ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2022 року

м. Київ

справа №826/8846/16

адміністративне провадження № К/9901/5902/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019 (головуючий суддя: Мельничук В.П., судді: Ісаєнко Ю.А., Лічевецький І.О.) у справі №826/8846/16 за позовом ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльності,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У червні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся з позовом до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича (далі - відповідач - 1), Київської міської ради (далі - відповідач-2), Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач-3), в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, яка полягає у невинесенні протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № 4 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), клопотання (заява) №17, зареєстрованого у Київській міській раді за вих. №08/М-4244 від 06.04.2016.

Також, позивач просив відшкодувати витрати на правову допомогу та встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2018 позов задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019 скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2018 і ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції змінити, виклавши його резолютивну частину у редакції, наведеній у прохальній частині касаційної скарги.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 11.03.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13.09.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до Київської міської ради із клопотанням № 17 від 05.04.2016, у якому просив надати згоду на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № 4, відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтованими розмірами до 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Також, до вказаного клопотання позивач додав копії наступних документів: графічні матеріали; копію паспорта та посвідчення учасника бойових дій; копію довіреності.

Зазначене клопотання отримане Київською міською радою 06.04.2016 та зареєстроване за вх. №08/М-4244.

Вважаючи бездіяльність Київського міського голови Кличка В.В. щодо невнесення протягом місяця на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання щодо надання дозволу на розробку проекту землевідводу протиправною, позивач звернувся із цим позовом до суду.

ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відповідач своїми діями (бездіяльністю) перешкоджає в реалізації його конституційного права на отримання у власність бажаної земельної ділянки. Зазначає, що законодавством регламентовано обов`язок органу місцевого самоврядування розглянути клопотання особи про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у місячний строк. Проте питання стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою за клопотаннями позивача не було винесено на пленарне засідання ради у визначені законодавством строки.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування підстав незгоди із вимогами позивача стверджує, що складання проектів рішень Київської міської ради щодо набуття прав на земельні ділянки належить до повноважень Департаменту земельних ресурсів, який несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань, а також на те, що звернення позивача було адресоване Київській міській раді, а не безпосередньо Голові; неприйняття у місячний строк рішення про надання дозволу на розроблення земельної документації не порушує прав позивача, так як він не був позбавлений можливості самостійно, без отримання дозволу, замовити розроблення відповідної документації.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством регламентовано обов`язок органу місцевого самоврядування розглянути клопотання особи про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у місячний строк. При цьому, розгляд таких клопотань здійснюється на пленарних засіданнях ради, формування порядку денного яких належить до безпосередньої компетенції її голови, на якого, крім іншого, також покладено обов`язок забезпечити підготовку на розгляд ради проектів відповідних рішень, що належать до її відання.

Проте Київським міським головою не було винесено на пленарне засідання КМР, зокрема, не включено до порядку денного, розгляд клопотання позивача від 05.04.2016 про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою у місячний строк з дати реєстрації клопотання та не забезпечено дотримання радою порядку і строку його розгляду, чим порушено вимоги частини сьомої статті 118 ЗК України, статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 4 Регламенту КМР.

Апеляційний суд дійшов протилежного висновку, а тому скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову. За висновками апеляційного суду, міський голова не несе персональної відповідальність за нерозгляд в місячний термін Київрадою клопотання позивача. Земельний кодекс України встановлює саме обов`язок уповноваженого органу у місячний термін розглянути клопотання позивача з прийняттям відповідного рішення. Водночас Департамент земельних ресурсів за наслідками розгляду заяви позивача не готував відповідного проекту рішення Київської міської ради, що свідчить про неможливість винесення на розгляд пленарного засідання сесії Київської міської ради проекту рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землевідводу бажаної земельної ділянки та вказує на відсутність протиправної поведінки Київського міського голови. Крім того, у межах даної справи позивач не оскаржує рішень, дій чи бездіяльності Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів щодо порушення процедури розгляду його клопотання про надання дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки.

Ухвалюючи таке рішення, апеляційний суд послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.11.2018 у справі № 826/8844/16.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до скасування законного і обґрунтованого рішення суду першої інстанції. Скаржник стверджує, що міський голова несе персональну відповідальність за нерозгляд в місячний термін Київрадою земельного питання, ініційованого зацікавленою особою. Зазначає, що внаслідок бездіяльності міського голови, позивач не може реалізувати законне право на отримання у власність бажаної земельної ділянки. Також скаржник просить компенсувати витрати на правничу допомогу.

Згодом в порядку статті 347 КАС України позивач подав до касаційного суду клопотання, у якому з посиланням на неоднаковість застосування Верховним Судом одних і тих же норм права у подібних правовідносинах (постанова від 17.04.2018 у справі № 826/8107/16 та постанова від 23.11.2018 у справі № 826/8844/16) просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відповідач-3 подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішення апеляційного суду просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Інші учасники справи правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.

Пунктом «б» частини 1 статті 9 ЗК України передбачено, що до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту «г» частини першої статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Частиною шостою цієї статті встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із частиною сьомою статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За змістом частин десятої, одинадцятої статті 118 ЗК України, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Отже, зміст наведених норм дає підстави для висновку, що статтями 9, 116 та 118 ЗК України визначені підстави, порядок та строки передачі земельної ділянки у власність громадян, органи, уповноважені розглядати ці питання, та, зокрема, ці норми передбачають, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявою про отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду якої визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.

У свою чергу, відповідно до статті 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (надалі - Закон №280/97-ВР, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (пункт 34).

Частинами першою, другою статті 59 Закону №280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Враховуючи приписи частини першої статті 122 ЗК України та пункту 34 частини першої статті 26 і статті 59 Закону №280/97-ВР, вирішення питання про надання особі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання її у власність належить до виключних повноважень Київської міської ради та здійснюється шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні цієї ради.

З огляду на викладене, чинним законодавством встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи у вирішенні зазначеного питання повинно прийматися у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.05.2020 у справі №826/8858/16 та від 18.06.2020 у справі №826/8108/16.

Пунктами 8, 9 частини четвертої статті 42 Закону №280/97-ВР встановлено, що міський голова: скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання.

Згідно із частиною тринадцятою статті 46 Закону №280/97-ВР, пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян.

Підпунктом 8 пункту «б» частини першої статті 33 Закону №280/97-ВР передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

На момент виникнення спірних правовідносин порядок діяльності Київської міської ради регулювався чинним на той час рішенням «Про Регламент Київської міської ради» від 12.11.2014 №351/351 (надалі - Регламент №351/351).

Пунктами 5 та 6 частини третьої статті 4 Регламенту №351/351 встановлено, що Київський міський голова скликає сесії та пленарні засідання Київради, вносить пропозиції, формує порядок денний пленарних засідань Київради, узгоджений на засіданні Президії Київради, і головує на пленарних засіданнях Київради; забезпечує підготовку на розгляд Київради проектів програм соціально-економічного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, бюджету міста Києва та звіту про його виконання, рішень Київради з інших питань, що належать до її відання.

Зазначені норми права кореспондують із пунктами 8, 9 частини четвертої статті 42 Закону №280/97-ВР.

Відповідно до частини першої статті 21 Регламенту №351/351 суб`єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, заступник міського голови - секретар Київради, депутати Київради, постійні та тимчасові контрольні комісії Київради, депутатські фракції, групи, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством, Статутом територіальної громади міста Києва та цим Регламентом.

Пунктом 1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 №182/342, (надалі - Положення №182/342) регламентовано, що Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

Пунктом 3.11 Положення №182/342 передбачено, що Департамент розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, готує та подає розпорядження Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань, в тому числі, розпорядження землями в межах міста Києва, передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.

Підпунктом 8.1 пункту 8 Положення №182/342 визначено, що Директор Департаменту здійснює керівництво Департаментом, несе персональну відповідальність за виконання покладених на Департамент завдань, визначає ступінь відповідальності заступників директора Департаменту та керівників його структурних підрозділів, розподіляє посадові обов`язки між заступниками директора Департаменту.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.10.2013 №1810 затверджено Регламент виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який регулює організаційно-процедурні питання діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу VIII Регламенту №1810 проекти рішень Київської міської ради, які подаються виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією), готуються структурними підрозділами виконавчого органу, до компетенції яких віднесені порушені у проектах рішень питання.

Проекти рішень Київської міської ради щодо набуття та припинення права на землю юридичними та фізичними особами готуються за поданням керівника структурного підрозділу виконавчого органу з питань землекористування, керівника юридичної служби структурного підрозділу виконавчого органу з питань землекористування та погоджуються відповідними постійними комісіями Київської міської ради. Строк опрацювання проекту рішення Київської міської ради зазначеними посадовими особами не повинен перевищувати 3 робочих днів (пункт 2.3 глави 2 розділу VIII Регламенту №1810).

За змістом пункту 3.1 глави 3 розділу VIII Регламенту №1810, погоджений в установленому порядку у виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) проект рішення подається до структурного підрозділу, який здійснює організаційне забезпечення роботи керівника апарату з метою передачі управлінню організаційної роботи секретаріату Київської міської ради для подальшого погодження відповідно до вимог Регламенту Київської міської ради, затвердженого в установленому порядку, разом із супровідним листом за підписом керівника апарату.

При цьому, для визначення порядку передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність із земель комунальної власності Київська міська рада рішенням «Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві» від 28.02.2013 №63/9120 затвердила Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві (надалі - Порядок №63/9120).

Пунктом «в» частини третьої статті 1 розділу 1 Порядку №63/9120 встановлено, що його дія поширюється на випадки надання (передачі) Київською міською радою земельних ділянок із земель комунальної власності безоплатно у власність громадянам, а також у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян, для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки).

Частиною першою статті 21 розділу 7 Порядку №63/9120 визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах м. Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають безпосередньо до Київської міської ради клопотання про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку для зазначених цілей в оренду - клопотання в довільній формі про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Частиною п`ятою статті 20 розділу 6 Порядку № 63/9120 передбачено, що секретаріат Київської міської ради разом з дорученням (резолюцією) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київради у день надходження заяви на одержання документа дозвільного характеру або протягом наступного робочого дня надсилає її разом з доданими до неї документами до Департаменту земельних ресурсів для розгляду та підготовки проекту рішення Київської міської ради про надання (передачу) у користування (у власність) земельних ділянок, сформованих у результаті поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, або про відмову в наданні (передачі) земельної ділянки в користування (у власність) у разі невідповідності технічної документації вимогам законодавства та прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам.

Тобто, виходячи з норм пункту 5, 6 частини третьої статті 4 та статті 21 Регламенту №351/351, а також пункту 1.1 та 3.11 Положення №182/342, суб`єктом подання проектів рішень для винесення на сесію Київради з питань надання дозволу (відмови у наданні) на розробку проектів землеустрою є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до пунктів 1.1, 2.3, 3.1 Регламенту №1810 та пункту 1.1 Положення №182/342 Департамент земельних ресурсів уповноважений готувати та подавати в установленому порядку проекти Київської міської ради з питань передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, які виносяться на пленарне засідання ради.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду про те, що Київський міський голова не є тією особою, яка несе персональну відповідальність в межах спірних правовідносин щодо нерозгляду в місячний термін Київською міською радою клопотання позивача.

Крім того, у цій справі позивач не оскаржує дії чи бездіяльність Департаменту земельних ресурсів, Департаменту містобудування і архітектури чи Київської міської ради щодо порушення процедури розгляду його клопотання про надання дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки, однак такий не позбавлений реалізувати таке право на захист у встановленому законом порядку.

Оскільки суб`єктом подання проекту рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відсутня бездіяльність Київського міського голови при розгляді клопотання позивача.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що Департамент земельних ресурсів, який уповноважений готувати та подавати в установленому порядку проекти Київської міської ради з питань передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, які виносяться на пленарне засідання Київської міської ради, за наслідками розгляду заяви позивача не готував відповідного проекту рішення Київської міської ради, що свідчить про неможливість винесення на розгляд пленарного засідання сесії Київської міської ради проекту рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки та вказує на відсутність протиправної поведінки Київського міського голови.

Висновки Верховного Суду у цій справі узгоджуються із усталеною практикою Верховного Суду, сформованою, зокрема, в постановах від 21.05.2021 у справі №826/8873/16, від 18.06.2021 у справі №826/8112/16, від 19.08.2021 у справі №826/8851/16, від 16.09.2021 у справах №826/8847/16 та № 826/8848/16.

Одночасно із цим, колегія суддів зазначає, що клопотання скаржника про передачу даної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не може бути задоволено, оскільки рішення, на які посилається скаржник, стосовно неоднаковості застосування одних і тих самих норм права Верховним Судом у подібних правовідносинах не є тотожними. Так, в постанові від 17.04.2018 у справі № 826/8107/16 Верховним Судом зроблено висновок, що неприйняття Київською міською радою жодного рішення за клопотанням позивача є протиправною бездіяльністю, натомість, у справі Верховного Суду від 23.11.2018 справі №826/8844/16 предметом позову є бездіяльність Київського міського голови щодо нерозгляду в місячний термін Київською міською радою клопотання позивача, а тому підстав передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, про що йдеться у клопотанні позивача, колегія суддів не вбачає.

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Статтею 350 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345 350 355 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019 у справі №826/8846/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

А. А. Єзеров

В. М. Кравчук