ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2021 року
м. Київ
справа №826/3749/17
провадження №К/9901/57951/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі виконавчого директора Ворушиліна Костянтина Михайловича, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» Костенка Ігоря Івановича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Троян Н.М., Бужак Н.П., Костюк Л.О. від 26 червня 2018 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі виконавчого директора Ворушиліна К.М., уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк» Костенка І.І. про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії у якому, просив:
- зобов`язати діючу уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк» Костенка І.І. провести належні нарахування по депозитному рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 з 25 березня 2013 року - відповідно умов додаткової угоди від 25 грудня 2008 року, постанови Судової палати Верховного Суду України від 29 травня 2013 року у справі № 6-39цс13. Надати до Окружного адміністративного суду міста Києва, виписку з депозитного рахунку № НОМЕР_1 з 25 грудня 2008 року по 1 березня 2017 року та розхідний документ на суму 25000,00 грн, по цьому рахунку від 7 липня 2014 року, та пояснення на підставі чого своєчасно не повідомили позивача;
- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що полягає у порушенні гарантованого права на повернення вкладу і відсотків, невключенні рахунку позивача № НОМЕР_1 в перелік вкладників та умисному ухиленні від перевірки правильності та законності нарахування процентів з 25 березня 2009 року, неповерненні до 9 вересня 2014 року коштів за рахунок Фонду, за депозитним вкладом № НОМЕР_1 в ПАТ «Західінкомбанк» ОСОБА_1 , довготривалому невиконанні та ігноруванні рішень судів з 2010 року, умисному нанесенні істотної шкоди та великих збитків. Незаконного (фальшивого) закриття рахунку № НОМЕР_1 - нібито 7 липня 2014 року, про що повідомили позивачу 28 листопада 2016 року;
- визнати протиправним закриття (без повідомлення позивача і належного оформлення в ощадній книжці на ім`я позивача рахунку № НОМЕР_1 від 23 травня 2006 року) 7 липня 2014 року - рахунку № НОМЕР_1 , про що повідомили 28 листопада 2016 року - через два роки 4 місяці 21 день;
- визнати протиправною відмову уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк» Яремчишина І. Б. та Костенка І.І. у невключенні депозитного рахунку № НОМЕР_1 та даних ОСОБА_1 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Західінкомбанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно додаткової угоди від 25 грудня 2008 року та вимог статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і розділів 3 - 5 Положення, статті 625 1061 1073 Цивільного кодексу України;
- зобов`язати діючу уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк» Костенка І.І. включити депозитний рахунок № НОМЕР_1 та дані ОСОБА_1 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Західінкомбанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно додаткової угоди від 25 грудня 2008 року, та надання уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк» Костенком І.І. інформації до Фонду, стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_1 , яким необхідно виплатити вклад та проценти, за вкладами в ПАТ «Західінкомбанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно вимог статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», розділів 3 - 5 Положення, статей 625 1073 Цивільного кодексу України;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб невідкладно здійснити виплати вкладу та процентів, за вкладом ОСОБА_1 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно умов додаткової угоди від 25 грудня 2008 року, статті 625 Цивільного Кодексу України, до дня відкликання ліцензії з банку;
- стягнути з виконавчого директора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Ворушиліна К.М. за довготривале, умисне невиконання гарантій по поверненню вкладу, що призвело до істотної шкоди і значних збитків, відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України втрачену вигоду за період з 28 липня 2014 року до 10 липня 2015 року в розмірі 19 процентів річних, від суми гарантованого повернення вкладу 87681,93 грн на 23 липня 2014 року, 352 дні х (19/365) х 94161,78 = 17253,50 грн;
- стягнути з уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк» Костенка І.І. за умисне невиконання гарантій по поверненню вкладу, свідоме нанесення збитків - невиконання повноважень та бездіяльність, втрачену вигоду в розмірі 45339,45 грн;
- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб пеню в розмірі 3% за кожен день прострочення в розмірі 3952086,60 грн (98 752,79 х 3% х 1334 доби);
- заборонити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі виконавчого директора Ворушиліна К.М. та уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк» Костенку І.І. враховуючи ігнорування конституційних прав позивача і невиконання присяги в частині захисту права, займати посади в органах державної влади;
- заборонити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб приймати рішення про припинення (закінчення) ліквідації ПАТ «Західінкомбанк», до виконання зобов`язань перед ОСОБА_1 ;
- стягнути з відповідачів кошти на лікування з 13 серпня 2015 року в розмірі (29 міс. х 3500 грн = 101 500 грн);
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі виконавчого директора Фонду Ворушиліна К.М. та діючу уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк» Костенка І.І. подати у тижневий строк, з моменту набрання рішенням по справі законної сили, звіт про виконання судового рішення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 квітня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб правомірно віднесено вимоги ОСОБА_1 до реєстру вимог кредиторів ПАТ «Західінкомбанк».
