ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2020 року
м. Київ
справа № 826/512/16
адміністративне провадження № К/9901/38784/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування розпорядження, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Громадської організації «Київська міська спілка ветеранів АТО» та ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Кобилянського К.М. від 23 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Петрика І.Й., Борисюк Л.П., Вівдиченко Т.Р. від 6 липня 2016 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича (далі - Київський міський голова, відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 (далі - третя особа), в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження від 11 січня 2016 року № 1 «Про затвердження персонального складу погоджувальної комісії із вирішення спірних питань, які виникли під час громадського обговорення детального плану території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва».
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на порушення вимог законодавства при формуванні персонального складу погоджувальної комісії, до якого включені представники громадськості, які не обиралися до складу комісії під час громадських слухань, чим порушені його права як мешканця та представника ініціативної групи мікрорайону Биківня на належну легітимну участь у вирішенні спірних питань, що виникли під час громадського обговорення детального плану території селища. Зазначає, що оскільки сформована з порушенням вимог законодавства погоджувальна комісія не має повноцінного представництва інтересів громади, то її діяльність в наявному складі є нелегітимною.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2016 року, позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності у Київського міського голови права розподіляти місця уповноважених представників громадськості у погоджувальній комісії шляхом квотного розподілу, що не передбачено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 (далі - Порядок № 555), а тому спірне розпорядження є таким, що прийнято у спосіб не передбачений чинним законодавством, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2016 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2016 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, Громадська організація «Київська міська спілка ветеранів АТО» та ОСОБА_3 звернулися з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржники зазначають, що суди першої та апеляційної інстанцій, приймаючи рішення у справі, фактично вирішили питання про права та обов`язки скаржників, оскільки ГО «Київська міська спілка ветеранів АТО» делегувала ОСОБА_3 до складу погоджувальної комісії, однак судами попередніх інстанцій не залучено скаржників у якості третіх осіб до участі у справі. Зазначене, на думку скаржників, відповідно до статті 229 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних судових рішень) є підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Від ОСОБА_1 надійшли заперечення на касаційну скаргу ГО «Київська міська спілка ветеранів АТО» та ОСОБА_3 , в яких зазначається, що доводи касаційної скарги про вирішення оскаржуваними судовими рішеннями питання про права та обов`язки скаржників є необґрунтованими; скаржники не вживали заходи для залучення їх до участі у цій справи, хоча були обізнані про її розгляд, оскільки ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року у справі № 826/11632/16, в якій ГО «Київська міська спілка ветеранів АТО» та ОСОБА_3 приймали участь як треті особи, було зупинено провадження у справі до вирішення справи № 826/512/16; просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
7 листопада 2017 року від скаржників надійшли пояснення до касаційної скарги, в яких ГО «Київська міська спілка ветеранів АТО» та ОСОБА_3 наголошують на тому, що оскаржуваними судовими рішеннями вирішено питання про їх права та обов`язки, оскільки скасування розпорядження про персональний склад погоджувальної комісії означає виключення скаржників зі складу цієї комісії.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 11 вересня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 2 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження в адміністративній справі № 826/512/16, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 826/512/16 за касаційною скаргою ГО «Київська міська спілка ветеранів АТО» та ОСОБА_3 суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Від ОСОБА_1 надійшло клопотання про участь у касаційному розгляді справи у судовому засіданні, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2020 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 17 грудня 2015 року Київська міська рада прийняла рішення № 23/23 «Про утворення погоджувальної комісії із вирішення спірних питань, які виникли під час громадського обговорення детального плану території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва».
Із зазначеного рішення судами встановлено, що Київська міська рада вирішила утворити погоджувальну комісію із вирішення спірних питань, які виникли під час громадського обговорення детального плану території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва, у складі 29 осіб та зазначила, що кількість представників громадськості у складі погоджувальної комісії, утвореної відповідно до пункту 1 цього рішення, має становити не менше 60 відсотків загальної чисельності членів комісії, з них не менше 30 відсотків - представників всеукраїнських громадських організацій та професійних об`єднань (пункти 1, 3 рішення від 17 грудня 2015 року № 23/23).
11 січня 2016 року Київський міський голова В.В. Кличко прийняв розпорядження № 1 «Про затвердження персонального складу погоджувальної комісії із вирішення спірних питань, які виникли під час громадського обговорення детального плану території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва».
Вказаним розпорядженням затверджено персональний склад погоджувальної комісії із вирішення спірних питань, які виникли під час громадського обговорення детального плану території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва:
1) ОСОБА_4 - керівник апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), голова погоджувальної комісії;
2) ОСОБА_34 - в. о. директора Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
3) ОСОБА_35 - заступник директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
4) ОСОБА_6 - заступник начальника управління регулювання забудови міста Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
5) ОСОБА_7 - начальник комунальної організації «Інститут Генерального плану міста Києва»;
6) ОСОБА_36 - дійсний член Академії будівництва України, член правління Національної спілки архітекторів України (за згодою);
7) ОСОБА_10 - перший заступник голови Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації;
8) ОСОБА_11 - депутат Київської міської ради (за згодою);
9) ОСОБА_12 - депутат Київської міської ради (за згодою);
10) ОСОБА_13 - депутат Київської міської ради (за згодою);
11) ОСОБА_14 - перший заступник директора Департаменту - начальник управління екології та охорони природних ресурсів Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
12) ОСОБА_37 - представник всеукраїнської асоціації «Укрмолодьжитло»;
13) ОСОБА_38 - представник всеукраїнської асоціації «Укрмолодьжитло»;
14) ОСОБА_15 - представник громадської організації «Родина Героїв «Небесної Сотні»;
15) ОСОБА_16 - представник громадської організації «Українська асоціація інвалідів АТО»;
16) ОСОБА_39 - представник громадської організації «Українська асоціація інвалідів АТО»;
17) ОСОБА_17 - представник громадської організації «Українська асоціація інвалідів АТО»;
18) ОСОБА_40 - експерт-консультант Центру соціокультурного проектування та комунікативних технологій Інституту місцевої демократії;
19) ОСОБА_41 - представник ініціативної групи «Захист Биківні»;
20) ОСОБА_42 - представник громадської організації «Київська міська спілка ветеранів АТО»;
21) ОСОБА_43 - представник громадської організації «Київська міська спілка ветеранів АТО»;
22) ОСОБА_44 - представник громадської організації «Київська міська спілка ветеранів АТО»;
23) ОСОБА_45 - представник ініціативної групи мікрорайону Биківня;
24) ОСОБА_46 - представник ініціативної групи мікрорайону Биківня;
25) ОСОБА_47 - представник громадської організації «Київська міська спілка ветеранів Афганістану»;
26) ОСОБА_48 - представник громадської організації «Київська міська спілка ветеранів Афганістану»;
27) ОСОБА_49 - представник громадської організації «Київська міська спілка ветеранів Афганістану»;
28) ОСОБА_50 - представник Київського міського центру з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт»;
29) ОСОБА_51 - представник Київського міського центру з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт».
Зі змісту письмових пояснень представника відповідача судами попередніх інстанцій встановлено, що на обрання до складу погоджувальної комісії претендувало 95 осіб на 29 місць, у тому числі 93 особи - на 18 місць представників громадськості.
За пропозиціями громадськості села Биківня сформовано 50% складу погоджувальної комісії, а саме:
1) ОСОБА_1 (АДРЕСА_4) як голову вказаної ініціативної групи, суб`єкта подання кандидатур (листи від 2 листопада 2015 року № ОП/КО-7916/4, 2 листопада 2015 року № ОП/КО-7916/5, від 15 грудня 2015 року № ОПУК-25464/9);
2) ОСОБА_27 ( АДРЕСА_1 ) як секретаря вказаної ініціативної групи, про що вказано у листах від 2 листопада 2015 року № ОП/КО-7916/4, 2 листопада 2015 року № ОП/КО-7916/5, від 15 грудня 2015 року № ОП/К-25464/9;
3) ОСОБА_28 , як експерта з боку ініціативної групи, оскільки його кандидатура була паралельно підтримана на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування 20 жовтня 2015 року за пропозицією ОСОБА_1 (протокол № 23, пункт 1) та зазначена в листах від 2 листопада 2015 року № ОП/КО-7916/5, від 15 грудня 2015 року № ОП/К-25464/9;
4) ОСОБА_29 ( АДРЕСА_2 ) як колишнього голову ініціативної групи (лист від 22 жовтня 2015 року № ОП/Р-27642), ініціатора утворення погоджувальної комісії (підпис стоїть у листі від 7 жовтня 2015 року № ОП/Р-24712/2), оскільки його кандидатура була також підтримана листами від 10 листопада 2015 року № ОПР-24712/3, від 9 грудня 2015 року № 39365;
5) ОСОБА_30 ( АДРЕСА_2 ) як суб`єкта пропозиції продовження громадського обговорення (лист від 11 вересня 2015 року № ОП/Р-22284), а також оскільки її кандидатура була підтримана листами від 10 листопада 2015 року № ОП/Р-24712/3, від 9 грудня 2015 року № 39365;
6) ОСОБА_31 ( АДРЕСА_3 ) як суб`єкта пропозиції продовження громадського обговорення (лист від 11 вересня 2015 року № ОП/Р-22284), ініціатора утворення погоджувальної комісії (листи від 30 вересня 2015 року № ОП/Р-24712/1 та від 7 жовтня 2015 року № ОП/Р-24712/2), а також її кандидатура була підтримана листом від 9 грудня 2015 року № 39365;
7) ОСОБА_32 , який підтриманий листом ГО «Київська міська спілка ветеранів АТО» від 9 грудня 2015 року № 39314;
8) ОСОБА_33 , який підтриманий листом ГО «Київська міська спілка ветеранів АТО» від 9 грудня 2015 року № 39314;
9) ОСОБА_3 , який підтриманий листом ГО «Київська міська спілка ветеранів АТО» від 9 грудня 2015 року № 39314.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2016 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2016 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У касаційній скарзі скаржники посилаються на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, яке полягає у розгляді справи без залучення у якості третіх осіб ГО «Київська міська спілка ветеранів АТО» та ОСОБА_3 з огляду на те, що судовими рішеннями вирішено питання про їх права та обов`язки.
Виходячи з меж касаційного розгляду справи, визначених статтею 341 КАС України, та враховуючи, що скаржниками не оскаржується правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, колегія суддів має вирішити питання про наявність у судів першої та апеляційної інстанцій підстав для залучення скаржників у якості третіх осіб до розгляду справи.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 351 КАС України (у чинній редакції) суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
Відповідно до частини другої статті 53 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних судових рішень) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі. Якщо адміністративний суд при прийнятті позовної заяви, підготовці справи до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Отже, зазначеною правовою нормою передбачено одночасно як право осіб, які не є сторонами у справі, вступити у неї, якщо рішення в справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки, так і обов`язок суду залучити таких осіб до участі в справі, якщо при прийнятті позовної заяви, підготовці справи до судового розгляду або під час судового розгляду справи суд встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов`язки цих осіб.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 11-497сап18 та Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 806/1263/16.
За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 24 червня 2008 року у справі № 2/164-35/246, вирішуючи питання про те, чи стосується судове рішення прав та обов`язків особи, суди повинні виходити з того, що таке рішення повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку оспорюване рішення порушує не лише матеріальні права осіб, незалучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Аналогічна правова позиція сформульована у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справах № 813/661/17 та № 753/21690/17.
В ухвалі від 7 квітня 2020 року при розгляді справи № 504/2457/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватись виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням змісту судового рішення.
У касаційній скарзі та поясненнях до касаційної скарги ГО «Київська міська спілка ветеранів АТО» та ОСОБА_3 в обґрунтування того, що судові рішення у цій справі впливають на їх права та обов`язки, посилаються на те, що скасування розпорядження про персональний склад погоджувальної комісії означає виключення зі складу цієї комісії делегованих ними представників. Тобто, на думку скаржників, судові рішення впливають на їх право бути членами відповідної комісії та приймати участь в її роботі.
Колегія суддів критично оцінює такі доводи скаржників, оскільки, як вбачається зі змісту резолютивної частини оскаржуваних судових рішень, на ГО «Київська міська спілка ветеранів АТО» та ОСОБА_3 не покладено зобов`язання вчинити певні дії або прийняти рішення, не вирішено питання про позбавлення або набуття ними права. При цьому, скасування розпорядження про затвердження персонального складу погоджувальної комісії не позбавляє ГО «Київська міська спілка ветеранів АТО» права делегувати своїх представників під час формування нового складу погоджувальної комісії.
Крім того, колегія суддів враховує, що ГО «Київська міська спілка ветеранів АТО» була залучена як третя особа до участі у справі № 826/11632/16 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про скасування рішення № 330/330 від 14 квітня 2016 року, яким затверджено проект детального плану території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва. Одним із доводів адміністративного позову у цій справі було посилання на те, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2016 року № 826/512/16 скасовано розпорядження Київського міського голови від 11 січня 2016 року № 1 «Про затвердження персонального складу погоджувальної комісії із вирішення спірних питань, які виникли під час громадського обговорення детального плану території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва».
На цій підставі колегія суддів доходить до висновку, що судовими рішеннями у цій справі не було безпосередньо вирішено питання про права та обов`язки скаржників, а порушені, на їх думку, інтереси у спірних правовідносинах останні мали можливість захищати у суді під час розгляду справи № 826/11632/16.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо такі рішення ухвалені без порушень норм матеріального і процесуального права.
Оскільки при ухваленні рішень судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального або порушень норм процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Оскільки суд касаційної інстанції залишає без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то у силу статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 Перехідних положень КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Громадської організації «Київська міська спілка ветеранів АТО» та ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2016 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Я.О. Берназюк
Судді: Н.В. Коваленко
В.М. Шарапа