ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 826/5860/16

адміністративне провадження № К/9901/16386/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №826/5860/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінжинірбуд" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінжинірбуд" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року (головуючий суддя Федорчук А.Б., судді: Кобилянський К.М., Мазур А.С.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року (головуючий суддя Шурко О.І., судді: Василенко Я.М., Степанюк А.Г.),

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінжинірбуд» (далі також - позивач, ТОВ «Укрінжинірбуд», Товариство) звернулось до суду позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі також - відповідач, ДАБІ України) про визнання незаконною та скасування постанови Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 28.03.2016 №073/40-212-10/2537 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 62010,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

Судами встановлено, що на підставі письмового колективного звернення гр. ОСОБА_1 та інших від 08.02.2016 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України прийнято наказ від 09.02.2016 №62 про необхідність проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт з будівництва багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, зокрема, по АДРЕСА_1 .

Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Лук`яновим Андрієм Олександровичем та головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Багнюком Андрієм Яковичем у присутності інженера технічного нагляду Теслі Володимира Володимировича, начальника будівельної дільниці Цопа Юрія Миколайовича та головного архітектора Гончаренко Максима Едуардовича 15.03.2016 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в тому числі ТОВ "Укрінжинірбуд".

Перевіркою встановлено, що будівельні роботи виконуються з порушенням вимог містобудівного законодавства; на об`єкті будівництва не дотримуються вимог п.4.30 ДБН А.3.2-2-2009 "Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення", а саме: не всі будівельники носять будівельні каски та сигнальні жилети; проїзди, проходи на будівельному майданчику, а також проходи до робочих місць мають вибоїни і не утримуються у чистоті та порядку, не очищуються від сміття, захаращені матеріалами та виробами, а також ковзкі від бруду, чим порушують п.6.1.9 ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека в будівництві"; не влаштована огорожа на перепаді висот (більше 1,3 м), чим порушено п.6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека в будівництві".

За результатом перевірки позивача Державною архітектурно-будівельною інспекцією України складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.03.2016.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.03.2016, яким вимагалося у термін до 15.04.2016 ТОВ "Укрінжинірбуд" усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.

Крім того, стосовно ТОВ "Укрінжинірбуд" складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.03.2016, на підставі якого, з урахуванням акту перевірки від 15.03.2016, прийнято спірну постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.03.2016 №073/40-212-10/2537, якою ТОВ "Укрінжинірбуд" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 62010,00 грн.

Позивач, вважаючи протиправною зазначену постанову про накладення штрафу, звернувся до суду в цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, висновки якого підтримав й апеляційний суд, виходив з того, що зафіксовані порушення в акті правопорушень у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за наслідками яких прийнято оскаржувану постанову, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що в порушення норм чинного законодавства позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил була проведена посадовими особами відповідача за відсутності уповноваженої особи Товариства. Зазначені ж у акті перевірки інженер технічного нагляду Тесля В.В., головний архітектор проекту Гончаренко М.Е. та начальник будівельної дільниці Цопа Ю.М. не є уповноваженими представниками позивача, оскільки довіреності представляти інтереси Товариства у відносинах з третіми особами їм не видавалися. Водночас, інспекторами повноважень зазначених осіб перевірено не було.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України правом подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористалася.

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов наступних висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження ДАБІ України у спірних правовідносинах регулюються законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частинами першою та другою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється ДАБІ України та її територіальними органами.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб`єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підпунктом 3 пункту 11 Порядку № 553 визначено, що посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з положеннями пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний, зокрема, надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 16 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (пункт 17 Порядку № 553).

Відповідно до пункту 18 Порядку № 553 керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Пунктом 19 Порядку № 533 також передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (пункт 21 Порядку № 533).

Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти висновку , що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника.

Як вже було зазначено у цій постанові 15 березня 2016 року ДАБІ України проведено позапланову перевірку на об`єкті будівництва: «Будівництво багатоповерхового житлового будинку із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення» на вул . Свердлова , 116 ( секція №6 )» у присутності інженера технічного нагляду ОСОБА_2 , начальника будівельної дільниці Цопа Юрія Миколайовича та головного архітектора Гончаренко Максима Едуардовича, за результатами якої складено акт перевірки, протокол та припис про усунення виявлених порушень від 15 березня 2016 року.

Позивач у касаційній скарзі наполягає на тому, що перевірку проведено за відсутності його уповноваженого представника, оскільки доручення представляти інтереси Товариства зазначеним у акті перевірки особам не видавалися.

З цього приводу колегія суддів зазначає наcтупне.

Так, згідно з положеннями частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представництво юридичної особи за законом визначено Господарським кодексом України (далі - ГК України).

Відповідно до частини другої статті 65 ГК України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Частинами третьою та п`ятою цієї ж статті ГК України передбачено, що для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Представництво за довіреністю урегульовано статтею 244 ЦК України, відповідно до якої представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Статтею 246 ЦК України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Згідно з положеннями частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи як, зокрема: прізвище, ім`я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори; дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що представляти інтереси юридичної особи перед третіми особами, у тому числі в органах державної влади та місцевого самоврядування, без довіреності уповноважені власники, керівники підприємств або інші особи, визначені в установчих документах підприємства та відомості, про яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. Інші особи можуть вважатися уповноваженими представниками юридичної особи лише за наявності належним чином оформленої довіреності або перебування з такою юридичною особою у трудових відносинах на посадах, які в силу актів законодавства дозволяють бути представником такої особи у певних правовідносинах

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 2а-1670/4908/12, від 25 травня 2018 року у справі № 810/1885/13-а.

Натомість, суди попередніх інстанцій, прийшли до висновку, що зазначені в акті перевірки особи ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) уповноважені на представництво інтересів позивача, посилаючись на Декларацію про початок виконання будівельних робіт, в якій вказано, що здійснення технічного нагляду під час будівництва покладено на інженера з технічного нагляду ОСОБА_2 , головним архітектором проекту є ОСОБА_4 , та на посвідчення про проходження навчання від 18.08.2014 року №171-8/14 з якого вбачається, що ОСОБА_3 працює на ТОВ «Укрінжинірбуд».

При цьому, важливість проведення перевірки у присутності саме уповноваженого представника суб`єкта містобудівної діяльності обумовлена тим, що тільки за такої умови відповідним суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, можуть бути реалізовані права, гарантовані Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком № 533, зокрема: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відсутність же на місці проведення перевірки уповноважених осіб суб`єкта господарювання унеможливлює як вчинення ними перешкод (недопуску) у проведенні посадовими особами відповідача перевірки, так і проведення самої перевірки.

Проте, судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено обставин належного представництва Товариства під час проведення перевірки, хоча позивач неодноразово наголошував на цьому; не враховано, що, зміст принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі зобов`язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Таким чином, враховуючи законодавчо встановлений обов`язок вжиття визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, суди попередніх інстанцій мали дослідити акт перевірки, протокол, припис, наказ для проведення перевірки, предмет перевірки та надати їм відповідну оцінку в порядку, передбаченому ст. 90 КАС України.

Натомість, суди попередніх інстанцій вказаних норм процесуального права не врахували, що дає підстави для висновку про недотримання судами принципу змагальності та офіційного з`ясування всіх обставин справи.

Колегія суддів звертає увагу на правову позицію, неодноразово висловлену, як Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14, так і у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 05.02.2019 у справі №2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, згідно з якою, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків про необґрунтованість позовних вимог Товариства.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

Отже, як установлено колегією суддів Верховного Суду суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки встановили їх без дослідження належних доказів, що у відповідності до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінжинірбуд» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року у справі №826/5860/16 скасувати.

Справу №826/5860/16 направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук