ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 826/5426/16
адміністративне провадження № К/9901/26173/18, 9901/28749/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації та Київської міської ради на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Мацедонської В.Е., Карпушової О.В., Мельничук В.П. у справі № 826/5426/16 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, третя особа - Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (надалі по тексту також - позивачі) звернулись до суду з позовом, в якому просили:
- визнати розмір судового збору, розподілити витрати;
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради (надалі по тексту також - відповідач - 1 та/або КМР) №100/2003 від 01.10.2015;
- визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради і Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації (надалі по тексту також - відповідач - 2) щодо заяви ОСОБА_1 від 25.11.2003, ОСОБА_2 від 06.06.2005 про приватизацію земельної ділянки, що тривала незважаючи на постанову головного державного виконавця Думанської А.Л. ДВС України про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчих листів №2610/3926/12 Шевченківського районного суду міста Києва від 23.12.2014;
- визнати протиправними дію Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації із розробки 30.07.2015 проекту рішення №ПР-7768 до справи А-26141;
- зобов`язати Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації та Київську міську раду повторно і лише відповідно до вимог ст.ст. 3 8 19 58 124 Конституції України розробити проект рішення про безоплатну передачу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 земельної ділянки, розташованої про АДРЕСА_1 , загальною площею 0, 2768 га, за норами приписів ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для введення садівництва і обслуговування житлового будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин останніх в домоволодінні АДРЕСА_2 ;
- зобов`язати Київську міську раду розглянути відповідно до вимог ст.ст. 3 8 19 58 124 Конституції України на найближчому пленарному засіданні розроблений Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації проект рішення про безоплатну передачу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 земельної ділянки, розташованої про АДРЕСА_1 , загальною площею 0, 2768 га, за нормами приписів ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для введення садівництва і обслуговування житлового будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин останніх в домоволодіння АДРЕСА_2 та заяву ОСОБА_1 від 25.11.2003, ОСОБА_2 від 06.06.2015 про приватизацію земельної ділянки про АДРЕСА_1 , загальною площею 0, 2768 га, за норами приписів ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для введення садівництва і обслуговування житлового будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин останніх в домоволодінні АДРЕСА_2
- зобов`язати відповідачів суб`єктів владних повноважень утриматись від повторної розробки проекту рішення про відмову у безоплатній передачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 , загальною площею 0, 2768 га. за нормами визначеними ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування жилого будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин останніх в домоволодінні АДРЕСА_1 та утриматись від повторного розгляду на пленарному засіданні проекту рішення про відмову у безоплатній передачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 земельної ділянки в м. Києві, загальною площею 0.2768 га. за нормами визначеними ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування жилого будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин останніх в домоволодінні АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати відповідачів суб`єктів владних повноважень утриматись від вчинення таких дій як от: використання (застосування) до зави ОСОБА_1 від 25.11.2003, ОСОБА_2 від 06.06.2005 про приватизацію земельної ділянки по АДРЕСА_2 ,) приписів ст. 79-1 ЗК України та положень Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві», затвердженого Рішенням IV сесії від 20.04.2017 №241/2/63 КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ VIII скликання «Про затвердження Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві;
- зобов`язати суб`єктів владних повноважень, не на користь яких ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 вересня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Київської міської ради і Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 25 листопада 2003 року, заяви ОСОБА_2 від 06 червня 2005 року про приватизацію земельної ділянки.
Визнано протиправними дії Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із розробки 30 липня 2015 року проекту рішення №ПР-7768 до справи А-21641.
Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради №100/2003 від 01 жовтня 2015 року.
Визнано протиправними дії Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо застосування до заяв ОСОБА_1 від 25 листопада 2003 року та ОСОБА_2 від 06 червня 2005 року вимог ст.791 ЗК України.
Зобов`язано Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київську міську раду повторно і відповідно до ст.ст.3 8 19 58 124 Конституції України розробити проект рішення про безоплатну передачу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2768 га. за нормами, визначеними ст.121 ЗК України, з цільовим призначенням для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування жилого будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин останніх в домоволодінні АДРЕСА_1 та зобов`язано Київську міську раду розглянути відповідно до вимог ст.ст.3 8 19 58 124 Конституції України на найближчому пленарному засіданні розроблений Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проект рішення про безоплатну передачу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2768 га. за нормами, визначеними ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування жилого будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин останніх в домоволодінні АДРЕСА_1 та заяву ОСОБА_1 від 25 листопада 2003 року, ОСОБА_2 від 06 червня 2005 року про приватизацію земельної ділянки по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2768 га. за нормами, визначеними ст.121 ЗК України, з цільовим призначенням для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування жилого будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин останніх в домоволодінні АДРЕСА_1 .
В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації та Київська міська рада подали касаційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційні скарги обґрунтовано тим, що суд апеляційної інстанції помилкового вказав, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27.06.2012 встановлено, що позивачі при поданні ними заяви від 25 листопада 2003 року та від 06 червня 2005 року виконали всі вимоги закону, оскільки вказаною постановою по справі №2610/3926/2012 було визнано протиправність дій з боку Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів саме у способі розгляду заяв позивачів щодо надання безоплатно земельної ділянки, а не питання щодо оформлення заяви належним чином та доданих до неї документів.
Позивачами відзивів на касаційні скарги до суду не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У ході розгляду справи судами встановлено, що 25 листопада 2003 року ОСОБА_1 звернувся до голови Київської міської державної адміністрації з заявою, в якій просив безоплатно передати у приватну власність земельну ділянку, зареєстровану за домоволодінням АДРЕСА_1 , в межах визначених ЗК України, а саме: 1) будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) 0,1 га; 2) для ведення існуючого садівництва 0,12 га; 3) для вже існуючого індивідуального гаражу 0,01 га. Всього загальною площею 0,221 га. До заяви було додано копію свідоцтво про спадщину, копію Технічного паспорту домоволодіння, копію паспорту.
06 червня 2005 року позивачі звернулись до голови Київської міської ради з заявами про приватизацію спільної земельної ділянки площею 2780 кв.м. (43/100 - 1195,40 кв.м. - ОСОБА_2 ; 57/100 - 1584,60 кв.м. - ОСОБА_1 ), що перебуває у постійному користуванні на законних підставах по АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки не змінюється. Раніше не приватизували земельні ділянки. Просили прийняти відповідне рішення по п. 2 ст. 118 ЗК України в місячний строк на підставі технічного паспорту будинку, що підтверджує розмір земельної ділянки.
Листом Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 19 січня 2004 року №03-20/1576 ОСОБА_1 було фактично відмовлено в передачі у приватну власність частини зазначеної земельної ділянки.
В подальшому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Шевченківського районного суду м. Києва з позовами до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Головного Управління Державної казначейської служби України в м.Києві, як треті особи з самостійними вимогами.
Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 27 червня 2012 року у справі №2610/3926/2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014 року, адміністративні позови третіх осіб з самостійними вимогами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 задоволено частково, визнано відповідь Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації за №03-20/1576 від 19 січня 2004 року, надану ОСОБА_1 , такою, що суперечить нормам земельного законодавства, визнано протиправною бездіяльність Київської міської ради, щодо нерозгляду заяв ОСОБА_1 від 25 листопада 2003 року, ОСОБА_2 від 06 червня 2005 року про безоплатну приватизацію земельної ділянки, по АДРЕСА_1 , зобов`язано Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації та Київську міську раду у місячний строк з часу набрання постановою суду законної сили, розробити проект рішення про безоплатну передачу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2768 га. за нормами, визначеними ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування жилого будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин останніх в домоволодінні АДРЕСА_1 та розглянути на пленарному засіданні заяви ОСОБА_1 від 25 листопада 2003 року, ОСОБА_2 від 06 червня 2005 року, про приватизацію вказаної земельної ділянки, загальною площею 0,2768 га. за нормами, визначеними ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування жилого будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в домоволодінні АДРЕСА_1 . В решті вимог адміністративних позовів третіх осіб з самостійними вимогами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 відмовлено.
За наслідком набрання судовим рішенням законної сили, Шевченківським районним судом м. Києва 23 грудня 2014 року видано виконавчі листи у справі №2610/3926/2012, за якими відкриті виконавчі провадження постановами головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 05 січня 2015 року ВП №45957225, від 13 січня 2015 року ВП №45976297, ВП №45976293, №45976295 з виконання зобов`язальної частини постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012 року, запропоновано боржнику самостійно виконати рішення суду згідно виконавчого документа у строк до семи днів з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження.
В подальшому постановами ВП №45976293 від 14 травня 2015 року, ВП №45957225 від 20 травня 2015 року замінено назву боржника Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації на Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Постановами головного державного виконавця ВП №45957225 від 20 травня 2015 року та від 14 вересня 2015 року, ВП №45976297 від 14 травня 2015 року, від 14 вересня 2015 року, ВП №45976293 від 14 травня 2015 року та від 14 вересня 2015 року, ВП №45976295 від 14 травня 2015 року та від 14 вересня 2015 року на боржників накладено штрафи за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця без поважних причин.
30 липня 2015 року Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підготовлено проект рішення ПР-7768 до справи А-21641 «Про відмову у безоплатній передачі громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування житлового будинку, для будівництва індивідуального гаража на АДРЕСА_1 », який супровідним листом від 30 липня 2015 року №057052-13696 направлено заступнику міського голови - секретарю Київради для подальшого розгляду у відповідних комісіях Київської міської ради, відповідно до регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київради від 12 листопада 2014 року №351/351.
01 жовтня 2015 року Київською міською радою IV сесії VII скликання прийнято рішення №100/2003 «Про відмову у безоплатній передачі громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування житлового будинку, для будівництва індивідуального гаража на АДРЕСА_1 », згідно з яким, розглянувши заяви ОСОБА_1 від 25 листопада 2003 року та ОСОБА_2 від 06 червня 2005 року, на виконання постанови Шевченківського районного суду м.Києва від 27 червня 2012 року у справі №2610/3926/2012, враховуючи те, що державну реєстрацію земельної ділянки не проведено, кадастровий номер не присвоєно та ділянку не сформовано, відповідно до ухвал Шевченківського районного суду м.Києва від 04 березня 2005 року №2-324/05 та від 25 жовтня 2005 року, керуючись ст.ст.9 79-1 118 121 123 ЗК України, ст.ст.16, 24, п. 3 р.VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про земельний кадастр», п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішено відмовити позивачам у передачі вказаної земельної ділянки площею 0,2768 га з урахуванням ідеальних частин у домоволодінні за вказаною адресою АДРЕСА_3 .
У зв`язку з повідомленнями про фактичне виконання судового рішення постановами головного державного виконавця від 25 лютого 2016 року ВП№45957225, від 14 січня 2016 року ВП №45976297, від 25 лютого 2016 року ВП №45976293, від 14 січня 2016 року ВП №45976295 закінчені виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів №2610/3926/2012, виданих 23 грудня 2014 року Шевченківським районним судом м.Києва.
Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 29 березня 2017 року у справі №761/4323/16-а визнано протиправними та скасовано постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської А.Л. про закінчення виконавчих проваджень від 14 січня 2017 року ВП №45976297, ВП №45976295 та від 25 лютого 2016 року ВП №45957225, ВП №45976293, зобов`язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відновити виконавчі провадження №№ за ЄДРВП: 45976295, 45976297, 45957225, 45976293, в порядку, визначеному ст.41 Закону України «Про виконавче провадження», та утриматися від закінчення виконавчих проваджень №№ за ЄДРВП: 45976295, 45976297 з виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м.Києва за №2610/3926/2012 від 23 грудня 2014 року раніше ніж буде закінчено, згідно п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі провадження №№ за ЄДРВП: 45957225, 45976293 з виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м.Києва за №2610/3926/2012 від 23 грудня 2014 року.
Постановами головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської А.Л. від 27 липня 2017 року ВП №45976297, ВП №45976295, ВП №45957225, ВП №45976293 відновлені виконавчі провадження з виконання виконавчих листів Шевченківського районного суду м.Києва за № 2610/3926/2012 від 23 грудня 2014 року.
