ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2022 року

м. Київ

cправа № 904/5665/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случа О.В. - головуючого, Волковицької Н.О., Могил С.К.,

за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НЗ-Інвест»

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 лютого 2022 року (головуючий - Дармін М.О., судді: Антонік С.Г., Березкіна О.В.), рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2021 року (суддя Євстигнеєва Н.М.) і додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2021 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НЗ-Інвест»

до: (1) Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Інвест», (2) Державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зінкової Юлії Олегівни,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Дніпровської міської ради,

про зобов`язання вчинити певні дії, визнання права на оформлення користування земельною ділянкою по фактичному розміщенню об`єкта нерухомого майна.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Обставини спору, встановлені судами попередніх інстанцій

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-Інвест» (далі ТОВ «АТБ-Інвест») є власником магазину продовольчих та непродовольчих товарів загальною площею 3416,3 кв.м., який розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Петра Калнишевського, 1А.

2. Магазин знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:04:021:0028, яка використовується ТОВ «АТБ-Інвест» згідно рішення Дніпропетровської міської ради від 19.11.2003 № 155/13 та відповідного договору оренди від 29.12.2003.

3. Разом з цим, 12.01.2005 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу придбали у ТОВ «АТБ-Інвест» частину споруд, які також знаходяться на згаданій вище земельній ділянці.

4. 17.08.2007 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна згадані фізичні особи відчужили придбані у ТОВ «АТБ-Інвест» споруди на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-Інвест" (далі ТОВ ІІ «НЗ-Інвест»).

5. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2015 у справі № 904/5297/15 (спір за позовом ТОВ ІІ «НЗ Інвест» до ТОВ «АТБ-Інвест» та Дніпропетровської міської ради про визнання права користування частиною земельної ділянки та про усунення перешкод у здійсненні права користування частиною земельної ділянки) було констатовано, що право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:04:021:0028 у зв`язку із придбанням у власність споруд за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 17.08.2007 автоматично до ТОВ ІІ «НЗ-Інвест» не перейшло, оскільки згадані вище фізичні особи свого права оренди під цими спорудами належним чином не оформили.

6. Водночас, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2020 у справі № 904/2003/20, було задоволено позовні вимоги ТОВ «АТБ-Інвест» до Дніпровської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -ТОВ ІІ «НЗ-Інвест», про визнання укладеною додаткової угоди про продовження строку дії згаданого договору оренди земельної ділянки від 29.12.2003. Згідно вказаного рішення, укладений між ТОВ «АТБ-Інвест» та Дніпровською міською радою договір оренди землі поновлено на 15 (п`ятнадцять) років, починаючи з 19.11.2018, тобто до 19.11.2033.

7. Таким чином, після описаних подій у ТОВ «АТБ-Інвест» для розміщення і обслуговування магазину в орендному користуванні строком до 19.11.2033 знаходиться уся земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:04:021:0028, а право ж оренди ТОВ ІІ «НЗ-Інвест» під належними йому спорудами, які також знаходяться на цій земельній ділянці не оформлено.

8. 22.05.2019 Дніпровська міська рада прийняла рішення № 137/45 "Про надання ТОВ ІІ "НЗ-Інвест" дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по просп. Петра Калнишевського, 1А по фактичному розміщенню споруд".

9. У березні 2021 року ТОВ ІІ «НЗ-Інвест» звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоспектр-7" з проханням щодо розробки проєкту землеустрою із відведення земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, просп. Петра Калнишевського, 1А , площею 0,4000 га по фактичному розміщенню споруд, однак отримало відмову, мотивовану тим, що в межах зазначеної земельної ділянки знаходяться огорожа та мостіння, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як частина магазину продовольчих та непродовольчих товарів ТОВ «АТБ-Інвест».

10. Щодо вказаних огорожі та мостіння суди попередніх інстанцій з`ясували, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 24.10.2018 приватним нотаріусом Зінковою Юлією Євгенівною було прийнято рішення № 43605574 про проведення державної реєстрації права власності на магазин продовольчих та непродовольчих товарів по просп. Петра Калнишевського, 1-А, за реєстраційним № 30653301.

11. 19.08.2019 вказаним нотаріусом прийнято рішення № 48302846 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та внесено зміни до запису про право власності за номером 28475016 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1672575012101 на підставі пункту 38 Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, шляхом внесення до нього інформації про ганок «літ. А», вхід у підвал «літ. а2», ґанок з навісом «літ. а6», навіс «літ. М».

12. В подальшому, а саме 18.10.2019 нотаріусом було прийнято рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 49225515.

13. На підставі цього рішення реєстратором було внесено зміни до запису про право власності за номером 28475016 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1672575012101 - магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: м. Дніпро, просп. Калнишевського Петра, буд. 1-А, власником якого є ТОВ «АТБ-Інвест», в частині додавання в опис майна огорожі № 28; мостіння II; мостіння IIІ.

14. Суди установили також, що у 2020 році рішення приватного нотаріуса - державного реєстратора Зінкової Ю.Є. від 18.10.2019 № 49225515 було оскаржене Дніпровською міською радою до Господарського суду Дніпропетровської області (справа № 904/1641/20).

15. За результатами вирішення вказаного спору, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2020, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 03.02.2021, у задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зінкової Ю.Є. та ТОВ «АТБ-Інвест», за участю третьої особи - ТОВ II «НЗ-Інвест» було відмовлено.

16. При цьому, судом апеляційної інстанції у справі № 904/1641/20 було встановлено, що ТОВ ІІ «НЗ-Інвест» також оскаржувало вказані дії державного реєстратора до Міністерства юстиції України і наказом Міністерства юстиції України № 440/7 від 19.02.2020 було прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги ТОВ ІІ «Н3-Інвест», з мотивів того, що оскаржуване рішення приватним нотаріусом прийнято у відповідності до абзацу 2 частини 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 45, 58 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.

17. Тобто, рішення державного реєстратора Зінкової Ю.Є. від 18.10.2019 № 49225515 наразі не скасовано і є чинним.

18. Крім цього, в ході розгляду цієї справи суди установили, що 27.11.2019 Дніпровська міська рада прийняла рішення № 99/50 «Про надання ТОВ «АТБ-Інвест» дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по просп. Петра Калнишевського, 1А по фактичному розміщенню магазину продовольчих та непродовольчих товарів».

19. Однак, проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «АТБ-Інвест» до матеріалів справи на подано, як відсутній такий проєкт і щодо ділянки, на яку претендує ТОВ ІІ «НЗ-Інвест».

20. Водночас, у липні 2021 року ТОВ «АТБ-Інвест» звернулося до судового експерта Міністерства юстиції України Івченко Володимира Володимировича з проханням щодо проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.

21. Висновком № 1339-06 за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи встановлено, що станом на час проведення дослідження 23.06.2021:

- проїзд до будівель і споруд ТОВ II «НЗ-Інвест» відповідно до даних технічного паспорту від 24.05.2012 і даних витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.10.2007 № 16205087, розміщених на земельній ділянці площею 0,7010 га, кадастровий номер 1210100000:04:021:0028 за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Петра Калнишевського, 1-А, забезпечується безперешкодно по мостінню літ. «Ш» через споруду воріт літ. «№3» із лицьового боку просп. Петра Калнишевського, із заднього боку через споруду воріт будівлі навісу літ. «Л» і далі через споруду воріт літ. «№ 7» назовні до вул. Батумська, а також забезпечується пішохідний прохід через споруду воріт літ. «№ 5» під будівлею навісу літ. «К» до вул. Батумська;

- проїзд до будівель і споруд ТОВ II «НЗ-Інвест» відповідно до даних технічного паспорту від 24.05.2012 і даних витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.10.2007 № 16205087, розміщених на земельній ділянці площею 0,7010 га, кадастровий номер 1210100000:04:021:0028, що знаходиться на праві оренди у ТОВ "АТБ-Інвест" за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Петра Калнишевського, 1-А, відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, а саме п. 5 розділу 7 правил пожежної безпеки на ринках України від 06.06.2017 № 470, затв. наказом Міністерства внутрішніх справ від 06.06.2017 № 470, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.06.2017 за № 795/30663, щодо забезпечення вказаної земельної ділянки проїздами не менше 4 м завширшки з двох боків (з боку просп. Петра Калнишевського вглиб вказаної земельної ділянки через проїзд крізь споруду воріт літ. «№3» із хвіртками літ. «№ 4» та з заднього боку через проїзд крізь ворота під будівлею навісу літ. «Л»;

- споруда огорожі літ. «№ 28» та мостіння літ. «IІ», літ. «Ш», які розміщені на земельній ділянці площею 0,7010 га, кадастровий номер 1210100000:04:021:0028 за адресою: Дніпропетровська обл., м Дніпро, просп. Петра Калнишевського, 1-А та які належать ТОВ «АТБ-Інвест», відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва: ст. 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-ІV щодо забезпечення благоустрою земельних ділянок, наданих підприємствам на праві користування; п. 7.14 ДБН Б.2.2-5:2011 «Планування та забудова міст, селищ і функціональних територій. Благоустрій територій» щодо обов`язкового переліку елементів благоустрою на майданчиках для стоянки легкових автомобілів, яке має включати тверді види покриття та влаштовування огорожі; п. 9.8.8 ДБН Б.2.2-5:2011 «Планування та забудова міст, селищ і функціональних територій. Благоустрій територій» щодо вимог до огорож у місцях перетину з підземними спорудами, де передбачаються конструкції огорож, які дозволяють проводити ремонтні та будівельні роботи; п. 2, п. 4 ДСТУ-Н Б В.2.6-188:2013 (СН 441-72*, МОО) «Настанова з проектування огорож майданчиків і ділянок підприємств, будинків і споруд» щодо граничної висоти та типу огорожі;

- споруда огорожі літ. «№ 28» та мостіння літ, «ІІ», літ. «ІІІ», які розміщені на земельній ділянці площею 0,7010 га, кадастровий номер 1210100000:04:021:0028 за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Петра Калнишевського, 1-А та які належать ТОВ «АТБ-Інвест», перешкод у доступі до користування будівлями і спорудами ТОВ II «НЗ-Інвест» відповідно до даних технічного паспорту від 24.05.2012 і даних витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.10.2007 № 16205087, розміщених на земельній ділянці площею 0,7010 га кадастровий номер 1210100000:04:021:0028, що знаходиться на праві оренди у ТОВ «АТБ-Інвест» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Петра Калнишевського, 1-А, не створюють;

- фактичне землекористування частиною земельної ділянки площею 0,7010 га, кадастровий номер 1210100000.04:021:0028 за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Петра Калнишевського, 1-А, під мостінням літ. «ІІІ», яка належить ТОВ «АТБ-Інвест», відповідає вимогам будівельних норм і правил: п. 10.8.8 ДБН 5.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», п. 4.6, п. п. 5.2-5.6, п. 5.13 ДБНВ.2.3-15:2007 «Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів» щодо використання ТОВ «АТБ-Інвест» вказаної частини земельної ділянки, яка примикає до червоної лінії просп. Петра Калнишевського, як майданчику для стоянки легкових автомобілів покупців і працівників.

22. В свою чергу ТОВ ІІ «НЗ-Інвест» до матеріалів справи долучено висновок № 23/04-01 за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної експертизи та земельно-технічної експертизи, згідно якого:

- роботи по зведенню огорожі та улаштуванню мостіння ТОВ "АТБ-Інвест" за адресою: м. Дніпро, проспект Калнишевського Петра, 1-А на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:04:021:0028, площею 0,7010 не відповідають приписам чинного законодавства;

- площа земельної ділянки не була обґрунтованою за розрахунком з точки зору державних будівельних норм;

- з урахуванням містобудівної ситуації, що склалася, розміщенням на досліджуваній території ділянок та об`єктів нерухомого майна інших власників і фактичних землекористувачів, неможливістю виділення ділянки більшій площі для розміщення і обслуговування будівлі магазину «АТБ-Інвест», з урахуванням необхідності влаштування проходів і проїздів і достатньої кількості машино-місць, мінімально необхідна площа земельної ділянки для фактичного розміщення та нормальної експлуатації об`єкта нерухомого майна ТОВ «АТБ-Інвест» складає 0,4991 га;

- мінімальна площа для обслуговування об`єктів ТОВ II «НЗ-Інвест», розрахована у відповідності до державних будівельних норм, з урахуванням торгівельної площі складає від 0,7123 га (без врахування автостоянок і проїздів). З врахуванням автостоянок і проїздів площа складає 0,7649 га. З урахуванням містобудівної ситуації, що склалася, розміщенням на даній території ділянок інших землевласників і землекористувачів, оптимальною є площа 0,4000 га;

- на ринках не допускається: зменшувати нормативно визначену кількість в`їздів (виїздів) на (з) території ринку (їх має бути не менше двох) забезпечення пожежної безпеки на ринках України, для забезпечення доступу та належної експлуатації об`єкту нерухомого майна (будівель та І споруд ринку), що належать ТОВ II «НЗ-Інвест» і розташовані в межах земельної ділянки кадастровий номер - 1210100000:04:021:0028, площею 0,7010 га, складає два в`їзду (виїзду). Натурним оглядом встановлено, що фактично на територію ринку ТОВ II «НЗ-Інвест» існує один в`їзд (виїзд) з боку вулиці Батумський, в`їзд з боку пр. Калнишевського заблоковано огорожею та бетонними утримувачами, місця розташування в`їздів. Відсутність другого в`їзду порушує приписи п. 7 розділу III Правил пожежної безпеки на ринках;

- зведена огорожа та улаштоване мостіння ТОВ «АТБ-Інвест» виконанні з виходом за межі земельної ділянки кадастровий номер - 11210100000:04:021:0028 площею 0,7010 га за адресою: м. Дніпро, пр. Калнишевського, 1А, яку було надано в орендне користування, та порушують межі червоних ліній та охоронні зони інженерних комунікацій. Зведення огорожі та улаштування мощення ТОВ «АТБ-Інвест» призводить до перешкод у вільному доступі та нормальній експлуатації належного ТОВ II «НЗ-Інвест» нерухомого майна (будівель та споруд ринку) (склад якого визначається згідно до опису за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень) з урахуванням проходів та проїздів.

Узагальнений зміст позовних вимог і підстав позову

23. Посилаючись на те, що ТОВ II «НЗ-Інвест» (далі також «Позивач») з 17.08.2007 є власником будівель та споруд ринку, розташованих за адресою: м. Дніпро, просп. Петра Калнишевського, 1А, а ТОВ «АТБ-Інвест» (далі також «Відповідач-1») протягом 2019-2021 років блокується нормальний доступ до них шляхом улаштування й встановлення огорожі та мощення і такі дії Відповідача-1 унеможливлюють безперешкодне здійснення прав власника, оформлення прав на землекористування, та загалом можливість експлуатації нерухомого майна за його призначенням, ТОВ II «НЗ-Інвест» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просило:

1) зобов`язати ТОВ «АТБ-Інвест» виконати демонтаж зведених/улаштованих огорожі й мостіння, відомості щодо яких внесені до опису об`єкту нерухомого майна відкритого розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером 1672575012101 - 18.10.2019, та які позначено в технічному паспорті на об`єкт ТОВ «АТБ-Інвест» під позначками огорожа № 28 та мостіння II, III;

2) виключити з опису об`єкту нерухомого майна ТОВ «АТБ-Інвест» щодо якого відкрито розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером 1672575012101 - огорожу № 28 та мостіння IІ, III, відомості про які включено за рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зінкової Юлії Євгенівни (далі також «Відповідач-2») № 49225515 від 18.10.2019;

3) визнати за ТОВ II «НЗ-Інвест» право на оформлення користування земельною ділянкою по фактичному розміщенню об`єкта нерухомого майна, за адресою просп. Петра Калнишевського, 1А (Індустріальний район), орієнтовною площею 0,4000 га, за рахунок вилучення з користування ТОВ «АТБ-Інвест» частини земельної ділянки кадастровий номер - 1210100000:04:021:0028, площею 0,7010 га, з межами включаючи території під незаконно веденими та зареєстрованими в якості складових об`єкта нерухомого майна - мостінням та огорожею.

Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій

24. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2021 у задоволенні позовних вимог у даній справі відмовлено.

1) Приймаючи вказане рішення місцевий господарський суд виходив з того, що на підставі набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2020 у справі № 904/2003/20 земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:04:021:0028 площею 0,7010 га до 19.11.2033 перебуває в оренді у ТОВ «АТБ-Інвест» і вказана обставина в силу приписів частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), доказуванню не підлягає.

2) Крім цього, рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області у справах № 904/5297/15 та № 904/7427/16 (обставини з яких також є преюдиційними для спору, що розглядається) було встановлено, що до ТОВ II «НЗ-Інвест» право оренди частиною вказаної земельної ділянки у зв`язку із придбанням споруд, які розташовані на ній автоматично не перейшло.

3) Водночас, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2020, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 904/1641/20 Дніпровській міській раді було відмовлено у задоволенні позовних вимог до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зінкової Ю.Є. та ТОВ «АТБ-Інвест», третя особа - ТОВ II «НЗ-Інвест» про визнання протиправним та скасування рішення № 49225515 від 18.10.2019 про внесення змін до запису про право власності за номером 28475016, яким внесено зміни до запису про право власності за номером 28475016 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1672575012101 - магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: м. Дніпро, проспект Калнишевського Петра, 1-А, власником якого є ТОВ «АТБ-Інвест», в частині додавання в опис майна спірних огорожі та мостіння.

4) Таким чином, із обставин, що установлені у наведених судових рішеннях в інших справах, а також матеріалів цієї справи слідує, що станом на зараз в орендному користуванні Відповідача-1 на законних підставах знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:04:021:0028 площею 0,7010 га, а у його власності в складі головної речі (магазину продовольчих та непродовольчих товарів) перебувають спірні огорожа та мостіння, правомірність включення яких до складу належних ТОВ «АТБ-Інвест» будівель і споруд встановлена рішенням суду у справі № 904/1641/20.

5) Відповідність вказаних огорожі та мостіння діючим нормам ДБН та іншим нормативно-правовим актам у галузі будівництва, а також відсутність перешкод зі сторони ТОВ «АТБ-Інвест» у здійсненні ТОВ «НЗ-Інвест» права користування своїм майном, підтверджується поданим висновком № 1339-06, який 09.07.2021 було складено за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи та земельно-технічної експертизи.

6) Враховуючи викладене, підстав для зобов`язання Відповідача-1 демонтувати належні йому огорожу і мостіння за встановлених у цій справі обставин немає.

7) В свою чергу наданий Позивачем висновок № 23/04-01 за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної експертизи та земельно-технічної експертизи, наведених висновків не спростовує, адже:

- (щодо невідповідності приписам чинного законодавства робіт по зведенню огорожі та улаштуванню мостіння) в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2020 у справі № 904/1641/20, з посиланням на рішення Колегії з розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 24.01.2020, зазначено, що до заяви від 18.10.2019 № 36484546 про внесення змін до Державного реєстру прав було додано акт від 10.10.2019, стосовно того, що роботи з будівництва огорожі № 28 та мостіння ІІ, мостіння ІІІ не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає введенню в експлуатацію: технічний паспорт від 10.10.2019 № ДМР 06770. При цьому площа об`єкта нерухомого майна не змінилася, та складає 3416,3 кв.м.;

- (щодо мінімально необхідної площі земельної ділянки для розміщення та нормальної експлуатації нерухомості Позивача) проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок ані ТОВ ІІ «НЗ-Інвест», ані ТОВ «АТБ-Інвест» до матеріалів справи не надано, а тому наразі відсутні підстави вважати встановленою та безумовною мінімальну площу для розміщення і експлуатації об`єктів нерухомого майна Позивача та Відповідача-1, та у зв`язку з цим наявність перешкод у користуванні майном зведенням/улаштуванням огорожі та мостіння;

- (щодо зменшення на ринку визначеної кількості в`їздів / виїздів) зі змісту висновку не вбачається, яким чином експерт дійшов висновку про те, що належні Позивачу споруди відносяться до споруд ринку;

- (щодо порушення меж земельної ділянки) ці порушення, якщо вони мають місце, не стосуються Позивача, як власника об`єктів нерухомого майна, а стосуються орендодавця земельної ділянки, як сторони за договором. Договірні відносини між Позивачем та Відповідачем-1 щодо користування земельною ділянкою відсутні.

8) Зміст статей 1, 2, 10, 11, 26, 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» свідчить про те, що наразі допускаються такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи: 1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; 3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

9) Позовна вимога ТОВ ІІ «НЗ-Інвест» про виключення з опису об`єкта нерухомого майна ТОВ «АТБ-Інвест» спірних огорожі та мостіння, відомості про які включено за рішенням приватного нотаріуса Зінкової Ю.Є. від 18.10.2019, вказаним переліком не охоплюється, а відтак є неналежним способом захисту прав, а тому задоволенню не підлягає.

10) Щодо ж до третьої позовної вимоги слід вказати, що в силу статей 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України Позивач має право на оформлення користування земельною ділянкою за адресою просп. Петра Калнишевського, 1А по фактичному розміщенню будівель і споруд в установленому законом порядку, за наявності проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який на дату розгляду даної справи відсутній. Однак разом з цим, визнання права на оформлення користування земельною ділянкою не спростовує встановлений порядок надання земельної ділянки в оренду, а тому також не є належним способом захисту прав, що є самостійною підставою для відмови у позові.

25. Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2021 було задоволено заяву ТОВ «АТБ-Інвест» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та витрат, які пов`язані з проведенням експертизи. Вирішено стягнути з Позивача на користь Відповідача-1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 88 800, 00 грн та витрати пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 45 000, 00 грн.

26. За наслідками перегляду цієї справи в апеляційному порядку, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2021 залишено без змін. Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2021 змінено в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а саме постановлено стягнути з ТОВ ІІ «НЗ-Інвест» на користь ТОВ «АТБ-Інвест» 50 400, 00 грн.

27. Приймаючи вказану постанову господарський суд апеляційної інстанції повністю підтримав обґрунтування місцевого господарського суду по суті спору. В той же час, апеляційний господарський суд не погодився із висновками господарського суду першої інстанції в частині повного задоволення поданої Відповідачем-1 заяви про стягнення судових витрат на надання правничої допомоги і констатував, що у даному випадку розмір судових витрат, який доведений документально, обґрунтований та такий, що відповідає критерію розумної необхідності складає 50 400 грн.

Касаційна скарга

28. Не погодившись із прийнятими рішеннями, Позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а цю справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

29. Скаржник стверджує, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням приписів частини 4 статті 75 ГПК України, позаяк при їх застосуванні судами не було враховано висновків Верховного Суду та Верховного Суду України щодо їх правильного застосування, які було викладено у постановах від 23.12.2015 у справі № 6-327цс15, від 17.04.2018 у справі № 822/1468/17, від 15.07.2021 у справі № 910/19256/16.

1) Позивач вказує, що відповідно до висновків суду касаційної інстанції, які викладено у постановах у наведених справах, передбачене статтею 75 ГПК України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматись судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях з інших судових справ. Для спростування преюдиційних обставин учасник процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу. Отже, господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

2) Скаржник пояснює, що в ігнорування вказаних висновків суду касаційної інстанції, застосовуючи приписи частини 4 статті 75 ГПК України та посилаючись на вже встановлені обставини в інших справах (№ 904/5297/15, № 904/2003/21, № 904/1641/20) суди попередніх інстанцій у даній справі не врахували того, що звільнення від доказування не носить абсолютного характеру, в результаті чого судами не було проаналізовано суті усіх раніше розглянутих справ.

3) Так, на відміну від обставин цієї справи у справі № 904/5297/15 взагалі був відсутній факт реальних дій по зведенню тимчасових споруд і їх внесення до складу об`єкта нерухомого майна, що спричиняє неможливість оформлення Позивачем свого права користування частиною земельної ділянки. Більше того, у справі, що розглядається ТОВ ІІ «НЗ-Інвест» було подано новий доказ, а саме висновок експерта № 23/04-01, яким підтверджується факт порушення ТОВ «АТБ-Інвест» при зведенні спірних споруд норм законодавства, а також наявність у Позивача права на оформлення конкретною частиною спірної земельної ділянки. В свою чергу суть справи № 904/2003/21 полягала у порушенні Дніпровської міською радою, встановленого законодавством строку на направлення заперечень проти поновлення договору оренди і саме цю обставину суди у тій справі і встановили. Посилання судів на преюдиціальність встановлених у справі № 904/2003/21 обставин є необґрунтованими, а наведені нібито «встановлені обставини» є лише оцінкою судів певних фактів. Водночас у справі № 904/1641/20 розглядалося питання законності внесення відомостей до Державного реєстру речових прав з урахуванням вимог Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.20211 № 1141, за результатами розгляду якого було наголошено на відсутності у даному випадку порушення прав Дніпровської міської ради, в той час як безпосередньо порушення прав ТОВ ІІ «НЗ-Інвест» у зв`язку із улаштуванням спірних споруд не розглядалося, а тому і обставини тієї справи преюдиції по відношенню до обставин справи, що розглядається не створюють.

30. Скаржник окремо відмічає, що при вирішення цієї справи судами попередніх інстанцій було порушено приписи частини 3 статті 86, статті 104 ГПК України, позаяк ними неналежним чином було досліджено поданий Позивачем доказ, а саме висновок експерта № 23/04-01. Узагальнено ТОВ ІІ «НЗ-Інвест» у цій частині стверджує про те, що висновки судів щодо цього доказу містять ряд суперечностей, базуються на акті будівельної експертизи, який не досліджувався та не враховують самої суті такого поняття як «ринок».

31. Окрім цього, скаржник також наголошує, що прийнятий судами та покладений в основу оскаржуваних рішень експертний висновок, який було подано Відповідачем-1 є недопустимим доказом, оскільки цей висновок за своїм змістом є абсолютно протилежним висновку, що був поданий Позивачем.

Відзив

32. Доводи, що викладені ТОВ «АТБ-Інвест» у відзиві на касаційну скаргу Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду не описує та не розглядає, позаяк його подано із пропуском, встановленого судом строку. Заявлене у судовому засіданні представником Відповідача-1 клопотання про поновлення строку на подання відзиву задоволенню не підлягає, оскільки в силу частини 2 статті 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк можу бути лише продовжений, при тому за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

33. Згідно із частинами 1 - 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

34. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Позивача (Кошарна С.С.) і Відповідача-1 (Гриценко Д.В.), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

35. Приписами частини 4 статті 75 ГПК України, зокрема, передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

36. Згідно вже усталених висновків Верховного Суду (див., зокрема, постанови від 26.11.2019 у справі № 922/643/19, від 10.12.2019 у справі № 910/6356/19, від 31.05.2022 у справі № 910/18584/20) преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

37. Водночас, відповідно до правового висновку, на який посилається скаржник і який міститься у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 910/19256/16 (подібні за змістом висновки щодо застосування відповідних процесуальних норм Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України містяться і у інших постановах, на які посилається скаржник у своїй касаційній скарзі) при застосовуванні частини 4 статті 75 ГПК України варто враховувати, що преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин.

Відповідно до приписів частини сьомої статті 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 ГПК України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими ГПК України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Отже, господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

38. В ході розгляді цієї справи було встановлено, а сторонами не заперечувалось, що раніше судами різних інстанцій розглядалися господарські спори у справах № 904/5297/15, № 904/2003/21 та № 904/1641/20 під час здійснення провадження у яких було встановлено ряд обставин, які суди попередніх інстанцій визнали преюдиційними по відношенню до справи № 904/5665/21, оскільки з`ясували, що учасниками тих справ були ті ж особи, що приймають участь у даній справі - ТОВ «АТБ-Інвест», ТОВ ІІ «НЗ-Інвест», Дніпровська міська рада, а відтак констатували, що ці обставини повторному доказуванню не підлягають.

39. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою ТОВ ІІ «НЗ-Інвест» фактично стверджує про те, що установлені у тих справах обставини преюдиційними не є, позаяк з часу розгляду справи № 904/5297/15 фактичні обставини, що мають місце між сторонами істотно змінились, підтвердженням чого є висновок експерта № 23/04-01, а справи ж № 904/2003/21 та № 904/1641/20 взагалі мали інший зміст та предмет позовних вимог.

40. Проте, колегія суддів Касаційного господарського суду вказані аргументи скаржника вважає необґрунтованими та безпідставними з огляду на те, що зміна фактичних обставин у правовідносинах сторін (в розумінні частини 4 статті 75 ГПК України та висновків суду касаційної інстанції щодо них) жодним чином не свідчить про те, що обставини, які були установлені у судових рішеннях у спорах, які розглядалися раніше, втрачають статус преюдиційних. Так само приписи згаданої норми не пов`язують можливість свого застосовування із предметом чи підставами позовів у справах, де відповідні обставини було установлено.

41. Із оскаржуваних судових рішень вбачається, що обставинами, які є преюдиційними по відношенню до даної справи, судами визнано, зокрема, такі:

1) отримання 19.11.2003 ТОВ «АТБ-Інвест» в оренду на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 19.11.2003 № 155/13, договору оренди земельної ділянки від 29.03.2003 та відповідного акту приймання передачі земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:04:021:0028 площею 0,7010, що розташована за адресою: м. Дніпро, просп. Петра Калнишевського, 1А;

2) продовження дії договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:04:021:0028 площею 0,7010, що розташована за адресою: м. Дніпро, просп. Петра Калнишевського, 1А, укладеного між Дніпровською міською радою та ТОВ «АТБ-Інвест» до 19.11.2033;

3) перебування у власності ТОВ «АТБ-Інвест» магазину продовольчих та непродовольчих товарів загальною площею 3416,3 кв.м., що розташований за адресою: м. Дніпро, просп. Петра Калнишевського, 1А до опису складових якого рішенням державного реєстратора Зінкової Ю.Є. № 49225515 від 18.10.2019 було внесено спірні огорожу і мостіння;

4) оскарження у 2020 році Дніпровською міською радою вказаного рішення державного реєстратора до суду та відмова у задоволенні заявленого позову;

5) оскарження у 2020 році ТОВ ІІ «НЗ-Інвест» вказаних дій державного реєстратора до Міністерства юстиції України та відмова у задоволенні поданої скарги;

6) набуття 12.01.2005 фізичними особами на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ТОВ «АТБ-Інвест» права власності на ряд споруд, що також розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:04:021:0028 площею 0,7010, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, просп. Петра Калнишевського, 1А та не оформлення ними права оренди частини вказаної земельної ділянки в порядку, передбаченому чинними на той час Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі";

7) відчуження 17.08.2007 фізичними особами придбаних у ТОВ «АТБ-Інвест» споруд на користь ТОВ ІІ «НЗ-Інвест» та відсутність у останнього належним чином оформленого права на користування землею під купленими спорудами.

42. У своїй касаційній скарзі ТОВ ІІ «НЗ-Інвест» жодним чином не обґрунтовує, з якими із наведених вище обставин воно не погоджується, які з них намагається спростувати. Аналіз доводів касаційної скарги у цій частині переконливо свідчить про те, що скаржник заперечує не вказані обставини, а висновки судів попередніх інстанцій по суті спору, які зроблені судами з урахуванням установлених обставин, зокрема, і наведених преюдиційних. Але, такі доводи ніяк не доводять заявленого у касаційній скарзі порушення судами приписів частини 4 статті 75 ГПК України, а тому і підставою для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень не являються (передбачена пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України підстава не підтвердилася).

43. Колегія суддів також зазначає, що безвідносно до вказаного вище (щодо заявленого у касаційній скарзі порушення судами приписів частини 4 статті 75 ГПК України) скаржник у своїх доводах належним чином не спростовує, зокрема, зазначене у підпунктах 6, 9, 10 пункту 24 цієї постанови.

44. Щодо ж до аргументів скаржника про порушення судами попередніх інстанцій приписів частини 3 статті 86, статті 104 ГПК України, які (на його думку) допущено внаслідок оцінки поданого висновку № 23/04-01 неналежним чином, слід вказати, що такі аргументи також є абсолютно безпідставними, адже зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що судами було надано всебічну, повну, об`єктивну та безпосередню оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам, зокрема, і вказаному висновку за правилами, встановленими згаданими статтями, підтвердженням чому є його детальний аналіз, який судом касаційної інстанції вище у цій постанові також висвітлено.

45. Саме лише прагнення скаржника здійснити нову переоцінку вказаного висновку та перевірку обставин цієї справи з урахування його власних висновків щодо поданого доказу також не є підставою для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки, як вже зазначалося, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

46. При цьому, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).

47. Крім цього, варто також відмітити, що згідно з приписами частини 3 статті 310 ГПК України, не дослідження зібраних у справі доказів є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу, наявності яких у цій справі скаржником доведено не було.

48. Аргументи ТОВ ІІ «НЗ-Інвест» про те, що врахований судами попередніх інстанцій, поданий Відповідачем-1 експертний висновок є недопустимим доказом колегія суддів Касаційного господарського суду також відхиляє з огляду на таке.

49. Згідно із частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частина друга статті 73 ГПК України).

50. Відповідно до статті 77 ГПК України ("допустимість доказів") обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Допустимість доказів означає, що у певних випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування.

51. Натомість за змістом статті 76 ГПК України належність доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.

52. Належність, як змістовна характеристика та допустимість, як характеристика форми, є властивостями доказів, оскільки вони притаманні кожному доказу окремо і без їх одночасної наявності жодний доказ не може бути прийнятий судом. Однак відповідно до положень пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України до повноважень суду касаційної інстанції належить вирішення питання тільки щодо допустимості доказу. Установлення цього дефекту доказу є питанням права в тому значенні, що висновок про недопустимість доказу можна зробити виключно із застосуванням норми матеріального права, яка містить пряму заборону використання відповідного засобу доказування на підтвердження певної фактичної обставини справи.

53. У той же час ТОВ ІІ «НЗ-Інвест» взагалі не зазначено наявності передбачених чинним законодавством обставин, які б зумовлювали визнання оціненого висновку експерта недопустимим, тобто таким, який не може підтверджувати відповідні обставини. Доводи Позивача у цій частині знову ж таки зводяться саме до необхідності вирішення питання щодо належності доказів, тобто переоцінки їх змісту, що, як вже також неодноразово зазначалося, виходить за межі визначених статтею 300 ГПК України повноважень суду касаційної інстанції.

54. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає доцільним підкреслити, що у прийнятті даної постанови керується, зокрема, принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі ТОВ ІІ «НЗ-Інвест» не зазначено й не обґрунтовано.

55. Крім цього, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду враховує також рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України», де суд зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

56. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам цієї справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі та ключові питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, вказаного висновку не спростовують.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

57. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 308 ГПК України). Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

58. Враховуючи наведені положення Закону та висновки, зроблені касаційним судом під час касаційного провадження у даній справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішила, що подана ТОВ ІІ "НЗ-Інвест» касаційна скарга є необґрунтованою і задоволенню не підлягає. Водночас прийняті у справі рішення (по суті) і постанова повністю відповідають правовим нормам, а тому не можуть бути змінені чи скасовані. Заперечень на додаткове рішення місцевого господарського суду скаржник не наводив.

Судові витрати

59. В порядку приписів статті 129 ГПК України судові витрати за подання касаційної скарги залишаються за скаржником.

Керуючись статтями 300 301 306 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НЗ-Інвест» залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 лютого 2022 року у справі № 904/5665/21 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Случ О.В.

Судді Волковицька Н.О.

Могил С.К.