ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2023 року
м. Київ
справа № 826/9767/17
адміністративне провадження № К/990/17107/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №826/9767/17
за позовом ОСОБА_1
до Вищого адміністративного суду України
про скасування наказу, поновлення на роботі,
за касаційною скаргою голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року
(головуючий суддя Кучма А.Ю., судді: Аліменко В.О., Безименна Н.В.).
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просив:
- зобов`язати відповідача видати наказ про поновлення позивача на посаді судді Вищого адміністративного суду України з 14 липня 2017 року;
- стягнути з Вищого адміністративного суду України на користь позивача суддівську винагороду на час незаконного звільнення за період з 14 липня 2017 року до 24 липня 2022 року у розмірі: 9 818 725,58 грн;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць у розмірі: 153 287,24 грн та поновити позивача на посаді судді Вищого адміністративного суду України з 14 липня 2017 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено:
- зобов`язано голову Ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України (ЄДРПОУ 33235788) видати наказ про поновлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді судді Вищого адміністративного суду України з 14 липня 2017 року;
- стягнуто з Вищого адміністративного суду України в особі Ліквідаційної комісії (ЄДРПОУ 33235788) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суддівську винагороду на час незаконного звільнення за період з 14 липня 2017 року до 24 липня 2022 року у розмірі: 9818725,58 грн (дев`ять мільйонів вісімсот вісімнадцять тисяч сімсот двадцять п`ять гривень 58 копійок);
- допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць у розмірі: 153287,24 грн (сто п`ятдесят три тисячі двісті вісімдесят сім гривень 24 копійки) та поновлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді судді Вищого адміністративного суду України з 14 липня 2017 року.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, голова ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2023 року було відкрито апеляційне провадження за скаргою голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року було закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищого адміністративного суду України про скасування наказу, поновлення на роботі.
Постановляючи ухвалу, апеляційний суд виходив з того, що подавши заяву про збільшення позовних вимог та визначивши нового відповідача - Вищий адміністративний суд України, позивач обрав спосіб захисту, який відновить його порушене право. До того ж, постановивши ухвалу про прийняття заяви про збільшення позовних вимог з новими вимогами до нового відповідача, окружний суд погодився з новим (зміненим) складом учасників справи (новим відповідачем), визначеним ОСОБА_1 .
Одночасно, в апеляційній скарзі апелянтом зазначено, що відповідачем у справі є голова ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Ігор Романків, який і підписав апеляційну скаргу.
Проте, учасниками справи є позивач - ОСОБА_1 та відповідач - Вищий адміністративний суд України.
Тож, апеляційний суд зауважив, що голова ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Ігор Романків не є стороною або іншим учасником у справі. Позов спрямований на зобов`язання вчинити юридично значимі дії саме Вищим адміністративним судом України, а не головою його ліквідаційної комісії, який діє як представник юридичної особи.
Апеляційний суд зауважив, що голова ліквідаційної комісії будь-якої юридичної особи, зокрема й суду, не діє від власного імені, а у відносинах з іншими особами, у тому числі з судом та учасниками справи, представляє відповідну юридичну особу та виступає в суді від її імені.
У самому тексті апеляційної скарги голова ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України зазначає, що він не погоджується із зазначеним судовим рішенням першої інстанції, вважаючи себе відповідачем.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що звертаючись до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою голова ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Ігор Романків діяв від власного імені, а не від імені відповідача - Вищого адміністративного суду України.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів апеляційного суду дійшла переконання, що спірним судовим рішенням жодного права апелянта не вирішувалось, а тому в силу пункту 3 частини першої статті 305 КАС України апеляційний суд закрив апеляційне провадження у справі.
У касаційній скарзі голова ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України просить скасувати ухвалу апеляційного суду, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник вказує на те, що суд першої інстанції, рішення якого оскаржувалось у апеляційному порядку, у резолютивній частині, зокрема, зобов`язав саме голову ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України вчинити певні дії.
До того ж, скаржник зауважує, що голова ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України у цих правовідносинах діє як представник органу, що ліквідується, тобто Вищого адміністративного суду України, а тому має право на апеляційне оскарження судових рішень, ухвалених у цій справі.
Ухвалою від 18 травня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити у її задоволенні, а судове рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін. Відзив обґрунтований правильністю вирішення справи апеляційним судом із дотриманням норм матеріального і процесуального права.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів скарги голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
В контексті порушеного питання Верховний Суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що цей позов ОСОБА_1 пред`явив до голови Вищого адміністративного суду України, зазначивши його відповідачем у позовній заяві (а.с. 3-4).
У подальшому, ОСОБА_1 подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій відповідачем визначив Вищий адміністративний суд України (а.с. 62-75).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2022 року справу розглянуто по суті, позов ОСОБА_1 задоволено (а.с. 91-98).
30 грудня 2022 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Ігоря Романківа (а.с. 103-108).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2023 року було відкрито апеляційне провадження у цій справі (а.с. 119-120).
30 березня 2023 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від представниці позивача ОСОБА_1 - адвокатки Петрусенко Н.І. про закриття апеляційного провадження (а.с. 144-147).
Клопотання обґрунтоване тим, що апелянтом за апеляційною скаргою, на підставі якої було відкрито апеляційне провадження у цій справі, є голова ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Ігор Романків. Між тим, учасниками цієї справи є ОСОБА_1 - позивач і Вищий адміністративний суд України - відповідач. Голова ж ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Ігор Романків не є учасником справи. Тож, апеляційну скаргу подано та підписано особою, дії або бездіяльність якої не були предметом цього позову, а тому сторона позивача просила закрити апеляційне провадження у цій справі.
За наслідками розгляду указаного клопотання, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 квітня 2023 року його задовольнив, а апеляційне провадження у цій справі закрив.
На основі аналізу указаних обставин цієї справи, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається (частина друга статті 293 КАС України).
Стаття 305 КАС України визначає випадки, за яких суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження у справі.
Так, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:
1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;
2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;
3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (частина друга статті 305 КАС України).
Відповідно до пункту 7 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку. До припинення діяльності статус, структура, повноваження, порядок роботи, права, обов`язки, гарантії суддів цих судів визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів» №2453?VI (положення пункту 7 розділу ХІІ «та ліквідуються» в частині Верховного Суду України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020року № 2-р/2020).
Датою початку роботи Верховного Суду відповідно до рішення Пленуму цього Суду від 30 листопада 2017 року №2 визначено 15 грудня 2017 року.
Із вказаної дати в Україні діє Верховний Суд. Відповідно припинили свою діяльність Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали апеляційного суду питання про статус голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Ігоря Романківа і необхідність закриття апеляційного провадження за його апеляційною скаргою суд вирішив покликаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2023 року у справі №640/26846/20.
Так, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Статус ліквідаційної комісії юридичної особи та її членів, зокрема голови, визначає Цивільний кодекс України (далі - «ЦК України»).
Відповідно до частини четвертої статті 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи; голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Отже, голова ліквідаційної комісії будь-якої юридичної особи, зокрема й суду, не діє від власного імені, а у відносинах з іншими особами, у тому числі з судом та учасниками справи, представляє відповідну юридичну особу та виступає в суді від її імені».
Проте, за обставин указаної справи №640/26846/20, за позов іншого судді Вищого адміністративного суду України було подано саме до голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України, а не до Вищого адміністративного суду України як юридичної особи.
Таке визначення учасників справи Велика Палата Верховного Суду визнала помилковим, адже позов спрямований на зобов`язання вчинити юридично значимі дії саме Вищого адміністративного суду України, а не голову його ліквідаційної комісії, яка діє як представник юридичної особи.
Велика Палата Верховного Суду у вказаній справі №640/26846/20 зауважила, що у матеріалах справи відсутня інформація про те, що суд першої інстанції пропонував замінити первісного відповідача належним, а позивач не надав згоди. Одночасно, суди попередніх інстанцій задовольнив позов саме до голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України, тобто вирішив питання про обов`язок саме цього суду.
За указаних умов, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність направлення справи на новий розгляд для з`ясування питання залучення до участі у справі належного відповідача або співвідповідача.
Повертаючись до обставин цієї справи, варто зауважити, що ОСОБА_1 позов пред`явив до Вищого адміністративного суду України. Між тим, в силу згаданих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вищий адміністративний суд України перебуває на стадії припинення.
Відповідно до частини четвертої статті 105 ЦК України, зокрема, голова ліквідаційної комісії юридичної особи представляє її у відносинах з третіми особами та виступає у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Тобто, в силу цієї норми, голова ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України у цій справі є представником Вищого адміністративного суду України.
Варто наголосити, що аналогічне тлумачення указаних норм здійснене і Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/26846/20, на яку покликався апеляційний суд, закриваючи провадження у справі. Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що саме крізь призму цієї правової позиції Великої Палати Верховного Суду суд апеляційної інстанції мав би відхилити доводи представника ОСОБА_1, викладені у клопотанні про закриття провадження у справі, адже голова ліквідаційної комісії подав апеляційну скаргу як представник Вищого адміністративного суду України.
До того ж, згідно із частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до частини третьої статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Як вбачається із відомостей ЄДРПОУ Романків І.П. уповноважений представляти Вищий адміністративний суд України, вчиняти дії від імені цієї юридичної особи тощо.
Відтак, зважаючи на положення частини четвертої статті 105 ЦК України, а також відомості ЄДРПОУ, Романків І.П. є представником Вищого адміністративного суду України в порядку самопредставництва.
Ба більше, як доречно зауважує скаржник у касаційній скарзі, окружний суд, рішення якого було оскаржено у апеляційному порядку, зокрема, зобов`язав саме голову Ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України видати наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді судді Вищого адміністративного суду України.
Тож, вирішення питання про права та обов`язки голови Ліквідаційної комісії також підтверджує його право на оскарження в апеляційному порядку цього рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.
Отже, касаційну скаргу голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України належить задовольнити, а оскаржуване судове рішення скасувати і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України задовольнити.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року у справі №826/9767/17 скасувати, справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
……………………………………
……………………………………
……………………………………
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду