№ 902/435/18 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 902/435/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Погребняк В.Я., Студенець В.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу

Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича

на ухвалу Господарського суду Вінницької області

у складі судді Матвійчука В.В.

від 24.02.2020

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Юрчук М.І., Крейбух О.Г., Коломис В.В.

від 13.05.2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БМУ-3»

до Публічного акціонерного товариства «Укрвторчормет»

про стягнення 608 752,69 грн шкоди

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог та скарги на дії приватного виконавця

Товариство з обмеженою відповідальністю «БМУ-3» звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «УКРВТОРЧОРМЕТ» майнової шкоди в розмірі 608752,69 грн, спричиненою пожежею, яка сталася 08.06.2018 на складі будівельних матеріалів БМУ-3, який розташований за адресою: вул. Складська, 4-А, м. Вінниця.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.12.2018, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2019, у справі № 902/435/18 позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «УКРВТОРЧОРМЕТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БМУ-3» 530931,56 грн майнової шкоди та 7 963,97 грн витрат зі сплати судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.06.2019 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УКРВТОРЧОРМЕТ» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 13.12.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 у справі № 902/435/18 залишено без змін.

10.01.2019 на виконання вказаного рішення суду виданий наказ, який надіслано на адресу стягувача.

20.11.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Телявським Анатолієм Миколайовичем на підставі ст. ст.3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60676142 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області №902/435/18 від 10.01.2019 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «УКРВТОРЧОРМЕТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БМУ-3 530931,56 грн майнової шкоди та 7963,97 грн витрат зі сплати судового збору.

В межах виконавчого провадження №60676142 приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Телявським Анатолієм Миколайовичем 31.01.2020 винесена постанова про розшук майна боржника відповідно до якої оголошено в розшук транспортний засіб, який є власністю ПАТ «УКРВТОРЧОРМЕТ», а саме: LEXUS LX 570 реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 .

ПАТ «Укрвторчормет» звернулося з скаргою на дій приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського А.М. щодо винесення постанови від 31.01.2020 (ВП №60676142) про розшук майна боржника з тих підстав, що транспортний засіб, який оголошено в розшук за оскаржуваною постановою є предметом застави за договором застави транспортних засобів, укладеного 10.06.2019 між ПАТ «Укрвторчормет» та ТОВ «Втормет Інвест», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Синицею Т.В., та зареєстрованого в реєстрі за №3465.

Вважає, що виходячи з умов договору застави транспортних засобів та положень частини 2 статті 1 Закону України «Про заставу» саме ТОВ «Втормет Інвест» має переважне право перед іншими особами на задоволення забезпечених заставою вимог шляхом звернення стягнення на предмет застави, а тому правові підстави для винесення приватним виконавцем постанови про розшук майна божника, яке передано в заставу, відсутні, оскільки вказані дії унеможливлюють реалізацію заставодержателем зазначеного першочергового права на задоволення вимог до боржника за рахунок предмета застави.

ТОВ «БМУ-3», який є стягувачем у виконавчому провадженні № 60676142, не є заставодержателем транспортного засобу, зазначеного у постанові про розшук майна боржника від 31.01.2020, а тому зазначений транспортний засіб не підлягає розшуку та на нього не може бути звернуто стягнення без дотримання вимог статті 51 Закону України «Про виконавче провадження».

Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського Анатолія Миколайовича від 20.11.2019 відкрито виконавче провадження №60676142 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області №902/435/18 від 10.01.2019 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укрвторчормет» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БМУ-3» 530931,56 грн майнової шкоди та 7963,97 грн витрат зі сплати судового збору.

Постановою приватного виконавця від 31.01.2020 було оголошено в розшук транспортний засіб, який є власністю ПАТ «Укрвторчормет», а саме: автомобіль легковий LEXUS LX 570 реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 .

Листом № 06/02 від 06.02.2020 ПАТ «Укрвторчормет» повідомило приватного виконавця, що транспортний засіб, який оголошено приватним виконавцем в розшук - LEXUS LX 570 реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , перебуває в заставі ТОВ «Втормет Інвест» згідно з договором застави транспортних засобів, укладеним 10.06.2019 між ПАТ «Укрвторчормет» і ТОВ «Втормет Інвест», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В., зареєстрованим в реєстрі за № 3465. А також що зазначений транспортний засіб наявний у ПАТ «Укрвторчормет» та використовується у виробничій діяльності, його наявність регулярно контролюється заставодержателем, а відтак потреба у його розшуку відсутня.

Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 60174575 від 10.06.2019 підтверджується, що автомобіль легковий LEXUS LX 570 реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , перебуває у заставі ТОВ «Втормет Інвест» згідно з договором застави транспортних засобів від 10.06.2019.

ТОВ «Втормет Інвест» листом № б/н від 07.02.2020, адресованим приватному виконавцю Телявському А.М., підтвердило чинність застави щодо рухомого майна ПАТ «Укрвторчормет», встановленої на користь ТОВ «Втормет Інвест» та інформацію, яка міститься у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна щодо транспортного засобу - автомобіля легкового автомобіля легкового LEXUS LX 570 реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 .

При цьому вказало, що ТОВ «Втормет Інвест» не надає своєї згоди на звернення стягнення на заставлене на користь ТОВ «Втормет Інвест» рухоме майно ПАТ «Укрвторчормет» для задоволення вимог інших осіб (стягувачів, які не є заставодержателями) відповідно до вимог частини 1 статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» та просило відмінити розшук рухомого майна, автомобіля легкового LEXUS LX 570 реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Господарський суд Вінницької області ухвалою від 24.02.2020 скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрвторчормет» задовольнив. Визнав протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського Анатолія Миколайовича у виконавчому провадженні №60676142 щодо винесення постанови про розшук майна боржника від 31.01.2020. Визнав протиправною та скасував постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського Анатолія Миколайовича у виконавчому провадженні №60676142 від 31.01.2020 про розшук майна боржника.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що приватним виконавцем не здійснено перевірки обтяжень, не було взято до уваги те, що вартість предмета застави не перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю, відсутня письмова згода заставодержателя щодо звернення стягнення на вказане заставлене майно (навпаки, в матеріалах справи міститься незгода заставодержателя з діями приватного виконавця щодо звернення стягнення на заставлене рухоме майно ПАТ «Укрвторчормет» для задоволення вимог інших осіб, які не є заставодержателями, про що свідчить лист № б/н від 07.02.2020), у зв?язку з чим визнав обґрунтованими доводи скаржника щодо протиправності дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А.М. щодо винесення 31.01.2020 постанови про розшук майна боржника, а саме: автомобіля легкового LEXUS LX 570 реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 .

Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 13.05.2020 у справі № 902/435/18 ухвалу Господарського суду Вінницької області від 24.02.2020 залишив без змін, апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського Анатолія Миколайовича - без задоволення.

Зазначив, що в силу приписів статті 1 Закону України «Про виконавче провадження, виконавець повинен вчиняти дії з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а також відповідно до інших законів які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов?язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження. Оскільки скарга на дії приватного виконавця зводиться до ключового наслідку за результатами її розгляду - поновлення порушеного права скаржника, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для її задоволення.

При цьому як суд першої інстанції так і апеляційний господарський суд, обґрунтовуючи наявність підстав для задоволення скарги послались на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 910/7221/17.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

Приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Телявський Анатолій Миколайович звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 24.02.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 у справі № 902/435/18, в якій просив скасувати постановлені у справі рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Укрвторчормет» на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського Анатолія Миколайовича відмовити. Підставою касаційного оскарження визначено абзац 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано приписи статті 51 Закону України «Про виконавче провадження», яка не містить вимоги про застосування приватним виконавцем її положень виключно за сукупності умов, визначених в частині першій цієї статті. Зазначає, що формулювання правової позиції таким чином, що норми статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» можуть бути застосовані приватним виконавцем виключно за сукупності умов, визначених частиною першою цієї статті, може призвести до зловживання боржником своїми правами та створення штучних перешкод для примусового виконання рішення суду, шляхом умовного передання майна боржника в заставу без наявності реальних правовідносин, після ухвалення судом рішення про стягнення з такого боржника коштів.

Звертає увагу, що Господарським судом міста Києва рішенням від 20.02.2020 у справі № 910/13874/19 визнано недійсним договір застави транспортних засобів від 10.06.2019, укладений між ПАТ «Укрвторчормет» та ТОВ «Втормет Інвест», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Синицею Т.В., зареєстрований в реєстрі за № 3465 та скасовано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна обтяження, які зареєстровані на підставі договору застави транспортних засобів, серія та номер 3465 від 10.06.2019.

Зазначає, що суди попередніх інстанцій помилково послалися на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 910/8221/17, предметом оскарження у якій виступали дії приватного виконавця щодо винесення постанови про арешт майна боржника, у той час як у даній справі оспорюється правомірність винесення приватним виконавцем постанови про розшук майна боржника, а тому правовідносини не є ідентичними.

Вказує на невиконання скаржником вимог статті 164 Господарського процесуального кодексу України щодо надсилання йому копії скарги, що залишено без уваги судом першої інстанції.

А також що ухвала суду першої інстанції від 24.02.2020 не містить підпису судді Матвійчука В.В., що є безумовною підставою для її скасування в силу положень пункту 5 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України.

Публічне акціонерне товариство «Укрвторчормет» подало відзив на касаційну скаргу, у якій просило у її задоволенні відмовити. Зазначило, що необхідності в розшуку транспортного засобу не було. Приватний виконавець, отримавши дані з реєстрів про місцезнаходження транспортного засобу та листа від ПАТ «Укрвторчормет», відповідно до пункту 3 частини 3 статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» мав припинити розшук майна.

Вважає, що судами попередніх інстанцій правильно застосовано положення статті 51 Закону України «Про виконавче провадження», а наведені приватним виконавцем у касаційній скарзі доводи щодо порушення норм процесуального права є безпідставними та не підтверджуються матеріалами справи.

Склад суду у справі № 902/435/18 визначений відповідно до витягів з протоколів автоматизованого розподілу судової справи від 10.06.202 та 31.08.2020, які наявні в матеріалах справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішеннями, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу приписів вказаної статті Закону виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а також відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

Отже, виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується «правомірна поведінка» приватного виконавця.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій) виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій) заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження врегульовано розділом IV цього Закону.

Відповідно до частини 1, 5 статті 26 розділу IV Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій) виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Статтею 36 розділу IV Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій) визначено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням (частина 2 цієї статті).

У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією.

Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку (частина 3 цієї статті).

Витрати, пов`язані з розшуком боржника, майна боржника та його зберіганням, дитини за виконавчими документами про відібрання дитини, стягуються з боржника у порядку, встановленому цим Законом (частина 4 цієї статі).

Тобто дії виконавця з розшуку майна боржника мають підготовчий характер, спрямовані на виявлення майна боржника та передує процедурі звернення стягнення на майно боржника.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника регулюється розділом VII Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій).

Згідно з частиною 1 статті 48 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Частиною першою статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо:

1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю;

3) наявна письмова згода заставодержателя.

Як вбачається з оскаржуваної постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського Анатолія Миколайовича від 31.01.2020 про розшук майна боржника згідно з відповіді з Регіонального сервісного центру МВС України у м.Києві за боржником зареєстровано транспортний засіб місце знаходження якого невідомо, у зв?язку з чим оголошено розшук легкового автомобіля LEXUS LX 570 реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , що належить боржнику ПАТ «Укрвторчормет», правовою підставою для її прийняття визначено статтю 36 Закону України «Про виконавче провадження».

Тобто оскаржувана постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського Анатолія Миколайовича від 31.01.2020 про розшук майна боржника прийнята не на виконання статті 48 цього Закону, якою врегульовано процедуру звернення стягнення на майно боржника, а тому суди попередніх інстанцій помилково досліджували оскаржувану постанову на відповідність вимогам статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» та послались на правову позицію викладену у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 910/7221/17, яка у даному випадку, не є релевантною, оскільки у вказаній справі мали місце інші обставини справи, а саме судами перевірялась правомірність дій приватного виконавця щодо прийняття постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника у процедурі звернення стягнення на майно боржника, у той час як у справі № 902/435/18 оспорюється постанова про розшук майна боржника.

Тобто в цій частині доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження.

Незважаючи на це, судова колегія вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про протиправність дій приватного виконавця щодо винесення постанови про розшук майна боржника від 31.01.2020 є правильними, оскільки частиною 2 статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією, при цьому розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення (частина 3 цієї статті).

Постанова приватного виконавця від 31.01.2020 про розшук майна боржника не містить обґрунтування чим викликана необхідність оголошення в розшук легкового автомобіля LEXUS LX 570 реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , що належить боржнику ПАТ «Укрвторчормет».

У той же час судами попередніх інстанцій встановлено, що листом № 06/02 від 06.02.2020 ПАТ «Укрвторчормет» повідомило приватного виконавця, що транспортний засіб, який оголошено приватним виконавцем в розшук - LEXUS LX 570 реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , перебуває в заставі ТОВ «Втормет Інвест» згідно з договором застави транспортних засобів, укладеним 10.06.2019 між ПАТ «Укрвторчормет» і ТОВ «Втормет Інвест», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В., зареєстрованим в реєстрі за № 3465. А також що зазначений транспортний засіб наявний у ПАТ «Укрвторчормет» та використовується в виробничій діяльності, його наявність регулярно контролюється заставодержателем, а відтак потреба у його розшуку відсутня.

ТОВ «Втормет Інвест» листом № б/н від 07.02.2020, адресованому приватному виконавцю Телявському А.М. також підтвердило чинність застави щодо рухомого майна ПАТ «Укрвторчормет», встановленої на користь ТОВ «Втормет Інвест» та інформацію, яка міститься у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна щодо транспортного засобу - автомобіля легкового автомобіля легкового LEXUS LX 570 реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 та просило відмінити розшук.

Також приватним виконавцем не спростовано доводи ПАТ «Укрвторчормет» що ним не здійснювалась перевірка майна за його місцезнаходженням, так як вихід за юридичною адресою боржника для перевірки майна за його місцезнаходженням ним не здійснювався.

Виявлення й ідентифікація транспортного засобу за будь-яких обставин є підставами для припинення його розшуку, однак доказів прийняття постанови про зняття майна з розшуку приватним виконавцем не надано.

Щодо доводів касаційної скарги про неправильне застосування судами положень статті 51 Закону України «Про виконавче провадження», а також про необхідність врахування рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 у справі № 910/13874/19, яким визнано недійсним договір застави транспортних засобів від 10.06.2019, укладений між ПАТ «Укрвторчормет» та ТОВ «Втормет Інвест», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Синицею Т.В., зареєстрований в реєстрі за № 3465 та скасовано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна обтяження, які зареєстровані на підставі договору застави транспортних засобів, серія та номер 3465 від 10.06.2019, то вони є безпідставними. Зазначене скаржником рішення від 20.02.2020 у справі № 910/13874/19 не набрало законної сили, на час прийняття оспорюваної постанови приватного виконавця від 31.01.2020 про розшук майна боржника такого рішення не існувало. Суди попередніх інстанцій, обґрунтовуючи протиправність дій приватного виконавця при здійсненні заходів примусового виконання рішення, а саме прийняття постанови про розшук майна боржника, помилково послались на положення статті 51 Закону України «Про виконавче провадження», однак це не призвело до прийняття неправильного рішення.

Доводи касаційної скарги про невиконання скаржником вимог статті 164 Господарського процесуального кодексу України щодо надсилання копії скарги приватному виконавцю, свого підтвердження не знаходять та спростовуються доданими до скарги описом вкладення у цінний лист, накладною Укрпошти №0216014092261 та фіскальним звітним чеком, належно засвідчені копії яких які наявні в матеріалах оскарження у справі № 902/435/18, надісланих до касаційного суду відповідно до вимог пункту 17.10 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Також матеріали оскарження у справі № 902/435/18 містять належно засвідчену копію ухвали суду першої інстанції від 24.02.2020, яка виготовлена шляхом копіювання оригіналу ухвали від 24.02.2020 у справі № 902/435/18, яка містить підпис судді Матвійчук В.В. та унікальний штрих-код, що спростовує доводи скаржника про наявність безумовних підстав для її скасування.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін, як таких, в яких було ухвалено правильне по суті рішення з підстав, які викладені в даній постанові.

Судові витрати

Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129 293 296 300 301 304 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 24.02.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 залишити без змін з підстав, які викладені в даній постанові.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді В. Погребняк

В. Студенець