ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2020 року
Київ
справа №826/2127/15
адміністративне провадження №К/9901/8338/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державного підприємства «Національний спортивний комплекс «Олімпійський»
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2015 (суддя Літвінова А.В.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 (Головуючий суддя Шостак О.О., судді: Желтобрюх І.Л., Мамчур Я.С.)
у справі № 826/2127/15
за позовом Державного підприємства «Національний спортивний комплекс «Олімпійський»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення, вимоги про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2015 року Державне підприємство «Національний спортивний комплекс «Олімпійський» (далі - позивач, ДП «НСК «Олімпійський») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.02.2015 №7226551702, вимоги від 02.02.2015 №Ю-2, рішення від 02.02.2015 №2/26-55-17-08.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач зазначає, що за рішеннями суду на користь ОСОБА_1 стягувалася не заробітна плата, а середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі. Такі виплати середнього заробітку не включаються до суми загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків. На час здійснення таких стягнень середній заробіток за час вимушеного прогулу чи затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі не було встановлено зобов`язання для підприємства - роботодавця виступати податковим агентом при здійсненні такої виплати. Поняття «заробітна плата» та «середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі» не є тотожними. Платник податку зобов`язаний самостійно включити таку суму доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку. Позивач посилається на роз`яснення Пенсійного фонду України в листі від 12.10.2011 № 21737/03-20 «Щодо нарахування ЄСВ на зарплату, стягнуту за рішенням суду на користь працівника, відповідно до якого суми заробітної плати, стягнуті державною виконавчою службою за рішенням суду на користь працівника згідно з виконавчим листом, не є базою для нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Відповідач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (попереднє найменування - державна податкова інспекція у Печерському районі головного управління Міндоходів у місті Києві) проведено позапланову виїзну перевірку державного підприємства "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску при виплаті коштів по судових рішеннях фізичній особі ОСОБА_1 за період з 24.06.2009 по 31.10.2014, за результатами якої складено акт від 17.01.2015 № 73/26-55-17-02/14297707.
Перевіркою встановлено порушення позивачем:
підпункту 168.1.1 та підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 з урахуванням підпункту 164.2.14 "а", 164.2.1 пункту 164.2 статті 164. пункту 167.1 статті 167 , статті 171 Податкового Кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся на суму 15730,61 грн.;
підпункту 8.1.1, підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 з урахуванням пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання га своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся на суму 4997,09 грн., в т.ч. за 2010 рік - 4997,09 грн.;
розділу 3 "Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку" затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003 № 451, підпункту " б " пункту 19.2 статті 19 Закону України від 22.05.2003 № 889 - IV " Про податок з доходів фізичних осіб ";
розділу II Наказу Міндоходів України від 21.01.2014 за №49 та розділу ІІІ Наказу ДПА України від 24.12.2010 за №1020 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку"; статті 51, підпункту 176.2."б", пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України;
пункту 2 статті 6, пункту 2 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у результаті чого донараховано своєчасно не нарахований єдиний внесок за період, що перевірявся, на суму 44685.85 грн. (40706.90 грн. (36.83%) та 3978,95 грн. (3,6%).
На підставі акта перевірки відповідачем 02.02.2015 прийнято податкове повідомлення-рішення № 7226551702, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 22 398 грн, в тому числі 15 731 грн - за основним платежем та 6667 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення від 02.02.2015 № 7326551702, яким позивачеві визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 510,00 грн., в тому числі 0,00 грн. основний платіж, 510,00 грн. - штрафні санкції; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.02.2015 №Ю-2 щодо сплати єдиного внеску, штрафів, пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 44 685,85 грн.; рішення від 02.02.2015 №2/26-55-17-08 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з такого.
Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до підпунктів 164.1.1, 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Підпунктами 164.2.1, 164.2.2 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.
Згідно з пунктом 164.3 статті 164 Податкового кодексу України при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.
Відповідно до пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу України під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов`язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Згідно з пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
У відповідності до підпункту а) пункту 171.2 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.
Підпунктом а) та б) пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України встановлено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками виконання державним підприємством "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" судових рішень по виплаті ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, підприємством не утримано податок на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Так, позивачем не утримано податок на доходи фізичних осіб із суми коштів у загальному розмірі 108 749,71 грн, що перераховані останнім згідно судових рішень (арк.акту 5).
Крім того, перевіркою податкової звітності 1-ДФ встановлено, що у періоді, який перевірявся, позивачем податкові розрахунки форми 1-ДФ до державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів Києві подано з помилками, так:
в податкових розрахунках за формою 1-ДФ не відображено дані про виплачені на користь фізичної особи ОСОБА_1 кошти згідно рішень Бердянського міськрайонного суду: від 25.03.2010 у справі № 2-469, 2010 року на суму 33313,92 грн, від 20.03.2012 у справі №310/728/13-ц на суму 45 112,60 грн., від 28.03.2012 у справі №2-2596 2011 року на суму 48409,29 грн., від 22.01.2014 у справі №310/11488/13-ц на суму 15227,82 грн.;
в розрахунку 1-ДФ за II квартал 2011 року неправильно відображено суму нарахованого і плаченого доходу (колонка 3) у вигляді середнього заробітку за вимушений прогул фізичній особі ОСОБА_1 згідно судового рішення від 26.01.2011 в розмірі 36437,10 грн., в т. ч. сума отриманого та сплаченого ПДФО - 5264,68 грн., а також невірно вказано ознаку доходу: фактично вказано ознаку 120 "неустойки, штрафи або пеня", необхідно відобразити за ознакою доходу 101 "заробітна плата нарахована (виплачена)".
Відповідно до правової позиції, що викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 2340/3023/18, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
Отже, дохід у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду, за час вимушеного прогулу є базою нарахування та утримання податків та зборів, відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету яких покладено на податкового агента - роботодавця.
Враховуючи те, що склад податкового правопорушення доведений податковим органом, а спірні акти індивідуальної дії такі як податкова вимога, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску та рішення про застосування штрафних санкцій, є похідними, судами правомірно відмовлено у задоволенні позову повністю.
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами попередніх інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись статтями 243 246 250 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного підприємства «Національний спортивний комплекс «Олімпійський» залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 у справі № 826/2127/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. ВасильєваСудді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко