ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 904/2669/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй- головуючий, Л. В. Стратієнко, В. І. Студенець

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2019

у складі колегії суддів: О. Г. Іванов - головуючий, С. Г. Антонік, О. В. Березкіна

за позовом акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця»

до приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»

про стягнення 719 264, 40 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця», Залізниця, позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», відповідач) заборгованості в сумі 719 264, 40 грн, з яких: 319 991, 88 грн - плата за користування вагонами та 399 272, 52 грн - збір за зберігання вантажу.

Позовні вимоги обґрунтовано наказом № 934, відповідно до якого вагони відповідача затримано через зайнятість колій станції призначення Терни, у зв`язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на адресу одержувача. За цим фактом станцією затримки у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами було складено акти загальної форми ГУ-23. За весь час затримки вагонів на підходах до станції з вини вантажовласника Залізницею нараховано плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу за відомостями форми ГУ-46.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2019 у справі №904/2669/19 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Стягнуто з АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" 319 991,88 грн - плати за користування вагонами; 399 272,52 грн - збору за зберігання вантажу та 10 788, 97 грн. - судового збору.

Судове рішення мотивовано наданням позивачем належних доказів на підтвердження того, що затримка вагонів на станції відбулася з вини ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв`язку з неприйняттям останнім вагонів та несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, що призвело до скупченості вагонів на станції призначення.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2019 у справі № 904/2669/19 скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2019. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 319 991,88 грн - плати за користування вагонами; 399 272,52 грн - збору за зберігання вантажу та 10 788,97 грн - витрат по сплаті судового збору.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, вказав на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог. Стягнуто з АТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" 319 991,88 грн - плати за користування вагонами; 399 272,52 грн - збору за зберігання вантажу та 10 788, 97 грн. - судового збору.

Постанова мотивована тим, що скаржником не доведено відсутність своєї вини у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення Терни Придніпровської залізниці.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2019 у справі №904/2669/19 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в розмірі 719 264,40 грн - відмовити.

Скарга мотивована незгодою відповідача з нарахованою сумою по акту форми ГУ-23-а №220.

Відповідач вказує на те, що вагони затримані на шляху прямування по незалежним від ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» підставам, у зв`язку зі штучною затримкою, в порушення п. 11 Інструкції оформлення затримки потягів на підходах призначення на Придніпровську залізницю.

Відповідач стверджує, що був готовий прийняти спірні вагони, які були затримані Залізницею на підходах до станції Рядова, і позивач міг закінчити дію наказу № 934 з 07.01.2019 о 11:00 год. та відправити затримані по станції Рядова вагони на станцію призначення Терні.

Позивач посилається на затриманий потяг за наказом № 34 (з 07.01.2019 о 03:10 год. до 07.01.2019 11:00 год.) та зазначає, що потяг №3601, затримка якого почалася раніше за наказом № 934 (23.12.2018 о 21:25 год.) було неправомірно затримано по станції Рядова до 14.01.2019 11:30 год.

Крім того, відповідач вказує на неправомірність дій диспетчера при відправленні раніше затриманих поїздів, пізніше.

ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» зазначає, що нарахування позивачем плати за користування вагонами за наказом № 934 в період з 23.12.2018 по 14.01.219 не відповідають дійсним обставинам, тому не мають доказової та юридичної сили.

На думку відповідача, при врахуванні факту, що у позивача була можливість закінчити дію наказу № 934, починаючи з 07.01.2019 о 11:00 (час закінчення дії наказу № 34) плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу за наказом №934 буде складати (з 23.12.2018 21:25 год. по 07.01.2019 11:00 год.) всього 349,05 год.

Відповідач наголошує на тому, що плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу згідно з наказом № 934 повинен складати 478 812,60 грн.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2019 у справі № 904/2669/19 - без змін.

Позивач, посилаючись на положення ст. ст. 46, 47 Статуту залізниць України, вказує на те, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.

Крім того, позивач зазначає, що зайнятість приймально-відправних колій по станції Терни згідно Технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку Укрзалізниці і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.

Позивач наголошує на тому, що Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під`їзну колію. Дані факти засвідчено в складених актах загальної форми ГУ-23, які відповідальними працівниками відповідача підписано без заперечень. Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність Залізниці передати на під`їзну колію відповідача вагони, щодо яких складено акти загальної форми.

Також позивач вказав на відсутність в матеріалах справи заявки відповідача доставити на його адресу в першу чергу затримані вагони за наказом № 934.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

14 грудня 2017 року, між ПАТ «Українська залізниця» (правонаступник - АТ «Українська залізниця») в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (залізниця) та ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (власник колії) укладено договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», яка примикає до станції Терни і Рядова регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ «Укрзалізниця» №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч .

Згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику колії, яка примикає до станції Терни - стрілками №№ 2, 4, 6 у парній горловині станції та до Рядова - стрілкою №8 до колії № VI станції Рядова. Під`їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. Межею під`їзної колії є знаки "Межа під`їзної колії", які встановлено: по станції Терни біля маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5м від вістряка стрілки №2 станції Терни; маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2м від граничного стовпчика стрілки № 4 станції Терни; маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2м від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни; по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, розташованого на відстані (70м від вістряка стрілки №8 станції Рядова (п. 1 договору).

Рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (п.4 договору).

Відповідно до п. 5 договору здавання вагонів, для під`їзної колії зі станцій Терни, Рядова здійснюється:

- порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години;

- порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години;

- вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту-їх прибуття на станцію примикання;

- інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень, форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу передача вагонів здійснюється поза інтервалом.

Вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії «Придніпровська залізниця» для ПРАТ «ПІВНГЗК», подаються локомотивом Залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії «Придніпровська залізниця» для ПрАТ «ПІВНГЗК», подаються локомотивом Залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії (п.6 договору)

Відповідно до п. 8 договору про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред`явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113.

Для під`їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,0 год. (п.12 договору).

Як встановлено судами попередніх інстанцій в грудні 2018 року за залізничними накладними Залізницею прийнято до перевезення 5 порожніх власних вагонів та 22 вагони з вантажем «глина бентонітова» на адресу одержувача - ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат». Відповідно до зазначених накладних станція призначення - Терни Придніпровської залізниці.

Згідно з наказом №934 від 20.12.2018 о 21:25 год. Залізницею затримані вагони (№№ голова 56319288 хвіст 56963293 у кількості 27 вагонів, індекс поїзда 4572-624-4573 з вантажем - на своїх осях) на станції Рядова Придніпровської залізниці через неприйняття вагонів вантажовласником - ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» по причині скупчення вагонів на станції Терни Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», у зв`язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.

Судами встановлено, що за наведеним фактом станцією затримки вагонів - Рядова Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів №220 від 23.12.2018, що прибули поїздом 22.12.2018 о 21:50 год. на адресу ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат». Акт про затримку вагонів складений через неприйняття їх вантажовласником з причини скупчення вагонів по станції Терни Придніпровської залізниці, прибувших на адресу ПрАТ «Північний ГЗК» та несвоєчасного вивільнення колій від вантажу, що прибув на його адресу.

Крім того, складений акт загальної форми ГУ-23 №658 від 23.12.2018. Повідомлення про затримку вагонів №426 отримане відповідачем 23.12.2018 о 21:35 год.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на станції Терни Придніпровської залізниці, відповідно до п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами позивачем складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника - ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" щодо затримки вагонів на станції призначення з вини ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", із зазначенням початку затримки вагонів та часу закінчення затримки вагонів.

Судами встановлено, що позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони на під`їзну колію відповідача, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми.

За весь час затримки вагонів на підходах до станції Терни з вини вантажовласника позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача плату за користування вагонами в сумі 319 991,88 грн та збір за зберігання вантажу в сумі 399 272,52 грн.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ст. 3 Статуту Залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.

Ст. 64 Статуту передбачено, що до залізничних під`їзних колій належать колії, що з`єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і які належать підприємствам, підприємцям, організаціям та установам незалежно від форм власності, а також громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності. Під`їзні колії призначено для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.

Ст. 71 Статуту встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Подача і забирання вагонів, а також маневрова робота на залізничних коліях, що належать підприємствам, здійснюються їх локомотивами. Якщо підприємство не має свого локомотива, подача і забирання вагонів та маневрова робота провадяться локомотивом залізниці за плату згідно з тарифом. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів). Експлуатація залізничних під`їзних колій, які мають свої локомотиви, повинна здійснюватися на основі єдиного технологічного процесу роботи під`їзної колії і станції примикання.

Відповідно до ст. 46 Статуту одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно зі ст. 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50% зазначених розмірів плати.

Пунктами 3, 6, 8 - 10, 12 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 за № 113, передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під`їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником). Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Відповідно до п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (що не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість.

Згідно з п. 5, п. 8 Правил зберігання вантажів (статті 12, 46 Статуту), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу. Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Судами встановлена вина відповідача у затримці вагонів на підходах до станції призначення та правомірність дій Залізниці, що підтверджується: актами загальної форми ГУ-23, актом про затримку вагонів ГУ-23а, повідомленням про затримку вагонів, наказом на затримку вагонів, відомостями плати за користування вагонами ф.ГУ-46 та накладними, оформленими працівниками залізниці у відповідності з вимогами діючих нормативно-правових документів.

Оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, прийняті до перевезення позивачем вагони були затримані на шляху прямування на станції за наказом у зв`язку зі скупченням на станції призначення вагонів, які прибули на адресу відповідача, з причин не прийняття вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, тобто з вини відповідача, суди дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог і доведеність наявності у відповідача обов`язку сплатити збір за зберігання вантажів та плату за користування вагонами.

Доводи касаційної скарги про те, що затримка вагонів сталася не з вини відповідача, оскільки позивачем не надано доказів зайнятості всіх колій станції Терни та не доведено факт зайнятості всіх колій з вини відповідача, Верховним Судом відхиляються, оскільки наявність вільних під`їзних колій на станції Терни, з урахуванням не подання відповідачем суду доказів на підтвердження вжиття ним заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням вини останнього у такому скупченні, внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення.

Зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує проїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку АТ "Укрзалізниці" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.

Підпунктом 14.2.1 пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 31.08.2005 № 507, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції.

Наявність тимчасово вільних колій на станції - це виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту .

Отже, на станції призначення, крім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів (також і поїздів відповідача).

Посилання скаржника на те, що апеляційний господарський суд не надав правової оцінки відправленню пізніше затриманих потягів за наказами № 34, 35, 36, 42, 58, 59, 73 раніше потягу, затриманого за наказом № 934, не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки суд апеляційної інстанції вірно вказав, що вказані накази не мають жодного відношення до затримки вагонів за наказом № 934. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, касаційний суд не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що заявка відповідача доставити на його адресу в першу чергу затримані вагони за наказом № 934, із підтвердженням готовності їх прийняти на свою під`їзну колію, відповідачем не подавалася, така відсутня і в матеріалах справи.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач не надав належних документальних доказів в обґрунтування відсутності вини в затримці вагонів на станціях підходу та викладених у відомостях форми ГУ-46 зауважень, які не підпадають під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених пунктом 16 Правил користування вагонами та контейнерами.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що постанова суду апеляційної інстанції, прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її зміни чи скасування відсутні. Аргументи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом касаційної інстанції.

8. Судові витрати

Керуючись ст.ст. 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» залишити без задоволення.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2019 у справі № 904/2669/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л. В. Стратієнко

Суддя В. І. Студенець