ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 904/1037/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Ємця А.А.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» (далі - ТОВ «Технохімреагент», скаржник) - не з`явився,

відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом - Публічного акціонерного товариства «Арселорміттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг») - Крят Л.Б. (адвокатка),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ «Технохімреагент»

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 (головуюча - суддя Панна С.П.) та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2024 (головуючий - суддя Іванов О.Г., судді: Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.)

у справі за первісним позовом ТОВ «Технохімреагент»

до ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг»

про стягнення заборгованості за договором поставки,

та за зустрічним позовом ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг»

до ТОВ «Технохімреагент»

про стягнення неустойки в розмірі 139 257,65 грн.

ВСТУП

Причиною звернення до Верховного Суду є наявність/відсутність підстав для стягнення заборгованості за договором поставки за первісним позовом та стягнення неустойки за зустрічним позовом.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ТОВ «Технохімреагент» звернулося до суду з позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 11.06.2024) до ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 2 019 948,00 грн, 3 % річних в розмірі 25 619,32 грн, інфляційних втрат в розмірі 46 362,27 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору поставки в частині оплати за отриманий товар.

1.2. ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» звернулося до суду із зустрічним позовом про стягнення з ТОВ «Технохімреагент» неустойки в розмірі 139 257,65 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постачальником порушено строки поставки товару за Специфікацією.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 24.07.2024, яке Центральний апеляційний господарський суд постановою від 19.11.2024 залишив в силі, первісні позовні вимоги задовольнив частково.

Стягнув з ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» на користь ТОВ «Технохімреагент» заборгованість в розмірі 2 019 948,00 грн, 3 % річних в розмірі 25 185,12 грн, інфляційні втрати в розмірі 46 362,27 грн та судовий збір в розмірі 25 097,94 грн. В решті вимог за первісним позовом відмовив.

Зустрічні позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув з ТОВ «Технохімреагент» на користь ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» неустойку в розмірі 119 363,70 грн та судовий збір в розмірі 2 076,34 грн. В решті вимог за зустрічним позовом відмовив.

У порядку частини одинадцятої статті 238 та частини одинадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд провів зустрічне зарахування сум, що підлягають стягненню за первісним та зустрічним позовами. Зарахував зустрічні позовні вимоги ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» до ТОВ «Технохімреагент» про стягнення неустойки в розмірі 119 363,70 грн та судового збору в розмірі 2 076,34 грн в рахунок погашення частини первісних позовних вимог ТОВ «Технохімреагент» до ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» про стягнення заборгованості. Після проведення зустрічного зарахування грошових сум та судового збору, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами суд стягнув з ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» на користь ТОВ «Технохімреагент» заборгованість в розмірі 1 972 131,69 грн та судовий збір в розмірі 23 021,60 грн.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. ТОВ «Технохімреагент» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2024 повністю; скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 у справі №904/1037/24 частково, а саме у частині задоволення зустрічного позову та закрити провадження у справі за зустрічним позовом.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (нова редакція)

4.1. У касаційній скарзі ТОВ «Технохімреагент» з посиланням на пункти 1, 4 частини третьої статті 310 ГПК України зазначає, що суди не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, що узгоджується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи їх необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» (далі - покупець) та ТОВ «Технохімреагент» (далі - продавець) 21.09.2021 уклали договір № 2156.

6.2. Відповідно до пункту 1.1. договору продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця продукцію (далі - продукцію або товар) за цінами, узгодженими у специфікації(ях) до даного договору, в об`ємах та згідно зі строками, зазначеними у замовленнях на поставку, що є невід`ємними частинами договору, а покупець прийняти продукцію та оплатити її на умовах договору.

6.3. Згідно з пунктом 2.1. договору ціна продукції, що постачається покупцю, договірна і вказується для кожної позиції окремо в специфікації(ях), що є невід`ємною частиною договору.

6.4. Пунктом 2.2. договору передбачено, що загальна вартість продукції за відповідною специфікацією, яка буде поставлена покупцю відповідно всіх наданих ним замовлень на поставку в рамках даної специфікації, не повинна перевищувати граничну суму, зазначену у цій специфікації.

6.5. Відповідно до пункту 3.6 договору на момент прибуття продукції на склад покупця продавець має надати покупцю наступні документи: рахунок-фактуру; накладну (видаткову, ТТН, залізничну накладну, кур`єрської служби), в якій вказані номери договору та замовлення на поставку в системі SAP/R3; оригінал та завірену копію, або електронну копію у форматі, що не підлягає редагуванню, документ, що підтверджує якість продукції (сертифікат якості та/або відповідності, виданий на одиницю або партію продукції, що постачається за цим договором, та/або паспорт виробу, та/або інструкція (керівництво) з технічної експлуатації та гарантійний талон, за його наявності).

Продавець зобов`язаний надати покупцю податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умов реєстрації електронного цифрового підпису уповноваженої особи продавця у порядку, встановленому законодавством, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У випадку прострочення оплати з причини не надання продавцем податкової накладної або в разі порушення ним порядку заповнення і порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець звільняється від відповідальності за прострочення платежу.

Рахунок-фактура повинен містити юридичний номер договору, номер SAP специфікації, номер SAP замовлення на закупівлю, номер продавця, під яким він зареєстрований в SAP.

Продавець повинен направити оригінал рахунку-фактури до Відділу обліку кредиторської заборгованості покупця за наступною адресою: ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", 50095, Україна, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, одержувач: Відділ обліку кредиторської заборгованості, начальник відділу.

Усі інші документи продавець направляє разом з продукцією.

У разі відсутності в рахунку-фактурі необхідної для оплати інформації покупець має право повернути рахунок-фактуру продавцю для виправлення або заміни. Дата отримання належно оформленого рахунку з урахуванням усіх зазначених у цьому пункті вимог покупця буде вважатися датою отримання рахунку. У випадку прострочення оплати з причини неналежно оформленого рахунку, покупець звільняється від відповідальності за прострочення платежу.

З питань стану підготовки платіжних документів продавець звертається за електронною адресою. Продавець повинен забезпечити надходження покупцю оригіналу рахунку-фактури не раніше дати поставки продукції.

6.6. Умови поставки продукції викладаються Сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкотермс у редакції, зазначеній у відповідній специфікації, та узгоджуються у відповідні й(их) Специфікації(ях). Якщо редакція Інкотермс не визначена у відповідній специфікації, застосовуватиметься Інкотермс в редакції 2010 року (пункт 3.1. договору).

6.7. Поставка продукції продавцем здійснюється в строки та в об`ємах, зазначених у відповідних Замовленнях на поставку (далі - Замовлення). Замовлення подаються Покупцем Продавцю шляхом направлення сканкопії цього документу на електронну адресу Продавця. Датою подачі Замовлення на поставку вважається дата його направлення на електронну адресу продавця. Продавець протягом 2-х робочих днів, з моменту подачі замовлення покупцем, повинен підтвердити можливість виконання замовлення в обсягах та строках або надіслати мотивовану відмову. Після отримання підтвердження від продавця сторони підписують та скріплюють печатками сторін оригінал відповідного замовлення. Замовлення на поставку повинно містити: перелік номенклатури (асортимент), стандарт або вимоги виготовлення продукції, ціну продукції, обсяги поставки, умови поставки, строки поставки продукції (пункт 3.2. договору).

6.8. Згідно з пунктом 6.1. договору у випадку одержання продукції, що не відповідає вимогам, наведеним в договорі або його невід`ємних частинах (неякісна, некомплектна, не замовлена., в ушкодженій упаковці, що була у використанні та ін.) або при виявленні будь-якої невідповідності в документах кількості і номенклатури фактично поставленої продукції, покупець зобов`язаний прийняти її на відповідальне зберігання і негайно сповістити продавця для розпорядження продукцією.

6.9. У випадку прострочення поставки продукції проти строків обумовлених в Замовленнях на поставку, продавець сплачує покупцю неустойку в розмірі 0,3% від вартості недопоставленої продукції, але не менше суми в гривнях, що еквівалентна 500 доларів США на момент складання вимоги про сплату даних штрафних санкцій за кожний день прострочення. Нарахування неустойки починається з першого дня прострочення та припиняється на дату поставки продукції (пункт 7.1. Договору).

6.10. Відповідно до пункту 12.22. договору якщо договором передбачено електронне листування, сторони погодили, що документи, відправлені електронною поштою, мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути подані до судових інстанцій в якості належних доказів і не можуть спростовуватися стороною, від імені якої вони були відправлені.

6.11. У пункті 11.1. договору сторони погодили, що договір набирає чинності з 14.09.2021 і діє по 31.12.2023, а в частині: 1) порядку врегулювання спору встановленого даним договором; 2) порядку застосування штрафних санкцій; 3) гарантійних зобов`язань; 4) виконання грошових зобов`язань за договором; 5) зберігання продукції з недоліками, - до повного виконання вказаних зобов`язань.

6.12. До договору сторонами вносилися зміни шляхом укладення Додаткових угод.

6.13. На підставі підписаного сторонами Реєстру бухгалтерських документів проведених в обліку за період з 01.01.2021 по 20.05.2024 за спірним договором судами встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 18 538 693,34 грн, за який відповідач частково здійснив оплату в розмірі 12 415 014,50 грн.

6.14. Специфікаціями №№ 14, 20, 21, 22, 23 сторони визначили вартість продукції.

6.15. Замовленнями на поставку №№ 4500399317 від 15.03.2023, 4500409024 від 31.07.2023, 4500409420 від 04.08.2023, 4500409593 від 08.08.2023, 4500412191 від 14.09.2023 покупець визначив об`єм замовлення та ціну, а продавець прийняв замовлення до виконання, шляхом його підписання та подальшого виконання.

6.16. На підставі зазначених специфікацій і замовлень на поставку позивач за первісним позовом поставив відповідачу продукцію за видатковими накладними №РН-00604 від 06.04.2023 на суму 351 024,30 грн., №РН-01433 від 31.07.2023 на суму 440 466,00 грн, №РН-01569 від 16.08.2023 на суму 366 720,00 грн, № РН-01610 від 23.08.2023 на суму 848 682,00 грн, № РН-01952 від 12.10.2023 на суму 364 080,00 грн.

6.17. Відповідач за первісним позовом 14.08.2023 сплатив за видатковою накладною № РН-00604 від 06.04.2023 суму у розмірі 351 024,30 грн, про що свідчить платіжна інструкція №600017346.

6.18. Станом на час прийняття рішення судом заборгованість за договором № 2156 від 21.09.2021 складає 2 019 948,00 грн (за видатковими накладними №РН-01433 від 31.07.2023 на суму 440 466,00 грн, №РН-01569 від 16.08.2023 на суму 366 720,00 грн, № РН-01610 від 23.08.2023 на суму 848 682,00 грн, № РН-01952 від 12.10.2023 на суму 364 080,00 грн).

6.19. Доказів погашення заборгованості відповідачем за первісним позовом не надано.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №904/1037/24 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючої, Ємця А.А., ОСОБА_1

7.2. Верховний Суд ухвалою від 14.01.2024 відкрив касаційне провадження у справі №904/1037/24 за касаційною скаргою ТОВ «Технохімреагент» на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України.

7.3. Від ТОВ «Технохімреагент» 03.02.2025 до Суду надійшли додаткові пояснення у справі.

7.4. Від ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» 03.02.2025 до Суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документу, що підтверджує повноваження повноважень представника ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» - адвоката Крят Л.Б.

7.5. Верховний Суд протокольною ухвалою від 04.02.2024 оголосив перерву у справі до 04.03.2025, оскільки витребувані ухвалою Верховного Суду від 14.01.2025 матеріали справи №904/1037/24 надійшли до Верховного Суду 04.02.2025, тобто в день проведення судового засідання.

7.6. Від ТОВ «Технохімреагент» 07.02.2025 до Суду найшли пояснення про причини неявки в судове засідання, яке відбулось 04.02.2025.

7.7. Верховний Суд протокольною ухвалою від 04.03.2025 долучив до матеріалів справи додаткові пояснення ТОВ «Технохімреагент» від 03.02.2025 та пояснення від 07.02.2025 з огляду на статтю 42 ГПК України, та оцінюватиме їх у межах статті 300 ГПК України.

7.8. За розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 03.03.2025 №32.2-01/311 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 25.02.2025 про відставку судді ОСОБА_1 та згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 для розгляду справи №904/1037/24 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуюча), Бенедисюк І.М., Ємець А.А.

