ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2023 року
м. Київ
справа № 826/8496/16
касаційне провадження № К/9901/31675/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2016 (головуючий суддя - Данилишин В.М., судді - Качур І.А., Келеберда В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 (головуючий суддя - Мамчур Я.С., судді - Желтобрюх І.Л., Файдюк В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорос» до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Солом`яньскому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та рішень, скасування рішень,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорос" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС), Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач 2, Інспекція, контролюючий орган), у якому просило:
визнати протиправними дії Інспекції щодо зволікання у направленні Товариству квитанції №2 про прийняття договору від 08.12.2015 №081220153 "Про визнання електронних документів";
визнати протиправними дії ДФС щодо відмови у прийнятті для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) поданих Товариством податкових накладних від 30.11.2015 №№5-7;
вважати податкові накладні від 30.11.2015 №№5-7 прийнятими та зареєстрованими у ЄРПН 15.12.2015;
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Інспекції від 13.05.2016 №0010501201, №0010511201.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що контролюючим органом безпідставно визначені грошові зобов`язання зі сплати штрафу за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковими повідомленнями-рішеннями Інспекції від 13.05.2016 №0010501201, №0010511201, оскільки Інспекція у визначений законодавством термін не направила квитанцію №2 про прийняття договору №081220153, у зв`язку з чим ДФС протиправно не прийнято спірні податкові накладні. Вважає, що затримка реєстрації податкових накладних виникла не з вини позивача, а з вини відповідачів.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 30.08.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016, позов задовольнив повністю.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що порушення строків реєстрації податкових накладних відбулося не з вини позивача, а тому відсутній його обов`язок сплачувати штрафну санкцію, установлену пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Неприйняття ДФС зазначених вище податкових накладних спричинено протиправним зволіканням Інспекції у направленні Товариству квитанції №2 про прийняття договору від 08.12.2015 №081220153 "Про визнання електронних документів", у зв`язку з чим ДФС протиправно відмовило Товариству у прийнятті для реєстрації вказаних податкових накладних.
Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, ДФС подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове судові рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального і процесуального права, водночас не вказує, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, скаржник фактично викладає обставини, якими відповідач керувався під час відмови у прийнятті для реєстрації зазначених вище податкових накладних та якими Інспекція керувалася час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що позивачем до Інспекції було подано новий договір №081220153, в якому порушено підпункт 6.4 пункту 6 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011 (далі - Інструкція №233), в якому закріплено, що єдиною підставою для повернення договору та електронного носія, які надані платником податків є невідповідність реквізитів, вказаних у договорі.
Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не подав, що не перешкоджає її розгляду.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20.03.2017 відкрив касаційне провадження у цій .
Верховний Суд ухвалою від 27.07.2018 касаційну скаргу ДФС прийняв до провадження та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06.03.2023 призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 07.03.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними матеріалами справи, Товариством 08.12.2015 направлено до Інспекції в електронному вигляді договір №081220153, що підтверджується відповідною квитанцією №1, який останньою прийнято 23.12.2015 відповідно до квитанції №2.
У подальшому Товариством складено податкові накладні від 30.11.2015 №№5-7, які 15.12.2015 направлено до контролюючого органу у електронному вигляді та які, згідно із відповідними квитанціями №1, доставлено до ДФС, однак не прийнято через невірний підпис - сертифікат відсутній у базі сертифікатів.
Також, позивачем складено податкові накладні від 03.12. 2015 №№1, 2, від 04.12.2015 №№3-5 та від 07.12.2015 №№6, 7, які у зв`язку із не направленням Товариством у визначений законодавством термін квитанції №2 про прийняття договору №081220153, зареєстровані лише 24.12.2015.
Інспекцією проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних по ПДВ за листопад 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 22.04.2016 №4407/26-58-12-01-31517914, яким контролюючим органом встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а саме: порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних від 30.11.2015 №№5, 6 (на 8 днів), №7 (на 13 днів).
На підставі висновків вказаного акту Інспекцією прийнято рішення від 13.05.2016 №0010501201, яким до Товариства застосовано штраф у розмірі 523368,17 грн.
