ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/4028/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г.
за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Укртрансгаз",
представник - адвокат Ганченко М.О. (довіреність №1-2246 від 23.01.2020)
відповідач - Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа",
представник - адвокат Лотанюк С.В. (довіреність №37 від 02.01.2020)
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
представник - адвокат Литвин П.В. (довіреність №14-166 від 26.04.2019)
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз",
представник - адвокат Дмитренко О.О. (довіреність №007.1Др-929-1219 від 26.12.2019)
розглянув касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 24.06.2020
у складі колегії суддів: Березкіна О.В. (головуючий), Антонік С.Г., Іванов О.Г.
та рішення Господарського суду Дніпропетровської області
від 15.01.2020
у складі судді Панни С.П.
у справі №904/4028/19
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"
про повернення безпідставно набутого майна природного газу в обсязі 11353,006 тис. куб. метрів, стягнення 75 866 916, 71 грн. - що є вартістю безпідставно набутого обсягу газу
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 05.08.2020 поштовим відправленням Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 05.08.2020 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2020 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 у справі №904/4028/19 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4028/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Васьковського О.В., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2020.
3. У зв`язку з відпусткою судді Васьковського О.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4028/19 визначено колегію суддів у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г. (витяг з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2020).
4. Ухвалою Верховного Суду від 20.08.2020 касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2020 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 у справі №904/4028/19 залишено без руху у зв`язку з тим, що скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; надано скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги до 03.09.2020. Зазначені недоліки усунуто скаржником 02.09.2020.
5. Ухвалою 16.09.2020 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №904/4028/19 за касаційною скаргою Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2020 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020; призначив розгляд касаційної скарги на 08.10.2020 о 09:45.
6. Від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України") надійшло заперечення на касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - відповідач, скаржник, КП "Криворіжтепломережа"); від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - позивач, АТ "Укртрансгаз") та Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (далі - АТ "Дніпропетровськгаз") надійшли відзиви на касаційну скаргу відповідача.
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Короткий зміст позовних вимог
7. 06.09.2019 поштовим відправленням АТ "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до КП "Криворіжтепломережа", в якому просило повернути безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 11353,006 тис. куб. метрів, або стягнути 75 866 916, 71 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна (природного газу в обсязі 11353,006 тис. куб. метрів) і судовий збір на суму 672 350 грн. (том 1, а.с. 3-4).
7.1. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем у січні-лютому 2017 року без наявності відповідних договірних відносин з позивачем та за відсутності договору з постачальником природного газу здійснено відбір природного газу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
8. Рішенням 15.01.2020 Господарський суд Дніпропетровської області позовні вимоги задовольнив частково, стягнув з КП "Криворіжтепломережа" (код ЄДРПОУ 03342184) на користь АТ "Укртрансгаз" (код ЄДРПОУ 30019801) 75 866 916, 71 грн. та судовий збір на суму 336 175 грн. У задоволенні решти позовних вимог місцевий суд відмовив (том 2, а.с. 289-298).
9. Місцевим судом встановлено, що між КП "Криворіжтепломережа" та ПАТ "НАК "Нафтогаз" укладено договори постачання природного газу №4652/1617-ТЕ-5/3 від 20.09.2016, №4847/1617-БО-5/ПТ від 31.10.2016, №4848/1617-БО-5/3 від 31.10.2016, №4849/1617-БО-5 від 31.10.2016, №4635/1617-ТЕ-5 від 20.09.2016, №4637/1617-РО-5 від 20.09.2016, №4636/1617-ТЕ-5/ПТ від 20.09.2016, №4638/1617-РО-5/3 від 20.09.2016; №4639/1617-РО-5/ПТ від 20.09.2016.
9.1. Місцевий суд, з посиланням на пункти 2.1., абзаци 2 пункту 3.1., абзаци 2 пункту 3.2., пункти 3.4. зазначених договорів, зазначив, що сторони погодили планові обсяги постачання природного газу у жовтні 2016 року - березні 2017 року; право власності на газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі; обсяг постачання підтверджується постачальником шляхом подання оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць. Також, посилаючись на пункти 7.2. зазначених договорів, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний самостійно припиняти/обмежувати споживання природного газу у разі відсутності або недостатності підтвердженого обсягу газу, виділеного споживачу.
10. Дослідивши зміст листів від 28.12.2016 №26-9401/1.2-16 та від 30.01.2017 №26-801/1.2-17, місцевий суд зазначив, що АТ "НАК "Нафтогаз України", посилаючись на порушенням відповідачем умов пункту 17 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758, заперечило факт постачання відповідачу природного газу у січні-лютому 2017 року. Також, місцевий суд зауважив, що КП "Криворіжтепломережа" не надало доказів звернення до суду щодо невиконання вимог договорів поставки природного газу та ненадання АТ "НАК "Нафтогаз України" номінацій згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року".
11. Місцевий суд, з посиланням на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20.12.2018 у справі №920/169/18, зазначив, що укладений між АТ "Укртрансгаз" та КП "Криворіжтепломережа" Договір транспортування природного газу від 31.03.2016 №16/50-ТКЕ-ДН не може бути підставою для набуття відповідачем у січні-лютому 2017 року 11353,006 тис. куб. м. природного газу, відібраного з ресурсу АТ "Укртрансгаз". Водночас, суд звернув увагу на факт відсутності номінацій від АТ "НАК "Нафтогаз України", наданих оператору газотранспортної системи, та зазначив про відсутність підписаного акта приймання-передачі природного газу. Також, місцевий суд зауважив, що відповідач факт споживання природного газу не заперечував.
За таких обставин, з посиланням на статтю 1, частину другу статті 22, частину першу статті 32 Закону України "Про ринок природного газу", пункт І глави 1 Розділу VIII Кодексу газотранспортної системи, місцевий суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення 75 866 916, 71 грн. вартості 11353,006 тис. куб. м. природного газу.
12. Суд також дійшов висновку про відмову в позові у частині зобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 11353,006 тис. куб. м., оскільки зазначена вимога є альтернативною вимозі про стягнення коштів за безпідставно набуте майно. Окремо суд звернув увагу на те, що задоволення позову в повному обсязі призведе до подвійного стягнення боргу, що є неприпустимим.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення
13. Постановою 24.06.2020 Центральний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу КП "Криворіжтепломережа" залишив без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 залишив без змін (том 3, а.с. 178-181).
13.1. Апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань відповідача на обов`язок третьої особи (АТ "НАК "Нафтогаз України") видати номінацію споживачам, оскільки таке зобов`язання не підтверджує наявності правових підстав для відбору газу, як такого, що спожитий відповідачем за договором.
13.2. Апеляційний суд погодився доводами скаржника про те, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року", на АТ "НАК "Нафтогаз України" покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 №357 "Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії". Разом з тим, суд зазначив, що такі номінації АТ "НАК "Нафтогаз України" не були видані відповідачу, не відображались у бухгалтерському обліку АТ "НАК "Нафтогаз", що не заперечувалося учасниками справи.
13.3. Застосувавши положення статті 1, частини другої статті 22, частини першої статті 32 Закону України "Про ринок природного газу", пункту І глави 1 Розділу VIII Кодексу газотранспортної системи, апеляційний суд дійшов висновку, що за відсутності номінації, у спірний період у газотранспортній системі фізично був відсутній "вільний" газ НАК "Нафтогаз України", який міг бути спожитий відповідачем. Фактично, із газотранспортної системи відповідачем відібрано газ, який було придбано АТ "Укртрансгаз" за результатами проведення публічних закупівель та поданий до газотранспортної системи на виконання функцій оператора ГТС.
13.4. Посилаючись на частину першу статті 1212, статтю 1213 ЦК України, апеляційний суд зазначив про обґрунтованість висновку про відмову в позові у частині зобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 11353,006 тис. куб. м., оскільки зазначена вимога про зобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно матиме наслідком неможливість виконання судового рішення, а задоволення позову в повному обсязі призведе до подвійного стягнення боргу, що є неприпустимим.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника (КП "Криворіжтепломережа, відповідач у справі)
14. Скаржник зазначив, що судами не застосовано частину четверту статті 75 ГПК України, а зокрема, не надано оцінки рішенню та ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/2085/17, якими встановлено санкціоноване споживання відповідачем природного газу у спірний період саме з ресурсу АТ "НАК "Нафтогаз України".
15. Скаржник аргументував, що судами неправильно застосовано пункту 10 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", яким визначено, що виробники теплової енергії є захищеними споживачами, та не врахували пункту 3 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою КМУ №758 від 01.10.2015 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а також приписи Глави 3 Розділу 14 Кодексу ГТС, що визначають порядок дій АТ "Укртрансгаз" у випадку споживання природного газу виробниками теплової енергій без номінацій.
16. Скаржник доводив, що судами неправильно застосовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/2017 року", яким на АТ "НАК "Нафтогаз України" та постачальників природного газу покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям на початку опалюваного сезону. Відтак, судами не застосовано, а також не враховано висновків Верховного Суду щодо застосування зазначеного розпорядження, які викладено у постановах Касаційного господарського суду від 14.05.2018 у справі №926/680/17, від 21.03.2018 у справі №911/656/17, від 04.04.2018 у справі №904/5094/17, від 15.03.2018 у справі №922/345/17 та у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №904/5621/17.
Доводи інших учасників справи
17. У запереченнях на касаційну скаргу КП "Криворіжтепломережа" третя особа-1 на стороні позивача - АТ "НАК "Нафтогаз України" зазначило, що обов`язковою передумовою поставки природного газу споживачу є наявність укладеного з постачальником договору, його виконання та наявність підтвердженого обсягу природного газу. Також, третя особа-1 зауважила, що наявність такого договору не є достатньою підставою для визнання договірними будь-яких відносин. АТ "Нафтогаз України" зазначило, що у матеріалах справи відсутні підписані акти прийому-передачі природного газу, тому передача товару за договором постачання не відбулася, а мав місце несанкціонований відбір газу оператора газотранспортної системи, який він придбав за власні кошти для забезпечення безперебійної роботи газотранспортної системи.
17.1. У запереченнях також зазначено, що судом у справі №904/2085/17 (сторони - АТ "Дніпропетровська", КП "Криворіжтепломережа") не встановлено факту споживання відповідачем газу саме з ресурсу АТ "НАК "Нафтогаз України". АТ "НАК "Нафтогаз України" не приймало участі у цій справі, тому враховуючи положення частини другої статті 51 ГПК України, обставини, встановлені у ній, не мають юридичних наслідків для третіх осіб, які не брали участі у розгляді зазначеної справи, не можуть використовуватися у цій справі.
17.2. У запереченнях АТ "НАК "Нафтогаз України" аргументувало, що покладений розпорядженням КМУ №742-р обов`язок щодо видачі номінацій порушує статті 4, 11, пункт 3 частини першої статті 3, частину третю статті 203, частину першу статті 626, статтю 627 ЦК України, не відповідає принципам свободи підприємницької діяльності, закладеним у підпункті 6 пункту першого статті 6 та статтях 19 42 43 44 67 ГК України; порушує положення статей 3, 11 Закону України "Про ринок природного газу", статтю 113 Конституції України.
18. У відзиві АТ "Укртрансгаз" зазначено, що учасниками справи №904/2085/17, на яку зіслався відповідач, були лише КП "Криворіжтепломережа" та АТ "Дніпропетровськгаз", тому відповідно до частини другої статті 51 ГПК України обставини, встановлені судовим рішенням у зазначеній справі, не мають юридичних наслідків для АТ "НАК "Нафтогаз України" та АТ "Укртрансгаз". Також, у відзиві зазначено, що окремого позову від відповідача до АТ "НАК "Нафтогаз України" по спірному періоду та обсягу природного газу, що є предметом розгляду цієї справи, не подавалось, тому відсутні підстави стверджувати про те, що відповідач отримував природний газ за належних правових підстав, оскільки номінації на цей обсяг природного газу не отримував та своє "законне" право на це не відстоював, належних та допустимих доказів на підтвердження правомірного отримання природного газу від постачальника (підписаних актів приймання-передачі), відповідачем не надано. У відзиві зазначено, що розрахунки за відібраний природний газ відповідач не здійснив.