7.9. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.10. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Предметом касаційного перегляду є рішення суду першої інстанції в частині стягнення неустойки в розмірі 119 363,70 за зустрічним позовом та постанова апеляційного господарського суду, прийнята за результатом перегляду рішення суду першої інстанції в цій частині.

8.2. Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційних скарг, які наведені скаржниками і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.3. Верховний Суд на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, у межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і зазначає таке.

8.4. Предметом позову у цій справі за первісним позовом є стягнення заборгованості за договором поставки за поставлений товар, а за зустрічним позовом - стягнення неустойки за несвоєчасно поставлений товар.

8.5. Рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення первісного позову обґрунтовано законністю, доведеністю та обґрунтованістю вимог позивача; зменшуючи суму стягнення 3% річних, суд виходив з допущеної позивачем помилки в розрахунках.

8.5.1. В частині часткового задоволення зустрічного позову судове рішення обґрунтовано тим, що позивачем за зустрічним позовом надано розрахунок суми зустрічного позову, виходячи з допущеного Продавцем порушення поставки на 7 (сім) календарних днів та нараховано за цей період суму неустойки у розмірі у розмірі 139 257,65 грн. Перевіривши наданий позивачем за зустрічним позовом розрахунок, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не враховано, що день фактичної поставки продукції не включається в період часу, за який здійснюється стягнення неустойки. Отже, період прострочення за поставкою продукції за замовленням на поставку №4500412191 від 14.09.2023 (видаткова накладна №РН 01952) становить 6 (шість) календарних днів (з 06.10.2023 по 11.10.2023 включно) та складає 119 363,70 грн. В результаті здійсненого судом розрахунку за встановлений судом період (з 06.10.2023 по 11.10.2023 включно) сума неустойки за порушення зобов`язання з поставки, складає 119 363,70 грн.

8.5.2. Суд першої інстанції зазначив, що не вбачає підстав для зупинення передання товару до повної оплати всього раніше переданого товару (частина п`ята статті 692 ЦК України) та зменшення розміру стягнення неустойки до 4926,81грн.

8.6. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові виходив з того, що ТОВ «Технохімреагент» оскаржує рішення лише в частині стягнення неустойки в розмірі 119 363,70 грн за зустрічним позовом та просить закрити провадження у справі за зустрічним позовом.

8.6.1. Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови, в іншій частині судове рішення попередньої судової інстанції, прийнятого по суті цього спору, не оскаржувалось та судом апеляційної інстанції не переглядалося.

8.6.2. Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції ухвалою від 25.04.2024 залишив зустрічний позов без руху з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі. Позивачем у встановлений судом строк усунуто зазначені недоліки, надано підтвердження сплати судового збору. Після цього, зустрічна позовна заява прийнята судом до розгляду. Результатом розгляду первісної та зустрічної позовних заяв є прийняте судом рішення від 24.07.2024, яким вимоги за первісним та зустрічним позовами задоволені частково. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для закриття провадження у справі №904/1037/24 за зустрічним позовом з підстав зазначених апелянтом. Суд також зазначив, що позиція відповідача за зустрічним позовом, викладена у відзиві на позовну заяву, на думку суду, є проявом надмірного формалізму, оскільки, як з самого тексту зустрічного позову, так і його прохальної частини вбачається хто є позивачем за зустрічним позовом, його представником та інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

8.6.3. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що документи, на яких ґрунтуються вимоги за зустрічним позовом, підписані ОСОБА_2 - особою з відсутнім обсягом дієздатності, суд апеляційної інстанції зазначив, що протягом тривалого часу дії договору, ТОВ «Технохімреагент» приймало до виконання свої зобов`язання, поставляло замовлені товари та, відповідно, отримувало грошові кошти за поставлений товар, ґрунтуючись на договорі №2156 та на додатках до нього: Специфікаціях та Замовленнях на поставку, підписаних, в тому числі, саме ОСОБА_2 . Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ТОВ «Технохімреагент» своїми конклюдентними діями неодноразово схвалювало правочин, про що свідчать відвантаження / поставка товару на виконання зобов`язань, що спростовує доводи апеляційної скарги.

8.7. У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини, що мають суттєве значення для справи, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, пункти 1 та 4 частини третьої статті 310 ГПК України).

8.8. Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

8.9. У пунктах 1 та 4 частини третьої статті 310 ГПК України, на які посилається скаржник, зазначено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

- суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу (пункт 1);

- суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4).

8.10. Звертаючись до Верховного Суду, скаржник на обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, з посиланням на пункти 1 та 4 частини третьої статті 310 ГПК України, вказує, що:

(1) нехтування судом першої інстанції вимог процесуального права щодо форми зустрічної позовної заяви (стаття 162 ГПК України) призвело до подальшого унеможливлення встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази;

(2) позивач звертав увагу суду першої інстанції на те, що додане до зустрічної позовної заяви Замовлення на поставку №4500412191 від 14.09.2023 вже містить підпис продавця і станом на день надсилання цього замовлення (15.09.2023) у відповідача за зустрічним позовом не було цього Замовлення з підписом продавця. Відповідачем за зустрічним позовом відбулась підміна доказів;

(3) суд першої інстанції не розглянув питання про зменшення розміру неустойки;

(4) суд першої інстанції протягом розгляду справи не розглянув клопотання позивача за первісним позовом про визнання доказу недостовірним, лише зазначив у рішенні, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки клопотання не надавалося замовлення з графіком. Скаржник зазначає про те, що якщо б суд першої інстанції розглянув ці клопотання до ухвалення судового рішення, то ТОВ «Технохімреагент» мало б можливість подати таке клопотання повторно; відтермінувавши розгляд клопотань до ухвалення судового рішення, суд першої інстанції позбавив заявника можливості переконати суд в недостовірності зазначеного доказу;

(5) суди попередніх інстанцій не перевірили повноваження підписанта Специфікації і Замовлень (з боку Покупця).

8.11. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

8.12. ТОВ «Технохімреагент» у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України, посилається на те, що суди не дослідили належним чином докази у справі.

8.13. Суд зауважує, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме собою порушення норм процесуального права у вигляді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

8.14. Така правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постановах від 12.10.2021 у справі №905/1750/19, 20.05.2021 у справі №905/1751/19, від 12.10.2021 у справі №905/1750/19, від 20.05.2021 у справі №905/1751/19, від 02.12.2021 у справі №922/3363/20, від 16.12.2021 у справі №910/18264/20 та від 13.01.2022 у справі №922/2447/21, тощо.

8.15. За змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України (в аспекті підстави касаційного оскарження за пунктом 4 частини другої статті 287 цього Кодексу) достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме собою порушення норм процесуального права (в частині недослідження доказів), а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

8.16. З огляду на принцип диспозитивності підстава, вимоги та межі касаційного оскарження визначаються самим скаржником у касаційній скарзі, а тому обрання підстав оскарження та тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

8.17. Проте, як убачається зі змісту касаційної скарги, рішення судів попередніх інстанцій не оскаржуються ТОВ «Технохімреагент» з підстав касаційного оскарження, визначених у пунктах 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України, а тільки з підстави, визначеної у пункті 4 частини другої статті 287 ГПК України, а тому підстави для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції з підстави зазначеної у касаційній скарзі, встановленої пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України, у Суду відсутні.

8.18. Що ж до посилання скаржника на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України), Верховний Суд виходить з такого.

8.19. У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинуть на прийняття оскаржуваного рішення.

8.20. Колегія суддів зазначає, що під час розгляду справ у порядку господарського судочинства діє принцип змагальності.

8.21. Згідно з частинами першою та другою статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

8.22. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи.

8.23. Отже, недопустимі докази - це докази, отримані внаслідок порушення закону. Відповідно, тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що суд використав недопустимий доказ. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі №922/2319/20, від 16.02.2021 у справі №913/502/19, від 13.08.2020 у справі №916/1168/17, від 16.03.2021 у справі №905/1232/19.

8.24. За приписами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

8.25. Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 зі справи №925/2301/14, від 19.06.2019 зі справи №910/4055/18).

8.26. Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.

8.27. Отже, неналежні докази та недопустимі докази - це різні поняття. Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №910/13647/19.

8.28. Законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлюється, зокрема, порядком оцінки доказів і визначенням відповідно до статті 86 ГПК України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, ураховуючи вірогідність та взаємозв`язок доказів у їх сукупності для прийняття відповідного процесуального рішення.

8.29. Як убачається зі змісту рішення суду першої інстанції, розглядаючи вимоги зустрічного позову та надаючи оцінку наявним у справі доказам, суд встановив, що Замовлення на поставку №4500412191 від 14.09.2023 направлено 15.09.2023 на електронну адресу відповідача за зустрічним позовом (email:office@txp.com.ua). Дата направлення сканованої копії Покупцем на електронну адресу Продавця підтверджена належними доказами наданими позивачем за зустрічним позовом та відповідачем за зустрічним позовом, а саме роздруківками з електронної пошти разом з електронним супровідним листом. Підтвердженням отриманням Замовлення на поставку №4500412191 від 14.09.2023, його погодження та прийняття до виконання є його підписання сторонами без зауважень.

8.30. Тобто, суд першої інстанції оцінив подані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємозв`язку, за результатом чого ухвалив відповідне рішення.

8.31. У цьому випадку скаржник фактично не погоджується з висновками судів, що Замовлення на поставку №4500412191 від 14.09.2023 не може вважатись у контексті приписів статті 77 ГПК України у цьому разі недопустимим доказом.

8.32. Отже, такі доводи скаржника не можна визнати обґрунтовано аргументованими, адже вони зводяться до спроби переконати Суд в переоцінці доказів з точки зору достовірності, належності і вірогідності, і не свідчать про їх недопустимість (дивись пункти 8.21-8.28 цієї постанови), тому Суд відхиляє ці доводи, оскільки переоцінка доказів знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваної постанови суду, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.

8.33. Водночас, Суд звертає увагу на те, що суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

8.34. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі №908/1795/19).

8.35. Верховний Суд також відхиляє доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не розглянув питання про зменшення розміру неустойки. Як свідчить зміст оскаржуваного судового рішення, питання про зменшення розміру неустойки вирішено судом першої інстанції і суд не вбачав підстав для зменшення її розміру.

8.36. Верховний Суд звертає увагу на те, що зменшення розміру заявленого до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру штрафу господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

8.37. Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що клопотання про визнання доказу недостовірним суд першої інстанції повинен був розглянути до ухвалення судового рішення, з огляду на те, що суд надає оцінку наданим сторонами доказам з точки зору належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємозв`язку при ухваленні судового рішення з огляду на положення статей 209 210 86 237 238 ГПК України.

8.38. Верховний Суд зазначає, що зі змісту оскаржуваних судових рішень (в частині, що стосується зустрічних позовних вимог) не вбачається, що сторони надали докази, а суди їх не дослідили, не оцінили та не встановили на їх підставі обставини справи щодо наявності/відсутності підстав для стягнення неустойки.

8.39. Отже, суди попередніх інстанцій при вирішенні цього спору (в частині, що стосується зустрічних позовних вимог), дослідили та оцінили за правилами статей 210 86 237-238 ГПК України надані та зібрані у справі докази у їх сукупності і вірогідності, застосувавши статті 76-79 ГПК України, дійшли висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного позову.

8.40. Доводи касаційної скарги зазначеного не спростовують.

8.41. Відтак, з огляду на мотиви, викладені вище у цій постанові, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження.

8.42. Інших підстав для перегляду справи у суді касаційної інстанції, крім пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник у касаційній скарзі не наводить.

8.43. Верховний Суд бере до уваги доводи ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг», викладені у відзиві на касаційну скаргу, у тій частині, яка узгоджується з викладеним у цій постанові.

8.44. Верховний Суд також зауважує, що міра до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

8.45. Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, наведена міра обґрунтування оскаржуваного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

8.46. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

8.47. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

8.48. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

8.49. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.

8.50. Колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" тау справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року), зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм права при ухваленні оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених у розділі 8 цієї постанови.

9.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

9.3. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

9.4. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах, наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій у частині задоволення зустрічного позову - без змін, як таких, що ухвалені із додержанням норм права.

10. Судові витрати

10.1. Судовий збір, сплачений скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій у частині задоволення зустрічного позову - без змін.

Керуючись статтями 129 300 308 309 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2024 у справі №904/1037/24 в частині оскарження залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2024 у справі №904/1037/24 в частині оскарження залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя А. Ємець