Згідно пункту 4 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, тому вимоги позивача про сплату пені та 19% річних є неправомірними та задоволенню не підлягають.
Оскільки позивач при зверненні до суду з вимогами про стягнення коштів на лікування з 13 серпня 2015 року в розмірі 101500 грн та стягнення шкоди в розмірі 45339,45 грн не надав належних та допустимих доказів того, що погіршення стану здоров`я перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з тією обставиною, що йому не виплачені кошти за договором банківського вкладу, тому у задоволенні вказаних вимог відмовлено.
4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2018 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 квітня 2018 року скасовано, а провадження у справі закрито.
5. Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що цей спір не є публічно-правовим спором, а отже не може розглядатись в порядку адміністративного судочинства, а підлягає розгляду в цивільному порядку.
Правовідносини щодо яких виник спір, обумовлені наявністю майнових вимог позивача до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду, оскільки позивач вважає, що кошти за депозитним вкладом в розмірі 25000,00 грн та відсотки за вкладом йому відшкодовано не було.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2018 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій установлено, що 23 травня 2006 року між ОСОБА_1 та КБ «Західінкомбанк» ТзОВ (правонаступником якого є ПАТ «Західінкомбанк») було укладено договір банківського вкладу(депозиту) «Вигідний» в національній валюті. Сума грошових коштів на рахунку позивача становила 25000,00 грн.
Зі змісту додаткової угоди до договору від 23 травня 2006 року (рах. НОМЕР_1 ) договір банківського вкладу (депозиту) «Вигідний» в національній валюті від 25 грудня 2008 року, термін договору було продовжено на 3 роки (дата вимоги вкладником своїх коштів - 25 березня 2009 року). Процентна ставка за строковим вкладом становить 19 відсотків річних.
8. Постановою Національного банку України від 12 лютого 2009 року № 68 в Товаристві з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Західінкомбанк» з 13 лютого 2009 року до 12 лютого 2010 року призначена тимчасова адміністрація. Тимчасовим адміністратором банку призначена фізична особа - незалежний експерт ОСОБА_3 . З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану КБ «Західінкомбанк» ТзОВ укладений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 13 лютого 2009 року до 12 серпня 2009 року.
9. 25 березня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до банку із вимогою про закриття рахунку та повернення коштів, на що йому було відмовлено.
10. Постановою Правління Національного банку України від 28 травня 2014 року № 316 віднесено ПАТ «Західінкомбанк» до категорії неплатоспроможних, рішенням виконавчої дирекції Фонду від 28 травня 2014 року № 38 розпочато процедуру виведення ПАТ «Західінкомбанк» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 29 травня 2014 року по 28 серпня 2014 року.
11. Постановою Правління Національного банку України від 22 липня 2014 року № 433 відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ПАТ «Західінкомбанк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 липня 2014 року № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Західінкомбанк» та призначено уповноважену особу Фонду.
12. 2 липня 2014 року ОСОБА_1 через КБ «Хрещатик» було виплачено 25584,22 грн.
13. В подальшому позивач неодноразово звертався до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк» з проханням роз`яснити призначення та розрахунок виплачених йому коштів, проте відповіді не отримав.
14. 29 липня 2014 року у газеті «Голос України» за № 142 (5892) було опубліковано оголошення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк», призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку та роз`яснено, що вимоги кредиторів приймаються протягом 30 днів з дня опублікування цього оголошення.
15. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 12 серпня 2014 року по справі № 295/8656/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Західінкомбанк» про стягнення коштів установлено, що зі змісту розрахунку відсотки за договором нараховані на суми 50509,29 грн та 52875,61 грн, а 3 % річних та інфляційні - на суму боргу 55352,79 грн, проте визначена позивачем сума боргу не ґрунтується на законі, не відповідає матеріалам справи і не є заборгованістю за договором. Так, до суми боргу, окрім 25000,00 грн вкладу та 15078,59 грн стягнутих відсотків, включено також 3917,63 грн упущеної вигоди, 120,00 грн витрат на інформаційне забезпечення розгляду справи, стягнутих відповідно до рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11 листопада 2010 року, 3564,07 грн упущеної вигоди, стягнутої згідно з рішенням апеляційного суду Житомирської області від 10 квітня 2013 року; 2829,00 грн. - 3% річних, стягнуті згідно з рішенням апеляційного суду Житомирської області від 19 травня 2014 року.
16. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 12 серпня 2014 року по справі № 295/8656/14-ц стягнуто з ПАТ «Західінкомбанк» на користь ОСОБА_1 2368,50 грн - 19% річних за період з 26 листопада 2013 року по 26 травня 2014 року, три відсотки річних в розмірі 634,96 грн за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 26 листопада 2013 року по 26 травня 2014 року; інфляційні з 26 листопада 2013 року по 26 травня 2014 року в сумі 4669,18 грн, що разом становить 7672,64 грн.
17. З урахуванням того, що 2 липня 2014 року позивач отримав через КБ «Хрещатик» 25584,22 грн, у ПАТ «Західінкомбанк» перед ним існує заборгованість в сумі 32754,12 грн (50509,29 + 7672,64 + 243,60 - 25584,22).
18. За зверненням позивача від 26 серпня 2014 року його кредиторські вимоги на загальну суму 32754,12 грн було внесено до реєстру вимог кредиторів наступним чином: в четверту чергу - вимога на суму 17447,09 грн; в сьому чергу - вимога на суму 15307,03 грн.
19. Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 29 червня 2017 року № 2767 відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Західінкомбанк» на один рік до 22 липня 2018 року включно.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
20. Касаційна скарга обґрунтована тим, що застосування судом і посилання на законодавчий акт, що прийнятий через три роки після порушення права позивача (стаття 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») погіршує, скасовує право позивача на власність, суперечить Конституції України.
21. Замовчування статей 26 - 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» про обов`язковість своєчасного повернення вкладу і процентів саме 25 березня 2009 року - це вибірковість, замовчування права позивача, не фаховість, заангажованість і продовження умисної наруги над позивачем.
22. Введення в банк-банкрут, тимчасової адміністрації з 10 серпня 2009 року (продовження) було незаконне, невиконання зобов`язання банком - більше шести місяців, Фонд був зобов`язаний відкликати ліцензію з 10 серпня 2009 року згідно діючого Закону.
23. У лютому 2016 року Конституційний Суд України відкрив провадження за поданням Верховного Суду України щодо конституційного Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», стосовно порушення права вкладників.
24. Незважаючи, що Конституційний Суд України не вирішив подання на сьогодні, існує стаття 41 Конституції України (норма прямої дії), стаття 1 Першого Протоколу Конвенції по права людини, статті 12 - 13 Конвенції про права інвалідів, практика Європейського суду з прав людини, ця практика відповідно статей 8 9 Конституції України має пріоритет над сумнівним Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і зобов`язують дотримуватися прав позивача, не допускати позбавлення власності всупереч затвердженій процедурі.
25. У касаційні скарзі також вказано, що Фонд грабує вкладників, прикриваючись лише сумнівним Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а суди до Конституційного Суду України включно, належно, законно, повно і своєчасно не поновлюють право, не виконують свою функцію поновлення права, нищать устої.
26. Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2018 року, у якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
27. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2018 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк» Костенком І. І. не подано.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
28. Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
29. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
30. За змістом статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб`єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.
31. Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
32. Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими частиною другою статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», серед яких, зокрема, акумулювання коштів, отриманих із джерел, визначених статтею 19 цього Закону; здійснення регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб; здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організація відчуження активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
33. Статтею 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» установлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 гривень.
34. Відповідно до частини п`ятої 5 статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
35. Відповідно до частини другої статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом.
36. За приписами частини першої статті 54 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
37. Отже, Фонд відшкодовує кожному вкладнику кошти за його вкладом у розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.
38. За змістом наведених правових норм на Фонд, який є юридичною особою публічного права, покладено функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Зі свого боку, уповноважена особа Фонду виконує від його імені делеговані Фондом повноваження щодо забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
39. Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.
40. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
41. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.
42. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
43. У цій справі правовідносини стосуються дій Фонду та його уповноваженої особи щодо проведення належного нарахування по депозитному рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 з 25 березня 2013 року - відповідно умов додаткової угоди від 25 грудня 2008 року, оскільки, на думку позивача, у ПАТ «Західінкомбанк» перед позивачем існує заборгованість за договором банківського вкладу.
44. Як установлено судом, 2 липня 2014 року ОСОБА_1 через КБ «Хрещатик» було виплачено 25584,22 грн (виплата суми відшкодування в ПАТ «Західінкомбанк» згідно реєстра).
45. Тобто, Фондом було відшкодовано позивачу кошти за його вкладом (договір банківського вкладу(депозиту) «Вигідний» від 23 травня 2006 року) у розмірі вкладу, включаючи відсотки.
46. За зверненням позивача від 26 серпня 2014 року його кредиторські вимоги на загальну суму 32754,12 грн було внесено до реєстру вимог кредиторів наступним чином: в четверту чергу - вимога на суму 17447,09 грн; в сьому чергу - вимога на суму 15307,03 грн.
47. Правовідносини, щодо яких виник спір, обумовлені наявністю кредиторських вимог (майнових вимог фізичної особи до суб`єкта господарювання - банку, що ліквідується), які задовольняються у порядку черговості, визначеної статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за рахунок коштів, одержаних унаслідок ліквідації та продажу майна банку.
48. Повноваження уповноваженої особи Фонду щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів та внесення змін до цього реєстру визначені у статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
49. Відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів.
50. Аналіз наведених норм свідчить про те, що основні функції Фонду мають як владний характер, зокрема щодо врегулювання правовідносин у сфері банківської діяльності, так і такі, що не містять владної складової, а спрямовані на здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом тимчасової адміністрації та ліквідації.
51. Зазначене дає підстави стверджувати, що оскільки лише Фонду за законом доручено забезпечувати відновлення платоспроможності банку або підготовку його до ліквідації, а спірні правовідносини випливають з укладених між банком і фізичною особою договорів, уповноважена особа Фонду та Фонд у цьому випадку діють як представники сторони договірних відносин.
52. Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом).
53. Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
54. Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
55. За правилами пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
56. Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).
57. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону № 2147-VIII), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
58. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
59. Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, Суд дійшов висновку, що спір про включення кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому висновок суду апеляційної інстанцій про закриття провадження в цій справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України є обґрунтованими.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
60. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; у ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2018 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді Я.О. Берназюк
І.В. Желєзний