Вважаючи бездіяльність та дії відповідачів протиправними, позивачі звернулись до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що норми КАС України передбачають судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом подання заяви до суду першої інстанції особою, на користь якої ухвалено постанову суду про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. Суд першої інстанції дійшов висновку, що у даному випадку спірне рішення, яке є предметом розгляду даної справи, є рішенням, що прийнято на виконання такої постанови, тобто постанови Шевченківського районного суду м.Києва від 27 червня 2012 року у справі №2610/3926/2012, яка розглянута та вирішена в порядку адміністративного судочинства, у зв`язку з чим позивачами обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, адже дії, бездіяльність та оскаржуване рішення має розглядатися в порядку ч. 9 ст. 267 КАС України.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказав, що ч. 9 ст.267 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), встановлено право особи подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. В той же час, процесуальним законодавством не встановлено заборони на звернення особи до суду з адміністративним позовом у випадку протиправності рішень, дій або бездіяльності суб`єктів владних повноважень, якими порушено права, свободи та інтереси такої особи. Також судом апеляційної інстанції вказано, що в даному випадку позивачі обґрунтовують позов протиправними діями відповідача не лише з мотивів невиконання рішення суду у справі №2610/3926/2012, а й зазначаються інші підстави позову та направляють вимоги не лише на досягнення результатів, передбачених ст.267 КАС України.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд апеляційної інстанції вказав, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва по справі № 2610/3926/2012 зобов`язано Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації (Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)) у місячний строк з часу набрання постанови суду законної сили розробити проект рішення, саме, про безоплатну передачу позивачам відповідної земельної ділянки, проте, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання судового рішення було розроблено проект рішення ПР-7768 від 30 липня 2015 року про відмову у безоплатній передачі позивачам такої земельної ділянки, що прямо суперечить положенням резолютивної частини постанови Шевченківського районного суду м.Києва від 27 червня 2012 року у справі №2610/3926/2012.
Також вказано, що Київську міську раду судовим рішенням було зобов`язано у місячний строк з часу набрання постанови суду законної сили розглянути на пленарному засіданні заяви позивачів від 25 листопада 2003 року та від 06 червня 2005 року за нормами визначені ст. 121 ЗК України.
В той же час, з рішення Київської міської ради від 01 жовтня 2015 року №100/2003 вбачається, що окрім ст.121 ЗК України, Київська міська рада керувалась також ст.79-1 ЗК України, якою Земельний кодекс України був доповнений на підставі Закону України «Про Державний земельний кадастр», який набрав чинності лише 01 січня 2013 року, тобто після звернення позивачів з відповідними заявами від 25 листопада 2003 року та від 06 червня 2005 року. Таким чином судом апеляційної інстанції вказано, що Київською міською радою було порушено конституційний принцип дії норми в часі, який забороняє застосування до правовідносин, що виникли до набрання чинності відповідного нормативного правового акту застосовувати його до таких правовідносин.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Київською міською радою та Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було допущено протиправну бездіяльність в частині нерозгляду заяв ОСОБА_1 від 25 листопада 2003 року та ОСОБА_2 від 06 червня 2005 року у місячний строк у відповідності до вимог норм ЗК України, що були чинними на момент подачі вказаних заяв.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з наступного.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Пунктом 1 р. IX «Прикінцеві положення» ЗК України передбачено, що цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2002 року.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено ст.118 ЗК України, згідно ч.ч.1, 2 якої (тут і надалі в редакції, чинній на момент подачі позивачами заяв від 25 листопада 2003 року та від 06 червня 2005 року) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Згідно з ч. 6 ст. ст. 118 ЗК України Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення (ч. 7 ст. 118 ЗК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 118 ЗК України проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи(ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом поземельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом архітектури та подається на розгляд відповідної місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 10 ст. 118 ЗК України районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (ч. 11 ст. 118 ЗК України).
Статтею 121 ЗК України (в редакції, чинній на момент подачі позивачами заяв від 25 листопада 2003 року та від 06 червня 2005 року) встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, за якими громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Таким чином, наведеними нормами права регламентовано порядок отримання безоплатно у власність земельних ділянок відповідно до норм безоплатної передачі земельних ділянок а також їх приватизації.
Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги, судом апеляційної інстанції не досліджено, чи дотримано вказаний порядок позивачами та не досліджено пакет документів, який надавався позивачами до відповідної міської ради.
Колегія суддів вважає помилковим доводи суду апеляційної інстанції стосовно того, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012 року зобов`язано Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації (Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)) у місячний строк з часу набрання постанови суду законної сили розробити проект рішення саме про безоплатну передачу позивачам відповідної земельної ділянки, оскільки позивачі звернулися до суду не в порядку ст. 267 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду), а в порядку позовного провадження, тому суд мав у даній справі перевірити дотримання позивачем порядку звернення до органу місцевого самоврядування, визначеного ст. 118 ЗК України, в тому числі, дослідити поданий пакет документів відповідності вимогам вказаної статті.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Вказані обставини не досліджені, але є суттєвими для прийняття рішення у даній справі. Разом з тим, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відтак, колегія суддів доходить висновку, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 353 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Керуючись ст. ст. 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації та Київської міської ради на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А. Ю. Бучик
Судді: Т. Г. Стрелець
А. І. Рибачук