ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 826/5997/16
адміністративне провадження № К/9901/54128/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №826/5997/16
за позовом Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця» до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення витрат, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року, прийняте в складі головуючого судді Бояринцевої М.А., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Епель О.В., суддів Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2016 року Державне територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця» звернулося до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині невиконання вимог п. 6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256, а саме: нездійснення реєстрації за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 додаткових зобов`язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян по станціям Овруцького району за цей же період та не надіслання інформації про додаткові зобов`язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Овруцької РДА Житомирської області;
- стягнути з відповідача на користь позивача 737 773,47 грн витрат, що ним були понесені на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на Бюджетний кодекс України, закони України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про безоплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування», «Про Державний бюджет України на 2015 рік», «Про залізничний транспорт», Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року №256, Типове положення про структурний підрозділ місцевої державної адміністрації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2012 року №887, Методичні рекомендації з розроблення положень про структурні підрозділи соціального захисту населення місцевих державних адміністрацій, затверджені наказом Міністерства соціальної політики України від 26 листопада 2012 року №741, та зазначав, що Управлінням праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області не здійснювалося відшкодування збитків від перевезення пільгових категорій громадян за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на користь Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця» 737 773 грн 47 коп витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах Коростенської дирекції залізничних перевезень за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року; в решті позову відмовлено.
4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність коштів (бюджетних субвенцій) не може бути правовою підставою та поважною причиною для нездійснення відповідачем відшкодування позивачу понесених витрат на перевезення пасажирів, що користуються пільгами.
5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 січня 2018 року в частині щодо задоволення позовних вимог про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на користь позивача 737 773,47 грн витрат, понесених ним на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 01.01.2015 по 31.12.2015; адміністративний позов у цій частині позовних вимог залишено без задоволення; в іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 січня 2018 року залишено без змін.
6. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що загальний обсяг виплат з місцевих бюджетів на державну програму соціального захисту, яка передбачає компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян, не може перевищувати розміру затверджених субвенцій. Розмір затверджених субвенцій на державну програму соціального захисту УПСЗН Овруцької РДА, яка передбачає компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян, на 2015 рік складав 62300,00 грн і саме у межах такої суми відповідачем й було здійснено відшкодування позивачу за надані послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян за період з 01.01.2015 по 31.12.2015. Апеляційний суд вважав, що відповідач належним чином виконав свої зобов`язання у межах затверджених субвенцій, а тому в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 737 773,47 грн витрат, понесених ним на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись із рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Державне територіально-галузеве об`єднання «Південно-Західна залізниця» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції; рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог залишити в силі; ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами не взято до уваги той факт, що у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог пункту 6 Порядку №256, порушені права позивача на отримання компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізницею в повному розмірі, що, в свою чергу, дає підстави вважати протиправною бездіяльність відповідача. Крім того, позивач вказав, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
IV. Позиція інших учасників справи
9. Відповідач надав до суду відзиву на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
V. Рух справи в суді касаційної інстанції
10. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 26 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року.
11. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано 05 травня 2020 року для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючого судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 05 травня 2020 року №734/0/78-20.
12. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 29 вересня 2020 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 01 жовтня 2020 року.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
13. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, між ДТГО «Південно-Західна залізниця», як перевізником, та УПСЗН Овруцької РДА Житомирської області, як платником, укладено договір про розрахунки за перевезення пільгової категорії пасажирів залізничним транспортом за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам № 1 (П3-ДН-4-155188/НЮ від 12 лютого 2015 року (від 24 лютого 2015 року), який регламентує взаємовідносини сторін щодо здійснення розрахунків за надані послуги з перевезення пільгових категорій громадян за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам залізничним транспортом на приміських маршрутах (п. 1.1 договору).
14. На умовах зазначеного договору ДТГО «Південно-Західна залізниця»: забезпечує перевезення окремих категорій громадян, відшкодування витрат за пільгове перевезення яких здійснюється у відповідності до ст. 102 Бюджетного кодексу України; - подає щомісяця, не пізніше 6-го числа, платнику розрахунок необхідної суми компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян в залізничному транспорті на приміських маршрутах згідно з додатком 1 до договору; у разі неможливості подати розрахунок за додатком 1 до договору, надає його за додатком 2 до договору в розрізі кожної пільгової категорії громадян (ветерани війни, ветерани військової служби, ветерани праці тощо).
15. Крім того, договором передбачено, що платник: забезпечує протягом 3-х днів перевірку поданого перевізником розрахунку суми компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян і складає акт звіряння розрахунку за надані послуги в межах бюджетних призначень на 2015 рік; здійснює розрахунки з перевізником у п`ятиденний термін після отримання відповідного фінансування в межах обсягу затверджених асигнувань на ці цілі; у разі скорочення (збільшення) обсягу затверджених асигнувань вживає заходи щодо приведення договірних зобов`язань з перевізником та обсягів бюджетних зобов`язань у відповідність до уточнених обсягів бюджетних асигнувань.
16. У період з 01.01.2015 по 31.12.2015 на підставі вказаного договору позивачем було надано послуги з перевезення пільгових категорій громадян по Коростенській дирекції залізничних перевезень на загальну суму 800 073,47 грн.
17. На підтвердження розміру зазначених витрат на перевезення пасажирів, що користуються пільгами, позивач надсилав відповідачу облікові форми про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовується з державного та місцевих бюджетів за січень-грудень 2015 року та розрахунки на відшкодування недоотриманих коштів за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян.
18. На 2015 рік відповідачу було виділено субвенції у розмірі 62 300,00 грн.
19. Відповідачем було відшкодовано позивачу витрати на перевезення пасажирів, що користуються пільгами в розмірі 62 300,00 грн.
20. Загальна сума заборгованості відповідача на користь позивача у вигляді відшкодування витрат за надані послуги пільгового перевезення пасажирів залізничним транспортом по Коростенській дирекції залізничних перевезень за період січень-грудень 2015 року на виконання договору № 1 (П3-ДН-4-155188/НЮ від 12 лютого 2015 року (від 24 лютого 2015 року) складає 737 773,47 грн.
21. Протягом 2015 року відповідачем начальнику фінансового управління Овруцької РДА направлялася інформація щодо кількості та суми фактично наданих послуг по інших пільгах, в тому числі щодо одноразового проїзду.
22. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення реєстрації за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 додаткових зобов`язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян по станціям Овруцького району за цей же період та не надіслання інформації про додаткові зобов`язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Овруцької РДА Житомирської області, позивач звернувся до суду з цим позовом.
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
23. Конституція України від 28 червня1996 року №254к/96-ВР
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом, далі - КАС України)
Частина друга статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
25. Згідно з частиною п`ятою статті 9 Закону України від 04.07.1996 № 273/96-ВР "Про залізничний транспорт" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.
Пільги з безоплатного користування приміським транспортом окремих категорій громадян передбачені законами України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 № 354 "Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування".
26. Механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі визначає Порядок розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2009 року №1359 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №1359).
Згідно з Порядком №1359 до пільгових перевезень залізничним транспортом (далі - пільгові перевезення) належать безоплатні перевезення або перевезення окремих категорій громадян із знижкою, встановленою законодавством (пункт 2).
Облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки) (пункт 3).
Сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг (пункт 4).
Відповідно до пункту 9 Порядку №1359 на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком.
Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом.
Згідно з пунктами 10, 11 Порядку №1359 залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми.
Головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п`ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці.
27. Пункт 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою КМ України №256 від 4 березня 2002 року (далі - Порядок № 256): головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Пункт 5 Порядку № 256. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення).
Абзац 1 пункту 6 Порядку №256. Фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі .
Абзац 8 пункту 6 Порядку № 256. У разі виникнення додаткових зобов`язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
28. Частинами першою, третьою та четвертою статті 48 Бюджетного кодексу України встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України. Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов`язання та не утворюється бюджетна заборгованість.
VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
29. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
30. Виходячи з правового аналізу наведених вище положень, не є спірним питанням щодо необхідності відповідача, як розпорядника бюджетних коштів здійснювати свої бюджетно-фінансові зобов`язання та платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Дотримання таких вимог є належною формою реалізації бюджетної дисципліни. Дійсно, розпорядник бюджетних коштів не може здійснити витрати поза межами бюджетних асигнувань за затвердженими кошторисами.
31. Водночас, підставою для звернення з позовом до суду є саме дотримання відповідачем належним чином та виконання вимог пункту 6 Порядку №256, наслідком невиконання якого є недоотримання компенсаційних виплат позивачем, як особою, що надавала відповідні послуги з перевезення певної пільгової категорії громадян.
32. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що загальна сума заборгованості відповідача на користь позивача у вигляді відшкодування витрат за надані послуги пільгового перевезення пасажирів залізничним транспортом за період січень-грудень 2015 року на виконання договору №1 (ПЗ/ДН-4-155188/НЮ) від 24.02.2015 складає 737 773, 47 грн, а дії встановлені наведеним пункту 6 Порядку №256 не вчинялись.
33. Незважаючи на те, що чинним законодавством не врегульовано порядку проведення погашення заборгованості бюджетних установ у випадках, коли поточні бюджетні асигнування не покривають всі зобов`язання за укладеними договорами, це не може бути підставою для звільнення від виконання зобов`язань за укладеними договорами.
34. Відсутність бюджетних асигнувань, як підстава відмови у відшкодуванні позивачу вартості перевезення у приміському сполученні окремих категорій громадян, які мають право на пільговий проїзд, порушує принципи справедливості та рівності, не створює належних умов виконання договору, а відсутність коштів для належного виконання грошового зобов`язання не може бути визнано обставиною, що звільняє від відповідальності, незалежно від підстав її виникнення. Така позиція неодноразово висловлювалась Європейським Судом з прав людини.
35. Відтак, не може слугувати підставою невиконання зобов`язань щодо компенсації пільгового проїзду залізничним транспортом окремих категорій населення посилання відповідача на відсутність асигнувань, позаяк виконанню обов`язку позивача перевезення усіх пільгових категорій громадян кореспондується обов`язок компенсації відповідачем усіх витрат, понесених позивачем у зв`язку з таким перевезенням.
36. Отже, суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача витрат на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, а тому висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині є неправильним.
37. Суд також погоджується з доводами касаційної скарги стосовно невиконання відповідачем обов`язку, передбаченого абзацом 8 пункту 6 Порядку № 256, в частині реєстрації відповідачем додаткових зобов`язань шляхом надіслання уточненої інформації фінансовим органам виконкомів міських рад про фактично нараховані у поточному місяці суми за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.
38. Суд зауважує, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про виконання відповідачем вищевказаного обов`язку з посиланням на відмітки про прийняття фінансовим органом виконкому міської ради актів звіряння розрахунків за надані послуги, що містять інформацію про фактично нараховані суми, оскільки вказане підтверджує фактичне виконання відповідачем пункту 5 Порядку №256 в частині надсилання актів звіряння розрахунків за надані послуги з підприємством - надавачем відповідних послуг, але не реєстрації додаткових зобов`язань, передбачених абзацом 8 пункту 6 Порядку № 256.
39. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.12.2018 по справі №761/22355/16-а, від 16.05.2018 по справі №826/6351/15, від 14.11.2018 по справі №808/1813/16.
40. Отже, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача в частині невиконання вимог п. 6 Порядку №256, суди попередніх інстанцій наведеного не врахували.
41. За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції відповідно до частини четвертої статті 351 КАС України підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання вимог п. 6 Порядку №256, з прийняттям нового судового рішення в цій частині про задоволенні вказаних позовних вимог.
IХ. Судові витрати
42. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341 345 349 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця» задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року в справі №826/5997/16 скасувати.
3. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року в справі №826/5997/16 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця». Прийняти нове судове рішення про задоволенні позовних вимог в цій частині. Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області в частині невиконання вимог пункту 6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256, а саме: нездійснення реєстрації за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 додаткових зобов`язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян по станціям Овруцького району за цей же період та не надіслання інформації про додаткові зобов`язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Овруцької РДА Житомирської області.
4. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року в справі №826/5997/16 залишити без змін.
5. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий : О. В. Кашпур
Судді: О. Р. Радишевська
С.А. Уханенко