ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2021 року
м. Київ
справа № 826/8565/17
адміністративне провадження № К/9901/36054/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/8565/17
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: О. В. Карпушова, Л. В. Губська, О. В. Епель) від 25 листопада 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» (далі - позивач, Товариство, скаржник) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить:
рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 06 грудня 2016 року вих. № 40825/10/26-55-08-05 визнати незаконним та скасувати;
зобов`язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийняти одержану податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць листопад 2016 року з додатками та доповненням до неї із введенням до інформаційних баз даних ДФС України відомостей з цих поданих Позивачем документів від 05 грудня 2016 року.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року у задоволені позову відмовлено.
3. До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли клопотання ОСОБА_1 , який ідентифікує себе, як представник ТОВ «Нікея-ЛТД», про ознайомлення з матеріалами справи та про надання запису фіксування усіх судових засідань технічними засобами у справі № 826/8565/17.
4. Проте, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2020 року вказане клопотання повернуто без розгляду.
5. Не погодившись із прийнятим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року, член виконавчого органу ТОВ «Нікея-ЛТД» ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року апеляційну скаргу повернуто заявникові на підставі частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з тим, що апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.
7. 28 грудня 2020 року, не погоджуючись з судовим рішенням, позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року, оскільки вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції є необґрунтованою, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
8. Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2021 року відкрито провадження за касаційною скаргою позивача та встановлено десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.
9. 05 лютого 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а судове рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
10. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції, керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходив з того, що апеляційну скаргу підписано, як зазначено апелянтом, членом виконавчого органу товариства ОСОБА_1 . Однак, з наданих апелянтом документів на підтвердження повноважень ОСОБА_1 як представника Товариства, не вбачається, що він виступає в якості адвоката. При цьому, судом першої інстанції було визначено, що справа № 826/8565/17 не є справою незначної складності, а отже представництво ОСОБА_1 , як фізичною особою, інтересів Товариства на підставі довіреності суперечить частини другої статті 57 процесуального закону.
12. Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що подані ОСОБА_1 копії Витягу зі статуту Товариства та Витягу з протоколу № 6 загальних зборів, відхиляються судом, як належний доказ повноважень останнього, оскільки не засвідчені в установленому законом порядку.
13. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що додані до апеляційної скарги документи не є такими, що посвідчують повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу, а отже в розумінні статей 55 59 Кодексу адміністративного судочинства України, останній є неналежним представником у даній справі.
14. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджуються з висновками суду апеляційної інстанції, вважає її необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі та перешкоджає відповідачу у доступі до правосуддя.
15. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що висновок апеляційного суду про те, що ОСОБА_1 підписував апеляційну скаргу позивача як представник позивача, вважає помилковим, зважаючи на те, що у апеляційній скарзі прямо зазначено, що статус її підписанта - член колегіального виконавчого органу позивача, в особі якого позивач здійснює самопредставництво.
16. Довіреність, яку пред`являє ОСОБА_1 і копію якої додає до підписаних ним, як членом виконавчого органу позивача процесуальних документів позивача, виконує роль необхідного елементу (ключа), передбаченого статутом позивача, адже якщо у ОСОБА_1 не буде при собі чинної довіреності, його дії не будуть вважатися діями особи, через яку позивач здійснює самопредставництво. Такий механізм самопредставництва розробив, затвердив і запровадив єдиний власник Товариства, і він не підлягає судовому контролю чи розгляду.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норми процесуального права, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), виходить з такого.
18. Положенням частини п`ятої статті 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
19. Частиною третьою статті 43 КАС України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
20. Згідно з частинами першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
21. Отже, стаття 55 КАС України передбачає дві форми участі сторін в адміністративній справі, а саме: участь через представника (представництво) і особисту участь (самопредставництво).
22. Так, з урахуванням положень Конституції України, з 01 січня 2020 року представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами. Питання самопредствництва не закріплені в нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів.
23. Зокрема, частиною третьою статті 55 КАС України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
24. Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що з урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
25. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2020 року № 9901/39/20.
26. Відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
27. Відповідно до частини восьмої цієї ж статті у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
28. За приписами частинами п`ятої та шостої статті 59 КАС України установлено таке:
- відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді;
- оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
29. Частиною десятою статті 44 КАС України, передбачено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
30. У свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до підпункту 1 пункту 1 Розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18 червня 2015 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 року за № 736/27181, право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями.
31. Згідно підпункту 7 пункту 3 Розділу ІІ цих Правил у посадових інструкціях визначаються повноваження щодо засвідчення документів та їх копій.
32. Пунктом 10 Розділу ІІ названих Правил передбачено, що порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи. Установа має право засвідчувати копії документів, що створюються в ній, за винятком копій документів, які відповідно до законодавства потребують засвідчення в нотаріальному порядку. Копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "Для копій". У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія". Сторінки копії документів (за винятком тих, що мають один аркуш) нумеруються і відмітка про засвідчення копії може доповнюватися відміткою «Всього в копії арк.».
33. З матеріалів адміністративної справи, а також доданих додатків від скаржника вбачається, що при поданні до суду апеляційної скарги, копії документів були прошиті, пронумеровані, скріплені печаткою та посвідчувальним написом, які містяться на звороті останнього аркуша прошитого та пронумерованого документа із зазначенням загальної кількості аркушів.
34. Проте, постановляючи ухвалу від 25 листопада 2020 року про повернення апеляційної скарги, з підстав не засвідчення копії документів у визначеному законом порядку, суд апеляційної інстанції дійшов передчасних висновків, не звернув уваги та не надав належної оцінки вказаним доказам, оскільки їх дослідження та відповідна оцінка є важливими для правильного прийняття рішення.
35. Разом з тим, Суд звертає увагу на положення Статуту ТОВ «Нікея-ЛТД», відповідно до якого на сторінці 14-15 зазначені процесуальні права асесора, яким являється сам ОСОБА_1. Належної оцінки щодо повноважень у контексті до частини третьої статті 55 КАС України не надано.
36. При цьому, Верховний Суд наголошує на тому, що повернення заяв (скарг) за наявності у суду процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи відповідних повноважень під час розгляду справи (скарги) містить ознаки зайвого формалізму та ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
37. До того ж, суд апеляційної інстанції у силу пункту 2 частини першої статті 305 КАС України наділений повноваженням закрити апеляційне провадження у випадку, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
38. Частиною першою статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали судом першої інстанції та (або) суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
39. З огляду на викладене, ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року необхідно скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» задовольнити.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року скасувати, а справу № 826/8565/17 направити для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов