ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 826/877/16

адміністративне провадження № К/9901/17216/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство "БІЛЬШОВИК"»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2017 року (суддя Костенко Д.А.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року (судді: Бужак Н.П. (головуючий), Костюк Л.О., Троян Н.М.)

у справі № 826/877/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство "БІЛЬШОВИК"»

до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство "БІЛЬШОВИК"» (далі - ПАТ «НВП "БІЛЬШОВИК"») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві, контролюючий орган, податковий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 06 жовтня 2015 року № 0013341706.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 29 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Судові рішення мотивовані тим, що на час здійснення позивачем платежів у нього існувала заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені, тому кошти зараховувалися в рахунок погашення цієї заборгованості у порядку календарної черговості її виникнення згідно з часиною шостою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». З огляду на це доводи позивача про своєчасність і повноту сплати ним сум єдиного внеску не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та не спростовують висновок відповідача про наявність підстав для застосування штрафу та пені.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ПАТ «НВП "БІЛЬШОВИК"» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов.

На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві не вказано строк, за який нарахована пеня, чим порушено підпункт 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України; не вказано сум за періоди несплаченого або несвоєчасно сплаченого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за які здійснено нарахування пені. Також ПАТ «НВП "БІЛЬШОВИК"» посилалося на порушення контролюючим органом статті 129 Податкового кодексу України, оскільки підприємством здійснено сплату єдиного внеску у період 2014-2015 роки на підставі наданих до суду платіжних доручень. На думку позивача, відповідачем суттєво порушено процедуру прийняття рішення, оскільки до нього не додано розрахунок штрафних санкцій та пені.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01 серпня 2017 року відкрив касаційне провадження за скаргою ПАТ «НВП "БІЛЬШОВИК"».

Відповідач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

06 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 02 жовтня 2015 року ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення № 0013341706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, згідно з яким на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до ПАТ «НВП "Більшовик"» застосовано штраф у розмірі 864 334,00 грн (10% до 01 січня 2015 року) за період з 22 жовтня 2013 року до 02 вересня 2015 року та нараховано пеню у розмірі 2 797 033,72 грн (0,1% від суми недоїмки), які протягом 10 робочих днів з дня отримання рішення підлягають перерахуванню (сплаті) на рахунки контролюючого органу в сумі 3 661 368,17 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаного рішення ДФС своїм рішенням від 16 грудня 2015 року № 26760/6/99-99-10-01-07-25 залишила без змін рішення ГУ ДФС у м. Києві від 11 листопада 2015 року № 17114/10/26-15-10-08-16 про результати розгляду первинної скарги.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон № 2464-VI; тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За положеннями частин другої, третьої статті 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до частини одинадцятої статті 9 Закону № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною шостою статті 25 Закону № 2464-VI встановлено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Згідно з частиною другою статті 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Відповідно до пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VІ орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску, зокрема, за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами (далі - фіскальні органи) визначає затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція № 449).

Згідно з абзацами 3, 4 пункту 2 розділу VI Інструкції № 449 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464-VI, обчислена фіскальними органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Як встановили суди попередніх інстанцій, відповідно до розрахунку заборгованості та картки особового рахунку позивача зі сплати єдиного внеску станом на 31 грудня 2012 року у ПАТ «НВП "БІЛЬШОВИК"» обліковувалася заборгованість зі сплати єдиного внеску у загальному розмірі 9 096 058,74 грн, станом на 31 грудня 2013 року - 7 714 057,48 грн, станом на 31 грудня 2014 року - 6 912 729,47 грн.

З огляду на те, що у позивача існувала заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені, кошти на загальну суму 3 582 964,97 грн згідно з наступними платіжними дорученнями: від 13.01.2015 № 492 на суму 361 781,00 грн, від 14.01.2015 № 493 на суму 256 212,92 грн, від 27.01.2017 № 527 на суму 23 059,92 грн, від 19.01.2015 № 35 на суму 1025,80 грн, від 09.02.2015 № 526 на суму 326 940,00 грн, від 12.02.2015 № 531 на суму 10 428,46 грн, від 11.02.2015 № 529 на суму 166 398,90 грн, від 19.02.2015 № 562 на суму 43 875,00 грн, від 18.02.2015 № 557 на суму 26 400,00 грн, від 24.02.2015 № 567 на суму 500 000,00 грн, від 05.03.2015 №43 на суму 42 842,97 грн, від 05.03.2015 № 45 на суму 400 000,00 грн, від 16.03.2015 №599 на суму 120 000,00 грн, від 11.03.2015 № 590 на суму 30 000,00 грн, від 24.03.2015 № 606 на суму 65 000 грн, від 20.03.2015 № 602 на суму 40 000,00 грн, від 31.03.2015 № 611 на суму 46 000,00 грн, від 21.04.2015 № 652 на суму 210 000,00 грн, від 14.04.2015 № 642 на суму 30 000,00 грн, від 15.05.2015 № 677 на суму 430 000,00 грн, від 25.05.2015 № 692 на суму 75 000,00 грн, від 12.06.2015 № 693 на суму 178 000,00 грн, від 27.07.2015 № 765 на суму 200 000,00 грн, зараховувалися в рахунок погашення цієї заборгованості у порядку календарної черговості її виникнення відповідно до частини шостої статті 25 Закону № 2464-VІ.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що доводи позивача про своєчасність і повноту сплати ним сум єдиного внеску є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Разом із тим, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили про безпідставність твердження позивача щодо порушення відповідачем вимог статей 116 129-131 Податкового кодексу України, оскільки згідно з частиною другою статті 8 Закону №2464-VІ єдиний внесок не входить до системи оподаткування, а відповідно до пункту 1.3 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питань погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Щодо посилання позивача на те, що оскаржуване рішення направлено без розрахунку штрафних санкцій та пені, то статтею 25 Закону № 2464-VІ не передбачено обов`язок податкового органу складати і направляти розрахунок штрафу і пені разом із рішенням.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу ПАТ «НВП "Більшовик"» слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Разом із тим, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 серпня 2017 року ПАТ «НВП "БІЛЬШОВИК"» відстрочено сплату судового збору за подання касаційної скарги до прийняття судом касаційної інстанції рішення у справі, несплачена сума судового збору підлягає стягненню.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство "БІЛЬШОВИК"» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року - без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство "БІЛЬШОВИК"» (адреса: 03057, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 49/2, ідентифікаційний код 14308569) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ 38004897, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102) судовий збір за подання касаційної скарги у справі № 826/877/16 у сумі 65 904,62 грн (Шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот чотири гривні 62 коп.).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова