ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 873/81/22
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Пєскова В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензова Г.Є.;
за участю представників сторін: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Іста" - Горевої К.С.; Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк"- Грищенка О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Іста"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022
у справі № 873/81/22
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Іста"
про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.08.2022
у третейській справі № 16/22
за позовом Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іста"
про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
13.11.2015 між Акціонерним товариством "Міжнародний інвестиційний банк" (далі - АТ "Міжнародний інвестиційний банк", Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрсплав" (далі - ТОВ "Укрсплав", Позичальник) було укладено кредитний договір № 79.15-CBD (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого:
- Банк надав Позичальнику кредит у вигляді (відкличної) відновлювальної кредитної лінії на таких умовах: сума кредиту - 1 900 000,00 доларів США; строк користування кредитом - до 11 листопада 2016 року включно; плата за користування кредитом: 9% річних; тип процентної ставки - фіксована; фіксована плата за надання кредиту: 1000,00 гривень (пункт 1.1);
- всі спори, розбіжності та вимоги, які виникають при виконанні даного договору або у зв`язку з ним або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди (абзац 1 пункту 10.1).
Позичальник скористався кредитними коштами, що підтверджено меморіальними ордерами, які долучено до матеріалів третейської справи № 16/22.
У подальшому, АТ "Міжнародний інвестиційний банк" уклав з ТОВ "Укрсплав" договори про внесення змін до Кредитного договору, якими вносились зміни щодо зменшення ліміту кредитної лінії, відстрочення сплати процентів, строку користування кредитом до 12.04.2019 включно.
12.04.2019 між АТ "Міжнародний інвестиційний банк" та ТОВ "Укрсплав" був укладений договір про внесення змін № 23 до Кредитного договору, яким пункт 1.1. викладено в новій редакції, погоджено суму кредиту 1 690 000,00 доларів США, строк користування - до 10.04.2020 (включно) та плату за користування кредитом 9% річних, а також порядок сплати нарахованих процентів.
08.11.2019 між АТ "Міжнародний інвестиційний банк", ТОВ "Торговий Дім "Іста" (Новий боржник) та ТОВ "Укрсплав" (Первісний боржник) укладено договір переведення боргу № б/н (далі - Договір переведення боргу), за умовами якого:
- Новий боржник заміняє первісного боржника у зобов`язаннях, що виникли та виникають із Основного договору, і приймає на себе обов`язки Первісного боржника за Основним договором в частині, що визначена в підпункті 1.1. договору (пункт 1.2);
- всі спори, розбіжності та вимоги, які виникають при виконанні даного договору або у зв`язку з ним або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди (абзац 1 пункту 3.2).
08.11.2019 у зв`язку із укладанням Договору переведення боргу по Кредитному договору, між АТ "Міжнародний інвестиційний банк", ТОВ "Торговий Дім "Іста" та ТОВ "Укрсплав" укладено договір про внесення змін № 25 до Кредитного договору, яким останній викладено в новій редакції, зокрема погоджено наступні умови надання кредиту: сума кредиту - 1 690 000,00 доларів США; валюта кредиту - долар США, гривня та євро; строк користування кредитом - до 07.11.2024 (включно); плата за користування кредитом: - 7% річних для частин кредиту, наданих у доларах США, - 17% річних для частин кредиту, наданих у гривні, - 6% річних для частин кредиту, наданих у Євро. Також сторонами погоджено графік погашення кредиту.
06.10.2020 та 15.10.2020 договорами про внесення змін до Кредитного договору, укладеними між АТ "Міжнародний інвестиційний банк" та ТОВ "Торговий Дім "Іста" змінено графік погашення кредиту та внесено зміни щодо плати за користування (розмір процентів проценти): до 18.10.2020 (включно) - 5% річних для частин кредиту, наданих у доларах США, - 17% річних для частин кредиту, наданих у гривні, - 6% річних для частин кредиту, наданих у Євро; з 19.10.2020 по 07.11.2024 (включно): - 5% річних для частин кредиту, наданих у доларах США, - 15% річних для частин кредиту, наданих у гривні, - 4% річних для частин кредиту, наданих у Євро.
За умовами Кредитного договору (з урахуванням змін):
- Позичальник зобов`язаний повернути Банку отриманий кредит у валюті кредиту у в повному обсязі, в строк та в порядку, що встановлені кредитним договором. Позичальник зобов`язаний сплатити Банку проценти у валюті кредиту в розмірі, строки та в порядку, що встановлені Кредитним договором (пункт 4.1);
- сплата процентів, що нараховані в порядку, визначеному пунктом 7.2. Кредитного договору, здійснюється Позичальником щомісячно в строк з 25 числа по останній робочій день поточного місяця (пункт 8.1).
04.07.2022 у зв`язку з невиконанням зобов`язань за Кредитним договором, АТ "Міжнародний інвестиційний банк" надіслав ТОВ "Торговий Дім "Іста" вимогу про дострокове повернення кредиту.
Неналежне виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором призвело до виникнення заборгованості, яка на 13.07.2022 склала 1 715 936,18 доларів США, у тому числі: прострочена заборгованість по кредиту 1 648 000,00 доларів США; прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом за період з 01.09.2021 по 30.06.2022 у сумі 67 936,18 доларів США.
Подання позову до третейського суду
29.07.2022 АТ "Міжнародний інвестиційний банк" (позивач) звернулось до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків (далі - Третейський суд) із позовом до ТОВ "Торговий Дім "Іста" (відповідач) про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконано зобов`язання за кредитним договором.
10.08.2022 Третейським судом (у складі судді Мамченко Ю.В.) прийнято рішення у справі № 16/22, яким позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Торговий Дім "Іста" на користь АТ "Міжнародний інвестиційний банк" 1 715 936, 18 доларів США заборгованості та 25 500, 00 грн третейського збору.
Подання заяви до господарського суду
25.08.2022 ТОВ "Торговий Дім "Іста" (далі також заявник) звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про скасування рішення Третейського суду від 10.08.2022 у третейській справі № 16/22.
Підставою для скасування рішення третейського суду заявником зазначено таке:
- склад третейського суду не відповідав вимогам закону, оскільки була порушена процедура обрання судді Мамченко Ю.В., у зв`язку з чим порушено принцип автономії волі сторони третейського розгляду;
- наявність в правовідношенні щодо проведення розрахунку за договором кредиту, наданого в іноземній валюті, не дозволяє віднести такі спори до тих, які можуть розглядатися в третейському суді, а відтак, дана справа не підвідомча третейському суду;
- у матеріалах справи відсутній договір переведення боргу, відтак заявник у цій справі є неналежним відповідачем.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
23.11.2022 ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі № 873/81/22 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Торговий Дім "Іста" про скасування рішення Третейського суду від 10.08.2022 у третейській справі № 16/22. Вказане рішення залишено без змін.
Ухвала суду мотивована тим, що Рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою, а також цим рішенням не вирішувались питання, які виходять за межі третейської угоди; справа, у якій прийнято рішення третейського суду, підвідомча третейському суду відповідно до закону; склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам закону; третейський суд не вирішував питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.
Крім того, відхиляючи доводи заявника, суд першої інстанції зазначив, що:
- склад суду визначено відповідно до регламенту третейського суду та положень Закону України "Про третейські суди", а в матеріалах третейської справи № 16/22 відсутні докази звернення учасників із заявою про відвід судді Мамченко Ю.В.;
- на підприємницькі (господарські) товариства не поширюються норми законодавства про захист прав споживачів, а тому не може йтися про наявність підстав для посилення судового захисту такого суб`єкта господарювання в державному суді, в тому числі у спорах про повернення кредитів, наданих в іноземній валюті;
- матеріали справи містять копію договору переведення боргу б/н від 08.11.2019, укладеного між АТ "Міжнародний інвестиційний банк", ТОВ "Торговий Дім "Іста" та ТОВ "Укрсплав".
