ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 904/2382/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2019 (Березкіна О.В., Іванов О.Г., Дармін М.О.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2019 (Золотарьова Я.С.) у справі №904/2382/19
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 195 903 779,58 грн
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 195 903 779, 58 грн з яких: 153 000 000,00 грн основний борг, 20 821 451,75 грн пеня, 7 424 829,25 грн 3% річних, 14 657 498,58 грн інфляційні втрати.
2. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив про неналежне виконання Відповідачем умов договору постачання природного газу 3066/1718-ТЕ-4 від 08.09.2019 в частині своєчасної оплати за отриманий природний газ.
Короткий зміст оскаржуваного рішення, прийнятого судом першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2019 позов задоволено частково. Суд стягнув з Відповідача на користь Позивача основний борг в сумі 153 000 000,00 грн, пеню в сумі 10 410 725,88 грн, інфляційні втрати в сумі 14 657 498,58 грн, 3% річних в сумі 7 424 829,25 грн. В іншій частині позову відмовлено.
4. Рішення суду мотивовано тим, що Відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання за договором в частині своєчасної оплати за отриманий природний газ, тому є правомірними вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за період з жовтня 2017 року по вересень 2018 року в сумі 153 000 000,00 грн, 3% річних в сумі 7 424 829,25 грн за період з 28.11.2017 по 07.05.2019 та інфляційні втрати в сумі 14 657 498,58 грн за період з березня 2018 року по березень 2019 року. В частині позовних вимог про стягнення пені за період з 28.11.2017 по 25.04.2019 в сумі 20 821 451,75 грн, врахувавши тяжкий фінансово-економічний стан Відповідача, а також те, що ним здійснюються дії, спрямовані на зменшення розміру заборгованості споживачів за теплову енергію, зважаючи на те, що, відповідно до пункту 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем (Відповідач) виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, надавши оцінку тому, що протокольні рішення не були реалізовані, що завадило Відповідачу своєчасно виконати свої зобов`язання за договором, суд, керуючись статтею 233 ГК України, статтею 551 ЦК України, дійшов висновку про можливість зменшення розміру пені на 50% та стягнення з Відповідача 10 410 725,88 грн пені.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2019 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2019 залишено без змін з тих же підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Позивач подав касаційну скаргу на рішення та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати в частині зменшення пені та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Відповідача пеню в повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи Позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
7. Посилаючись на докази фінансового стану Відповідача, суд першої інстанції не врахував, що такі документи були додані Відповідачем до відзиву на позовну заяву, який поданий до суду з пропуском строку, встановленого статтею 165 ГПК України і такий відзив суд мав залишити без розгляду на підставі статті 178 ГПК України та не брати до уваги. Суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував та необґрунтовано погодився з позицією місцевого господарського суду.
Позиція Відповідача у відзиві на касаційну скаргу
8. Оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, ухвалені відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Відзив на позовну заяву Відповідачем подано на стадії підготовчого засідання у справі, а, оскільки під час здійснення правосуддя суди керуються не тільки нормами права, а й принципами права, які є основними засадами судочинства України, тому судом першої інстанції було справедливо застосовано основні засади судочинства у взаємозв`язку з нормами права, що дозволило прийняти об`єктивне рішення у справі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
9. Колегія суддів зазначає, що, як вбачається з прохальної частини касаційної скарги, оскаржувані рішення та постанова судів попередніх інстанцій Позивачем оскаржується лише в частині зменшення пені. В іншій частині зазначені судові рішення не оскаржуються, а тому, згідно з частиною 1 статті 300 ГПК України (в редакції до 08.02.2020), в касаційному порядку не переглядаються.
10. Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Положення зазначеної статті кореспондують зі змістом статті 233 ГК України. У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
11. Здійснюючи розгляд клопотання Відповідача про зменшення розміру заявленої до стягнення пені, суд першої інстанції врахував, що Відповідач не є фактичним споживачем природного газу, а заборгованість за спожиту теплову енергію виникла у зв`язку з несплатою Відповідачу коштів споживачами (населенням). Відповідачем на постійній основі здійснюються дії, спрямовані на погашення дебіторської та кредиторської заборгованості.
11.1. Умови укладених 21.12.2017 спільних протокольних рішень №4679 та №4680 про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, умовами яких є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій", Відповідач не зміг виконати у зв`язку з тим, що Державною казначейською службою України не було перераховано кошти загального фонду Державного бюджету України до ГУ Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області.
11.2. Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що, з огляду на наведені обставини, а також те, що в матеріалах справи відсутні докази понесення Позивачем збитків у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх договірних зобов`язань, тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме справедливості, добросовісності, розумності, суд мав право зменшити суму належної до стягнення пені.
12. Зменшуючи суму належної до стягнення пені на 50 %, попередні судові інстанції врахували тяжкий фінансово-економічний стан Відповідача, який зумовлений наявністю заборгованості споживачів (населення) за отримані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води (відповідно до пункту 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором Позивачем Відповідачеві, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню).
12.1. Суди попередніх інстанцій також надали оцінку копіям звіту про фінансові результати (про сукупний дохід) Відповідача за 2016, 2017, 2018 та за І півріччя 2019; інформації про стан дебіторської заборгованості на 01.08.2019; виписки з реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії; акту звіряння розрахунків між сторонами на 28.02.2019; договорів про реструктуризацію заборгованості Відповідача.
13. Відповідно до частини 3 статті 13, частини 1 статті 86 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
14. Попередні судові інстанції з огляду на встановлені ними фактичні обставини справи, врахувавши фінансовий стан Відповідача, необхідність дотримання балансу майнових та інших інтересів сторін та засад справедливості і розумності, дійшли обґрунтованого висновку про наявність, передбачених статтею 551 ЦК України та статтею 233 ГК України, виняткових підстав для зменшення суми належної до стягнення з боржника пені на 50 %.
15. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена і в рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013.
16. Доводи касаційної скарги, наведені в пункті 7 постанови не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень. Відповідно до статті 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Оскільки судом першої інстанції не було зазначено, що поданий Відповідачем поза межами строку, визначеного ухвалою від 07.06.2019, відзив на позовну заяву залишено без розгляду, тому це свідчить, що відзив фактично прийнятий судом.
16.1. Водночас, статтею 311 ГПК України (в редакції до 08.02.2020) визначено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
16.2. Зважаючи на те, що зменшення суми пені є правом суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань і дослідження доказів, а також те, що при розгляді питання наявності підстав для зменшення розміру пені, суд першої інстанції виходив також і з інших матеріалів справи, а не тільки з тих доказів, які були надані Відповідачем до матеріалів свого відзиву на позов, тому колегія суддів вважає, що порушення норм процесуального права (прийняття відзиву до матеріалів справи) судом першої інстанції не призвело до прийняття неправильного рішення, про що також було обґрунтовано зазначено апеляційним господарським судом.
17. Колегія суддів зазначає, що у пункті 54 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", заява №4241/03 від 28.10.2010, вказано, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (див.рішення у справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії", заява N 30544/96, п. 26, ECHR 1999-I).
18. Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.
19. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
20. З огляду на викладене вище, касаційна скарга Позивача задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.
Щодо розподілу судових витрат
21. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України (в редакції до 08.02.2020), суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2019 у справі № 904/2382/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Суховий В.Г.
Судді Берднік І.С.
Міщенко І.С.