ПОСТАНОВА
Іменем України
26 лютого 2020 року
Київ
справа №826/21429/15
касаційне провадження №К/9901/19366/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2016 (суддя - Кучма А.Ю.) у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), Конотопської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській області (далі - Інспекція) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 30.05.2016 у задоволенні позову відмовив повністю.
ФОП ОСОБА_1 оскаржив це рішення до Київського апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 21.06.2016 залишив апеляційну скаргу без руху з підстав її невідповідності вимогам частин пятої, шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки апеляційна скарга не була підписана ФОП ОСОБА_1., а також оскільки до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору, та встановив строк для усунення недоліків апеляційної скарги до 14.07.2016.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0101033419938 ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016 про залишення апеляційної скарги без руху була вручена скаржнику 07.07.2016.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.08.2016 апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2016 повернув, оскільки скаржник не виконав вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк.
ФОП ОСОБА_1 оскаржив ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2016 до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 22.09.2016 відкрив касаційне провадження у даній справі.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, оскільки ФОП ОСОБА_1 були своєчасно виконані вимоги ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016 про залишення апеляційної скарги без руху, а саме - надіслало підписану ФОП ОСОБА_1. апеляційну скаргу та квитанцію про сплату судового збору від 13.07.2016, що копіями зазначених документів та фіскальним чеком УДППЗ «Укрпошта» № 0103035678836 від 13.07.2016 із описом вкладення у цінний лист, а також роздруківкою зі офіційного сайту УДППЗ «Укрпошта» про вручення рекомендованого поштового відправлення адресату 16.07.2016.
Відповідачі не скористались своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.02.2020 прийняв касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 25.02.2020.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Частиною третьою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) встановлено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги Київський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що ФОП ОСОБА_1 не усунув недоліки апеляційної скарги в установлений судом строк.
Разом з цим, матеріалами, доданими до касаційної скарги, підтверджується, що ФОП ОСОБА_1 були своєчасно виконані вимоги ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016 про залишення апеляційної скарги без руху.
За таких обставин та з огляду на завдання адміністративного судочинства, у тому числі і щодо забезпечення права на апеляційний перегляд справи, визначені статтями 2 13 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017), Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що Київський апеляційний адміністративний суд, постановивши ухвалу від 30.08.2016 про повернення апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 , порушив норми процесуального права, у зв`язку з цим його рішення підлягає скасуванню із передачею справи для продовження розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Враховуючи зазначене, касаційна скарга ФОП ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2016 підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду.
Керуючись п.2 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2016 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна
В.В. Хохуляк,
Судді Верховного Суду