ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року

м. Київ

справа № 826/23604/15

адміністративне провадження № К/9901/3482/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Дашутіна І.В., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Страдіваріус Україна" (процесуальний правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю "Індітекс Україна") до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкових вимог, рішень про опис майна у податкову заставу, зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 (головуючий суддя Губська Л. В., Федотов І. В., Оксененко О. М.),

У С Т А Н О В И В :

У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Страдіваріус Україна" (далі - ТОВ``СТРАДІВАРІУС УКРАЇНА``, товариство, позивач), процесуальним правонаступником якого є ТОВ"Індітекс Україна", звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ, відповідач 1) та Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс ВПП, відповідач 2), у якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову просило:

1) визнати неправомірними дії ДПІ щодо відмови у зарахуванні авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 2' 280' 000,00 грн, сплаченого ТОВ"СТРАДІВАРІУС УКРАЇНА" у 2013 році, у зменшення авансових внесків з податку на прибуток, що підлягали сплаті товариством;

2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 29.05.2015 №0030131506, згідно з яким товариство зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% (34' 683,30 грн), встановленим пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу (ПК) України, за затримку граничного строку сплати податкового зобов`язання з податку на прибуток (авансових внесків) у сумі 346' 833,00 грн,

3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ від 29.05.2015 №0030141506, згідно з яким товариство зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% (363' 344,65 грн), встановленим пунктом 126.1 статті 126 ПК України, за затримку граничного строку сплати податкового зобов`язання з податку на прибуток (авансових внесків) у сумі 1' 816' 723,23 грн;

4) визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ДПІ від 06.05.2015 №11665-25 про сплату податкового боргу у сумі 30' 795,59 грн;

5) визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ від 28.05.2015 №1477/26-59-23-01-14 про опис майна у податкову заставу на суму боргу товариства;

6) визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ДПІ від 08.10.2015 №24375-25 про сплату податкового боргу у сумі 495' 746,64 грн;

7) визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ від 12.10.2015 №2922/26-59-25-01-14 про опис майна у податкову заставу на суму боргу товариства;

8) зобов`язати Офіс ВПП зарахувати авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 2' 280' 000,00 грн, сплачений товариством у 2013 році, у зменшення авансових внесків з податку на прибуток, що підлягали сплаті товариством, починаючи з серпня 2014 року та здійснити відповідне коригування даних у картці особового рахунку ТОВ``СТРАДІВАРІУС УКРАЇНА``;

9) зобов`язати Офіс ВПП здійснити коригування даних у картці особового рахунку ТОВ``СТРАДІВАРІУС УКРАЇНА`` шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу, визначеного у податкових вимогах від 06.05.2015 №11665-25 та від 08.10.2015 №24375-25, надісланих ДПІ товариству.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що у серпні 2013 року здійснило виплату дивідендів учаснику товариства і при цьому сплатило до державного бюджету авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів у сумі 2' 280' 000,00 грн. Оскільки утворилась переплата з цього податку, товариство просило контролюючий орган зарахувати сплачені суми авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у рахунок сплати щомісячних авансових внесків з цього податку у майбутніх періодах, однак контролюючий орган відмовив. Такі неправомірні дії контролюючого органу призвели до безпідставного нарахування штрафних санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, виникнення податкового боргу та опису майна товариства.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 23.02.2017 (суддя Качур І. А.) позов ТОВ``СТРАДІВАРІУС УКРАЇНА`` задовольнив частково: визнав неправомірними дії ДПІ щодо відмови у зарахуванні авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 2' 280' 000,00 грн, сплаченого товариством у 2013 році, у зменшення авансових внесків з податку на прибуток, що підлягали сплаті товариством; визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ДПІ від 29.05.2015 №0030131506, №0030141506; визнав протиправною та скасував податкову вимогу ДПІ від 08.10.2015 №24375-25; визнав протиправним та скасував рішення ДПІ від 12.10.2015 №2922/26-59-25-01-14 про опис майна у податкову заставу; в задоволенні інших позовних вимог відмовив.

У частині задоволення позовних вимог, спираючи на правову позицію Верховного Суду у постанові від 08.12.2015 у справі №810/6086/13-а, суд висновував, що платник податку, у якого при сплаті авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів утворилося сума, що перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, вправі зменшити сплату внесків з цього податку на суму перевищення у наступних звітних місяцях до повного її погашення. Платник податку має право також очікувати від контролюючого органу дії щодо зарахування суми перевищення у рахунок зменшення авансових внесків з податку на прибуток у визначених законом наступних звітних місячних періодах. Зважаючи, що сторони по суті не заперечували факт переплати авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, суд зробив висновок, що контролюючий орган як суб`єкт владних повноважень, безпосереднім обов`язком якого є контроль за правильністю нарахування та сплати податків і зборів суб`єктами господарювання, неправомірно відмовився зарахувати переплату з авансових внесків з податку на прибуток у рахунок щомісячних авансових внесків з цього податку наступних звітних місяцях до повного її погашення, та як наслідок безпідставно нарахував штрафні санкції за несвоєчасну сплату вказаного платежу згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 29.05.2015 №0030131506, №0030141506, виніс податкову вимогу про сплату боргу від 08.10.2015 №24375-25 та прийняв рішення про опис майна у податкову заставу від 12.10.2015 №2922/26-59-25-01-14.

Відмова в задоволенні позову в іншій частині позовних вимог обґрунтована судом посиланням на встановлені у справі обставини про відкликання контролюючим органом податкової вимоги від 06.05.2015 №11665-25, що виключає будь-які наслідки для позивача, пов`язані з таким рішенням, в тому числі приймати контролюючим органом рішення про опис майна у податкову заставу, оскільки право такої застави виникає лише з дня виникнення податкового боргу. Стосовно позовних вимог про зобов`язання Офісу ВПП здійснити юридично значимі дії щодо позивача, як спосіб відновлення порушеного права, то суд першої інстанції виходив із того, що такі позовні вимоги є передчасними, виходячи із дискреційних повноважень відповідача як контролюючого органу. Згідно з висновком суду задоволення таких позовних вимог рівнозначно вирішенню судом питань, які входять до компетенції контролюючого органу, без можливості прийняття рішення з цих питань суб`єктом владних повноважень.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 30.05.2017 рішення суду першої інстанції скасував в частині відмови в позові щодо обов`язку Офісу ВПП зарахувати суму перевищення авансових внесків з податку на прибуток, що утворилася при виплаті дивідендів у сумі 2' 280' 000,00 грн, у зменшення авансових внесків з цього податку починаючи з серпня 2014 року та здійснити відповідне коригування даних у картці особового рахунку товариства шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу, визначеного у податкових вимогах від 06.05.2015 №11665-25 та від 08.10.2015 №24375-25 й ухвалив в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Офіс ВПП подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просив скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 07.09.2017 (провадження №К/800/21056/17) відкрив касаційне провадження у цій справі.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів'', яким Кодекс адміністративного судочинства (КАС) України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII ''Перехідні положення'' КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення як безпідставну, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

На обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги позивач, спираючись на судову практику Вищого адміністративного суду України, зазначив, що положення пункту 153.3 статті 153 ПК України дозволяють зменшити щомісячні авансові внески з податку на прибуток на суму надмірно сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів у попередніх звітних періодах і такі дії не стосуються дискреційних повноважень контролюючого органу, як і коригування даних в інформаційній системі органів ДФС, оскільки це обов`язок, передбачений законом.

У додаткових поясненнях позивач просив суд урахувати висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 26.07.2021 у справі №826/25921/15.

На стадії підготовки справи до касаційного розгляду Верховним Судом здійснено заміну позивача в порядку процесуального правонаступництва, передбаченого статтею 52 КАС України, на ТОВ"Індітекс Україна".

Оцінюючи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права до встановлених у цій справі обставин, з урахуванням доводів відповідача у касаційній скарзі, заперечень позивача на касаційну скаргу та його додаткових пояснень, суд виходить з такого.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 18.05.2015 ДПІ провела камеральну перевірку товариства щодо своєчасності сплати авансового внеску з податку на прибуток за серпень 2014 року - лютий 2015 року, за результатами якої складено акт від 18.05.2015 №258/26-59-15-06-94 (далі - акт перевірки). Згідно з висновком акта перевірки товариство порушило терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з авансового внеску з податку на прибуток за серпень-грудень 2014 року, січень-лютий 2015 року.

На підставі акта перевірки контролюючий орган прийняв податкові повідомлення-рішення від 29.05.2015 №0030131506 про застосування до товариства штрафу у розмірі 10% на суму 34' 683,30 грн та №0030141506 - у розмірі 20% на суму 363' 344,65 грн, які за результатами адміністративного оскарження залишені без змін (т.І, а.с. 24, 25).

Також 06.05.2015 ДПІ виставила товариству податкову вимогу №11665-25 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями, що обліковуються за товариством станом на 05.05.2015 у сумі 30' 795,59 грн та 28.05.2015 прийняла рішення №1477/26-59-23-01-14 про опис майна у податкову заставу.

На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України ''Про затвердження змін до бюджетної класифікації'' від 20.07.2015 №651 централізовано на всій території України в органах Державної казначейської служби України рахунки з обліку надходжень до бюджетів авансових внесків з податку на прибуток підприємств з 06.10.2015 закрито, а сальдо розрахунків платників з авансових внесків з податку на прибуток 07.10.2015 перенесено до інтегрованих карток з податку на прибуток (ІКПП).

Отже, починаючи з 07.10.2015 ведення обліку податку на прибуток підприємств здійснювалося в ІКПП. У зв`язку з цим ДПІ була винесена нова податкова вимога від 08.10.2015 №24375-25 про сплату боргу в розмірі 495'746,64 грн та прийнято рішення від 12.10.2015 №2922/26-59-25-01-14 про опис майна у податкову заставу, а податкова вимога від 06.05.2015 №11665-25 відкликана.

Скасовуючи зазначені податкові повідомлення-рішення, податкову вимогу від 08.10.2015 №24375-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 12.10.2015 №2922/26-59-25-01-14, суди висновували, що передумовою для їх прийняття став факт неналежного адміністрування податків з боку контролюючого органу, а саме: контролюючий орган не зменшив щомісячні авансові внески з податку на прибуток на суму надмірно сплачених авансових внесків у попередніх звітних періодах та не відобразив по особовому рахунку позивача існуючу переплату з цього податку.

Так, у серпні 2013 року товариство здійснило виплату дивідендів своєму учаснику і при цьому сплатило до державного бюджету авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів на загальну суму 2' 280' 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 28.08.2013 №2345. Вказана сума зобов`язання зі сплати авансових внесків з податку на прибуток була відображена позивачем у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (рядки 13.3 та 13.5.1 додатку ЗП до декларації) (т.І, а.с.17, 51, 52). У відповідь на заяви товариства від 17.09.2013 №17.09.13/01 та від 27.03.2015 №27.03.15/02 ДПІ листами від 08.10.2013 №4085/10/26-59-20-04-28 та відповідно від 18.05.2015 №19769/10/26-59-15-06-66 відмовила у зменшенні авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, оскільки, на переконання контролюючого органу, зменшення відбувається виключно за підсумками наступного звітного періоду (починаючи з березня 2014 року по лютий 2015 рік) та на підставі сформованих платником даних (т.І, а.с. 18-22).

Суди також встановили, що сума сплачених товариством щомісячних авансових внесків з податку на прибуток у 2013 році перевищила суму податкових зобов`язань, задекларованих у декларації з податку на прибуток за 2013 рік, на 1' 998' 428,00 грн. За рахунок вказаного перевищення позивач не сплачував авансові внески з податку на прибуток у період з березня по липень 2014 року.

Щомісячні авансові внески з податку на прибуток, що підлягали сплаті ТОВ``СТРАДІВАРІУС УКРАЇНА`` у серпні-грудні 2014 року, були зменшені на загальну суму 1' 469' 901,00 грн за рахунок відповідної суми авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів (2' 280' 000,00 грн). Залишок суми авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів, сплаченого у 2013 році, що не був врахований товариством у зменшення суми авансових внесків з податку на прибуток у 2014 році, становив 810' 098,00 грн (2' 280' 000,00 грн - 1' 469' 901,00 грн).

За результатами звітного податкового періоду за 2014 рік, керуючись нормою пункту 46.4 статті 46 ПК України, товариство подало уточнення до податкової декларації за 2014 рік на суму показника (810' 098,00 грн), що відноситься на зменшення нарахованої суми податку за 2014 рік (рядок 13.5.1 додатка ЗП до декларації). Таке уточнення подано з поясненням мотивів його подання від 25.03.2015 (т.І, а.с. 53-57).

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах (від 09.10.2018 у справі №804/67/17, від 25.09.2019 у справі №816/4751/15, від 18.06.2020 у справі №826/1485/16, від 05.03.2021 у справі №826/9267/16, від 22.07.2021 у справі №826/13914/16, від 28.08.2021 у справі № 826/5125/16, від 26.07.2021 у справі №826/25921/15, від 23.09.2022 у справі №818/332/17), в тому числі на яку посилається позивач у поясненнях до касаційної скарги, підтримав сформовану правову позицію Верховного Суду України у постанові від 08.12.2015 у справі №810/6086/13-а про те, що платник, у якого при сплаті авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів утворилася сума, що перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, вправі зменшити сплату внесків з цього податку на суму перевищення у наступних звітних місяцях до повного її погашення. Платник податку має право також очікувати від контролюючого органу дії щодо зарахування суми перевищення у рахунок зменшення авансових внесків з податку на прибуток у визначених законом наступних звітних місячних періодах.

З огляду на обставини справи та нормативне регулювання (положення 57.1 статті 57, пункту 153.3 статті 153 ПК України), зумовлене фактичною правовою природою цих обставин, Верховний Суд вважає правильним висновки судів попередніх інстанцій про те, що податковий орган як суб`єкт владних повноважень, безпосереднім обов`язком якого є контроль за правильністю нарахування та сплати податків і зборів суб`єктами господарювання, неправомірно відмовився зарахувати зазначену переплату в рахунок щомісячних авансових внесків з податку на прибуток у наступних місячних податкових періодах.

Зважаючи на це є безпідставними і доводи скаржника про те, що сума неврахованого у зменшення нарахованої суми податкових зобов`язань з податку на прибуток залишку авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у звітному періоді не формує надміру сплачену суму податку у звітному періоді, а акумулюється у декларації звітного періоду та переноситься на зменшення податкових зобов`язань з податку на прибуток наступних податкових періодів.

Своєю чергою позиція відповідача про порушення судом апеляційної інстанції норм права при ухваленні судового рішення також обґрунтована доводами про те, що Офіс ВПП не зобов`язаний зараховувати авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів у 2013 році у сумі 2' 280' 000,00 грн у зменшення авансових внесків з цього податку починаючи з серпня 2014 року та здійснювати відповідне коригування в ІКПП шляхом виключення відомостей, зважаючи на дискреційні повноваження контролюючого органу.

Порядок та механізм ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів, надходження яких контролюється органами державної податкової служби, на час спірних правовідносин було врегульовано Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 №276 ''Про затвердження Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України'', зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за №843/11123 (Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства доходів і зборів N765 ( z0217-14 ) від 05.12.2013), та Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 №765 ''Про затвердження Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів'', зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №217/24994 (Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів №422 від 07.04.2016).

Відповідно до положень пункту 1.4 Інструкції №276 облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС), що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками (пункт 3.1 Інструкції №276).

Облікові операції з коригування даних у картках особових рахунків платників податків проводяться підрозділами адміністрування облікових показників та звітності на підставі відповідних документів, датою їх надходження, з візою керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби "До обліку" (пункт 1.7 Інструкції №276).

Особові рахунки платників відкриваються органом державної податкової служби щорічно за платниками, які: перебувають на податковому обліку - з початку року шляхом перенесення сальдо розрахунків платника з бюджетом та залишку несплаченої пені (за наявності) до бази даних поточного року після проведення регламентних робіт із закриття звітного року за платежами, за якими передбачено подання платниками податкових декларацій (розрахунків) або які контролюються податковими органами за актами перевірок. За платежами, за якими подання платниками податкових декларацій (розрахунків) не передбачено, при виконанні регламентних робіт із закриття звітного року сальдо розрахунків платника з бюджетом до карток особових рахунків, відкритих у поточному році, не переноситься; узяті на податковий облік протягом поточного року - на підставі реєстрів платників з моменту нарахування або сплати платежу залежно від того, яка з цих подій настала раніше). Підрозділ адміністрування облікових показників та звітності щоденно передає до відповідних підрозділів, які відповідають за адміністрування податків, інформацію щодо надходження нез`ясованих платежів. Підрозділи, які відповідають за адміністрування податків, після опрацювання зазначеної інформації повідомляють підрозділ адміністрування облікових показників та звітності щодо наданої інформації не пізніше чотирьох робочих днів від дати її надходження до відповідних підрозділів (пункт 3.1 Інструкції №276).

Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов`язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов`язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов`язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов`язань; непогашені суми векселя, що видається суб`єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах (4.1 Інструкції №276).

Для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників з бюджетом за податками, зборами (обов`язковими платежами) органи державної податкової служби провадять оперативний облік надходжень платежів згідно з кодами бюджетної класифікації за доходами на підставі документів, перелічених у розділі 2 цієї Інструкції (пункт 5.1 Інструкції №276).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №765 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Пунктом 13 розділу ІІ Порядку №765 встановлено, що занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації. Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку №765 дані про надходження податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску відображаються територіальним органом Міндоходів, на який покладено функції з ведення обліку відповідного платежу, в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державної казначейської служби відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

Так само відповідно до положень Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881, при виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 лютого 2019 року (справа №825/999/17), від 26.02.2019 (справа №805/4374/15-а), від 25.03.2020 (справа №826/9288/18).

Зважаючи на викладене суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відображення суми переплати в ІКПП є обов`язком контролюючого органу для ведення оперативного обліку податків і зборів та достовірності показників стану розрахунків платників за цими податками та зборами.

У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено факт переплати авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у 2013 році і право товариства на їх зарахування в рахунок сплати аналогічних внесків з податку на прибуток, що самі сторони по суті не заперечували, але ДПІ відмовилась визнати таке зарахування зі згаданих вище причин та відповідно не відобразила суму переплати в особовому рахунку товариства, що призвело до безпідставного нарахування штрафних санкцій згідно з податковими повідомленнями - рішеннями та прийняття вимоги про сплату боргу та рішення про опис майна на суму боргу.

Доводи скаржника про те, що суму боргу, яка підлягала сплаті товариством згідно з податковою вимогою від 08.10.2015 №24375-25, складає самостійно узгоджену товариством суму грошового зобов`язання у податкових деклараціях з податку на прибуток від 01.12.2014 (150' 737,73 грн), від 02.03.2015 (155' 531,00 грн) та суму грошового зобов`язання згідно з податковим повідомленням - рішенням від 29.05.2015 №0030131506 (33' 914,30 грн), не спростовує відсутність у позивача боргу у період, охоплений перевіркою, внаслідок зарахування переплати авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у рахунок сплати аналогічних внесків з цього податку у вказаний період.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ`` від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.А. Васильєва І.В. Дашутін В.П. Юрченко