ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 873/58/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Банаська О.О., Катеринчук Л.Й.,
за участю секретаря судового засідання - Хмельовського В.О.,
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство "Лебединський насіннєвий завод",
відповідач - Фермерське господарство "П`ятигірське",
представники учасників справи в судове засідання не з`явилися,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фермерського господарства "П`ятигірське" за вх. № 51/2020
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020
у складі судді Копитової О.С.
за заявою Фермерського господарства "П`ятигірське"
про скасування рішення Черкаського обласного постійнодіючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 07.04.2020
у третейській справі № 06/11-2020
за позовом Приватного акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод"
до Фермерського господарства "П`ятигірське"
про стягнення боргу,
ВСТАНОВИВ
Обставини справи
1. 31.10.2018 між Приватним акціонерним товариством "Лебединський насіннєвий завод" (далі - ПАТ "Лебединський насіннєвий завод", постачальник) та Фермерським господарством "П`ятигірське" (далі - ФГ "П`ятигірське", покупець) укладено Договір поставки № Д-ВВ-19-00130, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим Договором передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим Договором прийняти та оплатити товар.
2. Відповідно до пункту 10.2 Договору поставки №Д-ВА-19-00130 від 31.10.2018 на вимогу будь-якої зі сторін, спір по даному договору може бути переданий на вирішення до Черкаського обласного постійнодіючого третейського суду при Корпорації "Радник". Сторони погодили, що норми даного пункту договору є третейською угодою у вигляді третейського застереження, і погоджують передачу будь-якого спору, що може виникнути по даному договору або в зв`язку з ним, на розгляд третейського суду за бажанням будь-якої зі сторін. Сторони погоджуються з тим, що в процесі розгляду і вирішення спору буде застосовуватись Регламент Черкаського обласного постійнодіючого третейського суду при корпорації "Радник", а розгляд спорів буде здійснюватися одноособово суддею Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації "Радник" Стадником Павлом Вікторовичем, а за відсутності можливості розгляду спору зазначеним суддею - будь-яким суддею Черкаського обласного постійнодіючого третейського суду при корпорації "Радник" призначеним його головою.
3. Згідно з пунктом 12.1. зазначеного Договору цей договір набирає чинності з моменту його укладення сторонами, дата якого зазначена в преамбулі Договору, та діє до 31.12.2019, а в частині невиконаних зобов`язань, що виникли протягом дії цього договору, до повного їх виконання сторонами.
4. 18.03.2020 ПАТ "Лебединський насіннєвий завод" звернулося до Черкаського обласного постійнодіючого третейського суду при Корпорації "Радник" з позовом до ФГ "П`ятигірське" про стягнення боргу за договором поставки від 31.10.2018 за № Д-ВА-19-00130 в сумі 12 528 774,70 грн. Позовні вимоги ПАТ "Лебединський насіннєвий завод" мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки щодо належної оплати поставленого товару.
5. 20.03.2020 ухвалою Черкаського обласного постійнодіючого третейського суду при Корпорації "Радник" відкрито провадження у справі № 06/11-2020 за позовом ПАТ "Лебединський насіннєвий завод" до ФГ "П`ятигірське" про стягнення боргу, призначено розгляд справи на 07.04.2020, зобов`язано позивача в засідання мати оригінали документів, наданих в обґрунтування своїх вимог та докази сплати відповідачем грошових коштів за отриманий товар. А відповідача зобов`язано до 06.04.2020 надати письмовий відзив на позовну заяву, у разі наявності заперечень за отриманий товар.
6. 03.04.2020 відповідачем до Черкаського обласного постійнодіючого третейського суду при Корпорації "Радник" подано клопотання, в якому наведено прохання постановити ухвалу про відмову в розгляді справи, закриття провадження у справі № 06/11-2020 за позовом ПАТ "Лебединський насіннєвий завод" до ФГ "П`ятигірське" про стягнення боргу, повернення позовних матеріалів позивачу. Клопотання мотивоване тим, що дія договору поставки, у тому числі третейської угоди закінчилася 31.12.2019, отже у третейського суду відсутня компетенція для розгляду вказаної справи та відсутня угода про передачу спору на розгляд третейського суду, у зв`язку із закінченням строку її дії на момент звернення позивача до третейського суду.
7. 07.04.2020 рішенням Черкаського обласного постійнодіючого третейського суду при Корпорації "Радник" у третейській справі № 06/11-2020 позов ПАТ "Лебединський насіннєвий завод" до ФГ "П`ятигірське" про стягнення боргу задоволено. Стягнуто з ФГ "П`ятигірське" на користь ПАТ "Лебединський насіннєвий завод" грошові кошти у розмірі 12 528 774,70 грн, з яких: 11 006 957,05 грн заборгованість за товар отриманий по Договору, 501 097,26 грн - пеня за порушення строків виконання грошових зобов`язань по Договору, 1 020 720,39 грн - проценти річних. Стягнуто з ФГ "П`ятигірське" на користь ПАТ "Лебединський насіннєвий завод" третейський збір в розмірі 64 643,87 грн.
8. Рішення третейського суду мотивоване обґрунтованістю позовних вимог. Щодо компетенції третейського суду, третейський суд вказав, що сторони в пункті 10.2 договору поставки погодили передачу будь-якого спору, що може виникнути по даному договору або в зв`язку з ним на розгляд третейського суду за бажанням будь-якої із сторін. Позовні вимоги повністю ґрунтуються на порушенні відповідачем договору поставки. Крім того, третейський суд послався на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у справі № 910/8961/17 від 04.10.2018, відповідно до якої предметом третейської угоди може бути не лише спір, який існує на момент укладення такої угоди, а й будь-які спори, які виникатимуть між сторонами договору в майбутньому та передбачені третейською угодою.
Подання заяви про скасування рішення третейського суду
9. 01.06.2020 ФГ "П`ятигірське" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про скасування рішення Черкаського обласного постійнодіючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 07.04.2020 у третейській справі № 06/11-2020.
10. ФГ "П`ятигірське" вважає, що рішення третейського суду підлягає скасуванню, оскільки справа, в якій прийнято рішення, не підвідомча третейському суду, а рішення прийняте у спорі, не передбаченому третейською угодою.
11. ФГ "П`ятигірське" стверджує, що дія договору поставки, у тому числі щодо третейського застереження та права звернутися до третейського суду закінчилася 31.12.2019. Позивач був вправі звернутися до третейського суду до 31.12.2019, однак, всупереч третейській угоді звернувся до третейського суду поза межами строку дії третейської угоди у березні 2020 року. Таким чином, відповідач стверджує про відсутність компетенції третейського суду для розгляду вказаної справи та про відсутність угоди про передачу спору на розгляд третейського суду, у зв`язку із закінченням строку її дії на момент звернення позивача.
12. Окрім того, відповідач стверджує, що третейським судом при винесенні рішення не враховано, що до його винесення, а саме - 03.04.2020, ФГ "П`ятигірське" сплатило грошові кошти в розмірі 3 000 000 грн в рахунок боргу згідно з договором поставки від 31.10.2018, тобто сума на момент ухвалення рішення від 07.04.2020 була суттєво меншою, ніж зазначено у рішенні.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду
13. 29.07.2020 ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі № 873/58/20 у задоволенні заяви ФГ "П`ятигірське" про скасування рішення Черкаського обласного постійнодіючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 07.04.2020 у третейській справі № 06/11-2020 відмовлено. Рішення Черкаського обласного постійнодіючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 07.04.2020 у третейській справі № 06/11-2020 залишено без змін. Судовий збір за подання заяви про скасування рішення третейського суду покладено на ФГ "П`ятигірське". Третейську справу № 06/11-2020 повернуто судді Агриковій О.С. за минуванням потреби.
14. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що сторони уклали третейську угоду у формі третейського застереження в договорі, яким узгодили передачу будь-якого спору, що виникне на підставі вказаного договору на розгляд Черкаського обласного постійнодіючого третейського суду при корпорації "Радник", а відтак, скаржник помилково вважає, що оскільки строк дії договору відповідно до п.12.1. діє до 31.12.2019, то і в частині дії третейської угоди договір також втратив чинність.
15. Стосовно тверджень відповідача про часткове погашення заборгованості, апеляційний господарський суд вказав, що станом на дату прийняття третейським судом оскаржуваного рішення від 07.04.2020, жодних доказів щодо часткового погашення ФГ "П`ятигірське" наявної заборгованості не подано.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
А. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
16. 06.08.2020 ФГ "П`ятигірське" звернулось безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з апеляційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 у справі №873/58/20 в порядку частини другої статті 253 Господарського процесуального кодексу України.
17. Скаржник вважає, що позивач звернувся до третейського суду поза межами дії третейської угоди, оскільки дія договору поставки, у тому числі третейської угоди, закінчилася 31.12.2019. Скаржник стверджує про відсутність, у такому випадку, компетенції третейського суду для розгляду вказаної справи та відсутність угоди про передачу спору на розгляд третейського суду у зв`язку з закінченням строку її дії на момент звернення позивача до третейського суду. Скаржник стверджує про безпідставне відхилення третейським судом клопотання відповідача про повернення позовних матеріалів позивачу.
18. Крім того, відповідач стверджує, що третейським судом стягнуто з заявника грошові кошти в розмірі 3 000 000 грн поза межами третейської угоди поза строком її дії, які були сплачені заявником до винесення рішення третейським судом 07.04.2020 - 03.04.2020. Про цю обставину було відомо стягувачу ПАТ "Лебединський насіннєвий завод", який був зобов`язаний повідомити про це суду, однак цього свого обов`язку він не виконав. ФГ "П`ятигірське" вказує, що не повідомляло третейський суд про сплату коштів, так як не отримувало від стягувача-заявника копії заяви про видачу заяви на примусове виконання рішення третейського суду з додатками, а тому не могло належним способом подати відзив на заяву з відповідними додатками.
19. Скаржник також вказує, що за його клопотаннями про відкладення розгляду справи та закриття провадження у справі № 06/11-2020 третейський суд належного рішення не прийняв, не повідомив ФГ "П`ятигірське" про наслідки їх розгляду та незаконно розглянув справу по суті, що призвело до незаконного вирішення справи.
Б. Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу
20. Відзиву на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходило.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи
і висновків апеляційного господарського суду
А. Щодо суті апеляційної скарги
21. Оцінивши наведені в апеляційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи та правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наступне.
22. Відповідно до частини другої статті 24 Господарського процесуального кодексу України (в редакції з 15.12.2017) справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
23. Частиною другої статті 25 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
24. Отже, з 15.12.2017 Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди з 15.12.2017 розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи щодо оскарження рішень третейських судів.
25. Частиною третьою, четвертою статті 349 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.
26. Відповідно до статті 350 Господарського процесуального кодексу України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:
1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано судом недійсною;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
Скасування господарським судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених законом.
Аналогічні положення містить стаття 51 Закону України "Про третейські суди".
27. Верховний Суд звертає увагу, що перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
28. Відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
29. Юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону (частина перша статті 5 Закону України "Про третейські суди").
30. Відповідно до абз. 4 частини першої статті 2 Закону України "Про третейські суди" третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
31. Частинами першою, четвертою-шостою статті 12 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.
32. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним господарським судом пунктом 10.2 Договору поставки №Д-ВА-19-00130 від 31.10.2018 сторони погодили, що на вимогу будь-якої зі сторін, спір по даному договору може бути переданий на вирішення до Черкаського обласного постійнодіючого третейського суду при Корпорації "Радник". Сторони погодили, що норми даного пункту договору є третейською угодою у вигляді третейського застереження, і погоджують передачу будь-якого спору, що може виникнути по даному договору або в зв`язку з ним, на розгляд третейського суду за бажанням будь-якої зі сторін. Сторони погоджуються з тим, що в процесі розгляду і вирішення спору буде застосовуватись Регламент Черкаського обласного постійнодіючого третейського суду при корпорації "Радник", а розгляд спорів буде здійснюватися одноособово суддею Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації "Радник" Стадником Павлом Вікторовичем, а за відсутності можливості розгляду спору зазначеним суддею - будь-яким суддею Черкаського обласного постійнодіючого третейського суду при корпорації "Радник" призначеним його головою.
33. Отже, сторони уклали третейську угоду у формі третейського застереження в договорі про передачу будь-якого спору, що виникне на підставі вказаного договору на розгляд Черкаського обласного постійнодіючого третейського суду при корпорації "Радник".
34. На думку відповідача, позивач звернувся до третейського суду поза межами дії договору в частині третейського застереження у березні 2020 року, оскільки строк дії договору закінчився 31.12.2019.
35. Однак, згідно з пунктом 12.1. зазначеного Договору цей договір набирає чинності з моменту його укладення сторонами, дата якого зазначена в преамбулі Договору (31.10.2018), та діє до 31.12.2019, а в частині невиконаних зобов`язань, що виникли протягом дії цього договору, до повного їх виконання сторонами.
36. Верховний Суд звертає увагу, що договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
37. У частинах першій, четвертій статті 631 цього Кодексу передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
38. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
39. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 610 та частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України). Згідно зі статтею 599 цього Кодексу зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
40. Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.
41. За загальним правилом зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (стаття 598 Цивільного кодексу України, стаття 202 Господарського кодексу України). Перелік цих підстав наведено у статтях 599 - 601 604- 609 Цивільного кодексу України.
42. Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/9167/19.
43. Верховний Суд погоджується із висновком апеляційного господарського суду про те, що чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання як закінчення строку дії договору.
44. Відповідно до частини третьої статті 22 Господарського процесуального кодексу України будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.
45. Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові 28.08.2018 у справі № 906/493/16 дійшла висновку про те, що господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди.
46. Окрім того, предметом третейської угоди може бути не лише спір, який існує на момент укладення такої угоди, а й будь-які спори, які виникатимуть між сторонами договору в майбутньому та передбачені третейською угодою. Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 04.10.2018 в справі №910/8961/17.
47. Враховуючи наведене, Верховний Суд погоджується із висновком апеляційного господарського суду, що закінчення строку дії договору не припиняє зобов`язання сторін, а відповідні спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають на підставі вказаного договору, підлягають розгляду у відповідному третейському суді.
48. При цьому, доказів визнання недійсною або оспорення дійсності третейської угоди сторонами надано не було.
49. Отже, третейська угода, викладена у тексті договору поставки є чинною та дійсною, а тому третейським судом було правомірно та в межах наданої компетенції розглянуто спір про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки товару.
50. З огляду на викладене, Верховний Суд відхиляє твердження відповідача про відсутність компетенції третейського суду для розгляду спору, що виник між сторонами щодо виконання укладеного між ними договору поставки та відсутності угоди про передачу спору на розгляд третейського суду у зв`язку із закінченням строку дії договору, а також про безпідставне відхилення третейським судом клопотання відповідача про повернення позовних матеріалів позивачу.
51. Крім того, в заяві про скасування рішення третейського суду та в апеляційній скарзі відповідач стверджує, третейським судом стягнуто з заявника грошові кошти в розмірі 3 000 000 грн, які були сплачені заявником до винесення рішення третейським судом 07.04.2020 - 03.04.2020. Скаржник вказує, що про цю обставину було відомо стягувачу ПАТ "Лебединський насіннєвий завод", який був зобов`язаний повідомити про це суду, однак цього свого обов`язку він не виконав. Також, ФГ "П`ятигірське" вказує, що не повідомляло третейський суд про сплату цих коштів, так як не отримувало від стягувача-заявника копії заяви про видачу заяви на примусове виконання рішення третейського суду з додатками, а тому не могло належним способом подати відзив на заяву з відповідними додатками.
52. Зазначені доводи апеляційної скарги ФГ "П`ятигірське" вважає необґрунтованими та безпідставними, з огляду на таке.
53. Як вбачається з матеріалів третейської справи № 06/11-2020 копію позовної заяви про стягнення з відповідача заборгованості ПАТ "Лебединський насіннєвий завод" позивачем було надіслано відповідачу 13.03.2020, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною та фіскальним чеком про оплату поштових послуг (а.с. 49-51). Ухвалу Черкаського обласного постійнодіючого третейського суду при Корпорації "Радник" про відкриття провадження у справі № 06/11-2020 та призначення її до розгляду на 07.04.2020 відповідачем було отримано 27.03.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 60).
54. Також, відповідачем 03.04.2020 до третейського суду було подане клопотання про відмову в розгляді справи, закриття провадження у справі та повернення позовних матеріалів позивачу.
55. Тобто, з наведених обставин вбачається обізнаність відповідача про розгляд Черкаським обласним постійнодіючим третейським судом при Корпорації "Радник" позовної заяви ПАТ "Лебединський насіннєвий завод" до ФГ "П`ятигірське" про стягнення заборгованості за Договором поставки №Д-ВА-19-00130 від 31.10.2018.
56. Порядок розгляду спорів третейським судом визначається Законом України "Про третейські суди" та Регламентом третейського суду.
57. Частиною третьою статті 39 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що сторони мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь у засіданнях третейського суду, надавати докази, брати участь у дослідженні доказів, подавати клопотання, давати письмові та усні пояснення, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників розгляду, заявляти відводи, користуватися іншими правами відповідно до третейської угоди у третейському суді для вирішення конкретного спору чи регламенту третейського суду та цього Закону.
58. Відповідно до частин першої, шостої статті 38 Закону України "Про третейські суди" доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких третейський суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Кожна сторона третейського розгляду повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
59. Відповідно до частини першої статті 36 Законом України "Про третейські суди" відповідач повинен надати третейському суду письмовий відзив на позовну заяву. Відзив на позовну заяву направляється позивачу та третейському суду в порядку та строки, що передбачені третейською угодою у третейському суді для вирішення конкретного спору або регламентом третейського суду.
60. Згідно зі статтею 41 зазначеного Закону ненадання витребуваних третейським судом доказів, інших письмових документів чи матеріалів, неявка у засідання третейського суду сторін або їхніх представників, які належним чином були повідомлені про розгляд справи і проведення засідання третейського суду, не є перешкодою для третейського розгляду і прийняття рішення, якщо причина ненадання документів або неявки сторін у засідання визнана третейським судом неповажною. Аналогічне положення містить Регламент Черкаського обласного постійнодіючого третейського суду при Корпорації "Радник" (advisor.ck.ua.reglament).
61. Статтею 20 Регламенту Черкаського обласного постійнодіючого третейського суду при Корпорації "Радник" (advisor.ck.ua.reglament) передбачено, що сторони зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм правами, проявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів іншої сторони. Сторони третейського розгляду зобов`язані діяти виходячи з необхідності всебічного сприяння Третейському суду у об`єктивному та всебічному розгляді справи за дотримання процесуального порядку та процесуальних строків вирішення третейських спорів, що встановлені цим Регламентом та Законом "Про третейські суди".
62. При цьому, будучи обізнаним про розгляд справи третейським судом, відповідач не скористався наданими йому Регламентом третейського суду та Законом України "Про третейські суди" правом подати свої заперечення на позов, докази оплати за поставлений товар та не надав витребуваний третейським судом відзив на позовну заяву.
63. Оскільки доказів оплати ФГ "П`ятигірське" 03.04.2020 за договором поставки в сумі 3 000 000 грн відповідач третейському суду не надав, як і не надав заперечень на позов, третейським судом було розглянуто справу за наявними матеріалами та прийнято відповідне рішення.
64. Отже, доводи відповідача про неврахування третейським судом часткового погашення боргу при прийнятті рішення, Верховний Суд вважає безпідставними.
65. Окрім того, обставини щодо часткової оплати заборгованості, яка стала підставою розгляду справи третейським судом не відноситься до скасування рішення третейського суду у відповідності до положень статті 350 Господарського процесуального кодексу України та статті 51 Закону України "Про третейські суди". Як вірно зазначено апеляційним господарським судом, питання щодо розміру заборгованості може бути вирішено під час примусового виконання рішення третейського суду в порядку Закону України "Про виконавче провадження".
66. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.
Б. Висновки щодо застосування норми права
67. Господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди. Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 906/493/16.
В. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
68. Частиною першою статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
69. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала апеляційного господарського суду у справі прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
70. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 275, статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга Фермерського господарства "П`ятигірське" підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі ухвала Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 - залишенню без змін.
Г. Розподіл судових витрат.
71. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись статтями 129 253 269 275 276 282 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "П`ятигірське" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 у справі № 873/58/20 залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді О. Банасько
Л. Катеринчук