ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 902/653/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянувши касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" та Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду Вінницької області від 08.11.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2022 у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця"

про стягнення 2 376 861,17 грн,

(У судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Горопашний І. В., відповідача - Косунець Д. В.),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПАТ "НЕК "Укренерго") звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (далі - ТОВ "Енера Вінниця") про стягнення 2 376 861,17 грн заборгованості, з яких: 143 792,92 грн - 3% річних, 1 679 775,55 грн - пені, 526 079,76 грн - штрафу та 27 212,94 грн. - інфляційних втрат.

Позовна заява аргументована тим, що відповідач, в порушення умов договору та взятих на себе зобов`язань, оплату за отримані послуги здійснив несвоєчасно, з порушенням строку визначеного умовами договору, що підтверджується наявним в матеріалах справи обопільно підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків за період липень 2019 року - травень 2021 року.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, 08.05.2019 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (оператор системи передачі, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України до отримання ліцензії на провадження діяльності з передачі електричної енергії (у договорі - ОСП) та ТОВ "Енера Вінниця" (користувач системи передачі укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0153-02024 (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії відповідно до умов цього договору, а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.

Ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, затвердженим регулятором та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному веб-сайті. ( п. 3.1 договору).

Для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги (п. 4.1 договору).

Планова та фактична вартість послуги (грн) за цим договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу (МВт-год) за розрахунковий період на тариф на послугу, затверджений регулятором (грн/МВт-год). На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України (п. 5.1 Договору).

Пунктом 6.1 договору встановлено, що розрахунковим періодом (розрахунковим місяцем) за цим договором є 1 календарний місяць.

Користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості послуги ОСП наступним чином: платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з пунктом 4 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуг, яка визначена згідно з пунктом 4, у кожен з наступних періодів: 1 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового періоду; 2 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового періоду; 4 платіж - з 16 до 20 числа розрахунковою періоду, 5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця (п. 6.2 Договору).

У разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач: передає ОСП письмове факсимільне повідомлення про зміну обсягів послуги не менше ніж за 2 робочі дні до моменту очікуваної зміни планових обсягів послуги; сплачує вартість послуги до дати очікуваного перевищення запланованих обсягів Послуги або зменшує останній/останні планові платежі на відповідну суму у разі зменшення запланованих обсягів послуг (п. 6.3. Договору).

У п. 6.4 договору зазначено, що у разі зміни регулятором тарифу на послугу з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості Послуги за новим тарифом, починаючи з дня набрання чинності рішенням Регулятора про зміну тарифу.

Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих Виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою Системи управління ринком, з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством (п. 6.5 договору).

За умовами п. 6.6 договору у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі Послуги, Користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі Послуги вартість Послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов`язання у встановлений Договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.

У разі, якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів (п. 6.7 договору).

Згідно з п. 7.1 договору ОСП має право, зокрема отримувати від користувача своєчасну оплату за Послугу.

ОСП зобов`язується, з-поміж іншого, забезпечувати надання послуги з дотриманням установлених показників якості надання цих послуг відповідно до глави 2 розділу XI Кодексу системи передачі; складати та надавати користувачу, на його запит, акти, рахунки, повідомлення у терміни та відповідно до порядку, зазначеного у розділах 6 та 10 цього договору; повідомляти користувача про зміну тарифу на передачу електричної енергії у терміни та відповідно до порядку, зазначеного у розділі 6 цього договору (п. 9.1 договору).

Пунктом 9.3 договору передбачено, що користувач зобов`язується, зокрема: подавати ОСП планові обсяги передачі електроенергії; повертати ОСП підписані зі свого боку акти у терміни та відповідно до порядку, що зазначені у розділах 6 та 10 цього договору; здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим Договором.

Планові обсяги передачі електроенергії користувач зобов`язаний подавати ОСП до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю. ОСП протягом 5 робочих днів погоджує планові обсяги передачі і повертає їх користувачу. ОСП протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, направляє Користувачу акт приймання-передачі наданої послуги. Користувач, отримавши акт приймання-передачі наданої послуги, протягом 3 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, повертає його ОСП, підписаний зі свого боку (п. 10.1 договору).

Згідно з п. 10.2 договору ОСП щокварталу оформлює акт звірки розрахунків наданої послуги відповідно до форми, наведеної у додатку 3 цього Договору, та надсилає його Користувачу. Користувач у триденний термін має повернути ОСП акт звірки розрахунків наданої Послуги, підписаний зі свого боку. У разі виникнення розбіжностей за актом звірки між сторонами користувач має право у триденний термін направити свій примірник акта звірки розрахунків ОСП з вмотивованим запереченням. Цей акт звірки розрахунків має бути розглянутий ОСП у триденний термін, підписаний у разі згоди та наданий користувачу. Якщо сторони не дійшли згоди, застосовуються норми розділу 12 цього договору.

У разі несвоєчасної оплати користувачем отриманої послуги ОСП направляє користувачу письмове повідомлення із зазначенням суми заборгованості та кінцевого терміну її оплати. У разі несплати заборгованості користувачем ОСП має право направити користувачу письмове попередження щодо можливого припинення надання Послуги відповідно до вимог КСП (п. 10.3 договору).

Акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, будь-які повідомлення за цим договором повинні направлятися однією стороною іншій електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також повинні бути обов`язково підтверджені рекомендованим листом, іншим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі або отриманої з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, повідомлення вважаються отриманими Стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником; у день доставки рекомендованого листа або іншого реєстрового поштового відправлення, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником у день особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом); у день направлення за допомогою сервісу та/або електронною поштою (п.10.4 договору).

Пунктом 14.1 договору передбачено, що він набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії Договору, то цей Договір вважається подовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах.

08.05.2019 сторони договору уклали додаткову угоду, в якій погодили, що у випадку набуття чинності статей 66 - 71 Закону України Про ринок електричної енергії та/або внесення зміни в договір між членами оптового ринку України щодо закупівлі втрат електричної енергії в магістральних та міждержавних електромережах ДП НЕК Укренерго, права та зобов`язання сторін за договором в частині розрахунків за надані послуги з передачі електричної енергії є обов`язковими для виконання починаючи з наступного дня після настання одного з таких випадків. Також сторони домовились в термін до 15.06.2019 укласти додаток до договору про надання послуг з передачі електричної енергії перелік точок комерційного обліку користувача на підставі інформації, яка надається Користувачем і внести зміни до договору у разі внесення змін до нормативно-правових актів протягом 1 місяця від дати запровадження таких змін в нормативно-правових актах.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2019 № 321 створено ПАТ "НЕК Укренерго" шляхом перетворення ДП "НЕК "Укренерго"; затверджено статут ПАТ "НЕК "Укренерго". Також вирішено вважати ПАТ "НЕК Укренерго" правонаступником ДП "НЕК "Укренерго", визначено, що держава в особі суб`єкта управління корпоративними правами держави - Міністерства фінансів України є власником 100 відсотків акцій випуску; закріплено на праві господарського відання за ПАТ "НЕК "Укренерго", як за правонаступником майнових прав і обов`язків ДП "НЕК "Укренерго" майно, що не включено до статутного капіталу акціонерного товариства.

У матеріали справи надано статут ПАТ "НЕК "Укренерго", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2019 № 437, відповідно до п. п. 1.1, 3.2 якого товариство є юридичною особою, що утворено як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення ДП "НЕК "Укренерго" в приватне акціонерне товариство відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р Про погодження перетворення ДП "НЕК "Укренерго" у приватне акціонерне товариство; товариство є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків ДП "НЕК "Укренерго".

Додатковою угодою від 14.08.2019 до договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 08.05.2019 № 0153-02024 сторони з метою приведення договору у відповідність до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 309 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП від 21.06.2019 № 1120, якою в тому числі внесено зміни до типової форми договору про надання послуг з передачі електричної енергії), дійшли згоди викласти договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 08.05.2019 № 0153-02024 у новій редакції.

Новою редакцією договору передбачено, що за цим договором ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії, а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору (п. 1.1 договору).

Згідно з п.3.1 договору ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, встановленим регулятором, та оприлюднюється ОСП на власному веб-сайті в мережі Інтернет.

Умови п.5.1 договору, викладеного у новій редакції, відповідають попередній редакції договору.

У п. п.6.1, 6.2 договору в новій редакції зазначено, що розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць. Користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином: 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуг, яка визначена згідно з розділом 5, у кожен з наступних періодів: 2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця. При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості Послуг, яка визначена згідно з розділом 5, на 5 днів наперед.

У разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач: передає ОСП письмове факсимільне повідомлення про зміну обсягів послуги не менше ніж за 2 робочі дні до моменту очікуваної зміни планових обсягів Послуги; сплачує вартість послуги до дати очікуваного перевищення запланованих обсягів послуги або зменшує останній/останні планові платежі на відповідну суму у разі зменшення запланованих обсягів послуги (п. 6.3 договору).

Відповідно до п. 6.4 договору у разі зміни регулятором тарифу на послугу з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості послуги за новим тарифом, починаючи з дня набрання чинності рішенням регулятора про зміну тарифу.

Згідно з п. 6.5 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою системи управління ринком (далі - Сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

Умови п. 6.6, 7.1, 9.2, 9.3, 10.1, 10.3, 14.1 договору у новій редакції відповідають умовам відповідних пунктів договору в попередній редакції.

У п. 6.7 договору зазначено, що у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання Користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу. У разі якщо фактичний обсяг оплати Користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату Послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату штрафних санкцій.

Відповідно до п. 10.4 договору в новій редакції рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, будь-які повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією стороною іншій електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також повинні бути обов`язково підтверджені рекомендованим листом, іншим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі. Рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом); у день направлення за допомогою Сервісу та/або електронною поштою.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору у період з липня 2019 року по січень 2020 року (включно) було надано відповідачу послуги з передачі електричної енергії на загальну суму 280 439 203,56 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі послуг.

3. Короткий зміст судових рішень у справі

3.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 08.11.2021 у справі №902/653/21 (суддя Маслій І. В.), залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2022 (головуючий суддя - Філіпова Т. Л., судді Бучинська Г. Б., Розізнана І. В.), позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Енера Вінниця" 550 066,53 грн пені, 106 274,08 грн 3 % річних, 264 629,29 грн штрафу. Відмовлено у частині стягнення 550 066,53 грн пені, 37 518,84 грн 3 % річних, 261 450,47 грн штрафу та 27 212,94 грн інфляційного збільшення.

Рішення судів аргументовано тим, що матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем умов договору, а саме допущенні відповідачем прострочення оплати послуг з передачі електричної енергії, що є підставою для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, встановленої договором та діючим законодавством, суди вважають правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат. Здійснивши власний перерахунок, суди визнали правомірними та такими, що підлягають стягненню 1 100 133,06 грн пені, 106 274,08 грн 3 % річних та 264 629,29 грн штрафу. Решта позовних вимог в цій частині задоволенню не підлягає.

У той же час, суди, з урахуванням відповідного клопотання відповідача, дійшли висновку про зменшення розміру пені на 50 %. Суди взяли до уваги проведення відповідачем повної оплати за надані послуги, незначні терміни прострочення виконання зобов`язання, надмірний розмір стягуваної пені. Також, враховано правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Судами взято до уваги відсутність в діях відповідача умисних дій (заздалегідь передбачуваних). З урахуванням конкретних обставин і в їх сукупності, зменшення розміру пені на 50% є оптимальним балансом інтересів сторін та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Суд апеляційної інстанції додатково зазначив, що аргументи ПАТ "НЕК "Укренерго" про те, що всупереч статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), місцевим господарським судом не було враховано інтереси позивача та те, що доводи відповідача не містять винятковості обставин, з якими закон пов`язує можливість зменшення заявленого до стягнення розміру пені, колегія суддів апеляційного господарського суду вважала безпідставними, при цьому докази на підтвердження понесених ПАТ "НЕК "Укренерго" збитків чи додаткових витрат через прострочення оплати відповідачем в матеріалах справи відсутні.

4. Узагальнені доводи учасників справи

4.1. ТОВ "Енера Вінниця" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та стягнути на користь позивача 349 156,03 грн пені, 61 605,36 грн 3 % річних, в решті позовних вимог відмовити.

Підставою касаційного оскарження, з урахуванням заяви про усунення недоліків, є пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 6.7 спірного договору.

4.2. ПАТ "НЕК "Укренерго" звернулося із касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Вінницької області від 08.11.2021 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2022 у справі № 902/653/21 скасувати в частині відмови у стягненні 550 066,33 грн пені, 37 518,84 грн 3 % річних, 261 450,47 грн штрафу та 27 212,94 грн інфляційних втрат та ухвали в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

4.3. Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

4.4. Заявник вважає, що положення пункту 6. 7 спірного договору не надають позивачу право зараховувати суми переплати в погашення періоду за який виникла заборгованість, без відповідної заяви відповідача. Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 924/462/21. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 зазначено, що акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення господарських операцій.

Клопотання ТОВ "Енера Вінниця" про зменшення розміру штрафних санкцій підлягало залишенню без розгляду, оскільки було подане під час розгляду справи по суті та без зазначення поважності причин його неподання під час підготовчого провадження. Подібна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 5016/1284/2012(5/45), від 17.04.2019 у справі № 910/23396/16, від 02.12.2020 у справі № 910/6753/20, від 20.11.2019 у справі № 910/20591/17.

Оскаржені рішення не відповідають висновкам Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постановах від 19.02.2020 у справі № 910/1199/19, від 04.05.2018 у справі № 908/1453/14 щодо об`єктивної оцінки чи є випадок винятковим щодо можливості зменшення пені на 50 %

Крім того, врахуванню підлягає висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 10.06.2021 у справі № 910/6471/20 стосовно того, що саме відповідач має довести на підставі належних і допустимих доказів те, що він не бажав вчинення відповідних порушень що вони зумовлені об`єктивними обставинами та не завдали значних збитків.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. Стосовно скарги ПАТ "НЕК "Укренерго", колегія суддів звертає увагу на таке.

5.4. Обґрунтовуючи підставу оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статі 287 ГПК України, заявник посилається на неврахування висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 924/462/21, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18. Однак, як слідує зі змісту касаційної скарги, ПАТ "НЕК "Укренерго" посилаючись на зазначені постанови, не наводить доводів стосовно того, у чому саме полягає неправильність висновків та обрахунків судів попередніх інстанцій з урахуванням відповідних висновків Верховного Суду. Заявник хоча і заперечує те, як суди тлумачать зміст пункту 6.7 договору, однак не вказує як саме таке тлумачення призвело до ухвалення рішення, яке б суперечило нормам матеріального права.

Крім того, безпідставним є посилання скаржника на правовий висновок, викладений у постанові від 19.01.2022 у справі № 924/462/21 щодо застосування пункту 6.7 договору, оскільки редакція вказаного пункту договору у зазначеній справі не містила особливостей зарахування коштів за наявності заборгованості першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення.

5.5. Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність, передбачена за правопорушення у сфері господарювання, застосовується до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. До господарсько-правової відповідальності застосовними є загальні засади цивільного законодавства: справедливість, добросовісність, розумність.

За ч. 2 ст. 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

За своєю правовою природою штраф (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є штрафною санкцією, яка може застосовуватись до боржника у разі порушення ним грошового зобов`язання.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, зменшення неустойки (зокрема, штрафу) є протидією необґрунтованого збагачення однією із сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу) до її розумного розміру.

Відповідні правові позиції викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.12.2021 у справі № 910/3716/21, від 30.03.2021 у справі № 902/538/18.

З урахуванням вказаного висновку, колегія суддів вважає, що доводи скаржника щодо моменту подачі ТОВ "Енера Вінниця" відповідного клопотання, не стосуються права суду у порядку статей 233 ГК України 551 ЦК України зменшити розмір пені зважаючи на розумність заявленого розміру і не впливають на правильність розгляду вказаного питання.

5.7. Верховний Суд також відхиляє посилання заявника на постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 910/1199/19, від 04.05.2018 у справі № 908/1453/14, від 10.06.2021 у справі № 910/6471/20.

З оскаржених рішень слідує, що зменшуючи розмір пені на 50 %, суди попередніх інстанцій взяли до уваги проведення відповідачем повної оплати за надані послуги, незначні терміни прострочення виконання зобов`язання, надмірний розмір стягуваної пені, відсутність в діях відповідача умисних дій (заздалегідь передбачуваних). Тобто, судами акцентовано які ключові обставини вони вважають справедливими та пропорційними у вказаних відносинах задля можливості зменшити розмір заявленої до стягнення суми пені.

Аналіз висновків Верховного Суду стосовно підстав для зменшення розміру пені у справах № 910/1199/19, № 908/1453/14 дозволяє Суду стверджувати, що з них не можна виокремити умови їх застосування окремо від специфічних обставин вказаних справ і застосувати у цій справі.

В питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути однакових умов, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій: Верховний Суд не надавав у наведених вище справах висновків, які б певним чином додатково обмежували умови здійснення розсуду суду у питаннях зменшення розміру пені так, щоб тільки один варіант реалізації розсуду суду можна було вважати правильним. Тому відсутні підстави вважати, що у тих випадках, коли Верховний Суд дійшов висновку про відсутність порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права при застосуванні судами власної дискреції, як це мало місце у наведених вище справах, Верховний Суд зробив висновок про те, що тільки такий варіант реалізації дискреції слід вважати законним. Вказаний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.10.2021 у справі № 910/6471/20.

У свою чергу, Верховний Суд погоджується із доводами скаржника стосовно того, що позивач не зобов`язаний був у цьому випадку доводити наявність у нього збитків у зв`язку з неналежним виконанням умов договору відповідачем (що змістовно відображено у постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 910/6471/20), а тому твердження апеляційного господарського суду в цій частині є помилковими. Водночас вказані мотиви не впливають на дотримання судами порядку застосування статей 233 ГК України та 551 ЦК України, в тому числі і сутнісне дослідження винятковості обставин, за яких можливе зменшення пені.

Таким чином, колегія суддів вважає, що звертаючись із касаційною скаргою, ПАТ "НЕК "Укренерго" не навело аргументів, які належним чином обґрунтовували б підставу касаційного оскарження і могли стати підставою для скасування оскаржених рішень. Доводи заявника фактично стосуються оцінки судами підстав для зменшення пені, проте такі твердження не аргументовані посиланням на висновки Верховного Суду із підтвердженням саме неоднакового застосування норм матеріального і процесуального права у подібних відносинах.

5.8. Стосовно скарги ТОВ "Енера Вінниця", колегія суддів зауважує, що згідно з пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

При цьому у разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 910/800/19, від 09.02.2022 у справі № 908/3359/19).

У касаційній скарзі ТОВ "Енера Вінниця" посилалося на відсутність висновку щодо застосування пункту 6.7 спірного договору і не зазначило будь-якої конкретної норми матеріального або процесуального права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, що свідчить про непідтвердження відповідачем підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, та, як наслідок, виключає скасування оскаржуваних рішення та постанови з цієї підстави.

5.9. За таких обставин, Верховний Суд вважає, що оскільки суди попередніх інстанцій надали оцінку обставинам, на підстав яких виникли спірні правовідносини, касаційні скарги ТОВ "Енера Вінниця" і ПАТ "НЕК "Укренерго" є необґрунтованими, а їх доводи не спростовують висновків судів, оскаржені у справі рішення необхідно залишити без змін.

6. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг та норми права, якими керувався суд

6.1. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.3. Ураховуючи викладене, зважаючи на зазначені положення законодавства, оскаржені у справі рішення і постанову необхідно залишити без змін, а касаційні скарги - без задоволення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційних скарг та залишає без змін оскаржувані рішення, то відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржників.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" та Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 08.11.2021 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2022 у справі № 902/653/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