ПОСТАНОВА
Іменем України
04 березня 2021 року
Київ
справа №855/15/21
адміністративне провадження №А/9901/12/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Уханенка С. А., Шевцової Н. В.,
за участі:
секретаря судового засідання Жидецької В. В.
представника позивача Пономарьова Д.Г.
представників відповідача Зозулі Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, третя особа - ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити дії, апеляційне провадження у якій відкрито за апеляційною скаргою кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року (судді Степанюк А. Г., Губська Л. В., Епель О. В.),
в с т а н о в и в :
Кандидат у народні депутати України ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з позовом до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК) про зобов`язання ЦВК відмовити у реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_2 , 1969 року народження, висунутого у порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі № 87 на проміжних виборах народних депутатів України 28 березня 2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висування для реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_2 має ознаки виборчої технології «двійників», яка вводить в оману виборців під час голосування та призводить до спотворення результатів волевиявлення громадян.
Покликаючись на положення статті 19 Закону України від 30 червня 2004 року № 1932-IV «Про Центральну виборчу комісію» (далі - Закон № 1932-IV) та статті 2 Закону України від 17 листопада 2011 року № 4061-VI «Про вибори народних депутатів України» (далі - Закон № 4061-VI) позивач зазначив, що ЦВК, до основних завдань якої належить вжиття заходів щодо забезпечення вільного формування та виявлення волі виборців і недопущення дій, спрямованих на її спотворення, вправі відмовити у реєстрації такої особи кандидатом у народні депутати України. Підкреслює, що положеннями Виборчого кодексу України не передбачено вичерпного переліку підстав для відмови у реєстрації кандидата у народні депутати України.
Переконував, що за вказаних обставин реєстрація ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України порушуватиме пасивне виборче право ОСОБА_1 , оскільки виборці під час голосування будуть помилково зазначати іншу, ніж позивач, особу в бюлетені.
Шостий апеляційний адміністративний суд рішенням від 01 березня 2021 року відмовив у задоволенні позову кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 .
Цей суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, мотивуючи це тим, що позивач не надав доказів вчинення ЦВК будь-яких дій, прийняття рішень чи допущення бездіяльності щодо нього ( ОСОБА_1 ) на момент звернення до суду із цим позовом. Водночас покладення на ЦВК обов`язку вчинити конкретно визначені дії до вирішення останнім питання щодо реєстрації ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України було б прямим втручанням у компетенцію державного органу.
Представник позивача - довірена особа ОСОБА_3 03 березня 2021 року подав на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року апеляційну скаргу, у якій просить скасувати це рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Обґрунтовуючи свої вимоги, з-поміж іншого, зазначив про те, що висновок суду першої інстанції про відсутність порушеного права, яке потребувало б захисту та про втручання у повноваження ЦВК є помилковим.
Переконує, що висунення одночасно двох однофамільців - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подання ними в один день документів до ЦВК для реєстрації кандидатами у депутати, відсутність у цих осіб будь-якого зв`язку з цим виборчим округом є обставинами, які у сукупності свідчать про зловживання правом з боку цих осіб. Порушенням своїх прав позивач вбачає у бездіяльності ЦВК, яка ніяким чином не відреагувала на ці обставини, відхилила скаргу позивача, а під час розгляду справи в суді першої інстанції зазначила про відсутність будь-яких перешкод для реєстрації вказаних осіб як кандидатів у народні депутати України.
На думку апелянта, суд першої інстанції не взяв до уваги вимог статті 21 Виборчого кодексу України, тому надав помилкову правову оцінку спірним правовідносинам. У цьому зв`язку зазначив, що відмова у реєстрації кандидатом у народні депутати ОСОБА_2 (третя особа) не є порушенням його прав, а є способом не допустити зловживання ним своїм пасивним виборчим правом. Представник позивача вважає, що про зловживання правом свідчить відсутність у ОСОБА_2 політичного досвіду та будь-якого зв`язку з виборчим округом № 87, одночасне висунення двох осіб з однаковими прізвищами ( ОСОБА_4 ) та подання ними документів до ЦВК. Щодо останнього пояснив, що реєстрація ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України має на меті ввести виборців в оману та спотворити результати виборів.
Додав також, що ЦВК допустила бездіяльність, адже самостійно не відреагувала на очевидну ситуацію з «двійниками», тому обраний ним спосіб захисту порушеного права, на думку позивача, є правильним і найефективнішим. З посиланням на статті 14 19 159 Виборчого кодексу України представник позивача зазначив, що в разі виявлення обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом у депутати, права бути обраною депутатом, ЦВК має повноваження відмовити у реєстрації такому кандидату у народні депутати України.
Ухвалою від 03 березня 2021 року Верховний Суд відкрив апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 . Судовий розгляд цієї справи призначено на 04 березня 2021 року о 14:00 год. Про місце, дату і час судового засідання учасники справи повідомлені належним чином.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що вимоги позивача необґрунтовані і підстав для їх задоволення немає. Зокрема наголосив, що звернення ОСОБА_2 із заявою про самовисування кандидатом у народні депутати України і розгляд ЦВК цього звернення, який, окрім іншого, на дату звернення до суду ще не завершився, ніяким чином не порушує прав позивача як суб`єкта виборчого процесу.
На судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги з наведених у ній мотивів, просив їх задовольнити.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги і залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та встановила таке.
ЦВК постановою від 27 листопада 2020 року № 522 призначила проміжні вибори народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі № 87 (Івано-Франківська область) на неділю, 28 березня 2021 року.
Постановою від 09 лютого 2021 року № 46 ЦВК зареєструвала ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України, висунутого політичною партією «За майбутнє», в одномандатному виборчому окрузі № 87 на проміжних виборах народних депутатів України 28 березня 2021 року.
25 лютого 2021 року ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 , третя особа у справі) у порядку самовисування подав заяву про реєстрацію кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 87 на проміжних виборах народних депутатів України 28 березня 2021 року.
27 лютого 2021 року ОСОБА_1 подав до ЦВК скаргу, в якій просив, зокрема, перевірити документи, передбачені статтею 55 Закону № 4061-VI, подані ОСОБА_2 , а також відмовити в реєстрації його кандидатом у народні депутати України.
Листом від 28 лютого 2021 року № 21-36-947 ЦВК повідомила ОСОБА_1 , що його скаргу залишено без розгляду, оскільки вона оформлена без дотримання вимог статті 110 Закону № 4061-VI та пункту 6 Порядку розгляду скарг виборчими комісіями з виборів народних депутатів України, затвердженого постановою ЦВК від 31 липня 2012 року № 133.
Будучи переконаним, що ймовірна реєстрація ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України порушуватиме пасивне виборче право ОСОБА_1 та може призвести до спотворення результатів волевиявлення громадян, останній звернувся до суду із цим позовом.
Даючи правову оцінку спірним відносинам колегія суддів керувалася таким.
Відповідно до частини третьої статті 77 Конституції України порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Виборчого кодексу України (який набрав чинності 01 січня 2020 року) визнано такими, що втратили чинність з дня набрання чинності цим Кодексом, зокрема, Закон України «Про вибори народних депутатів України» <…>, крім положень щодо організації та проведення проміжних виборів і заміщення народних депутатів України, обраних у загальнодержавному виборчому окрузі, повноваження яких достроково припинені, що діють до наступних чергових або позачергових виборів народних депутатів України.
Пунктом 6 частини першої статті 19 Закону № 1932-IV передбачено, що Центральна виборча комісія реєструє кандидатів у народні депутати України в порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 106 Закону № 4061-VI у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного у одномандатному окрузі, Центральною виборчою комісією в порядку, встановленому цим Законом, призначаються проміжні вибори депутата.
Проміжні вибори депутата в одномандатному окрузі проводяться в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування рішення про їх призначення. Утворення виборчих комісій, висування і реєстрація кандидатів у депутати та інші виборчі процедури проводяться в порядку, встановленому цим Законом з особливостями, передбаченими у статті 107 цього Закону.
Відповідно до частини десятої статті 107 Закону № 4061-VI подання документів до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати розпочинається на наступний день після опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України або рішення Центральної виборчої комісії про призначення виборів і закінчується за тридцять днів до дня голосування. Реєстрація кандидатів у депутати закінчується за двадцять п`ять днів до дня голосування.
Згідно з частиною шостою статті 59 Закону № 4061-VI Центральна виборча комісія не пізніш як на п`ятий день з дня прийняття документів, передбачених частинами першою або другою статті 55 цього Закону, приймає рішення про реєстрацію кандидата у депутати в одномандатному окрузі або про відмову в його реєстрації.
Відповідно до частини першої статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму.
Проаналізувавши наведені положення законодавства у вимірі обставин цієї справи колегія суддів приходить до таких висновків.
Позивач як суб`єкт виборчого процесу має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність ЦВК відповідно до частини першої статті 273 КАС.
У цій справі встановлено, що ЦВК не вчиняла/не приймала стосовно позивача дій/рішень, а так само не допустила протиправної бездіяльності, про яку заявляє позивач.
Те, що позивач трактує як «бездіяльність» ЦВК і що власне спонукало його звернутися до суду з цим позовом, полягає у тому, що інша особа, яка теж претендує бути кандидатом в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року, а саме ОСОБА_2 (третя особа у справі), звернулася до ЦВК із заявою про самовисування відповідно до статті 55 Закону № 4061-VI.
ЦВК, на думку позивача, повинна відмовити у реєстрації ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 87, а позаяк такого рішення ЦВК ще не прийняла, позивач звернувся з цим позовом до суду для того, щоб таким чином запобігти ймовірній реєстрації ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України, мотивуючи це тим, що наявність двох кандидатів з однаковими прізвищем та ім`ям може негативно вплинути на волевиявлення громадян та спотворити результати голосування.
Передусім зауважимо, що на дату звернення позивача до суду ЦВК ще не приймала рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_2 . У цьому зв`язку треба зазначити також, що ухвалення рішення про реєстрацію кандидатом у народні депутати України є компетенцією ЦВК, втручатися у яку суд (на цьому етапі) не може.
Окрім того, позивач, судячи з його доводів, намагається захистити свої права «на майбутнє», адже його доводи головним чином побудовані на прогнозованих (позивачем) результатах голосування та основаних на цьому припущеннях про порушення його прав як кандидата у народні депутати України, якщо ЦВК зареєструє ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 87.
З огляду на наведені мотиви суду, ці аргументи не доводять і не можуть доводити факту порушення ЦВК прав та інтересів позивача, які у значенні частини першої статті 273 КАС підлягають захисту в порядку адміністративного судочинства. Воднораз відсутність порушеного права унеможливлює і його захист у судовому порядку.
Покликання на положення статті 159 Виборчого кодексу України у вимірі обставин цієї справи та їх інтерпретація позивачем і його представником є помилковими, тому що в цій частині Виборчий кодекс України не застосовується до правовідносин, що виникають у зв`язку з проведенням проміжних виборів народного депутата України, обраного у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, повноваження якого достроково припинені.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, яке є предметом перегляду в цій справі, законне та обґрунтоване, висновки цього суду відповідають нормам матеріального і процесуального права. Підстави для скасування чи зміни оскарженого рішення суду відсутні.
При поданні апеляційної скарги в цій справі позивач не сплатив судового збору, тому з урахуванням вимог частини дев`ятої статті 273 КАС питання про його стягнення суд вирішує цією постановою.
За змістом підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, <…> ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання цієї позовної заяви ставка судового збору становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908,00 грн (2270,00 грн. * 0,4).
Отже, за подання апеляційної скарги позивач повинен сплатити 1362,00 грн (908,00 грн * 150 %).
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 271 272 273 278 310 316 321 322 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у цій справі залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи 26255795; отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду в сумі 1362,00 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не оскаржується.
Головуючий суддя М. І. Смокович
Судді С. А. Уханенко
Н. В. Шевцова