ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2020 року

Київ

справа №826/3886/17

адміністративне провадження №К/9901/16141/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2017 (суддя Літвінова А.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 (головуючий суддя Губська О.А.,судді: Парінов А.Б., Беспалов О.О.) у справі № 826/3886/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій від 22.09.2016 №000014/26-52-402602002192 та від 22.09.2016 №000015/26-52-402602002192, якими до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у загальному розмірі 34000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про безпідставність тверджень відповідача щодо неналежного маркування імпортованої алкогольної продукції через невідповідність сум акцизного податку на марці акцизного збору імпортованої алкогольної продукції сумі такого податку, визначеної за ставками, чинними на дату розливу продукції, а акцизна марка, наклеєна на пачці сигар «Кафе крем оріджинал Фільтр Тріп», була пошкоджена при відкритті пачки для продажу однієї сигари поштучно.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 позов задоволено: визнано протиправними та скасовані рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про застосування фінансових санкцій від 22.09.2016 №000014/26-52-40/ НОМЕР_1 та від 22.09.2016 №000015/26-52-402602002192.

Задовольняючі позовні вимоги суди виходили з того, що при визначенні ставки акцизного податку відповідач протиправно керувався датою розливу алкогольної продукції, що не відповідає законодавчому регулюванню в Україні, оскільки саме дата подання митної декларації до митного органу і є датою визначення ставки для сплати акцизного податку з імпортованої алкогольної продукції. Також суди зробили висновок, що пошкоджена під час відкриття пачки сигар марка акцизного податку жодним чином не свідчить про відсутність такої марки.

Не погодившись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права просив скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що під час проведення перевірки позивача виявлений факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції, місткості тари, чим порушено пункт 226.9 статті 226 Податкового кодексу України ; та тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено приписи статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а отже, спірні рішення про застосування фінансових санкцій є правомірними, обґрунтованими та скасуванню не підлягають.

У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить відмовити у її задоволенні, постанови суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що основним видом економічної діяльності позивача є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Для провадження діяльності з продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів позивач отримав ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами серії АЖ №035794, строком дії з 15 листопада 2015 року по 14 листопада 2016 року та серії АЖ №058390, строком дії з 23 грудня 2015 року по 23 грудня 2016 року відповідно.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві проведено фактичну перевірку з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в павільйоні, за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами вказаної перевірки, відповідачем складено акт від 14.09.2016 №26/209/40/ НОМЕР_1 , в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України та статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: перевіркою встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації тютюнових виробів описаних в додатку №2 до акту перевірки без марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено статтю 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, / і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»; перевіркою встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, описаних в пункті 1 додатку №1 до акту перевірки, маркованих марками акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинного на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, чим порушено пункт 226.9 статті 226 Податкового кодексу України.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень, Державною фіскальною службою прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 22.09.2016 №000014/26-52-402602002192 та №000015/26-52-402602002192, якими до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі абзацу 15 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у загальному розмірі 34 000,00 грн.

Позивач, вважаючи вказані рішення незаконними, звернувся до суду.

За правилами статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно з підпунктом 213.1.3 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єктами оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України.

Підпунктом 222.2.2 пункту 222.2 статті 222 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що в разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Аналогічно й згідно з пунктом 216.4 статті 216 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках.

Відповідно до пункту 226.2 статті 226 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Згідно із пунктом 226.9. статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Таким чином, для імпортованих алкогольних напоїв законодавством регламентовано спеціальний порядок визначення ставки акцизного податку, а саме - її розмір визначається станом на дату подання митної декларації до відповідного контролюючого митного органу, а не на дату розливу продукції, як помилково вважає відповідач.

У справі, яка розглядається, судами з`ясовано, що зі змісту акту 14.09.2016 №26/20940/ НОМЕР_1 та додатку №1 до нього, підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугували висновки контролюючого органу про факт зберігання позивачем з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, що не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинного на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. Вказаним алкогольним напоєм, стосовно якого встановлено дане порушення, визначено напій лікер «Evan Williams Honey Reserve», міцність 35,00%, місткість 0,7 л, дата виробництва 23.10.2013, імпортер - Товариство з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-мова», маркований марками акцизного податку з наступними реквізитами: тип АІ ЛГП, серії АААЇ №000311, №000312, №000312, №000307, сума акцизного податку 14,810 грн., дата 03/14.

Колегія суддів погоджується з висновками судів, що продукція, яка досліджувалась під час перевірки податковим органом, є імпортованою та завезена на митну територію України. Алкогольна продукція була маркованою акцизними марками встановленого зразка, а суми акцизного податку, зазначені на акцизних марках, відповідали встановленим на вказану дату ставкам акцизного податку на момент оформлення вантажно-митних декларацій.

За таких обставин висновок судових інстанцій про відсутність у спірній ситуації правових підстав для притягнення позивача до відповідальності ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального прав.

Також, податковим органом встановлено факт порушення зберігання та реалізації тютюнових виробів, а саме у додатку №2 до акта перевірки зазначено, що сигари «Кафе крем оріджинал Фільтр Тріп» зберігалися у павільйоні позивача з метою подальшої реалізації без наявності марок акцизного податку встановленого зразка.

Так, статтею 226 Податкового кодексу України передбачено загальні правила маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Пунктом 226.1 статті 226 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Окрім цього, пунктом 226.11 цієї статті встановлено, що ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

Згідно пункту 228.2 статті 228 Податкового кодексу України контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України здійснюють відповідні контролюючі органи.

Відповідно до пункту 226.3 статті 226 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 23 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), на тютюнові вироби марки наклеюються на пачки сигарет та цигарок серійного виробництва, сигар, сигарил, а також цигарок, упакованих у сувенірні коробки незалежно від їх розміру), - у такій спосіб, щоб марки обов`язково розривалися під час відкривання.

Як уже зазначалось пунктом 226.9 статті 226 ПК України встановлено, що вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Згідно положень частини 1 статті 17 Закону №481, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень (частина 2 статті 17 Закону №481).

Таким чином, підставою для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності є встановлення факту реалізації ним тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка.

Судами встановлено, що позивачем здійснювалась поштучна реалізація сигар «Кафе крем оріджинал Фільтр Тріп», а тому під час здійснення перевірки податковим органом виявлено акцизну марку, яка пошкодилась під час відкриття пачки.

Вказане підтверджено пред`явленою для огляду в суді першої інстанції пачки сигар «Кафе крем оріджинал Фільтр Тріп», зазначеної в додатку №2 до акта перевірки, а також фотографією відкритої пачки зазначених сигар з пошкодженою акцизною маркою, що міститься в матеріалах справи.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що пошкоджена під час відкриття пачки сигар марка акцизного податку не свідчить про відсутність такої марки.

Вищенаведене свідчить, що висновки відповідача про здійснення позивачем реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка не знайшли свого підтвердження .

Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 у справі № 826/3886/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду