порядку статті 31, пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за результатами повторного автоматизованого розподілу визначений наступний склад суду: головуючий суддя - Чиркін С.М., судді: Бевзенко В.М., Желєзний І.В..
Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Євробанк» 15.06.2016 було укладено договір банківського вкладу депозиту з Правилами «Вклад на вимогу «Вільний доступ» №ДВ-28604/ UAH.
На підставі вказаного договору, позивачем внесено на вкладний рахунок № НОМЕР_2 грошову суму в розмірі 176 300,00 грн, що підтверджується змістом квитанції банку № 240058 від 15.06.2016.
Рішенням Правління Національного банку України №73-рш від 17.06.2016 «Про віднесення ПАТ «КБ «Євробанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 1041 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Євробанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Згідно даного рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ КБ «Євробанк» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 17.06.2016 до 16.07.2016 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ КБ «Євробанк», визначені статтями 37 - 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кононцю В.В. на один місяць з 17.06.2016 до 16.07.2016 включно.
У подальшому виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 07.07.2016 №1183 відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Євробанк» з 17.07.2016 до 16.08.2016 включно. Також згідно вказаного рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Євробанк» Кононця В.В. з 17.07.2016 до 16.08.2016 включно.
Розпочато процедуру виплати вкладникам гарантованих сум відшкодувань банком - агентом АТ «Таскомбанк» з 19.08.2016 до 30.09.2016.
20.09.2016 позивач звернувся до найближчого відділення АТ «Таскомбанк» з вимогою щодо виплати йому суми вкладу із відсотками, на що працівниками банку було повідомлено про те, що відповідачем не включено позивача до переліку осіб, які мають право на виплату вкладів, відкритих у ПАТ КБ «Євробанк».
У зв`язку із наведеним, позивач звернувся до відповідача із вимогою включити його до переліку осіб, які мають право на виплату вкладів відкритих у ПАТ КБ «Євробанк».
Листом від 30.09.2016 № 01-24/6806 відповідач повідомив позивача про те, що рахунок позивача підлягає тимчасовому обмеженню для виплати коштів у зв`язку з рішенням комісії, створеної відповідачем, оскільки операція по зарахуванню коштів має ознаки «дроблення», які могли спричинити збільшення гарантованої суми відшкодування.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до адміністративного суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України від 23.02.2012 № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI).
Згідно із частиною другою статті 26 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.
У разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті здійснюється в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на день початку ліквідації банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (частина шоста статті 26 Закону № 4452-VI).
На підставі частин першої та другої статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Пунктом 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 № 14 (у редакції рішення виконавчої дирекції Фонду від 26.05.2016 № 823; далі - Положення), передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4- 6 частини четвертої статті 26 Закону № 4452-VI, згідно з додатком 3 до цього Положення; 3) переліки: рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону № 4452-VI.
Інформація про вкладника в переліках має забезпечувати можливість його ідентифікації відповідно до законодавства.
Перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (далі - Перелік), формується за структурою, визначеною додатком 4 до цього Положення, та не включає інформацію про вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону № 4452-VI.
Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.
Пунктами 2- 4 розділу ІІІ Положення визначено, що Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною в додатку 5 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.
Загальний реєстр складається на паперових носіях та в електронному вигляді.
Фонд складає зміни та доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.
На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду останній розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500 тис. рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Отже, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду Переліку та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого Переліку до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого Переліку Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
При цьому уповноважена особа наділена повноваженнями на формування Переліку в межах гарантованої суми відшкодування.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Підставою для поширення на особу гарантій щодо відшкодування вкладу за рахунок Фонду, передбачених Законом № 4452-VI, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника в особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено договір банківського вкладу (депозиту) чи банківського рахунку або які є власниками іменного депозитного сертифіката.
Таким чином, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду на підставі статті 26 Закону № 4452-VI підпадають особи, які є вкладниками в розумінні приписів статті 2 цього Закону, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження в ньому тимчасової адміністрації.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а (провадження № 11-886апп18) та від 27.02.2019 у справі № 826/9960/15 (провадження № 11-1403апп18).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.06.2016 позивачем внесено на вкладний рахунок № НОМЕР_2 грошову суму в розмірі 176 300,00 грн.
Отже, оскільки кошти ОСОБА_1 були розміщені на рахунку ПАТ КБ "Євробанк" до запровадження тимчасової адміністрації, то позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за рахунок Фонду.
Відповідно до частини другої статті 37, частин другої та четвертої статті 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа протягом дії тимчасової адміністрації зобов`язані забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону, та повідомити сторони за договорами про нікчемність цих договорів і вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Станом на дату укладення між ПАТ КБ "Євробанк" і позивачем договору банківського рахунку частина третя статті 38 Закону № 4452-VI визначала, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;
9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
На підставі наведених вище положень статей 37 та 38 Закону № 4452-VI уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком установити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом спричиняють застосування певних наслідків, зокрема щодо невключення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми відшкодування за вкладом за рахунок Фонду.
Наказом уповноваженої особи Фонду від 12.12.2016 №237-ОД визнано нікчемними операції з розміщення коштів на карткових/поточних рахунках фізичними особами, перелік яких зазначено у Додатку №1 та Додатку № 2.
Так, у додаток №1 до наказу від 12.12.2016 №237-ОД включено ОСОБА_1 (надходження коштів на депозит №ДВ-28604/UAH від 15.06.2016.