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
ТОВ "Торговий Дім "Іста" (скаржник) подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у справі № 873/81/22 скасувати та постановити нове судове рішення, яким рішення Третейського суду від 10.08.2022 у третейській справі № 16/22 скасувати.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки:
- склад Третейського суду в особі третейського судді Мамченко Ю.В. не відповідав вимогам закону (скаржник вказує, що у третейському застереженні сторонами не було погоджено кількісний склад суду, зокрема розгляд справи суддею одноособово, відтак в силу вимог частини шостої статті 16 Закону України "Про третейські суди" третейський розгляд мав здійснюватися у складі трьох суддів. Звідси, посилання суду на пункт 1 статті 17 Регламенту Третейського суду, який прямо протирічить приписам статті 16 зазначеного Закону, є протиправним);
- порушено принцип автономії волі сторін третейського розгляду, адже відповідач не був повідомлений про досвід, освіту, професійні якості судді Мамченко Ю.В. та не був ознайомлений зі списком суддів Третейського суду. У цих твердженнях скаржник посилається на вимоги пункту 2 частини третьої статті 17 Закону України "Про третейські суди";
- справа не підвідомча третейському суду, у зв`язку із проведенням розрахунку за договором кредиту, наданого в іноземній валюті. Відповідач стверджує про помилковість висновків суду першої інстанції в цій частині, оскільки скаржник не посилався на приписи Закону України "Про захист прав споживачів", натомість звертав увагу на висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі № 6-831цс15.
Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу
АТ "Міжнародний інвестиційний банк" подало відзив, за змістом якого позивач вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення суду першої інстанції має бути залишено без змін з викладених у відзиві підстав.
Апеляційне провадження
20.12.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла вищевказана апеляційна скарга ТОВ "Торговий Дім "Іста".
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 873/81/22 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Пєсков В.Г., Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2022.
Ухвалою Верховного Суду від 23.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Торговий Дім "Іста" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у справі № 873/81/22, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 18.01.2023 о 11:30 год. Витребувано з Третейського суду третейську справу № 16/22 та з Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 873/81/22.
Ухвалою Верховного Суду від 12.01.2023 задоволено заяву ТОВ "Торговий Дім "Іста" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів
Судове засідання 18.01.2023 в режимі відеоконференції (за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) не відбулося з технічних причин.
Відтак, ухвалою Верховного Суду від 18.01.2023 відкладено розгляд апеляційної скарги ТОВ "Торговий Дім "Іста" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у справі № 873/81/22 на 01.02.2023 о 10:00 год. Проведення відкладеного судового засідання ухвалено здійснити в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 01.02.2023 взяли участь представник ТОВ "Торговий Дім "Іста" (у режимі відеоконференції) та представник АТ "Міжнародний інвестиційний банк" (у приміщенні суду), які надали пояснення у справі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції
За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.
Згідно з частиною другої статті 24 ГПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
За змістом частини другої статті 25 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 253 зазначеного кодексу.
Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні господарські суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи щодо оскарження рішень третейських судів.
Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Предметом судового розгляду, як зазначено вище, є заява ТОВ "Торговий Дім "Іста" про скасування рішення Третейського суду від 10.08.2022 у третейській справі № 16/22.
Ураховуючи предмет судового розгляду та зміст доводів апеляційної скарги ТОВ "Торговий Дім "Іста", необхідним є вирішення питання наявності/відсутності підстав для задоволення заяви про скасування рішення третейського суду.
Частиною першою статті 346 ГПК України передбачено, що сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та (або) обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
Виключний перелік підстав для скасування рішення третейського суду визначений положеннями частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 350 ГПК України, у зв`язку з чим заявнику при зверненні до компетентного суду з відповідною заявою необхідно довести їх наявність.
Частинами третьою, четвертою статті 349 ГПК України передбачено, що при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Частиною другою статті 350 цього Кодексу визначено, що рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:
1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано судом недійсною;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
Аналогічні положення містяться у статті 51 Закону України "Про третейські суди".
Перелік підстав, за яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Отже, виходячи з приписів чинного законодавства при розгляді заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише з`ясовує наявність чи відсутність підстав для його скасування, визначених частиною третьою статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 350 ГПК України.
Доводи скаржника зводяться до того, що рішення Третейського суду від 10.08.2022 підлягає скасуванню на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 350 ГПК України.
Оцінивши зазначені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи та правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Щодо доводів про непідвідомчість справи третейському суду
Підвідомчість справ третейським судам визначено статтею 6 Закону України "Про третейські суди", згідно якої третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:
1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;
2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов`язаних із задоволенням державних потреб;
3) справ, пов`язаних з державною таємницею;
4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);
5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;
6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство;
7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;
8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення;
9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин;
10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов`язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств;
11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;
12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України;
13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб`єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень;
14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
У третейській справі № 16/22 предметом розгляду Третейським судом був спір про стягнення заборгованості, що виник між суб`єктами господарювання юридичними особами у зв`язку з невиконанням зобов`язань за Кредитним договором.
За таких обставин, спір у третейській справі № 16/22 не входить до вищезазначеного переліку справ, що не підвідомчі третейському суду в силу закону.
Порядок узгодження сторонами передачі спору на розгляд третейського суду встановлений у статті 12 Закону України "Про третейські суди", відповідно до частини першої якої третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Вказана норма права передбачає право сторін на укладання як окремої угоди, яка повинна містити всі необхідні умови, так і у вигляді третейського застереження в договорі, тобто таке застереження є частиною укладеного між сторонами договору, і в такому випадку законодавство не встановлює обов`язок сторін на викладення пункту договору у вигляді окремої угоди.
Як зазначалось вище, пунктом 10.1 Кредитного договору та пунктом 3.2 Договору переведення боргу сторони, серед іншого, погодили, що всі спори, розбіжності та вимоги, які виникають при виконанні даного договору або у зв`язку з ним або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Третейському суді, згідно з регламентом третейського суду, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди.
Суд зазначає, що з моменту укладання зазначених договорів між сторонами діє третейське застереження, що визначає певний порядок розгляду спорів, що витікають з цих договорів, зокрема щодо їх виконання.
З матеріалів справи суд встановив, що доказів визнання недійсною або оспорення дійсності третейської угоди сторонами надано не було, відтак третейські угоди, викладені у тексті Кредитного договору та Договору переведення боргу, є чинною та дійсною на момент розгляду справи Третейським судом.
За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками Північного апеляційного господарського суду щодо того, що рішення прийнято Третейським судом у спорі, передбаченому третейською угодою між сторонами, та ним не вирішено питань, що виходять за межі третейської угоди.
Поряд з цим, ключовими доводами як заяви ТОВ "Торговий Дім "Іста" про скасування рішення Третейського суду, так і апеляційної скарги, є те, що ця справа не підвідомча третейському суду, у зв`язку із проведенням розрахунку за договором кредиту, наданого в іноземній валюті. Такі аргументи скаржник обґрунтовує правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 21.10.2015 у справі № 6-831цс15.
Так, Верховний Суд України у постанові від 21.10.2015 у справі № 6-831цс15 дійшов висновку, що норми закону щодо регулювання обігу іноземної валюти в Україні, зокрема і проведення грошових розрахунків валютними цінностями, мають публічну основу, переслідують публічний інтерес і спрямовані на досягнення результату, необхідного в публічних цілях для задоволення публічних потреб - забезпечення стабільності української грошової одиниці - гривні. Наявність в правовідношенні щодо проведення розрахунку за договором кредиту, наданого в іноземній валюті, такої концентрації суспільно-значимих публічних елементів не дозволяє віднести такі спори до спорів суто приватного характеру між приватними особами, які можуть розглядатися в приватному порядку - третейськими судами.
Аналіз зазначеного правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі № 6-831цс15, свідчить про те, що третейськими судами не можуть розглядатися справи, що стосуються правовідносин за кредитними договорами, якщо кредит виданий в іноземній валюті, оскільки всі такі кредитні договори мають елементи публічно-правового характеру.
Однак, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.12.2018 у справі № 755/11648/15-ц відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 21.10.2015 у справі № 6-831цс15, щодо непідвідомчості третейським судам спорів, пов`язаних із виконанням зобов`язань в іноземній валюті.
Ураховуючи зазначене, колегія суддів відхиляє з підстав помилковості посилання скаржника на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі № 6-831цс15, та доводи скаржника про те, що справа не підвідомча третейському суду, у зв`язку із проведенням розрахунку за договором кредиту, наданого в іноземній валюті.
Так, у своїй постанові від 12.12.2018 у справі № 755/11648/15-ц Велика Палата Верховного Суду, серед іншого, зазначила, що правовідносини за кредитним договором мають суто цивільно-правовий, приватний характер та не можуть бути віднесені до таких, які мають публічно-правове значення, є публічно значимі відносини за наявності лише єдиної ознаки - визначення засобу платежу в іноземній валюті. Поряд з цим, Велика Палата Верховного Суду визнала правомірним урахування судами попередніх інстанцій правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11.11.2015 у справі № 6-1716цс15, згідно якого спори між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і під час виконання такого договору, відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України "Про третейські суди", незважаючи на наявність третейського застереження в договорі, не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки цим Законом України від 03.02.2011 № 2983-VI "Про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про третейські суди" щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам" виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Наведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 12.12.2018 у справі № 755/11648/15-ц, дають підстави стверджувати про підсудність третейським судам спорів, що виникають з правовідносин у сфері приватного права, пов`язаних із виконанням зобов`язань за кредитними договорами, у тому числі якщо кредит виданий в іноземній валюті. Винятком є правовідносини, що виникають зі споживчого кредиту, адже в силу вимог закону такі справи не можуть бути вирішені в рамках третейського судочинства, навіть попри наявність третейського застереження в договорі.
Колегія суддів зауважує, що визначення, права та обов`язки споживачів урегульовано Законом України "Про захист прав споживачів", згідно положень пункту 22 статті 1 якого споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
У цій справі, що розглядається, Третейський суд, рішення якого просить скасувати заявник, розглянув спір про стягнення заборгованості, який виник у зв`язку з невиконанням зобов`язань за валютним кредитним договором, укладеним між суб`єктами господарювання юридичними особами. Тобто спірні правовідносини не стосуються споживчого кредитування.
Таким чином, оскільки як ТОВ "Укрсплав" (Первісний боржник), так і ТОВ "Торговий Дім "Іста" (Новий боржник) не є споживачами у розумінні Закону України "Про захист прав споживачів", а спірні правовідносини не виникли зі споживчого кредиту, відтак відсутні підстави для віднесення спору у третейській справі № 16/22 до категорії спорів щодо захисту прав споживачів, які (спори), у свою чергу, не підсудні третейському суду в силу вимог пункту 14 частини першої статті 6 Закону України "Про третейські суди".
За викладених обставин, колегія суддів зазначає про відсутність підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 350 ГПК України (справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону), для скасування оскаржуваного рішення Третейського суду від 10.08.2022, що спростовує протилежні аргументи ТОВ "Торговий Дім "Іста".
Щодо доводів про невідповідність вимогам закону складу третейського суду
Інші доводи скаржника зводяться до того, що склад третейського суду не відповідав вимогам Закону України "Про третейські суди", оскільки була порушена процедура обрання судді Мамченко Ю.В. На переконання скаржника, у третейському застереженні сторонами не було погоджено кількісний склад суду, зокрема щодо розгляду справи суддею одноособово, відтак з урахуванням положень частини шостої статті 16 Закону України "Про третейські суди" третейський розгляд мав здійснюватися у складі трьох суддів.
У цьому контексті скаржник також наголошує на порушенні принципу автономії волі сторін третейського розгляду, оскільки відповідач не був повідомлений про досвід, освіту, професійні якості судді Мамченко Ю. В. та не був ознайомлений зі списком суддів Третейського суду.
Оцінивши зазначені доводи скаржника, Верховний Суд дійшов висновку про їх помилковість та необґрунтованість з таких підстав.
Порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні та вимоги щодо третейського розгляду справ визначені Законом України "Про третейські суди", згідно положень якого:
- в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc) (частина перша статті 7);
- порядок та правила розгляду справ у постійно діючих третейських судах встановлюються цим Законом та регламентом третейського суду (частина четверта статті 10);
- склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів (частини перша, друга статті 16);
- у постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду (частина третя статті 16);
- у третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду. Якщо сторони не погодили кількісний склад третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору, то третейський розгляд здійснюється у складі трьох суддів (частини четверта, шоста статті 16);
- формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду (частина перша статті 17).
Аналіз вищезазначених норм Закону України "Про третейські суди" дає підстави для висновку про відмінність порядку визначення складу третейського суду в постійно діючому третейському суді від складу третейського суду для вирішення конкретного спору (суду ad hoc).
З матеріалів справи вбачається, що третейська угода, викладена в пункті 10.1 Кредитного договору, передбачає розгляд спорів, які виникають при виконанні цього договору, у Третейському суді (постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків).
Оскільки третейською угодою передбачено розгляд спору саме в постійно діючому третейському суді, а не в третейському суді для вирішення конкретного спору (суді ad hoc), то доводи скаржника про те, що третейський розгляд мав здійснюватися у складі трьох суддів у відповідності до вимог частини шостої статті 16 Закону України "Про третейські суди" є помилковими, а відтак підлягають відхиленню.
Пунктами 1, 2 статті 17 Регламенту Третейського суду визначено, що формування складу третейського суду в постійно діючому Третейському суді здійснюється в порядку, встановленому цим Регламентом. Якщо інше не передбачено третейською угодою, справа розглядається одним суддею. Якщо спір підлягає розгляду суддею одноособово, не пізніше 5 днів з моменту реєстрації позовної заяви Голова третейського суду або заступник повинен призначити суддю.
Як вбачається з матеріалів третейської справи № 16/22 та вірно встановлено апеляційним господарським судом, розпорядженням Голови Третейського суду у цій справі призначено третейського суддю Мамченко Ю.В., що узгоджується з пунктами 1, 2 статті 17 Регламенту Третейського суду. При цьому, третейською угодою, яка укладена у вигляді третейського застереження та закріплена у пункті 10.1 Кредитного договору (з урахуванням змін), не передбачено іншої кількості складу третейського суду.
Колегія суддів також звертає увагу, що укладаючи правочин, який містить третейське застереження, відповідач погодив зокрема й порядок розгляду спору у відповідності до Регламенту Третейського суду, тож, добросовісно користуючись своїми правами, не був позбавлений можливості ознайомитися як із передбаченим ним порядком призначення третейського судді, так і зі списком третейських суддів, враховуючи, що така інформація також міститься на веб-сайті Третейського суду у відкритому доступі.
Ураховуючи наведені обставини та мотиви, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про порушення процедури обрання судді Мамченко Ю.В. та принципу автономії волі сторін третейського спору (щодо не повідомлення відповідача про досвід, освіту, професійні якості судді; не ознайомлення зі списком суддів Третейського суду).
Інші аргументи скаржника про те, що третейський розгляд мав здійснюватися у складі трьох суддів згідно частини шостої статті 16 Закону України "Про третейські суди", спростовуються вищенаведеними мотивами касаційного суду про незастосовність цієї норми до спірних правовідносин, оскільки в цьому випадку, сторони погодили розгляд спору саме в постійно діючому третейському суді, а не в третейському суді для вирішення конкретного спору (суді ad hoc).
З цих же підстав, касаційний суд відхиляє посилання скаржника на приписи пункту 2 частини третьої статті 17 Закону України "Про третейські суди", що регулюють формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору, а не у постійно діючому третейському суді.
За таких обставин, визначення третейського судді для розгляду третейської справи № 15/22 відбулось із дотриманням порядку, передбаченого Законом України "Про третейські суди" та Регламентом Третейського суду, відтак відсутня підстава для скасування рішення третейського суду, визначена пунктом 4 частини другої статті 350 ГПК України (склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону).
З огляду на викладене та виходячи з меж перегляду справи в суді апеляційної інстанції згідно зі статтею 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що доводи ТОВ "Торговий Дім "Іста" про наявність підстав для скасування рішення Третейського суду від 10.08.2022 у третейській справі № 16/22, визначених пунктами 1,4 частини другої статті 350 ГПК України, не знайшли свого підтвердження.
Водночас інших підстав, передбачених статтею 350 цього Кодексу для скасування вказаного рішення Третейського суду Касаційним господарським судом також не встановлено.
Таким чином, висновок суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ "Торговий Дім "Іста" про скасування оскаржуваного рішення Третейського суду зроблений відповідно до норм законодавства та встановлених обставин справи.
Необґрунтовані твердження скаржника про порушення Північним апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права наведених вище висновків не спростовують та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Торговий Дім "Іста" та залишення без змін ухвали Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у справі № 873/81/22.
Розподіл судових витрат
У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати у вигляді судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 25 129 240 253 269 270 275 276 281 - 284 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Іста" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у справі № 873/81/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К.М. Огороднік
Судді О.О. Банасько
В.Г. Пєсков