ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 873/122/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н. Г. - головуючого, Жукова С. В., Огородніка К. М.,
за участю секретаря судового засідання Громак В. О.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "АГРО-СОЮЗ"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022
у справі № 873/122/21
за заявою Приватного підприємства "АДЛЄР" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 22.06.2021
у третейській справі № 22/21
за позовом Приватного підприємства "АДЛЄР"
до Фермерського господарства "АГРО-СОЮЗ"
про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
В червні 2021 року ПП "АДЛЄР" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.06.2021 у третейській справі №22/21.
Заява ПП "АДЛЄР" мотивована тим, що ФГ "АГРО-СОЮЗ" добровільно не виконує вказане рішення третейського суду, відповідно до якого з ФГ "АГРО-СОЮЗ" на користь ПП "АДЛЄР" стягнуто заборгованість, пеню, штраф, інфляційні втрати та 30% річних за договором поставки товару №364/АДЛ від 26.03.2020 на загальну суму 1 004 089,32 грн та третейський збір у розмірі 10 441,00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 у справі №873/122/21 (суддя Тищенко О. В.) заяву ПП "АДЛЄР" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду задоволено.
Задовольняючи заяву ПП "АДЛЄР", Північний апеляційний господарський суд, розглянувши справу як суд першої інстанції, виходив із відсутності визначених ст.355 ГПК України підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
ФГ "АГРО-СОЮЗ" звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 у справі № 873/122/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ПП "АДЛЄР" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ФГ "АГРО-СОЮЗ" зазначає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованих висновків про відсутність підстав для відмови ПП "АДЛЄР" у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення не врахувавши, що рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, оскільки рішенням третейського суду з відповідача були стягнуті штраф, пеня та 30 % річних у більших розмірі ніж підлягали сплаті.
Крім того, заявник апеляційної скарги стверджує, що позовна заява ПП "АДЛЄР" у третейській справі №22/21 не містила обґрунтованого розрахунку штрафу, а тому згідно з ч. 1 ст. 55 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків така позовна заява підлягала поверненню.
Зазначені обставини, на думку ФГ "АГРО-СОЮЗ", підтверджують, що склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону .
У відзиві ПП "АДЛЄР" просить апеляційну скаргу ФГ "АГРО-СОЮЗ" залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Представники учасників справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи учасники справи були повідомлені належним чином.
У відзиві ПП "АДЛЄР" просило здійснити розгляд справи № 873/122/21 без участі його представника.
07.06.2022 до Верховного Суду надійшло клопотання голови ФГ "АГРО-СОЮЗ" про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тимчасовим призупиненням діяльності ФГ "АГРО-СОЮЗ" (місцезнаходження: Житомирська обл., Ружинський район, с. Білилівка) у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, частковим поверненням до роботи працівників господарства станом на сьогодні та пошуком адвоката для представництва інтересів фермерського господарства у суді.
Колегія суддів враховує, що відкладення розгляду справи є прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Беручи до уваги, що явка представників учасників справи у судове засіданні не визнавалась обов`язковою, позиція та вимоги ФГ "АГРО-СОЮЗ" викладені письмово в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ФГ "АГРО-СОЮЗ" про відкладення розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н. Г., перевіривши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ФГ "АГРО-СОЮЗ" не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 55 Закону України «Про третейські суди» визначено, що рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.
За змістом ч. 1 ст. 56 Закону України «Про третейські суди» заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 355 ГПК України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
Норма аналогічного змісту визначена і в ч. 6 ст. 56 Закону України «Про третейські суди».
Отже, при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа.
Задовольняючи заяву ПП "АДЛЄР" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, суд першої інстанції виходив з того, що: рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.06.2021 у третейській справі №22/21 не скасовано компетентним судом; дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачею виконавчого документа не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; доказів того, що склад третейського суду не відповідав вимогам Закону України «Про третейські суди» та третейській угоді суду не подано; рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України; третейський суд не вирішував питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.06.2021 у третейській справі №22/21 з ФГ "АГРО-СОЮЗ" на користь ПП "АДЛЄР" стягнуто заборгованість, пеню, штраф, інфляційні втрати та 30% річних за договором поставки товару №364/АДЛ від 26.03.2020 на загальну суму 1 004 089,32 грн та третейський збір у розмірі 10 441,00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2021 у справі №873/140/21, яка залишена без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.11.2021, відмовлено у задоволенні заяви ФГ "АГРО-СОЮЗ" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.06.2021 у третейській справі № 22/21.
Позовні вимоги ПП "АДЛЄР" (постачальника) у третейській справі № 22/21 ґрунтувались на неналежному виконанні ФГ "АГРО-СОЮЗ" (покупця) зобов`язань в частині оплати отриманого товару за договором поставки №364/АДЛ від 26.03.2020, відповідно до якого постачальник зобов`язувався поставити покупцю товар, а покупець - прийняти та оплатити цей товар у визначений у договорі строк.
В п. 9.2. вказаного вище договору сторони погодили, що всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору, припиненні, зміні, визнання недійсним повністю або частково, або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому третейському суді при Асоціації українських банків за адресою : м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15 (свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду № 007-2005 від 21.06.2005, видане Київським міським управлінням юстиції) відповідно до Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті цього суду http: trestsud.aub.org.ua. При цьому, сторони договору підтверджують, що вони ознайомлені з Регламентом Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків та добре розуміють положення цього Регламенту. Умови договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення договору.
Відтак умовами 9.2. Договору поставки товару № 364/АДЛ від 26.03.2020 сторони погодили третейське застереження предметом якого є вирішення Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків зокрема спору, пов`язаного із виконанням цього договору.
У розділі 8 договору поставки №364/АДЛ від 26.03.2020 визначена відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання його умов, зокрема, право постачальника нарахувати покупцю пеню, 20 % штрафу, та 30% річних згідно з ч. 2 ст.625 ЦК України за порушення строків оплати отриманого товару.
Посилання скаржника на необґрунтованість розрахунків стягуваних сум (штрафу, пені, 30 % річних), не свідчить про вирішення третейським судом питання, що виходять за межі третейської угоди і не є підставою для скасування рішення третейського суду в розумінні ст. 350 ГПК України, оскільки такі доводи стосуються законності і обґрунтованості рішення третейського суду, що виходить за межі повноважень господарського суду при розгляді заяви про видачу виконавчого документа на виконання рішення третейського суду.
Щодо доводів скаржника про невідповідність вимогам закону складу третейського суду, яким прийнято рішення, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з п. 1 ст. 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, якщо інше не передбачено третейською угодою справа розглядається одним суддею.
Третейська угода, яка укладена у вигляді третейського застереження та закріплена у п. 9.2 договору поставки №364/АДЛ від 26.03.2020, не містить іншу кількість третейських суддів.
Відповідно до п. 2 ст. 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суд при Асоціації українських банків передбачено, якщо спір підлягає розгляду суддею одноособово, не пізніше 5 днів з моменту реєстрації позовної заяви, Голова третейського суду або заступник повинен призначити суддю.
Як вбачається з матеріалів третейської справи № 22/21, головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 22/21 для розгляду позову між ПП "АДЛЄР" та ФГ "АГРО-СОЮЗ" про стягнення заборгованості призначено третейського суддю Мамченко Ю. В.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що склад третейського суду визначено відповідно до положень третейської угоди та згідно з Регламентом Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків і Законом України "Про третейські суди".
Водночас, відповідно до ч. ч. 3, 4, 5 ст. 20 Закону України "Про третейські суди", за наявності підстав, зазначених у ст. 19 цього Закону, сторона може заявити про відвід обраного нею третейського судді лише у разі, якщо обставини, які є підставою для відводу призначеного чи обраного нею третейського судді, стали відомі цій стороні після його призначення чи обрання. Сторони можуть погоджувати процедуру відводу третейського судді у третейському суді для вирішення конкретного спору. Процедура відводу третейського судді у постійно діючому третейському суді визначається регламентом третейського суду з додержанням вимог цього Закону. Якщо в третейській угоді або у регламенті третейського суду не визначена процедура відводу третейського судді, то письмова мотивована заява про відвід третейського судді має бути подана стороною протягом трьох днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу третейського судді відповідно до цього Закону.
Порядок відводів і підстави відводів суддям Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків визначений ст. ст. 18, 19 Регламенту вказаного суду.
Визначені у ст. 18 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при українських банків підстави відводу за своїм змістом є тотожними переліку підстав, які визначені Законом України "Про третейські суди".
Матеріали третейської справи не містять доказів звернення учасників справи із заявою про відвід третейського судді Мамченко Ю. В.
В той же час відсутність у позовній заяві обґрунтованого, на думку ФГ "АГРО-СОЮЗ", розрахунку штрафу не охоплюється визначеною в п. 6 ч. ст. 355 ГПК України підставою для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
Відтак встановивши, що рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою, склад третейського суду відповідав вимогам Закону України «Про третейські суди», а також відсутність інших визначених ст. 355 ГПК України підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, Північний апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про задоволення відповідної заяви ПП "АДЛЄР".
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, з урахуванням викладеного, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 у справі №873/122/21 прийнята відповідно до фактичних обставин, з дотриманням норм чинного законодавства і підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Оскільки суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 253 269 270 275 281-284 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фермерського господарства "АГРО-СОЮЗ" - залишити без задоволення.
Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 у справі №873/122/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Ткаченко Н. Г.
Судді Жуков С. В.
Огороднік К. М.