Проте зі змісту вищезазначеної норми вбачається, що пункти 7 та 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI не можуть застосовуватися до договору, укладеного між ПАТ КБ "Євробанк" і позивачем, оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, умови цього договору не передбачають обов`язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу. Крім того, суди попередніх інстанцій не встановили, що вказаний договір був укладений саме з порушенням норм законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 1068 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.
Отже, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншою особою.
З огляду на викладене Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог щодо зобов`язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ КБ «Євробанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі договору №ДВ-28604/ UAH банківського вкладу (депозиту) з Правилами «Вклад на вимогу «Вільний доступ» від 15.06.2016.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права, а саме частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, у подібних спірних правовідносинах за участю ПАТ "КБ "Євробанк" міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 826/15487/16, від 02.10.2019 у справі 826/9673/17.
Крім того, необхідною та достатньою умовою для віднесення правочинів до числа нікчемних з підстав, передбачених пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, є встановлення факту здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
При цьому в розумінні положень зазначеного Закону уповноважена особа Фонду наділена правом перевірки правочинів з метою виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним і кореспондує обов`язку встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених і доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних правових наслідків.
Водночас, у спорах, які виникають у зв`язку з невключенням позивачів до переліку вкладників, які мають право на одержання гарантованих коштів за вкладами за рахунок Фонду, через визнання нікчемними правочинів з підстав, передбачених пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, обов`язковій перевірці підлягає правомірність застосування вказаної правової норми уповноваженою особою Фонду. У випадку, якщо Фонд чи його уповноважена особа доведуть правомірність віднесення правочину до числа нікчемних, особи, на користь яких перераховано грошові кошти, не можуть вважатися вкладниками банку і відповідно на них не поширюються передбачені статтею 26 Закону № 4452-VI гарантії відшкодування коштів за вкладами (за умови, що на їх рахунках відсутні інші грошові кошти).
Разом з тим, Верховний Суд вважає, що застосовані в цій справі правові норми свідчать про те, що внаслідок укладення договору про відкриття банківського рахунка позивач набув статусу вкладника банку і відповідно на неї поширюються передбачені Законом № 4452-VI гарантії щодо відшкодування коштів за вкладом.
Верховний Суд звертає увагу на те, що правове регулювання та обсяг повноважень банку, який визнано проблемним, та банку, до якого введено тимчасову адміністрацію, є різними. При цьому ні Законом України "Про банки і банківську діяльність", ні Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління НБУ від 17.08.2012 № 346, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.09.2012 за № 1590/21902, не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.
Водночас рішення НБУ № 70-рш/БТ згідно зі статтею 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею, доказів обізнаності позивача про встановлені для банку обмеження відповідач не надав, а суди попередніх інстанцій таких обставин не встановили. При цьому невиконання посадовими особами Банку наведених у постанові НБУ приписів про його віднесення до категорії проблемних саме по собі не може бути підставою для висновку про нікчемність або недійсність правочинів Банку.
Згідно з рішенням НБУ № 70-рш/БТ ПАТ КБ "Євробанк" було віднесено до категорії проблемних. Разом із цим віднесення ПАТ КБ "Євробанк" до категорії проблемних не передбачало введення до нього тимчасової адміністрації, але обмежувало певні види діяльності Банку, наведені в цій постанові.
Зазначений правовий акт НБУ, зважаючи на його юридичну силу та властивості, є правовим актом індивідуальної дії, має чітко виражений організаційно-розпорядчий, персоніфікований характер, чинність та юридична сила якого спрямовані передусім на особу, якій він адресований, і породжує конкретні правовідносини, обумовлені ним, зокрема спрямований на реалізацію заходів впливу щодо конкретного проблемного банку - ПАТ "Євробанк", а не стосовно невизначеного кола осіб, та дія його вичерпується одноразовим застосуванням.
Отже, таке рішення НБУ з огляду на її правову природу не є актом цивільного законодавства в розумінні положень статті 4 ЦК України, у зв`язку з чим підстав для застосування норм статей 203 215 ЦК України до спірного правочину як акта законодавства в контексті невідповідності його зазначеній постанові НБУ немає.
Крім того, у рішенні НБУ № 70-рш/БТ не передбачено заборони на перерахування (списання) грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб, відкритих у такому банку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 по справі № 816/378/16.
Водночас судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» Кононця В.В. про визнання нікчемним договору №ДВ-28604/UAH банківського вкладу (депозиту) з Правилами «Вклад на вимогу «Вільний доступ» від 15.06.2016, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Євробанк», оформленого наказом № 237-ОД від 12.12.2016 (згідно Додатку №1).
Проте наказ (рішення) про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому внаслідок прийняття цього рішення не можуть порушуватися будь-які права таких осіб.
Отже, права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи, що унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправними дій щодо визнання правочину нікчемним.
Така позиція висловлена у вказаних вище постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 826/15487/16, від 11.09.2019 у справі № 826/16041/16.
Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, Суд дійшов висновку про закриття провадження в цій частині позовних вимог.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтею 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 345 354 355 356 359 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 у справі №826/20394/16 скасувати в частині визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» Кононця В.В. про визнання нікчемним договору №ДВ-28604/UAH банківського вкладу (депозиту) з Правилами «Вклад на вимогу «Вільний доступ» від 15.06.2016, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Євробанк», оформленого наказом № 237-ОД від 12.12.2016 (згідно Додатку №1), а провадження у справі в цій частині закрити.
В решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 у справі №826/20394/16 - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий С.М. Чиркін
Судді В.М. Бевзенко
І.В. Желєзний