ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2022 року
м. Київ
Справа № 872/1/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представників:
скаржника (Фермерського господарства "ПАЛІДА"): Шевченко І. В.
позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон"): Кравець В. О. (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "ПАЛІДА"
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2022
у складі судді Колоколова С. І.
за заявою Фермерського господарства "ПАЛІДА"
про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Регіональній Торгово-промисловій палаті Миколаївської області від 16.07.2020
у третейській справі № 5/2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон"
до Фермерського господарства "ПАЛІДА"
про стягнення заборгованості
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст та підстави наведених в заяві вимог
1. 12.01.2022 Фермерське господарство "Паліда" (далі - ФГ ?Паліда?) звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із заявою про скасування рішення Постійного діючого Третейського суду при Регіональній Торгово-промисловій палаті Миколаївської області від 16.07.2020 у третейській справі № 5/2020. Одночасно заявником заявлено клопотання про поновлення строку на оскарження вказаного рішення.
2. В обґрунтування поданої заяви ФГ ?Паліда? посилається на приписи пункту 1 частини другої статті 350 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та зазначає про відсутність підстав для передачі спору на розгляд відповідного третейського суду, оскільки договір купівлі-продажу від 27.05.2016 № 43/3 не укладався, а відповідно і не укладалась третейська угода, викладена у вигляді третейського застереження у пункті 8.3 зазначеного договору. Також заявник посилається на те, що обставини непідписання спірної угоди встановлені судовими рішеннями у справі № 915/394/21.
3. В обґрунтування наявності підстав для поновлення строку на оскарження рішення Постійного діючого Третейського суду при Регіональній Торгово-промисловій палаті Миколаївської області від 16.07.2020 у третейській справі № 5/2020, заявник посилався на такі обставини, які передували його зверненню до Південно-західного апеляційного господарського суду:
- про існування рішення третейського суду та про розгляд у Південно-західному апеляційному господарському суді справи № 872/6/20 про видачу наказу про примусове виконання рішення третейського суду ФГ "Паліда" не було відомо;
- у лютому 2021 року з Єдиного державного реєстру судових рішень ФГ "Паліда" стало відомо, що останнє є боржником, у відношенні якого Південно-західним апеляційним господарським судом 13.10.2020 у справі № 872/6/20 видано наказ про примусове виконання рішення третейського суду;
- ознайомившись 23.02.2021 з матеріалами третейської справи № 5/2020, заявнику стало відомо, що підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю ?Техноторг-Дон? (далі - ТОВ ?Техноторг-Дон?) до Постійного діючого Третейського суду при Регіональній Торгово-промисловій палаті Миколаївської області про стягнення заборгованості стало порушення строків невиконання грошових зобов`язань за начебто укладеним між ТОВ "Техноторг-Дон" та ФГ "Паліда" договором купівлі-продажу від 27.05.2016 № 43/3 970. Після ознайомлення з матеріалами справи 25.02.2021 представником ФГ "Паліда" була отримана копія рішення третейського суду;
- посилаючись на непідписання директором ФГ "Паліда" спірного договору від 27.05.2016, останнє у березні 2021 року звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ "Техноторг-Дон" про визнання недійсною третейської угоди, яка викладена у вигляді третейського застереження у пункті 8.1 договору купівлі-продажу від 27.05.2016 № 43/3 970. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.07.2021 у справі № 915/394/21, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 в задоволенні позову відмовлено з огляду на відсутність правових підстав для визнання недійсним договору, який не укладено, оскільки належних доказів вчинення правочину (укладення та підписання між сторонами оспорюваного договору купівлі-продажу від 27.05.2016 № 43/3 970) суду не подано.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції
4. 16.07.2020 Постійно діючим Третейським судом при Регіональній Торгово-промисловій палаті Миколаївської області прийнято рішення у третейській справі № 5/2020, яким частково задоволено позов ТОВ ?Техноторг-Дон?; стягнуто з ФГ "Паліда" на користь позивача за договором від 27.05.2016 № 43/3 970 загальну суму 24 317,62 грн, в тому числі: пеня за прострочення виконання зобов`язання - 14 110,61 грн; штраф 3 000 грн; 3 % річних 1 801,36 грн; інфляційні втрати 5 405,65 грн, а також відшкодування витрат, пов`язаних з вирішенням спору третейським судом в сумі 900,32 грн.
5. 07.09.2020 ТОВ "Техноторг-Дон" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області від 16.07.2020 у справі № 5/2020.
6. 22.09.2020 Південно-західним апеляційним господарським судом винесено ухвалу, якою задоволено заяву ТОВ ?Техноторг-Дон? про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області від 16.07.2020 у справі № 5/2020.
7. 13.10.2020 Південно-західним апеляційним господарським судом було видано відповідний наказ на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області від 16.07.2020 у справі № 5/2020.
8. 12.01.2022 ФГ ?Паліда? подано до Південно-західного апеляційного господарського суду заяву про скасування рішення Постійного діючого Третейського суду при Регіональній Торгово-промисловій палаті Миколаївської області від 16.07.2020 у третейській справі № 5/2020.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
9. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 заяву ФГ "Паліда" про скасування рішення Постійного діючого Третейського суду при Регіональній Торгово-промисловій палаті Миколаївської області від 16.07.2022 у третейській справі № 5/2020 повернуто заявнику з доданими до неї документами.
10. Приймаючи вказане рішення, суд зазначив, що заявником пропущений строк, встановлений статтею 346 ГПК України для звернення з відповідною заявою про скасування рішення третейського суду та не наведено жодної поважної причини, які заважали йому вчасно звернутись з відповідною заявою протягом майже року з дня, коли заявнику стало відомо про існування рішення третейського суду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
11. 24.01.2022 ФГ "ПАЛІДА" звернулось до Верховного Суду з апеляційною скаргою на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 у справі № 872/1/22, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати, справу передати на розгляд Південно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
(ФГ "ПАЛІДА")
12. Скаржник в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскарженої ухвали не було з`ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи, зокрема судом не були належним чином досліджені підстави пропуску строку для подання заяви для оскарження рішення третейського суду, які вказав позивач у своїй заяві на предмет їх поважності в контексті наявності підстав для поновлення пропущеного строку, а саме обставини, які передували зверненню до суду із зазначеною заявою.
13. Так скаржник зазначає, що з метою одержання відповідних підстав оскаржити рішення третейського суду, ФГ ?ПАЛІДА? звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовною заявою про визнання недійсною третейської угоди, за результатом розгляду якої рішенням суду першої інстанції від 26.07.2021 у справі № 915/394/21, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції від 21.10.2021, відмовлено у задоволенні зазначеного позову, але при цьому встановлено факт відсутності доказів вчинення правочину (укладення та підписання між сторонами оспорюваного договору купівлі-продажу від 27.05.2016 № 43/3 970).
14. Відтак, з урахуванням вказаних обставин, скаржник вважає, що тільки з 21.10.2021 у ФГ ?ПАЛІДА? з`явились підстави на звернення до суду з заявою про скасування рішення третейського суду.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
(Доводи ТОВ "Техноторг-Дон")
15. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Техноторг-Дон" заперечує щодо доводів апеляційної скарги ФГ ?ПАЛІДА?, вважає її такою, що не підлягає задоволенню та просить суд залишити оскаржену ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду без змін з огляду, зокрема на те, що, ФГ ?ПАЛІДА? не наведено поважних причин, які заважали йому вчасно звернутись із заявою про скасування рішення третейського суду майже рік, з моменту коли заявник дізнався про рішення третейського суду.
Рух апеляційної скарги
16. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 872/1/22 визначено колегію суддів: Банасько О. О. (головуючий), Білоус В. В., Пєсков В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 28.01.2022.
17. 11.02.2022 Верховний Суд постановив ухвалу, якою відкрив апеляційне провадження у справі № 872/1/22 за апеляційною скаргою ФГ "ПАЛІДА" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2022.; призначив розгляд справи на 03.03.2022.