Крім того, 22.04.2016 Інспекцією проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних по ПДВ за грудень 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки №4408/26-58-12-01-31517914, яким встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме: порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних від 03.12.2015 №№1, 2 (на 6 днів), від 04.12.2015 №№3-5 (на 5 днів), від 07.12.2015 №№6, 7 (на 2 дні).
На підставі висновків даного акту Інспекцією прийнято рішення від 13.05.2016 №0010511201, яким до Товариства застосовано штраф у розмірі 340953,30 грн.
Фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували висновки контролюючого органу про порушення платником строку реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 ПК України, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України.
Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових, накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.
Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією №233, відповідно до пункту 5 розділу 3 якої передбачено, що для подання електронних податкових документів платник податків має попередньо укласти з органом ДПС за місцем реєстрації договір про визнання електронної звітності (за затвердженими формою та змістом - Додаток 1 до Інструкції) та отримати спеціальне програмне забезпечення.
Відповідно до пунктів 5, 6 розділу III Інструкції №233, з метою подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку платник податків: 1) отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб`єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; 2) отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; 3) ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб`єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); 4) надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; 5) після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.
Орган ДПС, де зареєстрований платник податків, на його запит: 1) видає два примірники договору; 2) записує на електронний носій платника податків безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; 3) приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб`єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; 4) звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС. У разі невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору; 5) після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.
Згідно з Методичними рекомендаціями щодо роботи з Договорами "Про визнання електронних документів" в електронному вигляді, наданими листом Державної податкової адміністрації України від 22.07.2011 №19916/7/28-0517, договір про визнання електронних документів (далі - Договір) підписується електронним цифровим підписом (далі - ЕЦП) посадових осіб платника податків і ЕЦП відбитка печатки у порядку і за дотримання умов, визначених абзацами 2-4 підпункту 7.1 пункту 7 розділу III Інструкції №233, та надсилається електронною поштою на адресу Інформаційного порталу органів ДПС України.
Про отримання Договору органом ДПС платнику податків у якості підтвердження надсилається перша квитанція, підписана ЕЦП ДПА України. Після підписання Договору з боку органу ДПС платнику податків надсилається друга квитанція та Договір, підписаний ЕЦП ДПА України. Відкриті сертифікати ЕЦП платника податків, яким підписано Договір, автоматично імпортуються до бази сертифікатів Інформаційного порталу органів ДПС України. У випадку відхилення органом ДПС Договору платнику податків надсилається друга квитанція з зазначенням причини відмови, підписана ЕЦП ДПА України. Термін обробки відповідальним співробітником органу ДПС Договору - до 5 робочих днів.
Таким чином, протягом п`яти робочих днів із моменту направлення платнику податків квитанції №1 про отримання відповідного договору, контролюючий орган зобов`язаний направити такому платнику податків квитанцію №2 із підписаним ЕЦП договором або із зазначенням причини відмови у підписанні договору.
Згідно з пунктом 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.
Ураховуючи встановлені судовими інстанціями обставини (направлення позивачем в електронному вигляді договору від 08.12.2015 №081220153; направлення позивачу квитанції №2 про прийняття даного договору 23.12.2015, з порушенням терміну обробки договору; неприйняття ДФС направлені Товариством 15.12.2015 податкові накладні від 30.11.2015 №№5-7 через невірний підпис - сертифікат відсутній у базі сертифікатів, що спричинено зволіканням Інспекції у направленні позивачу квитанції №2 про прийняття договору №081220153), колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність відмови ДФС у прийнятті для реєстрації вказаних податкових накладних, податкові накладні від 30.11.2015 №№5-7 слід вважати прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх направлено, а саме 15.12.2015.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних відбулося не з його вини, оскільки останнім були вчинені усі необхідні дії щодо реєстрації податкових накладних в ЄЄРПН, у зв`язку з чим підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, відсутні, як наслідок оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Відповідач доводами касаційної скарги не спростовує висновків судів попередніх інстанцій, не обґрунтовує і не зазначає, у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, а фактично просить про переоцінку, додаткову оцінку доказів, що знаходиться поза межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 КАС України, якою передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено..
Керуючись статтями 341 349 350 355 356 359 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк