ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року

м. Київ

справа № 826/5053/17

адміністративне провадження № К/9901/22585/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н.А.,

суддів: Смоковича М.І., Шевцової Н.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2017 року (головуючий суддя - Костенко Д.А.)та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року (головуючий суддя - Троян Н.М., судді - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.).

І. Суть спору

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

В квітні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України (далі - відповідач, ГПУ), в якому просив визнати протиправною бездіяльність ГПУ та зобов`язати ГПУ вчинити певні дії щодо розгляду заяви від 16.02.2017 у повному обсязі.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій зазначили, що у строк встановлений ст. 20 Закону №393/96 відповідач розглянув заяву позивача від 16.02.2017 і надав на неї письмову відповідь з додатками, зміст якої, з огляду на компетенцію відповідача і наявну у нього інформацію, на переконання судів, у повній мірі стосується порушених у заяві питань і не дає достатніх підстав для висновку про неповноту розгляду. Суди зауважили щодо порушених заявником питань про прийняття Генеральним прокурором України наказу про призначення службової перевірки відносно заявника (його номер і дата), причин не ознайомлення заявника з цим наказом та не вручення його копії, а також про обставини проведення ГПУ службової перевірки, складені матеріали, неознайомлення заявника із матеріалами і результатами службової перевірки та невручення йому копій прийнятих за результатами перевірки рішень (питання 1-5 заяви), заявнику повідомлено про те, що службова перевірка стосовно нього у червні 2009р. ГПУ не призначалася, а проводилася прокуратурою Кіровоградської області. Зміст відповіді дає розуміння того, що рішення про призначення службової перевірки ГПУ не приймалося; відсутній предмет ознайомлення і вручення зі сторони ГПУ; відсутні дані про обставини проведення ГПУ службової перевірки, через те, що ГПУ її не призначала і не проводила.

Щодо порушених заявником питань про документи, на підставі яких ГПУ видано наказ про звільнення заявника з посади прокурора Голованівського району Кіровоградської області, не ознайомлення заявника з такими документами і хто, повинен був ознайомити заявника з такими документами (питання 6-8), то заявнику надана відповідь про те, що наказ в.о. Генерального прокурора України від 25.06.2009 №732-к про звільнення заявника видано на підставі подання прокурора Кіровоградської області, інших документів у ГПУ не має.

Щодо порушених заявником питань про обставини подання працівнику відділу роботи з кадрами прокуратури Кіровоградської області рапорту про відзив з відпустки, наявність наказу ГПУ про відкликання заявника з відпустки від 25.06.2009, неознайомлення заявника з цим наказом та не вручення йому копії (питання 9-11), то останньому повідомлено про те, що наказ про відкликання 25.06.2009 із щорічної відпустки Генеральним прокурором України не видавався, такий наказ було видано прокурором Кіровоградської області в межах його повноважень.

Щодо порушених заявником питань про дійсну дату звільнення з посади прокурора Голованівського району, на підставі якого наказу Генерального прокурора України, коли цей наказ надійшов до прокуратури Кіровоградської області для ознайомлення і виконання; коли заявника ознайомлено і хто проводив ознайомлення з цим наказом; яка причина не ознайомлення з наказом Генерального прокурора України від 25.06.2009; по якій причині не було вручено цей наказ і хто повинен був його вручити (питання 12-14), то заявнику повідомлено про те, що з наказом про звільнення було ознайомлено і його копію вручено 25.06.2009 прокуратурою Кіровоградської області.

Щодо порушених заявником питань про проведення розрахунку; дати і суми проведеного розрахунку, причин і винних осіб, якщо виплата здійснена не в день звільнення; дату вручення трудової книжки і хто повинен був її вручити; причин невручення трудової книжки в день звільнення (питання 15-18), то заявнику повідомлено про те, що розрахунок і трудову книжку видано прокуратурою Кіровоградської області.

Щодо порушених заявником питань про отримання згоди на його звільнення з посади прокурора Голованівського району у профспілкового органу, дату і найменування такого профспілкового органу, підтверджуючих отримання згоди, документів; причини неознайомлення заявника з матеріалами щодо надання згоди на його звільнення профспілковим органом та невручення їх копій (питання 22, 23), то заявнику повідомлено, що отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації на розірвання трудового договору у разі звільнення працівника на підставі Дисциплінарного статуту прокуратури України ст. 43 КЗпП України не вимагається.

Щодо порушених заявником питань ведення у 2009-2010 роках у прокуратурі Кіровоградської області книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, форми П-10; відображення у цій книзі факту видачі заявнику трудової книжки, дата і ким вчинено запис; причин не відображення у вказаній книзі факту видачі заявнику трудової книжки (питання 19-21), ознайомлення заявника з наведеним у п. 2 заяви переліком документів та вручення заявнику завірених копій документів, перелік яких наведено у п. 3 заяви, то заявнику було повідомлено про те, що особова справа, сформована за час роботи заявника в органах прокуратури (з листопада 1998 року до червня 2009 року) має зберігатися за останнім місцем роботи заявника у прокуратурі Кіровоградської області, а також повідомлено про відсутність у ГПУ інших запитуваних документів, пов`язаних зі звільненням заявника з органів прокуратури, та роз`яснено можливість звернення до прокуратури Кіровоградської області для отримання їх копій або ознайомлення. Разом з цим, заявнику були направлені копії подання про його звільнення і прийнятого на підставі цього подання наказу в.о. Генерального прокурора України від 25.06.2009 №732-к.

Проаналізувавши зміст заяви та відповіді на неї, суди дійшли висновку, що на порушені заявником питання, які стосуються безпосередньо відповідача і наявних у його розпорядженні відомостей і документів, пов`язаних із звільненням позивача, останньому були надані відповідні відповіді і роз`яснення. Усні пояснення позивача щодо відсутності у листі відповідача відповідей конкретного буквального змісту, суди вважали формальними і несуттєвими, які не спростовують ясність і зрозумілість відповіді в цілому. Оскільки надана відповідь охоплює вищевказані питання, то додаткове буквальне визначення цим твердженням окремо по кожному питанню не є необхідним, тому, на переконання судів, не може свідчити про неповноту відповіді. Посилання позивача на те, що відповідач повинен був направити звернення на розгляд за належністю до прокуратури Кіровоградської області згідно з ч. 3 ст. 7 Закону №393/96, суд відхилив, оскільки вказані обставини не зазначалися позивачем в якості підстав даного адміністративного позову, не стосуються повноти розгляду відповідачем заяви від 16.02.2017 і, з огляду на отримання письмової відповіді відповідача, не позбавляють позивача права і можливості звернутися до прокуратури Кіровоградської області із відповідним зверненням. Посилання позивача на п. 22 Інструкції про порядок проведення службового розслідування в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 21.02.2001 №69-к, суди відхилили, оскільки на час виникнення спірних правовідносин вказаний акт втратив чинність. Посилання позивача на порушення відповідачем вимог п.п. 1.3, 1.4, 3 наказу Генерального прокурора України від 30.12.2015 №430 "Про організацію діяльності органів прокуратури України з особистого прийому, розгляду звернень та забезпечення доступу до публічної інформації" суди відхилили, оскільки фактичні обставини справи не стосуються надання оцінки кожному факту необґрунтованого зволікання з розгляду звернень, порушення законодавства про доступ до публічної інформації, забезпечення усунення встановлених недоліків і притягнення до відповідальності винних осіб; систематичного вивчення стану роботи з прийому громадян, вирішення звернень і запитів, забезпечення доступу до публічної інформації, вживання заходів щодо удосконалення та підвищення ефективності діяльності органів прокуратури на цьому напрямі; визначення критеріїв оцінки ефективності діяльності органів прокуратури на цьому напрямі.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

28 липня 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року, в якій скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені рішення судів та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування поданої касаційної скарги ОСОБА_1 вказує на те, що судами попередніх інстанцій не врахований обов`язок ГПУ направити за належністю до прокуратури Кіровоградської області звернення позивача в частині, що стосується вирішення питань, що входить до повноважень останньої. Також скаржник зазначає, що ціла низка питань, порушених у поданій ним на адресу відповідача заяві, залишилася без відповіді, а саме - 5, 9, 12, 14, 16, 17, 18, 19, 20, 21 питання, що протиправно не взято до уваги судами попередніх інстанцій. Крім того, позивач зауважує про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, судом проведено розгляд справи без участі позивача за наявності клопотання останнього про перенесення розгляду справи у зв`язку з відрядженням; безпідставно не розглянуто клопотання позивача про надання всіх наявних та раніше не поданих доказів.

05.09.2017 на адресу суду касаційної інстанції надійшли заперечення відповідача на вказану касаційну скаргу, в якому вважаючи її необґрунтованою, просить залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін..

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 липня 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

16.02.2017 позивач звернувся до ГПУ із письмовою заявою від 16.02.2017, копія якої міститься у справі (а.с. 24-28), в якій просив:

"1) Надати у мою адресу інформацію, яка пов`язана з моїм звільненням, а саме:

- Чи видавався наказ Генерального прокурора України, або прокурора Кіровоградської області про призначення службової перевірки відносно мене, що стало підставою для мого звільнення, якщо так, то який номер даного наказу та дата його винесення.

- Яка причина не ознайомлення мене з вказаним наказом Генерального прокурора України чи прокурора Кіровоградської області про призначення службової перевірки відносно мене, що стало підставою для мого звільнення та не вручення його копії.

- Чи проводилося службове розслідування відносно мене, що стало підставою для мого звільнення, якщо так, то коли воно було розпочато, коли закінчено, хто його проводив: Генеральна прокуратура України чи прокуратура Кіровоградської області, чи складалися матеріали службового розслідування, що входить до його складу та які результати проведеного службового розслідування.

- Які документі складено та прийнято рішення за результатами, проведеного відносно мене службового розслідування, що стало підставою для мого звільнення: довідка, висновок, доповідна записка, подання тощо.

- Яка причина не ознайомлення мене зі всіма матеріалами вказаного службового розслідування та документами, які складено, а також прийнятими рішеннями, за результатами його проведення: довідкою, висновком, доповідною запискою, поданням тощо та не вручення мені їх копій.

- На підставі яких інших документів, матеріалів Генеральною прокуратурою України, видано наказ Генерального прокурора України, яким, мене звільнено з посади прокурора Голованівського району Кіровоградської області.

- По якій причині мене не ознайомлено з іншими документами, матеріалами, на підставі яких Генеральною прокуратурою України, видано наказ Генерального прокурора України, яким мене звільнено з посади прокурора Голованівського району Кіровоградської області.

- Хто повинен був провести ознайомлення мене з іншими документами, матеріалами, на підставі яких Генеральною прокуратурою України, видано наказ Генерального прокурора України, яким мене звільнено: Генеральна прокуратура України чи прокуратура Кіровоградської області.

- Чи мав право працівник відділу роботи з кадрами прокуратури Кіровоградської області, надавати вказівку щодо написання і подання мною рапорту про відзив мене з відпустки - 25.06.2009 року, заднім числом - 24.06.2009 року, знаючи про наявність наказу Генерального прокурора України, датованого 25.06.2009 року, яким мене звільнено з посади прокурора Голованівського району Кіровоградської області.

- Чи є в наявності наказ Генерального прокурора України чи прокурора Кіровоградської області про відкликання мене з відпустки від 25.06.2009 року.

- Яка причина не ознайомлення мене з наказом Генерального прокурора України чи прокурора Кіровоградської області про відкликання мене з відпустки від 25.06.2009 року та не вручення мені його копії.

- Яка дійсна дата мого звільнення з посади прокурора Голованівського району Кіровоградської області; на підставі якого наказу Генерального прокурора України; коли даний наказ Генерального прокурора України, яким мене звільнено, надійшов до прокуратури Кіровоградської області для мого ознайомлення і виконання; коли мене ознайомлено з даним наказом, хто проводив ознайомлення мене з цим наказом.

- Яка причина не ознайомлення мене Генеральною прокуратурою України, з наказом Генерального прокурора України, датованим 25.06.2009 року, яким мене звільнено з посади прокурора Голованівського району Кіровоградської області.

- По якій причині мені не вручено наказ Генерального прокурора України, яким мене звільнено з посади прокурора Голованівського району Кіровоградської області, хто повинен був вручити мені копію даного наказу: Генеральна прокуратура України чи прокуратура Кіровоградської області.

- Хто повинен був виплатити мені всі розрахункові, кошти: Генеральна прокуратура України чи прокуратура Кіровоградської області.

- Коли (дата) мені виплачено розрахункові кошти, в якій сумі, якщо розрахункові кошти мені виплачено не в день звільнення, то яка в цьому причина, хто в цьому винен: Генеральна прокуратура України чи прокуратура Кіровоградської області.

- Коли (дата) мені вручено трудову книжку, хто повинен був вручити мені трудову книжку: Генеральна прокуратура України чи прокуратура Кіровоградської області.

- Яка причина не вручення мені трудової книжки в день звільнення.

- Чи велася, у 2009-2010 роках, у прокуратурі Кіровоградської, області, книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, форми 11-10.

- Чи відображено факт видачі мені трудової книжки, у книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, форми 11-10, прокуратури Кіровоградської області, якщо так, то за яку дату та ким зроблено вказані записи.

- Яка причина не відображення факту видачі мені трудової книжки, у книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, форми 11-10, прокуратури Кіровоградської області.

- Чи було отримано згоду на моє звільнення з посади прокурора Голованівського району Кіровоградської області у профспілкового органу; якщо так, то коли (дата), у якого саме профспілкового органу, ким саме: Генеральною прокуратурою України чи прокуратурою Кіровоградської області: якими документами підтверджується факт отримання згоди.

- Яка причина не ознайомлення мене з матеріалами, документами щодо надання згоди на моє звільнення з посади прокурора Голованівського району Кіровоградської області у профспілкового органу та не вручення мені їх копій.

2) Ознайомити мене зі слідуючими документами, які пов`язані з моїм звільненням, саме у приміщенні Генеральної прокуратури України, так як я подав заяву до Генеральної прокуратури України, питання стосуються діяльності Генеральної прокуратури України, проживаю у м. Києві, на даний час не працюю та не маю фінансової можливості щодо прибуття для ознайомлення до прокуратури Кіровоградської області, а саме:

- З моєю особовою справою, сформованою за час моєї роботи в органах прокуратури України, в період з 17.11.1998 року по 25.06.2009 року.

- З наказом Генерального прокурора України, або прокурора Кіровоградської області про призначення службової перевірки відносно мене, що стало підставою для мого звільнення.

- Зі всіма матеріалами службового розслідування та документами, які складено, а також прийнятими рішеннями, за результатами його проведення: довідкою, висновком, доповідною запискою, поданням тощо.

- З іншими документами, матеріалами, на підставі яких Генеральною прокуратурою України, видано наказ Генерального прокурора України, яким мене звільнено з посади прокурора Голованівського району Кіровоградської області.

- З рапортом про відзив мене з відпустки - 25.06.2009 року.

- З наказом Генерального прокурора України або прокурора Кіровоградської області про відкликання мене з відпустки від 25.06.2009 року.

- З наказом Генерального прокурора України, датованим 25.06.2009 року, яким мене звільнено з посади прокурора Голованівського району Кіровоградської області.

- З наказом Генерального прокурора України, датованим 25.06.2009 року, яким мене звільнено з посади прокурора Голованівського району Кіровоградської області, з відміткою про моє з ним ознайомлення.

- З книгою обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, форми П-10, прокуратури Кіровоградської області, за 2009-2010 роки щодо видачі мені трудової книжки при звільненні мене з посади прокурора Голованівського району Кіровоградської області.

- З матеріалами, документами щодо надання згоди на моє звільнення з посади прокурора Голованівського району Кіровоградської області у профспілкового органу.

3) Вручити мені належним чином завірені копії документів, пов`язаних з моїм звільненням, а саме:

- Копію наказу Генерального прокурора України, або прокурора Кіровоградської області про призначення службової перевірки відносно мене, що стало підставою для мого звільнення.

- Копії всіх матеріалів службового розслідування та документами, які складено, а також копії прийнятих рішень за результатами його проведення: довідку, висновок, доповідну записку, подання тощо.

- Копії інших документів, матеріалів, на підставі яких Генеральною прокуратурою України, видано наказ Генерального прокурора України, яким мене звільнено з посади прокурора Голованівського району Кіровоградської області.

- Копію рапорту про відзив мене з відпустки 25.06.2009 року.

- Копію наказу Генерального прокурора України або прокурора Кіровоградської області про відкликання мене з відпустки від 25.06.2009 року.

- Копію наказу Генерального прокурора України, датованим 25.06.2009 року, яким мене звільнено з посади прокурора Голованівського району Кіровоградської області.

- Копію наказу Генерального прокурора України, датованим 25.06.2009 року, яким мене звільнено з посади прокурора Голованівського району Кіровоградської області, з відміткою про моє з ним ознайомлення.

- Копію книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, форми П-10, прокуратури Кіровоградської області, за 2009-2010 роки щодо видачі мені трудової книжки при звільненні мене з посади прокурора Голованівського району Кіровоградської області.

- Копії матеріалів, документів щодо надання згоди на моє звільнення з посади прокурора Голованівського району Кіровоградської області у профспілкового органу."

Листом ГПУ від 23.02.2017 №11-22133-17, копія якого міститься у справі (а.с. 29), відповідачем надана позивачу відповідь наступного змісту:

"Ваше звернення від 16.02.2017 щодо надання інформації та документів, пов`язаних з Вашим звільненням у 2009 році з органів прокуратури Кіровоградської області, розглянуто.

Повідомляю, що службова перевірка стосовно Вас у червні 2009 року Генеральним прокурором України не призначалася, така перевірка проводилась прокуратурою Кіровоградської області.

Наказ про відкликання Вас 25.06.2009 із щорічної відпустки Генеральним прокурором України не видавався, такий наказ було видано прокурором Кіровоградської області в межах його повноважень.

Наказ виконувача обов`язків Генерального прокурора України від 25.06.2009 № 732-к про Ваше звільнення з посади прокурора Голованівського району Кіровоградської області за вчинення проступку, який порочить працівника прокуратури, виданий на підставі подання прокурора Кіровоградської області (копії наказу та подання додаються).

З наказом про звільнення Вас ознайомлено і його копію вручено 25.06.2009 прокуратурою Кіровоградської області.

Відповідно до вимог ст. 47 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) розрахунок з Вами було проведено і трудову книжку видано також прокуратурою Кіровоградської області.

Отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації на розірвання трудового договору у разі звільнення працівника на підставі Дисциплінарного статуту прокуратури України статтею 43 КЗпП України не вимагається.

Також повідомляю, що Ваша особова справа, сформована за час роботи в органах прокуратури (з листопада 1998 року до червня 2009 року), має зберігатися за останнім місцем Вашої роботи, у прокуратурі Кіровоградської області.

Інші запитувані Вами документи, пов`язані з Вашим звільненням з органів прокуратури, у Генеральній прокуратурі відсутні, а тому для отримання їх копій або ознайомлення Вам необхідно звернутися до їх розпорядника - прокуратури Кіровоградської області."

У додатках до даного листа позивачу надано копії наказу в.о. Генерального прокурора України від 25.06.2009 №732-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", подання прокурора Кіровоградської області №11/1-754вих-09 "Про звільнення прокурора Голованівського району Кіровоградської області ОСОБА_1. із займаної посади".

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Частиною 1 статті 1 цього Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР) передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону № 393/96-ВР, заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Згідно ч. 3 ст. 7 Закону № 393/96-ВР, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Абзац 2,6 частини 1 ст. 19 Закону № 393/96-ВР: органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень.

Частина 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України): Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Частини 2-3 статті 195 КАС України: Суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв`язку із неправильним застосуванням норм матеріального права.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Суд, з аналізу приписів статей 1, 19 Закону № 393/96-ВР, зауважує, що праву громадян звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення кореспондує прямий та неухильний обов`язок вказаних органів чи посадових осіб об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень.

Окрім того, Суд зазначає, що законодавець, наділяючи органи державної влади вищевказаними обов`язками, водночас, згідно ч. 3 ст. 7 Закону № 393/96-ВР, надав їм повноваження щодо можливості пересилання заяви в п`ятиденний строк, із відповідним повідомленням заявника, за належністю відповідному органу чи посадовій особі, до повноважень та відання яких входить вирішення порушених у зверненні питань.

Відтак, зазначення відповідачем у листі - відповіді від 23.02.2017 №11-22133-17 про необхідність звернення позивачу до прокуратури Кіровоградської області, як розпорядника, для отримання копій документів або ознайомлення з ними без виконання приписів ч. 3 ст. 7 Закону № 393/96-ВР не може вважатися належним виконанням вимог вказаного Закону скаржником.

Тому, Суд вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про відхилення аргументів позивача по порушення відповідачем приписів ч. 3 ст. 7 Закону № 393/96-ВР з підстав того, що вказані обставини не зазначалися позивачем в якості підстав даного адміністративного позову, не стосуються повноти розгляду відповідачем заяви від 16.02.2017 і, з огляду на отримання письмової відповіді відповідача, не позбавляють позивача права і можливості звернутися до прокуратури Кіровоградської області із відповідним зверненням.

Крім того, Суд зауважує, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач розглянув заяву позивача від 16.02.2017 і надав на неї письмову відповідь з додатками у строк встановлений ст. 20 Закону №393/96. Також суди вказали, що на порушені заявником питання, які стосуються безпосередньо відповідача і наявних у його розпорядженні відомостей і документів, пов`язаних із звільненням позивача, останньому були надані відповідні відповіді і роз`яснення. Усні пояснення позивача щодо відсутності у листі відповідача відповідей конкретного буквального змісту, суди вважали формальними і несуттєвими, які не спростовують ясність і зрозумілість відповіді в цілому. Оскільки надана відповідь охоплює вищевказані питання, то додаткове буквальне визначення цим твердженням окремо по кожному питанню не є необхідним, тому, на переконання судів, не може свідчити про неповноту відповіді.

Водночас, Суд зазначає, що саме по собі надання будь-якої відповіді на звернення громадянина у визначені законом строки не слід вважати повним і належним виконанням свого обов`язку зі сторони адресата, позаяк, окрім своєчасності надання відповіді, не менш істотним є її належне обґрунтування та надання чіткої, зрозумілої та вичерпної відповіді на усі, поставлені у зверненні питання (із урахуванням суті відповідного звернення та на підставі його ґрунтовного і всебічного вивчення).

Стосовно доводів скаржника про проведення судом апеляційної інстанції розгляду справи без участі позивача за наявності клопотання останнього про перенесення розгляду справи у зв`язку з відрядженням, то суд зауважує наступне.

Приписами частини 4 статті 196 КАС України визначена відсутність перешкод у судовому розгляді справи такий факт, як неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Більше того, виключно правом, а не обов`язком щодо відкладення апеляційного розгляду справи наділений суд апеляційної інстанції у випадку неприбуття осіб, які беруть участь у справі, участь у судовому засіданні яких, визнано судом обов`язковою.

Як вбачається з матеріалів справи, участь у апеляційному розгляді справи позивача та відповідача визнана судом необов`язковою. Крім того, суд апеляційної інстанції, вирішуючи клопотання позивача про відкладення розгляду справи з підстав перебування його у відрядженні, зазначив про відсутність доказів, які б підтверджували поважність неявки позивача в судове засідання.

Таким чином, враховуючи наведене, Суд вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо апеляційного розгляду справи за відсутності скаржника.

Водночас, Суд зауважує, що вказане скаржником порушення процесуального права як необгрунтований нерозгляд судом апеляційної інстанції клопотання позивача про надання всіх наявних та раніше не поданих доказів, підтверджується в ході касаційного перегляду справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на адресу суду 11.07.2017 надійшла заява позивача про подання всіх наявних та раніше не поданих доказів. Проте судом апеляційної інстанції необгрунтовано та без наведення будь - яких мотивів подані позивачем документи не були досліджені в ході апеляційного перегляду справи, даним доказам не було надано жодної оцінки.

Суд зауважує, що повноваження суду апеляційної інстанції щодо дослідження доказів, як тих, що не досліджувалися у суді першої інстанції, так і тих, що були предметом дослідження судом першої інстанції, але з порушенням вимог КАС України, застережені приписами частини 2 статті 195 КАС України.

Відтак, з огляду на викладене колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, недослідження зібраних у справі доказів, що подані позивачем до суду апеляційної інстанції.

<…> Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд <…>.

Відповідно до п.1 ч. 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами частини 4 статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Таким чином, з огляду на викладене, Суд зазначає, що судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, позаяк порушення норм процесуального правам допущені судом апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341 344 349 - 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року скасувати, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН.А. Данилевич М.І. Смокович Н.В. Шевцова