ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/38/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12 квітня 2021 року (головуючий - Орєшкіна Е.В., судді: Кощеєв І.М., Подобєд І.М.) та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2021 року (суддя Петренко І.В.) у справі
за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області
до Державного підприємства "Дослідне господарство "Дніпро" Державної установи інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,
про стягнення 18 207 391, 86 грн збитків, завданих кримінальним правопорушенням.
(у судове засідання з`явились: прокурор Косенко Д.В. та представник Відповідача - Биструшкіна А.Р.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Суть спору
1. Учасниками цього спору є заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури (далі також "Прокурор"), Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області (далі також "Позивач"), Державне підприємство "Дослідне господарство "Дніпро" Державної установи інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" (далі також "Відповідач", ДП "Дніпро") та ОСОБА_1 (далі також "Третя особа", ОСОБА_1 ).
2. За обставинами справи Прокурор в інтересах держави в особі Позивача звернувся до місцевого господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача 18 207 391, 86 грн збитків, завданих кримінальним правопорушенням.
3. Втім, господарський суд першої інстанції (позицію якого підтримав апеляційний господарський суд) позов Прокурора залишив без розгляду і мотивував це тим, що Прокурор не може звертатися до суду з даним позовом в інтересах держави саме в особі Позивача, оскільки Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області не має статусу органу державної влади.
4. Прокурор із наведеним висновком не погоджується та стверджує, що Позивача він обрав правильно.
5. За викладеного у даному касаційному провадженні перед Верховним Судом стоїть єдине ключове питання, яке можна сформулювати так:
"Чи правомірним є звернення Прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області?"
5.1. Відповідь Верховного Суду на вказане питання - "ні". Тому, касаційна скарга Прокурора відхиляється, а рішення судів попередніх інстанцій залишаються без змін.
5.3. Детальніше далі.
Провадження у судах попередніх інстанцій
6. Як вже згадувалося Прокурор звернувся до місцевого господарського суду в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області із позовом про стягнення з ДП "Дніпро" 18 207 391, 86 грн збитків, завданих кримінальним правопорушенням.
7. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2021, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.04.2021, позов Прокурора залишено без розгляду, як такий, що подано особою, яка не має процесуальної дієздатності на підставі положення пункту 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).
7.1. Узагальнено рішення судів попередніх інстанцій з посиланням, зокрема, на правовий висновок Верховного Суду, який було викладено у постанові від 14.01.2021 у справі № 911/1137/19, мотивовані тим, що Прокурор може представляти інтереси держави у суді в тому випадку, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень. Проте Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області не є жодним з перелічених суб`єктів, а є державною організацією, яка належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор), а тому захист Прокурором інтересів держави в особі такої організації є неправомірним. Позивач є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю і у разі необхідності він може самостійно звернутися за захистом своїх прав та інтересів.
Вимоги та аргументи касаційної скарги
8. Не погодившись із судовими рішеннями, Прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить їх скасувати, а дану справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
8.1. Касаційну скаргу мотивує таким (узагальнено):
- рішення судів попередніх інстанцій прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права (стаття 131-1 Конституції України, стаття 23 Закону України "Про прокуратуру") та порушенням норм процесуального права (статті 2 4 7 11 53 ГПК України); крім цього, здійснене судами застосування вказаних правових норм не відповідає ряду правових висновків Верховного Суду, які було викладено у постановах від 15.04.2020 у справі № 363/4656/16-ц (щодо поняття "державна компанія"), від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17 (щодо надмірної формалізації "інтересів держави"), від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави), а також від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 та від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (суть не конкретизує);
- суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що прокурор в розумінні, зокрема, положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" має обов`язок та передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні "інтереси держави", які в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково чи не збігатися зовсім з інтересами державних органів; фактично стороною у даній справі є держава, навіть якщо прокурор і визначив такою стороною Позивача;
- посилаючись на положення статті 23 Закону України "Про прокуратуру", в якій зазначено про неможливість представництва інтересів держави прокурором у суді в особі державних компаній, суди попередніх інстанцій фактично ототожнили Позивача з такою компанією, проте визначення Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області як державної організації, ніяк не свідчить про її тотожність з державною компанією, як окремою організаційно-правовою формою господарювання. Навпаки, Позивач є регіональним підрозділом Укравтодору і його повноваження збігаються з повноваженнями та предметом діяльності останнього, що вказує на наявність у Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області ознак суб`єкта владних повноважень, а тому визначення її в якості Позивача у даній справі є правомірним.
Процесуальні питання
9. Доводи відзиву Відповідача Верховний суд не розглядає, оскільки подану таку заяву поза межами встановленого судом строку.
9.1. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури у даній справі до Верховного Суду надійшло клопотання заступника Генерального прокурора про передачу справи № 904/38/21 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з мотивів необхідності відступлення від врахованого судами попередніх інстанцій висновку колегії суддів (іншої палати) Касаційного господарського суду, який було викладено у постанові від 14.01.2021 у справі № 911/1137/19.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій
10. Відповідно до частини 3 статті 3 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
10.1. Згідно із частиною 3 статті 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
10.2. Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
10.3. Відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
11. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
12. Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанову від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанову від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
13. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).
13.1. Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
14. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
14.1. Частина 1 вказаної статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
14.2. Згідно з абзацами першим та другим частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
14.3. Абзац третій частини 3 цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.
15. Надаючи висновок щодо правильного застосування наведених положень Закону України "Про прокуратуру" Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 вказала, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини 3 статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.
16. Досліджуючи правовий статус "Служб автомобільних доріг" різних областей України, Верховний Суд у постанові від 14.01.2021 у справі № 911/1137/19 чітко зазначив, що такі служби є державними організаціями, які належать до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) і які спеціально утворені державою для утримання доріг загального користування за рахунок коштів державного бюджету та забезпечення їх експлуатаційного утримання відповідно до державних стандартів.
17. Державний класифікатор України ДК 002:2004 "Класифікація організаційно-правових форм господарювання" (далі - КОПФГ), затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року № 97, містить визначення поняття "державна організація (установа, заклад)": утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.
18. У постановах Верховного Суду від 25.11.2020 у справі № 204/6292/18 та від 17.06.2020 у справі № 204/7119/18 викладено правовий висновок, за яким саме наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але на відміну від органів державної влади не наділяються владними повноваженнями. Органи державної влади є складовою частиною державного апарату - системи органів та осіб, які наділяються певними правами та обов`язками щодо реалізації державної влади. Натомість державні організації (установи, заклади) на відміну від державного органу не мають державно-владних повноважень, не виступають від імені держави та виступають частиною механізму, а не апарату держави. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи службовців, що характеризується організаційною єдністю, а також наявністю нормативно-визначених повноважень в одній зі сфер суспільних відносин. При цьому, така організація має власний кошторис.
19. Таким чином, оскільки Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області не є органом державної влади, як відповідно і не є вона суб`єктом владних повноважень, то раціональним і цілком обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що звернення Прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області є безпідставним.
19.1. В свою чергу підставним є застосування до заявленого позову наслідків, передбачених приписами статті 226 ГПК України, у вигляді залишення його без розгляду.
20. Доводи касаційної скарги наведених висновків не спростовують і в цілому зводяться до висловлення незгоди з ухваленими судовими рішеннями.
21. Водночас і наведені заступником Генерального прокурора у клопотанні про передачу цієї справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду доводи також не знайшли свого підтвердження, адже (1) частина таких доводів взагалі є доповненнями до касаційної скарги, які подані поза межами строків, що встановлені ГПК України для такої процесуальної дії; (2) колегія суддів Касаційного господарського суду не може ставити під сумнів законність та обґрунтованість постанови, яка прийнята іншою колегією суддів Верховного Суду, що фактично і намагається довести заявник; (3) колегія суддів, яка у касаційному порядку переглядає судові рішення у справі № 904/38/21 підтримує правовий висновок, що викладений у постанові від 14.01.2021 у справі № 911/1137/19; (4) виконання функцій замовника робіт з будівництва чи реконструкції доріг знаходиться в площині цивільних (господарських) відносин, а тому відповідні посилання жодним чином не спростовують правильність здійсненого правозастосування.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
22. ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. (частина 1 статті 300).
23. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 308 ГПК України). Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
24. Враховуючи наведені положення закону та висновки, зроблені касаційним судом під час касаційного провадження у даній справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішила, що прийняті у справі ухвала і постанова повністю відповідають правовим нормам, а тому не можуть бути змінені чи скасовані. Водночас подана заступником керівника Дніпропетровської обласної прокуратури касаційна скарга є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
25. Судові витрати за розгляд касаційної скарги несе скаржник.
Керуючись статтями 300 301 304 306 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12 квітня 2021 року та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2021 року у справі № 904/38/21 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Зуєв В.А.