18. Однак, 03.03.2022 судове засідання не відбулось з огляду на те, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
19. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
20. Відповідно до наказу Голови Верховного Суду від 02.03.2022 № 29/0/8-22 "Про встановлення особливого режиму роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану" з 02.03.2022 встановлено особливий режим роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану та запроваджено організаційні заходи, згідно яких тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників апарату Верховного Суду; встановлено, що судді Верховного Суду здійснюють свої повноваження дистанційно.
21. Наказом Голови Верховного Суду від 29.03.2022 № 33/0/8-22 "Про припинення здійснення суддями Верховного Суду своїх повноважень дистанційно" припинено здійснення суддями Верховного Суду своїх повноважень дистанційно.
22. Відтак, ухвалою Верховного Суду від 12.04.2022 вирішено питання щодо призначення до розгляду у відкритому судовому засіданні апеляційної скарги ФГ "ПАЛІДА" у розумний строк з урахуванням зазначених вище обставин на 09.06.2022.
23. У судове засідання 09.06.2022 з`явились представники скаржника ФГ ?ПАЛІДА? та ТОВ ?Техноторг-Дон? (в режимі відеоконференції).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
24. Об`єктом апеляційного перегляду у справі є ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 про повернення заяви ФГ "Паліда" про скасування рішення Постійного діючого Третейського суду при Регіональній Торгово-промисловій палаті Миколаївської області від 16.07.2022 у третейській справі № 5/2020 у зв`язку з пропуском встановленого частиною другою статті 346 ГПК України строку для звернення з відповідною заявою про скасування рішення третейського суду та ненаданням поважних причин для його поновлення.
25. З урахуванням доводів наведених у апеляційній скарзі та змісту оскарженого судового рішення предметом апеляційного перегляду у цій справі є питання дотримання Південно-західним апеляційним господарським судом норм процесуального права при прийнятті оскарженої ухвали про повернення заяви про скасування рішення третейського суду.
26. За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.
27. Відповідно до частин першої та другої статті 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2, 3 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
28. Частиною другою статті 25 ГПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 253 зазначеного Кодексу.
29. Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи щодо оскарження рішень третейських судів.
30. Здійснивши розгляд апеляційної скарги ФГ ?ПАЛІДА?, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши дотримання Південно-західним апеляційним господарським судом норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
31. Відповідно до частин першої-третьої статті 346 ГПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та (або) обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду. Заява про скасування рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем розгляду справи третейським судом стороною, третьою особою протягом дев`яноста днів з дня ухвалення рішення третейським судом, а особою, яка не брала участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про її права та (або) обов`язки, - протягом дев`яноста днів з дня, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про ухвалення рішення третейського суду. Заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, повертається. Суд за клопотанням заявника може поновити пропущений строк на подання заяви про скасування рішення третейського суду, якщо визнає причини його пропуску поважними.
32. Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
33. Виходячи зі змісту статті 119 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
34. ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин такого пропуску.
35. Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання заяви з пропуском строку встановленого для її подання. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.
36. До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні строку є такі обставини, які роблять своєчасне подання заяви неможливим або утрудненим.
37. При цьому, очевидно, що перебування справи у провадженні судових органів, вчинення в ній передбачених законом дій на думку добросовісного розсудливого спостерігача виключає необхідність вчинення процесуальних дій спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі заяв про закриття провадження у справі, подачі позовів в порядку іншого судочинства, заяв про скасування рішення третейського суду тощо (близький за змістом висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 № 904/3405/19).
38. ФГ ?ПАЛІДА? обґрунтовуючи підстави для поновлення строку посилається на те, що про наявність рішення третейського суду від 16.07.2020 у справі № 5/2020 та розгляд Південно-західним апеляційним господарським судом в межах справи № 872/6/20 заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання вказаного рішення третейського суду йому стало відомо лише у лютому 2021 року.
39. Частинами третьою, четвертою статті 349 ГПК України передбачено, що при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.
40. Згідно зі статтею 350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:
1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано судом недійсною;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
41. Аналогічні положення містяться також і у статті 51 Закону України "Про третейські суди".
42. Відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
43. Частиною першою статті 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
44. У пункті 4 частини першої статті 2 Закону України "Про третейські суди" визначено, що третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
45. Відповідно до частин першої, четвертої - шостої статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.
46. Наявність між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Закону України "Про третейські суди", є першочерговою, обов`язковою та безумовною підставою для віднесення справи до підвідомчості третейських судів, а відсутність такої угоди між сторонами спору, як і непідтвердження її укладення, виключає можливість розгляду такого спору третейським судом, тобто засвідчує непідвідомчість справи цьому суду.
47. Так, скаржник зазначає те, що після ознайомлення з матеріалами третейської справи з метою підтвердження наявності підстав для оскарження рішення третейського суду відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 350 ГПК України, зокрема з урахуванням непідписання директором ФГ "Паліда" спірного договору від 27.05.2016, останнє в березні 2021 року звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ "Техноторг-Дон" про визнання недійсною третейської угоди, яка викладена у вигляді третейського застереження у пункті 8.1 договору купівлі-продажу від 27.05.2016 № 43/3 970.
48. Відтак, з наведеного вбачається, що тривалий строк неподання до суду заяви про скасування рішення третейського суду обумовлений розглядом судами першої (рішення від 26.07.2021) та апеляційної інстанції (постанова від 21.10.2021) у справі № 915/394/21 позову про визнання недійсною третейської угоди, викладеної у формі третейського застереження у пункті 8 договору купівлі-продажу від 27.05.2016 № 43/3 910.
49. З огляду на зазначене, суд зауважує, що поки позовна заява про визнання недійсною третейську угоду перебувала на розгляді в судах першої та апеляційної інстанцій, ФГ ?ПАЛІДА? вправі було очікувати позитивного результату розгляду цього позову, що в подальшому вплинуло б на підстави оскарження рішення третейського суду. Водночас, на час та тривалість розгляду справи як в судом першої, так і судом апеляційної інстанції, останній не міг вплинути, ці чинники перебували поза його волею чи бажанням.
50. Так, норми ГПК України містять умови щодо можливості відновлення строку для подачі заяви про скасування рішення третейського суду (частина третя статті 352 ГПК України).
51. Правовий інститут строків звернення до суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
52. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 9901/405/19).
53. У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.
54. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
55. У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
56. Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").
57. Так, при встановлені наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від заявника підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання заяви має вирішуватись судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
58. При винесенні оскарженої ухвали про повернення заяви щодо скасування рішення третейського суду, Південно-західний апеляційний господарський суд не дослідив в повній мірі обставини, які унеможливлювали своєчасне подання такої заяви, натомість зробив передчасний висновок, що заявником не наведено жодної поважної причини, яка заважала йому вчасно звернутись до суду.
59. За таких обставин, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку щодо повернення заяви ФГ ?ПАЛІДА? про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області від 16.07.2022 у третейській справі № 5/2020.
Щодо суті апеляційної скарги
60. Ураховуючи наведене Верховний Суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги ФГ ?ПАЛІДА?.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
61. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
62. Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (пункт 4 частини першої статті 280 ГПК України).
63. З огляду на вищевикладене, ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 у справі № 872/1/22 підлягає скасуванню з направленням справи для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Щодо судових витрат
64. Відповідно до статті 282 ГПК України у постанові суду апеляційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
65. Частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
66. Ураховуючи, що в даному випадку справа направляється до Південно-західного апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 240, 253, 269, 270, 275, 280, 282, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "ПАЛІДА" задовольнити повністю.
2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 у справі № 872/1/22 скасувати повністю.
3. Справу № 872/1/22 передати до Південно-західного апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді В. В. Білоус
В. Г. Пєсков