ПОСТАНОВА
Іменем України
05 березня 2020 року
Київ
справа №826/5390/15
адміністративне провадження №К/9901/18850/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шарапи В.М.,
суддів - Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2015 року у складі судді Аблова Є.В. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2017 року у складі колегії суддів: Вівдиченко Т.Р. (головуючий), суддів: Бєлової Л.В, Грибан І.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БГ Банк» (далі - уповноважена особа Фонду, ПАТ«БГ Банк», відповідно) Новікової Марії Миколаївни , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) про визнання дій протиправними, визнання недійсними повідомлень та зобов`язання вчинити дії, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У березні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 - визнати дії уповноваженої особи Фонду Новікової М.М протиправними;
1.2 - визнати повідомлення №№15-234, 15-274 від 3 та 4 лютого 2015 року про нікчемність правочину та повідомлення недійсними;
1.3 - зобов`язати уповноважену особу Фонду Новікову М.М. внести ОСОБА_1 , в перелік вкладників ПАТ «БГ Банк», які мають право на відшкодування за рахунок Фонду;
1.4 - зобов`язати Фонд внести ОСОБА_1 в реєстр вкладників для здійснення виплат.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 14 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2017 року, у задоволенні позову відмовив.
2.1 Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що уповноважена особа вчиняла відповідні дії на виконання своїх повноважень, які відповідають вимогам Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VI), зокрема: нею вживалися дії щодо перевірки правочинів, укладених банком, формування переліку вкладників, яким кошти підлягають відшкодуванню, та повідомлення правоохоронних органів за фактом виявлення можливих протиправних дій відносно банку. Оскільки уповноважена особа Фонду встановила, що правочин є нікчемним, тому позовні вимоги про зобов`язання включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду не підлягають задоволенню.
3. Судами попередніх інстанцій встановлено:
3.1 27 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Перший», правонаступником якого після реорганізації є ПАТ «БГ Банк», укладено Договір №ДФ-063129 банківського вкладу (депозиту) вклад «Класичний» без права поповнення зі щомісячною сплатою процентів).
3.2 Відповідно до положень пунктів 1.1, 1.2 Договору, вкладник передав, а Банк прийняв для зберігання грошові кошти у національній валюті України (Гривня), що надійшли від вкладника на його вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ «Банк Перший», у розмірі, що дорівнює сумі, зафіксованій в документі, який видається Банком вкладнику, на підтвердження останнім внесення коштів, на строк - 185 днів, з 27 червня 2014 року до 29 грудня 2014 року.
3.3 У день укладання цього договору, Вкладник передав, а Банк прийняв на Рахунок грошові кошти в розмірі - 180 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 27 червня 2014 року №108487.
3.4 Уповноважена особа Фонду на адресу позивача надіслала повідомлення про нікчемність правочину від 4 лютого 2015 року №15-274, яким на підставі пункту 4 частини другої статті 37 Закону №4452-VI, повідомлено, що платіжне доручення №108487 від 27 червня 2014 року щодо проведення банківської операції є нікчемним та повідомлення від 3 лютого 2015 року №15-234, яким повідомлено позивача, що Договір №ДФ-063129 банківського вкладу (депозиту) від 27 червня 2014 року є нікчемним.
3.5 Постановою правління Національного банку України від 6 листопада 2014 року №709/БТ, ПАТ «БГ Банк» віднесено до категорії проблемних та запроваджено режим контролю за діяльністю ПАТ «БГ Банк» строком до 180 днів.
3.6 На підставі постанови Правління Національного банку України від 27 листопада 2014 року №745 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «БГ Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 27 листопада 2014 року №131 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БГ Банк», згідно з яким, з 28 листопада 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «БГ Банк».
3.7 Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 26 лютого 2015 року №134 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БГ Банк», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 27 лютого 2015 року №43 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БГ Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким, було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «БГ Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «БГ Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Новікову М.М. строком на 1 рік з 27 лютого 2015 року по 26 лютого 2016 року включно.
3.8 Не погоджуючись з діями уповноваженої особи Фонду Новікової М.М. щодо віднесення договору банківського рахунку та операцій по ньому до нікчемних правочинів та як наслідок, не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «БГ Банк», які мають право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
5. На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилаються на те, що він відповідає вимогам вкладника згідно статті 2 Закону №4452-VI, підстави для невключення його до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми вкладу, відсутні, а тому право на отримання гарантованої суми вкладу протиправно та безпідставно порушено відповідачем.
6. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що рішення судів попередніх інстанцій відповідають нормам матеріального та процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
8. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом №4452-VI.
9. Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
10. Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
11. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
12. Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
13. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
14. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
15. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
16. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
17. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
18. Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
19. До того ж, Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 4 липня 2018 року (справа №826/1476/15) виснував, що перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.
20. Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
21. Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
22. При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частина друга статті 215 ЦК України та частина третя статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.
23. Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ "БГ Банк " до запровадження тимчасової адміністрації, а тому він підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "БГ Банк ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.
24. Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "БГ Банк" за рахунок Фонду.
25. Вказана правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а.
26. Разом із цим, суд касаційної інстанції враховує те, що відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку відшкодування Фондом коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 9 серпня 2012 року №14 (далі - Положення №14) перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
27. Колегія суддів зауважує, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду №823 від 26 травня 2016 року внесено зміни до Положення №14. Пункт 5 розділу ІІ вказаного Положення викладено у новій редакції, зокрема, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.
28. Також, цим пунктом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків. Схожі приписи містяться і в пункті 6 розділу ІІ вказаного Положення чинних станом на момент розгляду справи.
29. Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунки вкладника, які раніше не були включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має надати до Фонду відповідне доповнення до переліку.
30. З огляду на те, що станом на дату розгляду справи у суді касаційної інстанції відповідний перелік вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду, вже сформовано та подано на затвердження Фонду, належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язання уповноваженої особи Фонду надати доповнення до переліку стосовно позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "БГ Банк" за рахунок Фонду.
31. Щодо висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання дій уповноваженої особи Фонду Новікової М.М. протиправними та недійсними повідомлень №№15-234, 15-274 від 3 та 4 лютого 2015 року про нікчемність правочину, яке залишено без змін ухвалою суду апеляційної інстанції, Суд зазначає таке.
32. Згідно з частинами першою, другою, десятою статті 38 Закону №4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
33. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону №4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
34. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України та частина третя статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ "БГ Банк" із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.
35. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №819/353/16.
36. Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.
37. Відтак і права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.
38. Отже, встановлена правова природа згаданого рішення унеможливлює здійснення судового розгляду щодо його оскарження, а тому позовні вимоги про визнання дій уповноваженої особи Фонду Новікової М.М. протиправними та недійсними повідомлень №15-234 від 3 лютого та №15-274 від 4 лютого 2015 року про нікчемність правочину не можуть бути розглянуті у судовому порядку (у тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах).
39. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а.
40. Щодо позовних вимог про зобов`язання Фонду внести ОСОБА_1 в реєстр вкладників для здійснення виплат, суд уважає, що у їх задоволенні необхідно відмовити.
41. Суд зазначає, у переданому уповноваженою особою Фонду переліку вкладників ПАТ "БГ Банк" інформація стосовно позивача відсутня, а додатково інформація про позивача як вкладника до Фонду станом на момент вирішення даної справи по суті не подавалась, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Фонду внести ОСОБА_1 в реєстр вкладників для здійснення виплат, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки позовні вимоги, заявлені позивачем до Фонду, з урахуванням наведеного вище, є передчасними.
42. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
43. За змістом частин першої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
44. Ураховуючи вищевикладене, Верховний Суд вважає за необхідне скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.
45. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 197, 33 грн (до суду першої інстанції в розмірі 73, 08 грн, апеляційної інстанції - 36,54 грн, касаційної інстанції - 87,71 грн, що підтверджується квитанціями від 27 березня, 22 травня 2015 року, 17 липня 2017 року, відповідно).
46. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
47. Частиною третьою статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
48. При цьому, оскільки відповідачем у цій справі є уповноважена особа, яка в силу приписів Закону №4452-VI є працівником Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку, то понесені витрати на сплату судового збору належить стягнути саме з Фонду як суб`єкта владних повноважень.
49. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.
50. Згідно із частиною першою статті 47 БК України відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.
51. Проте Фонд не зареєстровано в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, який формується відповідно до Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 грудня 2011 року №1691 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2012 року за №33/20346), тобто цей орган не отримує бюджетні асигнування.
52. Згідно з приписами пункту 6.8 глави 6 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 5 липня 2012 року №2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за №1581/12/21893), оплата витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. До цих витрат, зокрема, належать витрати на сплату судового збору.
53. Аналогічна позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року (справа №826/9960/15).
54. Ураховуючи викладене, Колегія суддів дійшла висновку, що понесені позивачами документально підтверджені витрати на сплату судового збору підлягають відшкодуванню Фондом за рахунок ПАТ "БГ Банк".
55. Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 139 341 345 349 351 354-356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
56. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
57. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2017 року скасувати, ухвалити нове рішення.
58. Позов задовольнити частково.
59. Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "БГ Банк" надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків щодо ОСОБА_1 , за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом в публічному акціонерному товаристві "БГ Банк", за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про що повідомити ОСОБА_1 .
60. Провадження у справі в частині позовних про визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "БГ Банк" Новікової Марії Миколаївни та недійсними повідомлень №15-234 від 3 лютого та №15-274 від 4 лютого 2015 року про нікчемність правочину закрити.
61. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
62. Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 , витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 197,33 грн (сто дев`яносто сім гривень) 33 коп.
63. Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді: С.Г. Стеценко
С.М. Чиркін