ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 904/5899/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Уркевича В. Ю.- головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,

за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.07.2022 (головуючий суддя Мороз В. Ф., судді Чередко А. Є., Кузнецов В. О.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 (суддя Кеся Н. Б.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги»

про стягнення суми,

за участю представників:

позивача - Блажко У. В. (адвокат),

відповідача - Підуста О. М. (адвокат).

СУТЬ СПОРУ

1. Між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - НЕК «Укренерго», оператор системи передачі, ОСП, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» (далі - ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», користувач, відповідач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії.

2. Як стверджує НЕК «Укренерго», всупереч умовам договору про надання послуг ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» оплатило послуги з простроченням, внаслідок чого НЕК «Укренерго» нарахувало пеню, штраф, три проценти річних та інфляційні втрати, виходячи із суми простроченої заборгованості, які НЕК «Укренерго» просить стягнути згідно з поданим у даній справі позовом.

3. Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» на користь НЕК «Укренерго» частину суми нарахованих трьох процентів річних, інфляційних втрат, пені та штрафу. Постановою суду апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду змінено: зменшено суму належних до стягнення інфляційних втрат та пені, відмовлено в задоволення вимоги про стягнення штрафу, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

4. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій в частині стягнення трьох процентів річних, пені та штрафу, НЕК «Укренерго» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.

5. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, виходячи з такого.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

6. У червні 2021 року НЕК «Укренерго» звернулося з позовом до ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», в якому з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача на свою користь 95 217 314,54 грн, з яких три проценти річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 6 633 774,07 грн, інфляційні втрати в розмірі 21 525 314,38 грн, пеня в розмірі 22 629 008,18 грн, штраф в розмірі 44 429 217,91 грн.

7. На обґрунтування позовних вимог НЕК «Укренерго» посилається на неналежне виконання ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» своїх зобов`язань за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0145-02024 (далі - договір про надання послуг).

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

8. 01.01.2019 між НЕК «Укренерго» та ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» укладено договір про надання послуг.

9. Відповідно до пункту 1.1 договору про надання послуг ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга) відповідно до умов цього договору, а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.

10. Пунктом 1.2 договору про надання послуг передбачено, що сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України.

11. Ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, затвердженим регулятором та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному веб-сайті (пункт 3.1 договору про надання послуг).

12. Згідно з пунктом 6.1 договору про надання послуг розрахунковим періодом (розрахунковим місяцем) за цим договором є один календарний місяць.

13. Водночас пунктом 6.2 договору про надання послуг встановлено, що користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином: 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5, у кожен з наступних періодів: 2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця. При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5, на 5 днів наперед.

14. Відповідно до пункту 6.5 договору про надання послуг користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою Системи управління ринком, з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

15. Пункт 6.6 договору про надання послуг передбачає, що у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги, користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.

16. Згідно з пунктом 6.7 договору про надання послуг у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штрафу розмірі 7% від суми простроченого платежу. У разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів. У разі недотримання ОСП цих термінів користувач має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов`язань щодо повернення коштів. За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми коштів, що підлягають поверненню.

17. Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах (пункт 14.1 договору про надання послуг).

18. НЕК «Укренерго» та ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» до договору про надання послуг підписали низку додаткових угод, а саме: від 01.01.2019, від 26.09.2019, від 12.10.2020 № 3, від 01.11.2020 № 4.

19. В абзаці 4 пункту 6.7 договору про надання послуг (в редакції додаткової угоди від 26.09.2019) зазначено, що у разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх в оплату послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення.

20. Так, на виконання умов договору про надання послуг в період з грудня 2019 року по липень 2021 року НЕК «Укренерго» надало ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» послуги з передачі електричної енергії, що підтверджується отриманими, підписаними та скріпленими печатками сторін без зауважень та заперечень актами приймання-передачі послуги.

21. Як стверджує НЕК «Укренерго», ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» порушило свої зобов`язання з повної та своєчасної оплати отриманих послуг з передачі електричної енергії, допустивши прострочення.

22. У зв`язку з несвоєчасним виконанням ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» грошових зобов`язань за договором про надання послуг, НЕК «Укренерго» нарахувало ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» пеню, штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу, три проценти річних та інфляційні втрати.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

23. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 23.12.2021 позов задовольнив частково.

24. Стягнув з ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» на користь НЕК «Укренерго» три процента річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 3 888 019,23 грн, інфляційні втрати в розмірі 21 126 157,32 грн, штрафні санкції в розмірі 298 751,35 грн. У іншій частині позову відмовив.

25. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що матеріалами справи підтверджується прострочення виконання грошових зобов`язань за договором про надання послуг з боку ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги».

26. Так, суд першої інстанції перевіривши правильність розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних, дійшов висновку про стягнення інфляційних втрат в розмірі 21 126 157,32 грн (замість 21 525 314,38 грн, заявлених позивачем) та трьох процентів річних в розмірі 3 888 019,23 грн (замість 6 633 774,07 грн, заявлених до стягнення НЕК «Укренерго»).

27. Разом з тим місцевий господарський суд зазначив, що пеня та штраф за період з 08.04.2020 до 26.01.2021 не можуть бути стягнути в силу положень постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 08.04.2020 № 766 «Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» у відповідній редакції (далі - постанова від 08.04.2020 № 766), а належні до стягнення за період з 27.01.2021 по 19.08.2021 суми штрафу та пені підлягають зменшенню на 90%.

28. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 11.07.2022 змінив рішення місцевого господарського суду в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 21 126 157,32 грн та штрафних санкцій в розмірі 298 751,35 грн, виклавши резолютивну частину рішення в такій редакції: стягнути з ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» на користь НЕК «Укренерго» інфляційні втрати в розмірі 9 685 010,71 грн, пеню в розмірі 193 959,26 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

29. Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

30. Так, апеляційний господарський суд, проаналізувавши методику розрахунків сторін, перевіривши їх правильність та здійснивши власний перерахунок, дійшов висновку, що позивачем допущено порушення законодавства при обчисленні сум трьох процентів річних та інфляційних втрат, заявлених до стягнення, а також не враховано правові висновки суду касаційної інстанції та фактичні обставини справи: 1) неправильно зазначено дату отримання відповідачем акта приймання-передачі послуги за лютий 2021 року, а отже розрахунки позивача штрафних санкцій, трьох процентів річних та інфляційних втрат за вказаний період є арифметично неправильними; 2) при обчисленні інфляційних втрат позивачем неправомірно розраховані такі втрати за період з 11.01.2020 по 23.01.2020, з 13.10.2020 по 25.10.2020, з 14.05.2021 по 19.05.2021, тобто, коли час прострочення у неповному місяці був менше половини місяця, тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується; 3) розрахунок трьох процентів річних зроблено позивачем без урахування частини п`ятої статті 254 Цивільного кодексу України; 4) за квітень 2020 року та червень 2020 року позивачем при нарахуванні інфляційних втрат та трьох процентів річних включено день фактичної сплати суми заборгованості.

31. Звідси, суд апеляційної інстанції зазначив, що три проценти річних, які підлягають стягненню з відповідач на користь позивача, згідно з проведеним перерахунком, складають 3 888 019,23 грн, що відповідає сумі, яка була стягнута судом першої інстанції, а решта вимог позивача про стягнення трьох процентів річних є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

32. Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правильними є нарахування та стягнення інфляційних втрат в розмірі 9 685 010,71 грн.

33. Апеляційний господарський суд також зазначив, що суд першої інстанції правильно застосував до правовідносин у цій справі норми постанови від 08.04.2020 № 766 та відмовив в задоволенні позовних вимог в частині нарахування пені та стягнення штрафу за період з 08.04.2020 по 26.01.2021.

34. Крім того, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові дійшов висновку, що відповідальність за неоплату послуги з передачі електричної енергії у вигляді штрафу в розмірі 7% може наставати за сукупності двох умов: наявність простроченої оплати після отримання акта приймання-передачі і тривалість такого прострочення більше 30 календарних днів, а оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що загалом за спірний період відсутнє прострочення оплати відповідачем терміну понад тридцять календарних днів, то позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 7% в сумі 44 429 217,91 грн є необґрунтованими.

35. Стосовно нарахування пені, то з огляду на дію обмежень, встановлених постановою від 08.04.2020 №766, зміст пунктів 6.5, 6.7 договору про надання послуг щодо розрахунків за фактичний обсяг послуг, визначений на підставі актів приймання-передачі послуг та відповідальності за порушення саме термінів розрахунків, які визначені моментом отримання акта приймання-передачі послуги, суд апеляційної інстанції здійснив власний перерахунок та дійшов висновку, що вимога позивача є обґрунтованою в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 193 959,26 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

36. У серпні 2022 року до НЕК «Укренерго» направило до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.07.2021 повністю, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 в частині стягнення інфляційних втрат - залишити в силі, а в частині стягнення трьох процентів річних, пені, штрафу та судового збору рішення місцевого господарського суду - скасувати та ухвалити нове судове рішення - про задоволення позову в цій частині.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги та заперечень на неї

37. Підставами касаційного оскарження є пункти 2, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

38. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник посилається на необхідність відступити від висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 911/782/21, від 21.06.2022 у справі № 908/1006/21, від 07.06.2022 у справі № 910/3711/21.

39. Так, НЕК «Укренерго» вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування у подібних правовідносинах норм постанови від 08.04.2020 № 766, викладених у постановах Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 911/782/21 та від 21.06.2022 у справі № 908/1006/21, і передати справу на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

40. При цьому скаржник зазначає, що положення постанови від 08.04.2020 № 766, яка є підзаконним нормативно-правовим актом, не можуть бути спеціальними відносно положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які є законами, а отже і не підлягають застосуванню, оскільки вона позбавляє НЕК «Укренерго» права на стягнення штрафних санкцій з контрагентів у разі порушення ними господарських зобов`язань.

41. Крім того, скаржник посилається на принцип обов`язковості виконання договору його сторонами (лат. pacta sunt servanda) та зазначає, що до договору про надання послуг не вносилися зміни щодо скасування відповідальності за невиконання сторонами своїх зобов`язань.

42. НЕК «Укренерего» також просить суд відступити від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/3711/21 щодо того, що відповідальність за неоплату послуги з передачі у вигляді штрафу в розмірі 7% може наставати за сукупності двох умов: наявність простроченої оплати після отримання акта приймання-передачі і тривалість такого прострочення більше 30 календарних днів.

43. Крім того, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо зобов`язання з оплати планової вартості послуг з передачі електричної енергії: чи існує воно лише впродовж розрахункового періоду, тобто закінчується в останній календарний день розрахункового місяця, або ж триває до дня отримання користувачем акта приймання-передачі послуг з передачі електричної енергії.

44. Так, НЕК «Укренерго» вважає, що відповідно до договору про надання послуг у відповідача виникло зобов`язання з оплати планових платежів у певні терміни, встановлені пунктом 6.2 договору про надання послуг, та зобов`язання зі сплати фактичного обсягу послуг протягом трьох банківських днів з дати отримання та на підставі акта приймання-передачі послуги, при цьому фактичний обсяг послуг сплачується електропостачальником з урахуванням сплачених планових платежів.

45. Звідси, НЕК «Укренерго» стверджує, що зобов`язання зі сплати планових платежів трансформувалося у зобов`язання зі сплати фактичного обсягу послуг, тому позивач розраховував строк порушення зобов`язання з оплати планових платежів до дня, що передує дню отримання відповідачем акта приймання-передачі послуг.

46. У судовому засіданні представник НЕК «Укренерго» підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

47. ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги.

48. У судовому засіданні представник ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» проти задоволення касаційної скарги заперечував та просив суд залишити без змін судові рішення судів попередніх інстанцій.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

49. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

50. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України

51. НЕК «Укренерго» в касаційній скарзі посилається на необхідність відступити від висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 911/782/21, від 07.06.2022 у справі № 910/3711/21, від 21.06.2022 у справі № 908/1006/21.

52. Так, НЕК «Укренерго» вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування у подібних правовідносинах норм постанови від 08.04.2020 № 766, викладених у постановах Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 911/782/21 та від 21.06.2022 у справі № 908/1006/21, і передати справу на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

53. При цьому скаржник зазначає, що положення постанови від 08.04.2020 у справі № 766, яка є підзаконним нормативно-правовим актом, не можуть бути спеціальними відносно положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які є законами, а отже і не підлягають застосуванню, оскільки вона позбавляє НЕК «Укренерго» права на стягнення штрафних санкцій до контрагентів у разі порушення господарських зобов`язань.

54. Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає вказані доводи касаційної скарги необґрунтованими виходячи з такого.

55. Так, предметом позову у цій справі (№ 904/5899/21) є вимога НЕК «Укренерго» про стягнення трьох процентів річних, інфляційних втрат, пені та штрафу, що були нараховані НЕК «Укренерго» у зв`язку з порушенням ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» умов договору про надання послуг щодо здійснення своєчасного розрахунку за договором за період з грудня 2019 року по липень 2021 року.

56. Водночас у справі № 911/782/21, правовідносини в якій є подібними з правовідносинами у справі № 904/5899/21 за суб`єктним складом, предметом та підставами позову і правовим регулюванням, судами розглядався позов НЕК «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» про стягнення пені і трьох процентів річних, що виникли внаслідок порушенням відповідачем строку виконання грошового зобов`язання з оплати за договором про надання послуг з передачі електричної енергії за період з липня 2019 року по грудень 2020 року.

57. У справі № 908/1006/21 також предметом позову була вимога НЕК «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» про стягнення трьох процентів річних, інфляційних втрат, пені та штрафу з підстав порушення відповідачем строку виконання грошового зобов`язання з оплати послуг за договором про надання послуг з передачі електричної енергії. Тобто правовідносини у справі № 908/1006/21 також є подібними до правовідносин у справі № 904/5899/21, судові рішення в якій переглядаються в касаційному порядку.

58. При цьому Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 у справі № 911/782/21 під час перегляду судових рішень у касаційному порядку відхилив твердження НЕК «Укренерго» про потребу застосовування норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України щодо нарахування пені у спірний період, оскільки вони мають вищу юридичну силу, аніж постанова від 08.04.2020 № 766, з огляду на те, що положення названої постанови НКРЕКП є спеціальними щодо правового регулювання спірних правовідносин у даній справі.

59. Як зазначив суд касаційної інстанції у постанові від 25.01.2022 у справі № 911/782/21, за наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм необхідно керуватися принципом lex spicialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального та спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом lex specialis derogate generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для даної справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальними.

60. Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 908/1006/21.

61. Проте Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду постановою від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21 уточнив правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 911/782/21, і зазначив, що положення постанови від 08.04.2020 № 766, якими НКРЕКП в межах наданих повноважень тимчасово припинила застосування умов Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, затвердженого НКРЕКП, в частині нарахування пені та стягнення штрафу за порушення термінів розрахунку за послуги з передачі і відповідно аналогічних умов усіх договорів, укладених на основі такого типового договору, підлягають обов`язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії відповідно до статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії».

62. Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що вказаний правовий висновок Верховного Суду підлягає врахуванню при розгляді даної справи (№ 904/5899/21), оскільки правовідносини у справі № 912/1941/21 та у справі № 904/5899/21 є подібними, з огляду на те, що в обох справах предметом позову була вимога НЕК «Укренерго» про стягнення пені, штрафу, трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих за порушення грошового зобов`язання за договором про надання послуг з передачі електричної енергії.

63. Як встановлено судами попередніх інстанцій, між НЕК «Укренерго» (як ОСП) та ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» (як електропостачальником та користувачем системи передачі) було укладено договір про надання послуг, згідно з яким НЕК «Укренерго» зобов`язується надавати послуги з передачі електричної енергії відповідно до умов цього договору, а ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» зобов`язується здійснювати оплату за послуги відповідно до умов цього договору.

64. НЕК «Укренерго», вважаючи, що ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» порушує умови договору про надання послуг, звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості.

65. Згідно з пунктом 6.7 договору про надання послуг у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання Користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штрафу розмірі 7% від суми простроченого платежу.

66. Крім того, згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, на яку посилається НЕК «Укренерго» в позовній заяві, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

67. Як вже зазначалося, відповідно до договору про надання послуг НЕК «Укренерго» є ОСП, а ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» - користувачем системи передачі.

68. Стаття 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачає, що державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства. До повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження типових та примірних договорів, визначених цим Законом. Регулятор має право, серед іншого, видавати обов`язкові для виконання учасниками ринку рішення.

69. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон про НКРЕКП) Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики щодо діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.

70. Згідно з абзацом третім частини п`ятої статті 14 Закону про НКРЕКП рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

71. ОСП надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором (частина 4 статті 33 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

72. На реалізацію наданих законодавством повноважень постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 затверджено Кодекс системи передачі.

73. Типова форма договору про надання послуг з передачі електричної енергії є додатком 6 до Кодексу системи передачі, отже, затверджена одночасно з цим Кодексом.

74. Договір про надання послуг укладено між НЕК «Укренерго» та ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» в повній відповідності з типовою формою договору про надання послуг з передачі електричної енергії.

75. Як вже зазначалося, відповідно до пункту 6.7 договору про надання послуг, укладеного між НЕК «Укренерго» та ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання Користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штрафу розмірі 7% від суми простроченого платежу. У разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів. У разі недотримання ОСП цих термінів користувач має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов`язань щодо повернення коштів. За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми коштів, що підлягають поверненню.

76. Як вже зазначалося, НКРЕКП затвердив типовий договір про надання послуг з передачі електричної енергії як додаток 6 до Кодексу системи передачі, в якому містяться, зокрема, положення стосовно нарахування пені та стягнення штрафу за порушення термінів розрахунку за послуги з передачі, а НЕК «Укренерго» та ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» уклали договір про надання послуг відповідно до змісту вказаного затвердженого типового договору, від якого вони не можуть відступати.

77. Разом з тим пунктом 1 постанови від 08.04.2020 № 766 на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни надано настанови ОСП (який виконує функцію адміністратора розрахунків) не застосовувати до електропостачальників заходи, передбачені підпунктами 1- 6 пункту 1.7.2 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку), та заходи, передбачені пунктом 5.7 Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, що є додатком 6 до Кодексу системи передачі. Електропостачальники не набувають статусу «Дефолтний».

78. Постановою НКРЕКП від 30.04.2020 № 905 пункт 1 постанови від 08.04.2020 № 766 замінено двома новими пунктами 1 та 2 такого змісту: 1. ОСП (який виконує функцію адміністратора розрахунків) не застосовувати до електропостачальників та операторів систем розподілу заходи, передбачені пунктом 1.7.5 глави 1.7 розділу І Правил ринку. Електропостачальники та оператори систем розподілу не набувають статусу «Дефолтний». 2. ОСП (який виконує функцію адміністратора розрахунків) не застосовувати до електропостачальників заходи, передбачені пунктами 5.7 та 7.4 Типового договору (або пунктами, аналогічними за змістом в укладених сторонами договорах).

79. Постановою НКРЕКП від 27.01.2021 № 93 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766» виключено пункт 2 постанови від 08.04.2020 № 766.

80. Таким чином, 08.04.2020 НКРЕКП прийнято обов`язкове до виконання учасниками ринку рішення, оформлене постановою № 766, про незастосування ОСП до електропостачальників заходів, передбачених, зокрема, пунктом 5.7 Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії (аналогічним за змістом з яким є пункт 6.7 договору про надання послуг), тобто щодо нарахування пені та стягнення штрафу. Встановлені вказаною постановою правила діяли в період з 08.04.2020 до 26.01.2021.

81. За таких обставин НКРЕКП своєю постановою затвердила Кодекс системи передачі, додатком до якого є Типовий договір про надання послуг з передачі електричної енергії, від змісту якого сторони не можуть відступати, а пізніше своєю постановою заявила про тимчасове (починаючи з 08.04.2020) незастосування окремих положень вказаного типового договору та всіх договорів, укладених на його підставі, зокрема, про нарахування пені та стягнення штрафу, з подальшим поновленням застосування таких положень з 27.01.2021.

82. За таких обставин суд касаційної інстанції зазначає, що відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21, до правовідносин, що виникли у справі № 904/5899/21 між НЕК «Укренерго» та ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» в частині стягнення пені та штрафу за порушення строків розрахунків за договором про надання послуг підлягають застосуванню положення постанови від 08.04.2020 № 766 щодо нарахування пені та стягнення штрафу в період з 08.04.2020 по 26.01.2021, про що правильно зазначили суди попередніх інстанцій при розгляді справи № 904/5899/21.

83. Звідси, враховуючи, що Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21 уточнив висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 911/782/21, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання НЕК «Укренерго» про передачу справи № 904/5899/21 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду для відступлення від аналогічних правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 911/782/21 та від 21.06.2022 у справі № 908/1006/21.

84. При цьому суд касаційної інстанції зазначає, що відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 (провадження № 14-435цс18), суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останній правовий висновок Верховного Суду, яким в даному випадку є висновок щодо застосування норми права, викладений у постанові від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21.

85. У касаційній скарзі НЕК «Укренерго» серед іншого просить передати справу на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суд з метою відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/3711/21 щодо моменту настання відповідальність за неоплату послуги з передачі електричної енергії.

86. При цьому скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи (№ 904/5899/21) застосовано висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/3711/21.

87. НЕК «Укренерго» в касаційній скарзі стверджує, що суд апеляційної інстанції, пославшись на постанову Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/3711/21, дійшов висновку, що відповідальність за неоплату послуг з передачі електричної енергії у вигляді штрафу в розмірі 7% може наставати за сукупності двох умов: наявність простроченої оплати після отримання акта приймання-передачі і тривалість такого прострочення більше 30 календарних днів.

88. Суд апеляційної інстанції, розглядаючи цю справу зазначив, що загалом за спірний період грудень 2019 року - липень 2021 року відсутнє прострочення оплати відповідачем понад тридцять календарних днів, а тому в силу пункту 6.7 договору про надання послуг відсутні підстави для нарахування відповідачу штрафу в розмірі 7%, тобто позовні вимоги про стягнення такого штрафу в сумі 44 429 217,91 грн є необґрунтованими; що ж до нарахування пені, то з огляду на зміст пунктів 6.5, 6.7 договору щодо розрахунків за фактичний обсяг послуг, визначений на підставі актів та відповідальності за порушення саме термінів розрахунків, які визначені моментом отримання акта приймання-передачі послуги, здійснивши власний перерахунок, апеляційний суд дійшов висновку, що вимога позивача є обґрунтованою в частині стягнення з відповідача пені за прострочення термінів розрахунків за лютий 2021 року у період з 27.03.2021 по 28.03.2021 в розмірі 166 884,62 грн та за липень 2021 року у період з 18.08.2021 по 19.08.2021 в розмірі 27 074,64 грн, що загалом складає 193 959,26 грн.

89. Колегія суддів суду касаційної інстанції з цього приводу зазначає наступне.

90. Верховним Судом у справі № 910/3711/21 переглядалися судові рішення, ухвалені за позовом НЕК «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про стягнення трьох процентів річних, інфляційних втрат, штрафу та пені у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язку щодо своєчасної оплати за послуги з передачі електричної енергії.

91. Таким чином, правовідносини у справі № 910/3711/21 та у цій справі (№ 904/5899/21) є подібними за предметом та підставами позову, матеріально-правовим регулюванням.

92. У постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/3711/21 суд касаційної інстанції, викладаючи обставин справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції, в описовій частині вказаної постанови зазначив, що з редакції пункту 6.5 договору вбачається, що саме в акті вказується вартість фактично наданої послуги з передачі електричної енергії, обсяг попередніх оплат і сума, що підлягає оплаті (або переплата), як різниця між вартістю фактично отриманої послуги і сумою попередніх оплат. Отже, саме з дати отримання відповідного акта виникає обов`язок здійснити оплату протягом трьох банківських днів на суму, вказану в акті; з урахуванням цього, а також пункту 1.7.1 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, відповідальність за неоплату послуги з передачі електричної енергії у вигляді штрафу у розмірі 7% може наставати за сукупності двох умов: наявність простроченої оплати після отримання акта приймання-передачі і тривалість такого прострочення більше 30 календарних днів.

93. Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

94. При цьому врахування підлягає саме висновок Верховного Суду щодо застосування норми права, а не будь-який висновок, зроблений судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.

95. Ураховуючи викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу № 908/5899/21, дійшов передчасного висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення штрафу та нарахування пені, а скаржник обґрунтованих підстав для передачі справи № 904/5899/21 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не навів.

96. Звідси підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та на яку посилається НЕК «Укренерго» в касаційній скарзі, не підтвердилась.

97. У зв`язку з цим касаційна скарга НЕК «Укренерго» в частині підстави, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, задоволенню не підлягає.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України

98. Скаржник також зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо зобов`язання з оплати планової вартості послуг з передачі електричної енергії: чи існує воно лише впродовж розрахункового періоду, тобто закінчується в останній календарний день розрахункового місяця, або ж триває до дня отримання користувачем акта приймання-передачі послуг з передачі електричної енергії.

99. Так, НЕК «Укренерго» вважає, що відповідно до договору про надання послуг у відповідача виникло зобов`язання з оплати планових платежів у певні терміни, встановлені пунктом 6.2 договору про надання послуг, та зобов`язання зі сплати фактичного обсягу послуг протягом трьох банківських днів з дати отримання та на підставі акта приймання-передачі послуги, при цьому фактичний обсяг послуг сплачується електропостачальником з урахуванням сплачених планових платежів.

100. Звідси, НЕК «Укренерго» стверджує, що зобов`язання зі сплати планових платежів трансформувалося у зобов`язання зі сплати фактичного обсягу послуг, тому позивач розраховував строк порушення зобов`язання з оплати планових платежів до дня, що передує дню отримання акта приймання-передачі послуг.

101. Колегія суддів суду касаційної інстанції стосовно вказаної підстави касаційного оскарження зазначає таке.

102. Як зазначено в пункті 6.1 договору про надання послуг, розрахунковим періодом за цим договором є один календарний місяць.

103. Так, користувач (електропостачальник) зобов`язаний подавати ОСП планові обсяги передачі електричної енергії до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю. Натомість на ОСП покладено обов`язок погодити вказані планові обсяги (пункт 10.1 договору про надання послуг).

104. Таким чином, використання планових обсягів, їх погодження з ОСП є обов`язком користувача за договором про надання послуг.

105. Порядок оплати планових обсягів послуг передбачений пунктом 6.2 договору про надання послуг, яка виражається в поетапній попередній оплаті планових обсягів послуг.

106. У свою чергу фактичний обсяг послуги визначається, зокрема, для електропостачальника на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника (пункт 4.1 договору про надання послуг).

107. ОСП на підставі даних фактичного обсягу послуги протягом п`яти робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, направляє користувачу акт приймання-передачі наданої послуги (пункт 10.1 договору про надання послуг).

108. При цьому у разі, якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом п`яти банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів.

109. У зв`язку з цим плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця протягом 3 банківських днів з моменту отримання акта приймання-передачі послуги. У разі якщо оплачений плановий обсяг виявився вище фактичного, то вказана різниця або повертається користувачу, або враховується як оплата в наступні розрахункові періоди.

110. Звідси при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць (подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21).

111. Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частинами першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

112. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу (стаття 525 Цивільного кодексу України).

113. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

114. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

115. Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

116. Аналогічні положення містяться у частині першій статті 193 Господарського кодексу України, якою передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

117. Отже, як невиконання або неналежне виконання користувачем зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з приписами статей 611 625 Цивільного кодексу України.

118. Однак, суди першої та апеляційної інстанцій вказаних положень законодавства та умов договору про надання послуг щодо моменту настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання не врахували, через що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про неможливість нарахування штрафу та стягнення пені при порушенні електропостачальником строків сплати планових платежів за послуги з передачі електричної енергії.

119. Крім того, суд апеляційної інстанції, як обґрунтовано зазначило НЕК «Укренерго» у касаційній скарзі, не надав оцінки розрахунку інфляційних втрат, здійсненого позивачем, та контррозрахунку, який зробив відповідач, а лише прийняв розрахунок відповідача без будь-якого належного обґрунтування.

120. Колегія суддів суду касаційної інстанції також зазначає, що незважаючи на правильність застосування судами попередніх інстанцій положень постанови від 08.04.2020 № 766 щодо незастосування ОСП до електропостачальників заходів з нарахування пені та стягнення штрафу в період з 08.04.2020 по 26.01.2021, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про необґрунтованість позовних вимог про стягнення штрафу та нарахування пені за період з 27.01.2021 по 20.08.2021.

121. Крім того колегія суддів суду касаційної інстанції не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про стягнення інфляційних втрат з огляду на таке.

122. Так, відповідно до частини четвертої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

123. 05.09.2022, тобто після подання касаційної скарги НЕК «Укренерго» у цій справі (31.08.2022), в Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднена постанова Верховного Суду від 01.09.2022 у справі № 910/9544/19 за позовом приватного підприємства до міської ради та головного управління Державної казначейської служби України про повернення безпідставно набутих грошових коштів, стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних та збитків (в ЄДРСР № 106025210).

124. У вказаній постанові суд касаційної інстанції зазначив, що частиною другої статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

125. За змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

126. Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 Цивільного кодексу України, отже вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини щодо виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань. Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Аналогічний висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц, від 09.11.2021 у справі №320/5115/17).

127. Крім того, в постанові від 08.11.2022 у справі № 910/21124/20 Верховний Суд зазначив, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

128. Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений. Періодом, за який розраховуються інфляційні втрати, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

129. У постанові Верховного Суду від 28.01.2019 у справі № 922/3782/17 викладено висновок про те, що з огляду на вимоги статей 79 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

130. Суди попередніх інстанцій, перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат у розмірі 21 525 314,38 грн та надані відповідачем контрозрахунки, дійшли передчасного висновку про часткову відмову в задоволенні вимоги про стягнення інфляційних втрат, не перевіривши належним чином чи є вони арифметично правильними.

131. Водночас колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що касаційна скарга НЕК «Укренерго» щодо скасування судових рішень судів попередніх інстанцій в частині нарахування та стягнення трьох процентів річних є необґрунтованою, оскільки суди першої та апеляційної інстанції здійснили розрахунок трьох процентів річних, який є правильним, ґрунтується на нормах матеріального права та враховує встановлені фактичних обставин справи.

132. Так суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що розрахунок трьох процентів річних, зроблений позивачем у справі при поданні позову, не враховує положення частини п`ятої статті 254 Цивільного кодексу України.

133. Так, відповідно до вказаної вище норми, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

134. Крім того, судами попередніх інстанцій обґрунтовано зазначено, що позивачем при здійсненні розрахунку трьох процентів річних не враховано умови пункту 6.5 договору про надання послуг щодо того, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отриманого акта приймання-передачі послуги. Тобто врахуванню підлягають саме робочі, а не календарні дні.

135. З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції зазначає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано встановили обставини порушення ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» своїх зобов`язань за договором про надання послуг та правильно обрахували розмір трьох процентів річних, належних до стягнення за прострочення виконання грошового зобов`язання. Водночас суди, не врахувавши норми матеріального права та фактичні обставини справи, дійшли передчасного висновку в частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, пені та штрафу.

136. Підсумовуючи наведене, враховуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що як невиконання або неналежне виконання користувачем зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання, і умовами договору про надання послуг з передачі електричної енергії не передбачено припинення зобов`язання з оплати планового обсягу послуг з передачі електричної енергії в момент закінченням відповідного розрахункового періоду.

137. Ураховуючи не встановлення судами всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, та з огляду на те, що суд касаційної інстанції відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги НЕК «Укренерго», скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанції в частині стягнення інфляційних втрат, пені та штрафу і направлення справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. Водночас судові рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення трьох процентів річних слід залишити без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

138. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

139. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

140. Як передбачено статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

141. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

142. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу НЕК «Укренерго» необхідно задовольнити частково, судові рішення попередніх інстанцій скасувати в частині стягнення інфляційних втрат, пені та штрафу, а справу в цій частині - направити на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншій частині судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - залишити без змін.

Керуючись статтями 300 301 308 309 310 314- 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.07.2022 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 у справі № 904/5899/21 в частині стягнення інфляційних втрат, пені та штрафу скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

3. В іншій частині постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.07.2022 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 у справі № 904/5899/21 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Г. М. Мачульський

Є. В. Краснов