19. У відзиві АТ "Дніпропетровськгаз" на касаційну скаргу КП "Криворіжтепломережа" зазначено, що наявність обов`язку АТ "НАК "Нафтогаз України" видавати номінації теплогенеруючим та теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені між ними та постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, є обов`язком АТ "НАК "Нафтогаз України", а не правом. Газ у даному випадку був відібраний підприємствами теплокомуненерго саме з ресурсу АТ "НАК "Нафтогаз України". Крім того, вибір відповідачем спірного обсягу природного газу відбувся на підставі договорів про постачання природного газу, тому у даному випадку не підлягають застосуванню положення статей 1212 1213 ЦК України, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог. Відтак, АТ "Дніпропетровськгаз" вважає рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2020 у справі №904/4028/19 такими, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягають скасуванню.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
20. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів відповідача про неправильне застосування судами положень пункту 10 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", частини четвертої статті 75 ГПК України, пункту 3 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою КМУ №758 від 01.10.2015, а також положень Глави 3 Розділу 14 Кодексу ГТС та розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/2017 року".
А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
21. Предметом спору у цій справі є вимога АТ "Укртрансгаз" про стягнення з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" вартості обсягу спожитого природного газу, як безпідставно набутого майна в порядку статті 1212 ЦК України, за відсутності договірних відносин з АТ "Укртрансгаз" на постачання природного газу на суму ринкової вартості спожитого газу 75 866 916, 71 грн. або про повернення в натурі 11 353,006 тисяч кубічних метрів газу.
22. Відповідно до статті 5 Закону України "Про природні монополії" (далі - Закону №1682-III) - до сфери регулювання державою природних монополій належить, зокрема, транспортування природного і нафтового газу трубопроводами; розподіл природного і нафтового газу трубопроводами. Статтею 8 зазначеного Закону передбачено, що предметом державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій згідно з цим Законом є: ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; доступ споживачів до товарів, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; інші умови здійснення підприємницької діяльності у випадках, передбачених законодавством. Статтею 10 Закону №1682-III передбачено ряд обов`язків суб`єкта природних монополій, серед яких: дотримуватися встановленого порядку ціноутворення, стандартів і показників безпеки та якості товару, а також інших умов та правил здійснення підприємницької діяльності, визначених у ліцензіях на здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій та на суміжних ринках.
Отже, свобода дій позивача та третьої особи на його боці, як суб`єктів природних монополій з транспортування та розподілу природного газу трубопроводами, є обмеженою державою для досягнення суспільних інтересів.
23. Розвиваючи ринкові відносини у сфері видобутку, транспортування та розподілу природного газу законодавцем було прийнято ряд законів, які звузили свободу сторін при укладенні договору на ринку природного газу, передбачену статтею 627 ЦК України, що також відповідає суспільним інтересам формування ринкової економіки.
Одним з важливих законів, прийнятих на формування ринкових відносин у галузі добування, транспортування, постачання та розподілу природного газу є Закон України "Про ринок природного газу" (далі - Закон №329-VІІІ), який визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатності цього ринку до інтеграції з ринками природного газу держав-сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.
Адаптація законодавства України про ринок природного газу до законодавства ЄС (третього Енергопакету ЄС) передбачає, насамперед, законодавче закріплення газового розмежування (анбандлінгу), тобто відокремлення діяльності з розподілу газу від діяльності з його видобування, постачання, зберігання і транспортування. Ця мета визначає побудову системних договірних відносин на ринку між його різними учасниками (як власниками газорозподільних мереж, так операторами газорозподільних мереж).
24. Статтею 12 Глави 2 Розділу ІІІ Закону №329-VІІІ визначено правила постачання природного газу. Зокрема, постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (пункт 26 частини першої статті 1 цього Закону).
Отже, законодавцем передбачено особливості укладення та виконання договорів постачання природного газу, за якими постачальник природного газу, якого визначено компетентним органом як постачальника "останньої надії" не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період, а у випадку його укладення, - повинен виконувати його умови.
25. Частинами першою, другою, сьомою статті 11 Закону №329-VІІІ визначено, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Такі обов`язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання. Такі обов`язки не повинні обмежувати постачальників, створених відповідно до законодавства інших держав-сторін Енергетичного Співтовариства, у праві на здійснення постачання природного газу споживачам України. Такі обов`язки не можуть покладатися на споживачів. Обсяг та умови виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу, мають бути необхідними та пропорційними меті задоволення правомірного загальносуспільного інтересу та такими, що створюють найменші перешкоди для розвитку ринку природного газу. Суб`єкт ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов`язки відповідно до частини першої цієї статті, має право на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб`єктом, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов`язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Отже покладення Кабінетом Міністрів України певних обов`язків на постачальника природного газу є передбаченим законодавцем способом регулювання договірних правовідносин між постачальником та споживачем газу за певних виняткових обставин. Визначення такого обов`язку для постачальника газу не може мати наслідків покладення на споживача газу вчинення додаткових юридично значимих дій.
26. З метою правового забезпечення функціонування ринку природного газу в Україні, постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493 затверджено Кодекс газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), а постановою від 30.09.2015 №2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС).
Отже, розгляд питань щодо видобутку, купівлі-продажу, зберігання, транспортування, врегулювання небалансу та споживання природного газу з використанням газотранспортної системи кінцевим споживачем повинен здійснюватися судом з урахуванням наявності/відсутності договірних відносин між усіма зазначеними суб`єктами (постачальником газу, оператором ГТС, оператором ГРМ та кінцевим споживачем), а також з урахуванням доказів, які підтверджують фактичне виконання наявних між зазначеними суб`єктами договорів щодо купівлі-продажу, транспортування, балансування газу тощо.
27. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд, з яким погодився апеляційний суд, з посиланням на інформацію, надану АТ "Укртрансгаз", про надходження на точки входу та розподілу по точках виходу обсягу природного газу, власником якого є АТ "Укртрансгаз", дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення вартості спірного газу за ринковими цінами на момент прийняття рішення місцевого суду та з огляду на споживання його відповідачем, як безпідставно набутого майна, а також про відсутність підстав для задоволення вимог про повернення 11353, 006 тис. куб. метрів природного газу в порядку статті 1212 ЦК України як такого, що вже спожитий відповідачем.
28. Як встановлено судами попередніх інстанцій, між АТ "НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та КП "Криворіжтепломережа" (споживач) укладено договори постачання природного газу №4652/1617-ТЕ-5/3 від 20.09.2016, №4847/1617-БО-5/ПТ від 31.10.2016, №4848/1617-БО-5/3 від 31.10.2016, №4849/1617-БО-5 від 31.10.2016, №4635/1617-ТЕ-5 від 20.09.2016, №4637/1617-РО-5 від 20.09.2016, №4636/1617-ТЕ-5/ПТ від 20.09.2016, №4638/1617-РО-5/3 від 20.09.2016, №4639/1617-РО-5/ПТ від 20.09.2016.
29. З матеріалів справи вбачається, що КП "Криворіжтепломережа" разом з відзивом на позовну заяву були надані копії договорів №4638/1617-РО-5/3 від 20.09.2016, №4848/1617-БО-5/3 від 31.10.2016, №4652/1617-ТЕ-5/3 від 20.09.2016, які були приєднані разом з додатковими угодами до зазначених договорів до матеріалів справи.
За змістом пунктів 1.1., 1.2., 2.1., 5.2., 12.1. договору №4638/1617-РО-5/3 від 20.09.2016, укладеного між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та КП "Криворіжтепломережа", вбачається, що сторони передбачили планові обсяги поставки відповідачу природного газу, в тому числі у січні-лютому 2017 року, для виробництва теплової енергії за ціною 2 965, 20 грн./1000 куб. м. та встановили строк дії договору до 31.03.2017 (том 1, а.с. 68-72).
Пунктами 1.1., 1.2., 2.1., 5.2., 12.1. договору №4848/1617-БО-5/3 від 31.10.2016, укладеного між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та КП "Криворіжтепломережа", сторони визначили планові обсяги поставки відповідачу природного газу, в тому числі у січні-лютому 2017 року, для виробництва теплової енергії за ціною 7 099, 20 грн./1000 куб.м. та встановили строк дії договору - до 31.03.2017 (том 1, а.с. 74-83).
Відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 2.1., 5.2., 12.1. договору №4652/1617-ТЕ-5/3 від 20.09.2016, укладеного між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та КП "Криворіжтепломережа", вбачається, що сторони визначили планові обсяги поставки відповідачу природного газу, в тому числі у січні-лютому 2017 року, для виробництва теплової енергії за ціною 5 930, 40 грн./1000 куб. м. та встановили строк дії договору - до 31.03.2017 (том 1, а.с. 84-89).
30. Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем до відзиву додано договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №16/50-ТКЕ-ДН від 31.03.2016, укладений між ПАТ "Укртрансгаз" (газотранспортне підприємство) та КП "Криворіжтепломережа" (замовник); акти наданих послуг з транспортування природного газу від 31.01.2017 за січень 2017 року, від 28.02.2017 за лютий 2017 року; акт звірки розрахунків за період з 01.01.2019 по 30.09.2019; копію заяви приєднання до умов договору розподілу природного газу №0942039І54ВТ016 від 01.01.2016; копію договору розподілу природного газу від 01.01.2016, укладеного між КП "Криворіжтепломережа" (споживач) та ПАТ "Дніпропетровськгаз" (оператор ГРМ) з додатками до зазначеного договору; копії актів №ДГП00001965 від 31.01.2017 та №ДГП00004303 від 28.02.2017 (том 1, а.с. 38-67).
31. Разом з тим, зі змісту рішення місцевого суду вбачається, що судом зазначені докази на предмет встановлення існування між сторонами спору договірних зобов`язань з транспортування природного газу та встановлення існування між відповідачем та третьою особою на стороні позивача договірних зобов`язань з постачання природного газу, не досліджувались всупереч вимогам статті 86 ГПК України. Оцінки зазначеним доказам у цілому та кожному доказу окремо місцевий суд не надав, обґрунтувань щодо відмови у прийнятті таких доказів при постановленні рішення, у порушення частини п`ятої статті 236 ГКП України, не зазначив.
32. Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд, всупереч частині першій статті 269 ГПК України, також не надав оцінки наявним у матеріалах справи доказам, поданим відповідачем на обґрунтування договірних правовідносин споживання спірного газу, підстави для відмови у прийнятті таких доказів до уваги у своєму рішенні не зазначив. Зазначене ставить під сумнів законність й обґрунтованість висновків судів про споживання спірного обсягу газу як безпідставно-набутого майна.
33. З матеріалів справи вбачається та судами попередніх інстанції встановлено, що відповідач у зазначеному періоді (січні-лютому 2017 року) спожив обсяг газу, передбачений умовами договорів, укладених між скаржником та АТ "НАК "Нафтогаз України". Однак, номінацій на споживання цього газу НАК "Нафтогаз України" не видав, оскільки у відповідача була заборгованість за попередні періоди споживання газу.
В абзаці 59 пункту 5 глави 1 розділу I Кодексу газотранспортної системи дано визначення поняття номінації, згідно з яким це попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу.
34. Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу Х Кодексу ГТС (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), оператор газотранспортної системи має право припинити транспортування природного газу в точці входу до газотранспортної системи або точці виходу з газотранспортної системи у випадках:
1) визнання аварійним стану систем газопостачання;
2) невідповідності якості природного газу на точці входу;
3) несанкціонованого відбору природного газу;
4) відсутності номінації на точці виходу;
5) направлення замовником послуг транспортування повідомлення про припинення транспортування природного газу до точки виходу, в якій споживач, що порушує умови договору на постачання, одержує природний газ;
6) недостатності фінансового забезпечення у замовника послуг транспортування, невиконання умов договору транспортування природного газу;
7) в інших випадках, передбачених законодавством.
35. Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року", для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та постачальникам природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 №357 "Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії" (Офіційний вісник України, 2016, №46, ст. 1666), та з дотриманням принципу недискримінації.
36. Також, відповідно до абзацу 2 пункту 5 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період) (далі - Положення), затвердженого постановою КМУ №758 від 01.10.2015, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, НАК "Нафтогаз України" зобов`язаний придбавати природний газ, видобутий ПАТ "Укргазвидобування", для формування ресурсу природного газу для побутових споживачів, релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) та виробників теплової енергії відповідно до цього Положення за цінами, на умовах та у порядку, що визначаються пунктами 6-8 цього Положення.
Отже, потребують детальної перевірки доводи позивача про придбання ним всупереч Постанові КМУ №758 від 01.10.2015 спірного обсягу природного газу як такого, що придбаний для покриття небалансу газу, внаслідок допущеного відповідачем споживання спірного обсягу газу.
37. За приписами абзацу 3 пункту 11 Положення, затвердженого Постановою КМУ №758 від 01.10.2015, постачальники природного газу, визначені у додатку №1, не мають права відмовити побутовому споживачеві та релігійній організації …, об`єкти газоспоживання якого/якої розташовуються в межах відповідної території ліцензованої діяльності з розподілу природного газу, в укладенні договору про постачання природного газу за граничною роздрібною ціною природного газу, в укладенні договору про постачання природного газу за граничною роздрібною ціною природного газу, якщо такий споживач звернувся з відповідною заявою до постачальника.
А відповідно до пункту 17 цього Положення визначено певні особливості договірного постачання природного газу виробникам теплової енергії (укладення виробником теплової енергії з НАК "Нафтогаз України" договору постачання природного газу відповідно до законодавства; відсутність у виробника теплової енергії заборгованості перед НАК "Нафтогаз України" за використаний природний газ, або відсутність у виробника теплової енергії заборгованості (без урахування штрафних санкцій) перед НАК "Нафтогаз України" за спожитий до 1 січня 2016 р. природний газ за всіма укладеними з НАК "Нафтогаз України" договорами постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо), а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ, або рівень розрахунків виробника теплової енергії станом на 25 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу (без урахування штрафних санкцій), за всіма укладеними з НАК "Нафтогаз України" договорами постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо) становить не нижче 90 відсотків, або надання НАК "Нафтогаз України" та виконання виробником теплової енергії погодженого виконавчим органом ради графіка погашення заборгованості (рівними частинами до 1 січня 2021 р. з розбивкою за всіма договорами з НАК "Нафтогаз України"), складеного на підставі довідки щодо заборгованості, наданої НАК "Нафтогаз України", а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ. Наявність графіка погашення заборгованості не змінює порядок розрахунків, установлений між постачальником та виробником теплової енергії у договорах постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо).
38. З огляду на встановлений спеціальним законодавством у сфері газопостачання механізм постачання природного газу для теплопостачальних організацій, можливість відбору скаржником із газотранспортної системи погоджених у договорах з АТ "НАК "Нафтогаз України" обсягів природного газу перебуває у безпосередній залежності від належного виконання АТ "НАК "Нафтогаз України" своїх зобов`язань з підтвердження обсягів природного газу шляхом своєчасної видачі номінацій.
Водночас, неналежне виконання покладених на АТ "НАК "Нафтогаз України" обов`язків не може мати наслідком покладення на відповідача, як теплопостачальної організації, що генерує теплову енергію, будь-яких додаткових зобов`язань (зокрема, з оплати за ринковими цінами вартості спожитого газу, який було отримано побутовим споживачем відповідно до укладеного договору).
39. Аналогічний висновок про обов`язок АТ "НАК "Нафтогаз України" видати номінації теплопостачальним підприємствам відповідно до зазначеного розпорядження також викладено у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі №926/680/17, від 21.03.2018 у справі №911/656/17, від 04.04.2018 у справі №904/5094/17, від 15.03.2018 у справі №922/345/17, від 25.02.2020 у справі №905/2248/18, від 22.06.2018 у справі №904/5621/17, від 05.03.2019 у справі №923/351/18.
40. Місцевий та апеляційний суди дійшли передчасного висновку про те, що планові обсяги природного газу за січень-лютий 2017 року не були підтверджені відповідачу у зв`язку з невиконанням пункту 17 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою КМУ №758 від 01.10.2015 з огляду на недослідження судами умов укладених договорів на постачання природного газу між відповідачем та АК "Нафтогаз України".
41. Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Укртрансгаз" на підтвердження заборгованості у відповідача надало копію договору №1701001564-ВТВ про закупівлю природного газу від 31.01.2017, укладеного з ПАТ "НАК "Нафтогаз України"; копію звіту (алокації) ПАТ "Дніпропетровськгаз" та копію зведеного звіту, а також копію інформації про споживачів, які використали природній газ без підтверджених номінацій за січень-лютий 2017 року (том 1, а.с. 9-13, 16-21).
42. Однак, судами попередніх інстанцій, в порушення статей 74 76-77 86 ГПК України, не досліджено зазначені докази на предмет підтвердження чи спростування ними умов, передбачених пунктом 17 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою КМУ №758 від 01.10.2015.
Також, судами не встановлено підстав, передбачених пунктом 2 глави 1 розділу Х Кодексу ГТС для припинення транспортування оператором ГТС, яким є позивач у справі.
43. Відтак, ураховуючи умови договорів, укладених між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та КП "Криворіжтепломережа", положення зазначених законодавчих та підзаконних нормативних актів, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України №758 від 01.10.2015, розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/2017", які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про те, що обсяги споживання природного газу відповідачем можуть бути кваліфіковані як несанкціонований відбір природного газу.
44. Верховний Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Відтак, у даному випадку задоволення позовних вимог може призвести до покладення на відповідача, як теплопостачальної організації, яка використовує природний газ з метою надання послуг теплопостачання, додаткового фінансового тягаря (відповідальності), за відсутності встановлення порушення ним правил ведення господарської діяльності, що суперечить зазначеним засадам цивільного законодавства.
45. Відповідно до інформації, наявної у відкритому доступі у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності АТ "Укртрансгаз" є трубопровідний транспорт, а відповідно до інформації про компанію, наявної на офіційному сайті АТ "Укртрансгаз", зазначене товариство забезпечує діяльність українських підземних сховищ газу, здійснює роботи з модернізації та будівництва магістральних газопроводів та об`єктів на них. Крім того, АТ "Укртрансгаз" є державною компанією, яка входить до групи компаній АТ "НАК "Нафтогаз України" та надає послуги щодо технічного забезпечення зазначеної групи компаній.
46. Отже, судам належить дослідити, чи пов`язані управлінськими відносинами позивач та третя особа-1 на його боці та чи є порушення третьою особою-1 порядку видачі номінацій теплопостачальним організаціям такими діями, які вчинені на користь пов`язаної з нею особи з метою відшкодування у такий спосіб вартості спожитого теплопостачальною організацією газу за ринковими цінами, а не цінами, встановленим державним регулятором відповідною постановою Кабінету Міністрів України. Також, судам належить дослідити підставність задоволення вимог позивача до відповідача із застосуванням принципу пропорційності господарського судочинства відповідно до статті 15 ГПК України з метою забезпечення розумного балансу між приватними та публічними інтересами у цій справі.
47. Виникнення будь-яких суперечок між споживачем та транспортувальником (транспортувальниками) газу має вирішуватися також за участі постачальника газу, з урахуванням договірних умов і загальнообов`язкового регулювання окремих питань ринку природного газу компетентними державними органами, відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу".
Ненадання номінацій, виникнення небалансів газу, повинні вирішуватися, з урахуванням наявних договорів про постачання газу, між відповідним споживачем (відповідачем) та АТ "НАК "Нафтогаз України" (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №904/5094/17, а також у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №904/5621/17).
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
48. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Водночас, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України, недослідження зібраних у справі доказів, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, є порушенням норм процесуального права та підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.
49. З урахуванням зазначеного, оскільки судами попередніх інстанцій порушено норми статей 76, 77, 86, частини п`ятої статті 236, частини першої статті 237, частини четвертої статті 238 ГПК України, а також з огляду на те, що судами попередніх інстанцій не враховано правових висновків Верховного Суду щодо покладення на АТ "НАК "Нафтогаз України" обов`язку з видачі номінацій для спеціальних споживачів газу, наслідки порушення якого не можуть покладатися на іншу особу (відповідача у справі), за відсутності належного дослідження наявних у цій справі доказів, наданих КП "Криворіжтепломережа" на підтвердження наявності договірних відносин з АТ "НАК "Нафтогаз України" щодо постачання природного газу у січні-лютому 2017 року, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги відповідача, скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до місцевого суду.
В. Судові витрати
50. У зв`язку із задоволенням касаційної скарги та направленням справи на новий розгляд до місцевого суду, питання про розподіл судових витрат за подання касаційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України не вирішувалось.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240 308 310 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" задовольнити.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2020 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 у справі №904/4028/19 скасувати. Справу №904/4028/19 передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді О.О. Банасько
В.Г. Пєсков