ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 904/1643/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорта В.О.

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2019 (суддя Манько Г.В.) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.11.2019 (головуючий суддя - Іванов О.Г., судді: Дармін М.О., Березкіна О.В.)

за позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот"

до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1. Акціонерне товариство "Укрпошта", 2. Міністерство інфраструктури України,

про скасування рішення,

За участю представників сторін:

від позивача: Старченко С.П. - адвокат,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи-1: не з`явився,

від третьої особи-2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №468 від 12.03.2009 "Про оформлення права державної власності на об`єкти нерухомого майна за адресою: вул. Володі Дубініна, 10", Свідоцтво про право власності на нерухоме майно Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 20.03.2009, державну реєстрацію, в частині оформлення права державної власності за Державою, в особі Міністерства транспорту та зв`язку України, на гараж літ Г-1 площею 126,4 кв.м.

1.2. Позивач вважав, що спірне рішення є незаконним, його було прийнято на підставі недостовірної інформації, наведеної неуповноваженою Міністерством транспорту та зв`язку України особою.

1.3. Відповідач проти позову заперечував, просив суд у позові відмовити, застосувати строк позовної давності.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.11.2019, в позові відмовлено.

3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

3.1. 09.12.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Державним підприємством "Український державний центр радіочастот" безпосередньо до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.11.2019 у справі №904/1643/19.

3.2. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 16.12.2019 у справі №904/1643/19 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

3.3. 19.12.2019 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження по справі та призначення до розгляду на 05.02.2020, якою повідомлено учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги та визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 08.01.2020.

3.4. 14.01.2020 від Міністерства інфраструктури України отримано заяву про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом касаційної скарги, та відзив на касаційну скаргу, який, у зв`язку з отриманням ухвали суду 08.01.2020, надісланий на адресу суду 10.01.2020.

3.5. Від відповідача 16.01.2020 отримано відзив на касаційну скаргу, надісланий до суду 13.01.2020 з підстав пізнього отримання ухвали суду від 19.12.2019.

3.6. 27.01.2020 від позивача отримано клопотання розглядати касаційну скаргу за участю представника позивача з метою надання пояснень.

3.7. 30.01.2020 судом отримано відзив на касаційну скаргу Дніпропетровської дирекції АТ "Укрпошта", надіслання якого на адресу суду 27.01.2020 також обґрунтовано пізнім отриманням ухвали суду від 19.12.2019.

3.6. Виконавчий комітет Дніпровської міської ради звернувся до Касаційного господарського суду із заявою про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області, яка ухвалою суду від 30.01.2020 повернута заявнику без розгляду.

3.8. Оскільки отримання 08.01.2020 третьою особою-1 і третьою особою-2 ухвали суду від 19.12.2019 підтверджено поштовими повідомлення про вручення рекомендованого відправлення, повернутими на адресу суду, Верховний Суд у складі колегії суддів вважає відповідні клопотання учасників справи про продовження строку для подання відзивів на касаційну скаргу обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню на підставі статті 119 ГПК України.

3.9. Разом з цим, відзив на касаційну скаргу, поданий відповідачем, підлягає залишенню без розгляду з огляду на таке.

Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

За вимогами частини 3 статті 1312 Конституції України, яка набрала чинності з 30.09.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Підпунктом 11 пункту 161 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Крім того, загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання врегульовані ГПК.

29.12.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18.12.2019 N390-IX.

Суд звертає увагу відповідача на приписи частини 3 статті 56 ГПК, за змістом яких юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до правил частини 1 статті 58 ГПК представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи: як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

Відзив на касаційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської ради підписано представником - Камишниковою Ю.М.

Відповідно до ч.7 ст. 165 ГПК до відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.

Довіреність, долучена до матеріалів відзиву на підтвердження наявності у Камишникової Ю.М. повноважень представляти інтереси Виконавчого комітету Дніпровської ради, у тому числі у Верховному Суді, не містить інформації, що вказана особа має статус адвоката, а матеріали, долучені до заяви, не містять доказів самопредставництва. Відсутні такі докази і у матеріалах справи.

При цьому підписання відзиву на касаційну скаргу є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.

Відповідно до частин 2, 4 статті 170 ГПК письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

3.10. 10.02.2020 судом отримано клопотання, надіслане на адресу суду 05.02.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) про відкладення розгляду касаційної скарги, призначеного на 05.02.2020 у зв`язку з хворобою представника, яке судом не розглядалось через його неактуальність у зв`язку з пізнім отриманням.

3.11. Разом з цим у судовому засіданні 05.02.2020 судом оголошено перерву до 19.02.2020.

3.12. В судове засідання з`явився представник позивача, який просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати судові рішення, прийняти нове, яким в повному обсязі задовольнити його позовні вимоги. Уповноважені представники відповідача та третіх осіб у судове засідання не з`явилися, хоча вказані учасники справи про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

4.1. У касаційній скарзі позивач просить постанову та рішення у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору, справу розглянути з повідомленням (викликом) сторін.

4.2. Скаржник вважає, що оскаржувані рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки суди попередніх інстанцій при розгляді справи не з`ясували повно та всебічно всіх обставин справи, не дали належну оцінку наявним в матеріалах справи доказам, з недотриманням норм права прийняли рішення, висновки в яких не відповідають обставинам справи.

Позивач наголошує, що спірні гаражні бокси не можуть бути тими, що передані АТ "Укрпочта".

AT "Укрпошта" не надано ніякого документу, підтверджуючого те, що їм були передані спірні гаражні бокси, не спростовано те, що гаражні бокси було передано саме Державній інспекції електрозв`язку відповідно до Наказу № 262 від 03.10.1994 Дніпропетровського обласного підприємства зв`язку "Дніпрозв`язок".

Також зазначає, що Кільчинська І.М. не мала повноважень вчиняти реєстраційні дії, з чим погодився суд апеляційної інстанції.

При цьому позивач наголошує, що ним не пропущена позовна давність, УДЦР як користувалося та утримувало майно, так і користується, та несе витрати по утриманню свого майна, довідалася про порушення своїх прав лише після отримання Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11.05.2017, відповіді Дніпровської міської ради від 14.04.2017 № 1/1 - 42.

Факт неправомірного заволодіння майном починаючи з моменту прийняття Рішення № 468, тобто з 12.03.2009, до сьогодні від УДЦР було приховано.

Інвентаризація гаражних боксів, якими користується філія, УДЦР не здійснювало, при цьому є певні помилки при визначені власника майна та при обліку площі майна, що й призвело до прийняттям відповідачем не правомірного рішення.

Також позивач не погоджується з недолученням апеляційним судом висновку науково-правової експертизи від 05.10.2019.

4.3. У відзивах на касаційну скаргу треті особи у справі просять касаційну скаргу залишити без задоволення з підстав її необґрунтованості, а оскаржувані судові рішення, як законні та такі, що відповідають обставинам справи, залишити без змін.

5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

5.1. Згідно з постановою Ради Міністрів СРСР від 16.03.1951 № 829 "Про заходи щодо захисту радіоприймання від індустріальних перешкод" було створено Державну радіоінспекцію, до складу якої було включено відділ по боротьбі з радіоперешкодами, утворені технічні бригади, які виконували функції радіоконтрольних пунктів (РКП) на підставі наказу Міністерства зв`язку СРСР №367 від 11.04.1957.

5.2. В 1959 році Державна радіоінспекція змінила назву на Державну інспекцію електрозв`язку.

5.3. Після проголошення незалежності України, розпорядженням Президента України від 16.05.1992 № 91 затверджено Положення про Міністерство зв`язку України.

Державне підприємство "Український державний центр радіочастот та нагляду за зв`язком" (Центр "УКРЧАСТОТНАГЛЯД") входило до його складу (Свідоцтво про державну реєстрації (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 24.12.1996).

Згодом, Указом Президента України № 832/96 від 12.09.1996 було затверджено нове Положення про Міністерство зв`язку України, визнано таким, що втратило чинність, Розпорядження Президента України від 16.05.1992 N 91 "Про Положення про Міністерство зв`язку України".

Пізніше, Указом Президента України № 1352/97 від 11.12.1997 затверджено Положення про Державний комітет зв`язку України, визнано таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 12.09.1996 N 832 "Про Положення про Міністерство зв`язку України".

Указом Президента України № 601/99 від 03.06.1999 затверджено Положення про Державний комітет зв`язку України та інформатизації України, визнано таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 11.12.1997 N 1352 "Про Положення про Державний комітет зв`язку України".

Згодом, Указом Президента України № 1009/2004 від 27.08.2004 затверджено Положення про Міністерство транспорту та зв`язку України, визнано таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 03.06.1999 N 601/99 "Про Положення про Державний комітет зв`язку та інформатизації України".

Указом Президента України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України з питань безпеки авіації" № 510/2006 від 09.06.2006 визнано таким, що втратив чинність Указ Президента України № 1009/2004 від 27.08.2004 "Про Положення про Міністерство транспорту та зв`язку України".

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 300-р від 01.08.2005, УДЦР із сфери управління Міністерства транспорту та зв`язку України передано до сфери управління Національної комісії з питань регулювання зв`язку.

На сьогодні, на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України № 95-р від 22.02.2012 УДЦР віднесено до сфери управління Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, Розпорядження Кабінету Міністрів України № 300-р від 01.08.2005 визнано таким, що втратило чинність.

5.4. Згідно статуту Державне підприємство "Український державний центр радіочастот", скорочено - УДЦР, є Державним унітарним підприємством, заснованим на державній власності.

Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Згідно пункту 4.4. Статуту, право господарського віддання майном, закріпленим за підприємством, виникає з дати підписання акта приймання - передачі.

УДЦР є правонаступником Українського державного центру радіочастот та нагляду за зв`язком (Центр "Укрчастотнагляд") Державного комітету зв`язку та інформатизації, Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" Міністерства транспорту та зв`язку України.

5.5. Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про радіочастотний ресурс України", УДЦР відноситься до сфери управління Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації.

В структурі УДЦР створено відокремлені підрозділи, одним з таких є Центральна філія Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", скорочено - Центральна філія УДЦР.

Крім того, УДЦР є правонаступником Державної інспекції електрозв`язку по Дніпропетровської області.

5.6. Рішенням № 1101 від 27.11.1958 виконкому Дніпропетровської міськради депутатів трудящих було дозволено Обласному Управлінню зв`язку будівництво гаражів на 50 машин на території Облрадіоцентра по Тарасовській (перейменовано на Володі Дубиніна) вулиці.

5.7. Згодом, Рішенням № 508 від 03.09.1964 виконкому Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих було дозволено Дніпропетровському обласному Управлінню Мінзв`язку УССР будівництво профілакторію та майстерень на 150 машин на території радіоцентру по вул. Володі Дубиніна (Тарасовській), Рішення №1101 від 27.11.1958 скасовано.

Відповідно до інформації, наведеної в Листі № 1167 від 10.10.2008 Державного архіву Дніпропетровської області, Рішення про затвердження акту держкомісії про прийом до експлуатації комплексу будівель автобази по вулиці Володі Дубиніна за 1958 - 1979 роки немає.

5.8. Відповідно до Наказу №262 від 03.10.1994 Дніпропетровського обласного підприємства зв`язку "Дніпрозв`язок" вирішено передати з балансу Дніпропетровського обласного підприємства зв`язку "Дніпрозв`язок" на баланс Державної інспекції електрозв`язку автомобілі та приміщення для технічного обслуговування та стоянки автомобілів.

На виконання цього наказу між Дніпропетровським обласним підприємством зв`язку "Дніпрозв`язок" та Державною інспекцією електрозв`язку підписано акт прийому-передачі основних засобів станом на 01.10.1994, серед яких передано "гараж" (перший рядок акту).

5.9. Листом Фонду державного майна України № 10-15-4988 від 29.03.2007 надано перелік нерухомого державного майна, яке за результатами інвентаризації об`єктів державної власності обліковується на балансі Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта", орган управління - Міністерство транспорту та зв`язку України, відокремлений підрозділ Дніпропетровська дирекція УДППЗ "Укрпошта".

Відповідно до зазначеного вище переліку нерухомого майна гараж, розташований за адресою: м. Дніпро, вул. В. Дубініна, 10, площею 126,4 кв. м. перебуває на балансі саме у відокремленого підрозділу Дніпропетровської дирекції УДППЗ "Укрпошта".

5.10. Відповідно до договору на право тимчасового користування землею від 13 квітня 2001 року № 1030, укладеного між виконавчим комітетом Дніпровської міської ради та державним підприємством - Дніпропетровськими обласним підприємством поштового зв`язку "Дніпропошта", останньому надано у користування земельну ділянку за адресою: м. Дніпро, вул. В. Дубініна, 10.

5.11. За доводами Позивача, з моменту передачі до сьогодні УДЦР, в особі філії, володіє гаражними боксами, користується ними, несе витрати по їх утриманню.

На підтвердження цього Позивачем надано: Технічний паспорт, виготовлений на замовлення Позивача, станом на 07.03.2017 на гаражні бокси за адресою: м. Дніпро, вул. В. Дубініна, 10, відповідно до якого загальна площа боксів складає 122,1 кв. м. (літера за планом А -1); інвентарну картку обліку основних засобів - гаражу; довідку за підписом головного бухгалтера Позивача; договори про надання послуг з опалення, освітлення, охорони боксів від 01.01.2000, 28.05.2004, 27.05.2005, 31.12.2013, 05.01.2016, укладені між Українським державним підприємством поштового зв`язку "Укрпошта" (Виконавець) та Державною інспекцією електрозв`язку по Дніпропетровській області (в подальшому, Державним підприємством "Український державний центр радіочастот", Замовник) та розрахунки до даних договорів, відповідно до яких Позивач займав площу 144 кв.м; отримані в порядку адвокатського запиту до Фонду державного майна України; Витяги з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, відповідно до яких на балансі Дніпропетровської філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" станом на 01.01.2008 та на 01.01.2009 перебувало наступне нерухоме державне майно, зокрема гараж (місцезнаходження: м. Дніпропетровськ (Дніпро), вул. Володі Дубініна, 10; реєстровий №01181765.167.ФТУУВЧ105); площа об`єкта - 180 кв. м.; дата проведення інвентаризації - 01.11.2007.

5.12. Листом № 17-2-533 від 20.10.2008 Дніпропетровська дирекція Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" звернулась до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради з проханням оформити право державної власності, з видачою свідоцтва, за державою, в особі Міністерства транспорту та зв`язку України, на адміністративну будівлю Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" за адресою: вул. Володі Дубініна, 10.

Лист було підписано директором Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" Кільчинською І.М., яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності, зареєстрованої в реєстрі за № 9152 від 07.08.2008.

Довіреність видано генеральним директором державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" Замковою Т.Ф.

До листа № 17-2-533 від 20.10.2008 Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" були надані, серед іншого, наступні документи: Лист № 1167 від 10.10.2008 Державного архіву Дніпропетровської області, відповідно до якого рішення про затвердження акту держкомісії про прийом до експлуатації комплексу будівель автобази по вулиці Володі Дубиніна за 1958 - 1979 роки немає; Лист комітету комунальної власності №7/5-933 від 24.09.2008; Лист Фонду державного майна України № 10-15-4988 від 29.03.2007, відповідно до якого Фонд державного майна України на запит Дніпропетровської дирекції УДППЗ "Укрпошта" надав з Єдиного реєстру об`єктів державної власності перелік нерухомого майна, яке за результатами інвентаризації об`єктів державної власності обліковується на балансі Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта".

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності на балансі Дніпропетровської дирекції УДППЗ "Укрпошта" Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" станом на 01.01.2007 перебувало наступне нерухоме державне майно, зокрема (№ 1.32) гараж (місцезнаходження: м. Дніпропетровськ (Дніпро), вул. Володі Дубініна , 10; реєстровий №21560045.400.АААЖЖА114), площа об`єкта - 126,4 кв. м.; дата проведення інвентаризації - 01.07.2005; Договір оренди земельної ділянки № 1030 від 13.04.2001 за адресою: м. Дніпропетровськ (Дніпро), вул. Володі Дубініна, 10; Довідку про балансову належність об`єкту; Дані Державного земельного кадастру № 2279 від 11.06.2008.

5.13. На підставі зазначених вище документів оскаржуваним Рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 12.03.2009 №468 вирішено оформити право державної власності, з видачою свідоцтва, за державою, в особі Міністерства транспорту та зв`язку України, на адміністративну будівлю літ. А-2, загальною площею 1154,3 кв.м, гараж літ. Г-1, загальною площею 126,4 кв.м, механізовану мийку літ. Д-1, загальною площею 398,2 кв.м, будівлю для заміни масла літ. Ж-1, загальною площею 128,4 кв.м, бокси літ. З-1, загальною площею, 465,5 кв.м, шиномонтажне та електрогазозварювальне відділення літ. ЗІ-1, загальною площею 204,5 кв.м, гараж літ. ЗІІ-1, загальною площею 80,3 кв.м, будівлю майстерень літ. И-1, загальною площею 1264,7 кв.м, будівлю профілакторію літ. К-1, загальною площею 519,6 кв.м, склад літ. Л-1, загальною площею 342,2 кв.м, склад літ. М-1, загальною площею 314,1 кв.м, диспетчерську літ. Р-1, загальною площею 93,1 кв.м, прохідну літ. РІ-1, загальною площею 9,1 кв.м, гараж літ. РІІ-1, загальною площею 181,5 кв.м, автозаправні блоки літ. О-1, П-1, Р-1 Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" за адресою: вул. Володі Дубініна, 10.

На підставі вищезазначеного рішення Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 20.03.2009 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

З відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, судами встановлено, що дані відомості сформовані 11.05.2017 за пошуком права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Дубініна Володі, буд. 10. Встановлено тип майна: будівлі та споруди Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта", адреса нерухомого майна Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Дубініна Володі, будинок 10, технічний опис майна включає гараж літ. Г-1, загальною площею 126,4 кв.м., дата прийняття рішення про державну реєстрацію від 13.05.09 та дата внесення запису 13.05.2009 за Державою, в особі Міністерства транспорту та зв`язку України, що має державну форму власності. Підставою виникнення права власності є свідоцтво про право власності, САС №581059, 20.03.2009, видане виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради.

Отже, право власності на спірний об`єкт нерухомого майна було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав за державою в особі Міністерства транспорту та зв`язку України 13.05.2009.

5.14. На замовлення Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" виготовлено Технічний паспорт станом на 18.12.2013 на виробничі будівлі за адресою: м. Дніпро, вул. В. Дубініна, 10, відповідно до якого до складу будівель та споруд за даною адресою входить гараж Літ Г-1 загальною площею 126,4 кв.м.

5.15. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.03.2011 № 265 "Питання управління Міністерством інфраструктури об`єктами державної власності" УДППЗ "Укрпошта" (код ЄДРПОУ 21560045), правонаступником якого є AT "Укрпошта", включено до Переліку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінінфраструктури.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 05.07.2017 № 240 "Про затвердження Акта передавання майна до статутного капіталу публічного акціонерного товариства "Укрпошта" затверджено Акт передавання майна до статутного капіталу товариства.

Згідно з відомостями, що містяться в Акті передавання майна до статутного капіталу публічного акціонерного товариства "Укрпошта", що є правонаступником Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта", Міністерство інфраструктури України в особі міністра Омеляна В. В. та ПАТ "Укрпошта" в особі виконувача обов`язків генерального директора Смілянського І.Ю. уклали цей Акт про те, що 01.03.2017 Міністерство інфраструктури України передало, а публічне акціонерне товариство "Укрпошта" прийняло об`єкти майна згідно з переліком, що додається. Публічне акціонерне товариство "Укрпошта" набуло у власність об`єкти майна державної власності, що були передані Міністерством інфраструктури України як внесок до статутного капіталу цього товариства за правочином, оформленим у виді Акту передавання майна до статутного капіталу публічного акціонерного товариства "Укрпошта", що є правонаступником Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта".

Серед іншого за вищезазначеним актом до статутного капіталу ПАТ "Укрпошта" передано нерухоме майно за інвентарним номером 1361, а саме: гараж літ Г-1, що знаходиться за адресою м. Дніпро, вул. Володі Дубініна, 10.

6. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій

6.1. Суд першої інстанції визнав, що оскаржуване рішення було прийнято компетентним органом для вирішення питання про оформлення права власності та в межах наданих повноважень. До того ж, наявними у справі доказами не підтверджено, що позивач є власником спірного майна в розумінні приписів ст.393 Цивільного кодексу України.

Господарський суд погодився з доводами відповідача, що позивачем пропущений строк звернення до господарського суду з заявленими позовними вимогами, у відповідності до приписів ст.ст. 256 257 261 Цивільного кодексу України.

6.2. Апеляційний суд підтримав висновки суду першої інстанції по суті заявлених вимог, однак визнав, що через відмову у позові, висновки суду першої інстанції про застосування до даних правовідносин наслідків пропуску позовної давності є помилковим.

7. Позиція Верховного Суду

7.1. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК):

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням по новому обставин справи.

7.2. Частиною другою ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету міністрів України, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно зі ст.41 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" районні у містах ради (у разі їх створення) та їх виконавчі органи відповідно до Конституції та законів України здійснюють управління рухомим і нерухомим майном та іншими об`єктами, що належать до комунальної власності територіальних громад районів у містах, формують, затверджують, виконують відповідні бюджети та контролюють їх виконання, а також здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, в обсягах і межах, що визначаються міськими радами.

7.3. Судами у справі на підставі власної оцінки доказів встановлено, що розглянувши прохання Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" щодо оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна за адресою: вул. Володі Дубініна, 10, Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради було вирішено оформити право державної власності, з видачею свідоцтва, за державою, в особі Міністерства транспорту та зв`язку України.

Виконавчий комітет Дніпровської міської ради виконував дії стосовно ухвалення оскаржуваного рішення №486 від 12.03.2009 в межах наданих повноважень та відповідно до встановленої процедури.

7.4. При цьому дійсно, спірне рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 468 від 12.03.2009 "Про оформлення права державної власності на об`єкти нерухомого майна за адресою: вул. Володі Дубиніна, 10" приймалось за заявою Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" (лист № 1117-2-533 від 20.10.2008).

Зазначений лист № 1117-2-533 від 20.10.2008 Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" підписано директором Кільчинською І.М., яка діяла на підставі нотаріально посвідченої Довіреності зареєстрованої в реєстрі за № 9152 від 07.08.2008.

Довіреність видано генеральним директором державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" Замковою Т.Ф.

Апеляційний суд, підтримавши доводи позивача, визнав, що на підставі цієї довіреності Кільчинська І.М. була наділена правом представляти інтереси державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" з будь яких питань, але не з питань реєстрації нерухомого майна за Державою в особі Міністерства транспорту та зв`язку України. В матеріалах не міститься ніякого клопотання, прохання, тощо, Міністерства транспорту та зв`язку України щодо реєстрації за Державою в особі Міністерства транспорту та зв`язку України нерухомого майна.

В той же час, апеляційний суд виходив з того, що підписання заяви про оформлення права державної власності на об`єкти нерухомого майна неуповноваженою особою не є підставою для визнання незаконним та скасування Рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 468 від 12.03.2009, зважаючи на те, що AT "Укрпошта" після прийняття рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради в частині оформлення права власності на спірне майно провело усі необхідні дії щодо такого оформлення.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відтак апеляційний суд на підставі оцінки наявних в матеріалах справи документів визначився, що є очевидним факт схвалення Міністерством інфраструктури України дій представника Кільчинської І.М.

7.5. Також апеляційний господарський суд вірно зазначив, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.09.2004 №684-р було затверджено перелік підприємств, установ та організацій, що передаються до сфери управління Мінтрансзв`язку, серед яких значиться Українське державне підприємство поштового зв`язку "Укрпошта" (зазначена копія розпорядження міститься в додатках до оскаржуваного рішення).

Відповідно до Статуту УДППЗ "Укрпошта", майно Підприємства складається з основних фондів, обігових коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображається у балансі Підприємства і належать йому на правах господарського відання.

Здійснюючи право господарського відання, Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном згідно з законодавством України та цим Статутом.

У справі встановлено, що листом Фонду державного майна України № 10-15-4988 від 29.03.2007 надано перелік нерухомого державного майна, яке за результатами інвентаризації об`єктів державної власності обліковується на балансі Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта", орган управління - Міністерство транспорту та зв`язку України, відокремлений підрозділ Дніпропетровська дирекція УДППЗ "Укрпошта".

Відповідно до зазначеного вище переліку нерухомого майна гараж, розташований за адресою: м. Дніпро, вул. В. Дубініна, 10, площею 126,4 кв. м. перебуває на балансі саме у відокремленого підрозділу Дніпропетровської дирекції УДППЗ "Укрпошта".

При цьому, відповідно до договору на право тимчасового користування землею від 13.04.2001 № 1030, укладеного між виконавчим комітетом Дніпровської міської ради та державним підприємством - Дніпропетровськими обласним підприємством поштового зв`язку "Дніпропошта", саме останньому надано у користування земельну ділянку за адресою: м. Дніпро, вул. В. Дубініна, 10.

7.6. Разом з цим, суди оцінили та відхилили доводи позивача про те, що до заяви Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" не додавалися матеріали технічної інвентаризації спірного нерухомого майна, технічна інвентаризація гаражних боксів не здійснювалася, через що виникли певні помилки при визначені власника майна та при обліку площі майна, оскільки такі спростовуються матеріалами справи.

Так, відповідно до положень законів України "Про управління об`єктами державної власності", "Про Фонд державного майна України", постанов Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 року № 467 "Про затвердження Положення про Єдиний реєстр об`єктів державної власності" та від 30 листопада 2005 року № 1121 "Про затвердження Методики проведення інвентаризації об`єктів державної власності" Єдиний реєстр об`єктів державної власності (далі - Реєстр) формується та ведеться Фондом державного майна України згідно з наданою суб`єктами управління інформацією щодо об`єктів державної власності.

Суб`єкти управління об`єктами державної власності:

- несуть відповідальність за проведення інвентаризації державного майна, яка проводиться раз на рік (станом на 31 грудня) або позапланово;

- ведуть облік об`єктів державної власності, які належать до сфери їх управління та підлягають внесенню до Реєстру;

- здійснюють контроль за повнотою даних Реєстру та їх відповідністю встановленим вимогам;

- передають щокварталу до Фонду інформацію для внесення змін до Реєстру в паперовому вигляді за формами, затвердженими наказом Фонду державного майна України від 03 лютого 2006 року № 197 "Про затвердження форм надання відомостей про об`єкти державної власності" (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04 квітня 2006 року за № 380/12254), та в електронному вигляді засобами автоматизованої системи "Юридичні особи".

Відповідно до вимог пункту 7 вищевказаної Методики проведення інвентаризації об`єктів державної власності:

- інвентаризація державного майна проводиться за рішенням відповідного суб`єкта управління;

- юридичні особи (балансоутримувачі державного майна) на підставі даних інвентаризаційних описів складають пооб`єктний перелік державного майна за формою № 26 "Відомості про державне майно" та надають його в паперовому вигляді суб`єкту управління;

- суб`єкт управління на підставі отриманих переліків державного майна, що надійшли від юридичних осіб, узагальнює та надає його до Фонду. Фонд отримує від суб`єктів управління пооб`єктний перелік державного майна в електронному вигляді за формою № 26 та узагальнену інформацію про все державне майно в паперовому вигляді за формами № 2у "Інформація щодо державного майна" та № 2р "Інформація стосовно державного майна, щодо якого прийнято управлінські рішення" з метою внесення змін до Реєстру.

Підставою для включення та внесення змін до Реєстру є надходження від суб`єктів управління до Фонду інформації про об`єкти державної власності. Таким чином, дії Фонду щодо внесення даних до Реєстру залежать від дій суб`єктів управління.

7.7. Міністерством інфраструктури України з 2007 року до Фонду з метою внесення до Реєстру надавалися відомості про окреме нерухоме державне майно, яке перебувало на балансі Українського підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" (код за ЄДРПОУ: 21560045), зокрема склад/гараж (місцезнаходження: м . Дніпропетровськ (Дніпро), вул. Володі Дубініна, 10; реєстровий №21560045.400.АААЖЖА114), щодо якого прийнято управлінське рішення, зокрема майно, на базі якого створено AT "Укрпошта" (майно, що увійшло до статутного капіталу).

Так, відповідно до Витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності на балансі Дніпропетровської дирекції УДППЗ "Укрпошта" Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" станом на 01.01.2007 перебувало наступне нерухоме державне майно, зокрема (№ 1.32) гараж (місцезнаходження: м. Дніпропетровськ (Дніпро), вул. Володі Дубініна, 10; реєстровий №21560045.400.АААЖЖА114), площа об`єкта - 126,4 кв.м.; дата проведення інвентаризації - 01.07.2005.

Таким чином, відомостями з Єдиного реєстру об`єктів державної власності спростовані доводи позивача про не здійснення технічної інвентаризація гаражних боксів.

Результати технічної інвентаризації, проведеної 01.07.2005, підтверджені Технічним паспортом станом на 18.12.2013 на виробничі будівлі за адресою: м. Дніпро, вул. В. Дубініна, 10, відповідно до якого до складу будівель та споруд за даною адресою входить гараж Літ Г-1 загальною площею 126,4 кв.м.

Таким чином, судами встановлено, що площі будівель повністю співпадають.

Вищевказаний витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності із переліком нерухомого державного майна, що перебувало на балансі Дніпропетровської дирекції УДППЗ "Укрпошта" Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" станом на 01.01.2007 із зазначенням інформації про проведення інвентаризації (01.07.2005) додавався до заяви Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта".

7.8. Отже, суди обґрунтовано визнали, що розглянувши прохання Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" щодо оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна за адресою: вул. Володі Дубініна, 10, Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради було правомірно вирішено оформити право державної власності, з видачою свідоцтва, за державою, в особі Міністерства транспорту та зв`язку України.

7.9. Судами також мотивовано відхилені твердження позивача про передачу йому саме спірного приміщення згідно з наказом від 03.10.1994 № 262, оскільки позивачем не доведено на підставі належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів, що майно, яке йому передано згідно наказу від 03.10.1994 № 262 та нерухоме майно - гараж літ. Г-1 загального площею 126,4 кв. м., що знаходиться за адресою Володі Дубиніна, 10, м. Дніпро є одним і тим же майном.

Так наказ Дніпропетровського обласного підприємства зв`язку "Дніпрозв`язок" від 03.10.1994 № 262, на який позивач посилається і в касаційній скарзі, оцінено судами, однак визнано таким, що не доводить обставин, на які посилається позивач, оскільки в цьому наказі не міститься посилання на гараж літ. Г-1 загальною площею 126,4 кв. м., що знаходиться за адресою Володі Дубиніна, 10, м. Дніпро.

З інформації, наявної у наказі від 03.10.1994 № 262, а також з акту прийому-передачі основних засобів станом на 01.10.1994 взагалі неможливо встановити, яку саме будівлю передано позивачу, її площу та інші характеристики. Не зазначена навіть адреса будівлі.

Витяги з Єдиного реєстру об`єктів державної власності, відповідно до яких на балансі Дніпропетровської філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" станом на 01.01.2008 та на 01.01.2009, тобто пізніше вищевказаної дати, зазначеної у витязі третьої особи 1 (01.01.2007), перебувало спірне нерухоме державне майно, зокрема гараж за адресою: м. Дніпропетровськ (Дніпро), вул. Володі Дубініна, 10, також не визнано судами достатніми та достовірними доказами того, що майно, яке передано Позивачу згідно наказу від 03.10.1994 № 262, та нерухоме майно - гараж літ. Г-1 загального площею 126,4 кв. м., що знаходиться за адресою Володі Дубиніна, 10, м. Дніпро, є одним і тим же майном, оскільки відповідно до вищезазначених витягів площа гаража становить - 180 кв.м., в той час як фактична площа спірного гаражного боксу становить 126,4 кв.м.

При цьому, відповідно до цих же витягів та пункту 7 Методики проведення інвентаризації об`єктів державної власності площу у розмірі 180 кв.м. встановлено самим позивачем на підставі проведеної ним 01.11.2007 інвентаризації.

З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій на підставі власної оцінки доказів дійшли обґрунтованого висновку, що позивач не довів, що є власником спірного майна в розумінні приписів ст. 393 Цивільного кодексу України.

7.10. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з вищевказаними висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність фактів, наведених скаржником, вимоги до касаційного суду здійснити переоцінку доказів по справі та встановити по новому фактичні обставини справи, визнавши доведеність скаржником фактів, покладених ним в основу позову та касаційної скарги.

Разом з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

Згідно з ч.1 ст.300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтованих та переконливих доводів щодо неправильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.

З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційного суду вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

7.11. Аргументи позивача щодо звернення з даним позовом в межах трирічної позовної давності не розглядаються судом, оскільки як вірно визначився суд апеляційної інстанції, за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи, чого у даній справі не встановлено.

Така правова позиція неодноразово висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у п.134 постанови від 18.12.19 у справі № 522/1029/18, у п.87 постанови від 03.12.19 у справі № 904/10956/16, у п.61 постанови від 05.12.18 у справі № 522/2110/15-ц і від 05.12.18 у справі № 522/2202/15-ц, п.62 постанови від 05.12.18 у справі № 522/2201/15-ц та інших.

8. Висновки Верховного Суду

8.1. Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 зазначеного Кодексу:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

8.2. На підставі викладеного, суд доходить висновку, що касаційну скаргу Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" необхідно залишити без задоволення, а судові рішення залишити без змін.

8.3. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

8.4. Щодо заяви Міністерства інфраструктури України про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом касаційної скарги, а саме 75 грн., пов`язаних з надсиланням копій відзиву учасникам справи.

Відповідно до приписів статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Водночас подання відзиву на касаційну скаргу є правом, а не обов`язком, особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що у задоволенні вимоги Міністерства інфраструктури України про розподіл судових витрат, пов`язаних з надсиланням копій відзиву учасникам справи, слід відмовити.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 07.08.2019 у справі №910/4923/14.

Керуючись статтями 129 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.11.2019 залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.11.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2019 у справі №904/1643/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський