ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 904/959/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О. В. - головуючий, Білоус В. В., Погребняк В. Я.,

за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2022

та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2022

у справі за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області

про стягнення грошових коштів

Учасники справи:

від АТ "Укртрансгаз" - Дудченко В. В. (адв.);

від Юр`ївської селищної ради - не з`явився;

1. Короткий зміст вимог

1.1. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз", позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області (далі - Юр`ївська селищна рада, відповідач) про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 477 032 грн (з них: 446 707 грн 53 коп. - безпідставно набуті грошові кошти; 2 753 грн 68 коп. - 3% річних; 27 570 грн 79 коп. - інфляційні втрати).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в поданій за 2020 рік декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, позивач задекларував та сплатив податкові зобов`язання у сумі 446 707 грн 53 коп. В подальшому позивачем було передано нерухоме майно на баланс іншої юридичної особи, у зв`язку з чим позивач подав уточнюючу податкову декларацію, в якій зменшив задекларовану суму податку на нерухоме майно, що було передано іншій особі. Оскільки позивач не є власником нерухомого майна, яке підлягає оподаткуванню, у нього не виник обов`язок по сплаті податку на нерухоме майно, а відтак сплачені позивачем до бюджету кошти підлягають поверненню відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2022, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2022, провадження у справі №904/959/22 закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2.2. Судові рішення мотивовані наступним:

- між сторонами існує спір про повернення надміру (помилково) сплаченого податку на нерухоме майно, який виник в результаті непогодження відповідачем повернення такого податку;

- між сторонами відсутній спір про право, що виникає з господарських відносин, які врегульовані Цивільним кодексом України Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства та наявний спір про право, який має бути врегульований Податковим кодексом України Бюджетним кодексом України та підзаконними актами, розробленими відповідно до цих кодексів.

- у спірних правовідносинах відповідач - Юр`ївська селищна рада Павлоградського району Дніпропетровської області діє як суб`єкт владних повноважень, а не як суб`єкт господарювання;

- з урахуванням положень частини другої статті 1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) норми цього Кодексу не застосовуються до правовідносин, що встановлюють порядок повернення помилково сплачених податкових зобов`язань, оскільки ці правовідносини врегульовані спеціальними законами. Відтак, положення статті 1212 ЦК України не можна застосовувати до спірних правовідносин;

- даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не господарського судочинства.

3. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини у справі

3.1. Позивачем відповідно до п.п.266.1.1 п.266.1 та п.п.266.7.5 п.266.7 ст. 266 Податкового кодексу України станом на 01.01.2020 обчислено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік та 11.02.2022 подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.

3.2. Задекларовані суми вказаних податкових зобов`язань сплачені позивачем до місцевого бюджету Варварівської сільської ради, яка шляхом реорганізації 02.12.2020 була приєднана до складу Юр`ївської територіальної громади, у 2020 році на загальну суму 446 707 грн 53 коп.

3.3. Сплата податку на нерухоме майно підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 446 707 грн 53 коп., а саме: № 9496 від 18.03.2020 на суму 157 207 грн 38 коп.; № 20676 від 28.07.2020 на суму 104 804 грн 90 коп.; № 17067 від 12.06.2020 на суму 157 207 грн 38 коп.; № 3694 від 11.06.2020 на суму 10 307 грн 95 коп.; № 1774 від 26.03.2020 на суму 10 307 грн 95 коп.; № 5403 від 03.09.2020 на суму 6 871 грн 97 коп.

3.4. Задекларовані суми протягом 2020 року були сплачені філіями позивача до місцевого бюджету Варварівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області.

3.5. На підставі рішення відповідача від 02.12.2020 № 1-1/VІІІ "Про початок повноважень депутатів Юр`ївської селищної ради" Варварівську сільську раду приєднано до Юр`ївської селищної ради.

3.6. Позивач 01.01.2020 за Актом приймання-передачі передав на баланс іншої юридичної особи (ТОВ "Оператор газотранспортної системи України") ряд об`єктів нерухомості, як майно, що перебуває у державній власності у складі магістральних газопроводів та всіх об`єктів і споруд, пов`язаних з ними єдиним технологічним процесом, і використовується для забезпечення транспортування природного газу магістральними газопроводами та діяльності оператора газотранспортної системи.

3.7. У зв`язку із зазначеною передачею майна 13.07.2020 позивачем подано уточнюючу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з якою проведено зменшення задекларованих сум податку на нерухомість, яка була передані іншій особі.

3.8. Відповідачем отримано Індивідуальну податкову декларацію Державної податкової служби України від 04.09.2020 за № 3715ІПК/99-00-04-03-03-06, у якій повідомлено, що оскільки платниками податку визначені власники об`єктів нерухомості (п.п.266.1 п.266.1 ст. 266 Податкового Кодексу України), то у позивача не виникатимуть податкові зобов`язання з податку за об`єкти нерухомості, щодо яких виконується функція оперативного управління.

3.9. З метою повернення надмірно сплачених податкових зобов`язань позивач подав до Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області заяви, а саме: від 15.06.2021 на суму 27 478 грн 87 коп.; від 15.06.2021 на суму 104 804 грн 90 коп.; від 20.07.2021 на суму 157 207 грн 38 коп.

3.10. За результатами розгляду заяв позивача, ГУ ДПС у Дніпропетровській області були підготовлені висновки про повернення переплати з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (нежитлова нерухомість), а саме: № 0103063 EV/0435 від 01.07.2021 у сумі 104 804 грн 90 коп.; № 0103078 EV/0435 від 01.07.2021 у сумі 27 487 грн 87 коп.; № 0113940 EV/0435 від 23.07.2021 у сумі 157 207 грн 38 коп., що підтверджується листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 15.09.2021 № 68016/6/04-36-12-07-48 (вх.№ 1001ВХ-21-12374 від 16.09.2021).

3.11. Листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 14.01.2022 за вих.№29956-04-36-12-07-36 позивача повідомлено, що відділом обліку платежів та зведеної звітності ГУ ДПС були сформовані і направлені на погодження до фінансового управління відповідача електронні висновки про повернення на розрахунковий рахунок платника (позивача) помилково (надміру) сплачених сум по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, а саме: №0103063 EV/0435 від 01.07.2021 у сумі 104 804 грн 90 коп.; №0103078 EV/0435 від 01.07.2021 у сумі 27 487 грн 87 коп.; №0113940 EV/0435 від 23.07.2021 у сумі 157 207 грн 38 коп.; №0144298 EV/0435 від 14.09.2021 у сумі 10 000 грн; №0153817 EV/0435 від 29.09.2021 у сумі 10 000 грн; №0162342 EV/0435 від 20.10.2021 у сумі 137 207 грн 38 коп.

3.12. ГУ ДПС 06.01.2022 отримано лист фінансового управління відповідача від 04.01.2022 № 01/0/2-22 про відмову у погодженні сформованих та підписаних ГУ ДПС у Дніпропетровській області електронних висновків.

3.13. Рішенням відповідача від 17.11.2021 за № 2304-18/VІІІ "Про виконання рішення Юр`ївської селищної ради від 16.09.2021 № 1805-15/VІІІ "Про погодження висновків Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області" ухвалено:

- висновки по податку код ККДБ 18010400 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості" по платнику АТ "Укртрансгаз" код ЄДРПОУ 30019801 від 01.07.2021 № 0103063 EV/0435 у сумі 104 804 грн 90 коп. та № 0103078 EV/0435 у сумі 27 487 грн 87 коп., від 23.07.2021 № 0113940 EV/0435 у сумі 157 207 грн 38 коп. та наступні висновки, подані по даному платнику через Електронний кабінет Державної податкової служби, а саме від 14.09.2021 № 0144298 EV/0435 у сумі 10 000 грн, від 29.09.2021 № 0153817 EV/0435 у сумі 10 000 грн, від 20.10.2021 № 0162342 EV/0435 у сумі 137 207 грн 38 коп. на загальну суму 446 707 грн 53 коп. залишити без погодження (п.1);

- виконання (погодження) висновків на повернення коштів податку код ККДБ 18010400 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості" по платнику АТ "Укртрансгаз" код ЄДРПОУ 30019801 з бюджету Юр`ївської селищної територіальної громади провести виключно за судовим рішенням після набрання таким законної сили та обов`язковості його виконання (п.4).

3.14. Вказане рішення у судовому порядку не оскаржувалося, не є скасованим і станом на час провадження у справі № 904/959/22 є чинним.

3.15. У цій справі спірним є питання правомірності / неправомірності непогодження відповідачем висновків з податку код ККДБ 18010400 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості" по платнику АТ "Укртрансгаз" та послідуючі висновки, подані по даному платнику через Електронний кабінет Державної податкової служби.

4. Короткий зміст касаційної скарги

4.1. 06.10.2022 АТ "Укртрансгаз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2022 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2022, передати справу №904/959/22 для продовження розгляду до місцевого господарського суду.

5. Узагальнені доводи касаційної скарги

5.1. Оскільки АТ "Укртрансгаз" не є власником нерухомого майна, у нього не виникає обов`язку щодо сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, а тому сплачені на рахунок Варварівської сілької ради, яку в подальшому було приєднано до Юр`ївської селищної ради підлягають поверненню на розрахунковий рахунок позивача саме на підставі статті 1212 ЦК України, а дана справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

5.2. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме: статтю 1212 ЦК України, п.п.266.1.1 п.266.1 статті 266 Податкового кодексу України, та порушили норми процесуального права: статті 5, 20, частину першу статті 231 ГПК України.

5.3. Суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:

- постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 910/15295/18, згідно з якою сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстави ототожнювати спір з публічно-правовим та відносини його до справ адміністративної юрисдикції;

- постанови Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі № 826/14675/17 (щодо відсутності обов`язку по сплаті податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки у випадку, якщо платник є не власником майна), від 18.03.2020 у справі № 826/13360/18 (щодо способу захисту прав).

6. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги

6.1. Юр`ївська селищна рада у відзиві заперечувала проти доводів скаржника, просила Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, зазначаючи наступне:

- твердження позивача про те, що заявлена до стягнення сума коштів не є помилково сплаченим податком спростовуються наявними в матеріалах справи деклараціями платника податків, платіжними квитанціями та відповідними висновками контролюючого органу;

- спір, що виник між сторонами у цій справі, стосується повернення помилково сплаченого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а відтак підпадає під регулювання Податкового та Бюджетного кодексів України;

- фінансове управління Юр`ївської селищної ради є виконавчим органом (місцевим фінансовим органом), наділеним встановленими законодавством повноваженнями, зокрема й щодо здійснення видатків з місцевого бюджету та погодження висновків контролюючого органу про повернення помилково сплаченого податку. Натомість Юр`ївська селищна рада не уповноважена відповідно до Податкового та Бюджетного кодексів України погоджувати чи не погоджувати висновки контролюючого органу про повернення помилково сплаченого податку до місцевого бюджету;

- положення статті 1212 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін.

7. Касаційне провадження

7.1. Ухвалою Верховного Суду від 26.10.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 904/959/22 за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2022 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2022, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 15.11.2022 о 15:15.

7.2. У зв`язку з тривалою повітряною тривогою судове засідання, призначене 15.11.2022, не відбулося. З метою дотримання процесуальних прав учасників справи на участь в судовому засіданні, ухвалою Верховного Суду від 15.11.2022 розгляд справи призначено на 29.11.2022 о 15:45.

7.3. В судовому засіданні 29.11.2022 представник АТ "Укртрансгаз" підтримала касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просила Суд скаргу задовольнити.

7.4. Юр`ївська селищна рада явку свого представника у судове засідання 29.11.2022 не забезпечила. Разом з цим у відзиві на касаційну скаргу було викладено клопотання про розгляд справи без участі представника ради.

7.5. Враховуючи, що явка представників сторін не була визнана Судом обов`язковою, колегія суддів задовольнила вищевказане клопотання відповідача.

7.6. В судовому засіданні 29.11.2022 було оголошено перерву до 06.12.2022.

7.7. Представник АТ "Укртрансгаз" в судовому засіданні 06.12.2022 підтримала раніше надані пояснення по суті доводів касаційної скарги.

8. Позиція Верховного Суду

8.1. Предметом розгляду у цій справі є вимоги АТ "Укртрансгаз" про стягнення з Юр`ївської селищної ради грошових коштів у загальній сумі 477 032 грн, яка складається з 446 707 грн 53 коп. безпідставно набутих грошових коштів (сплачених як податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), 2 753 грн 68 коп. 3% річних та 27 570 грн 79 коп. інфляційних втрат.

8.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не є власником нерухомого майна, яке підлягає оподаткуванню і у нього не виник обов`язок по сплаті відповідного податку, у зв`язку з чим перераховані позивачем до бюджету кошти підлягають поверненню на підставі статті 1212 ЦК України.

8.3. Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про те, що спір між сторонами виник в результаті непогодження відповідачем повернути помилково сплачений позивачем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а тому відноситься до публічно-правових і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв`язку з чим наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України.

8.4. Позивач в касаційній скарзі стверджує про невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, що призвело до помилкового висновку про те, що спір між сторонами не підвідомчий господарським судам і закриття у зв`язку з цим провадження у справі (розділ 5 цієї постанови).

8.5. Врахувавши доводи скаржника та заперечення на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених у цій справі обставин, Верховний Суд зазначає наступне.

8.6. Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

8.7. Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також установленими передумовами для звернення до суду.

8.8. Відповідно до статей 124 125 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

8.9. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

8.10. Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.

8.11. Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

8.12. Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним і Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

8.13. Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

8.14. При вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

8.15. Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

8.16. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

8.17. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу (подібний висновок щодо розмежування публічно-правового та приватно-правового спору наведено у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 916/978/19).

8.18. Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі обставинами, рішенням Юр`ївської селищної ради від 17.11.2021 №2304-18/VІІІ "Про виконання рішення Юр`ївської селищної ради від 16.09.2021 №1805-15/VІІІ "Про погодження висновків Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області", яке не оскаржувалося та є чинним, залишено без погодження висновки по податку код ККДБ 18010400 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості" по платнику АТ "Укртрансгаз" на загальну суму 446 707 грн 53 коп. (пункт 3.13 цієї постанови).

8.19. До складу заявленої позивачем до стягнення з відповідача суми віднесено 446 707 грн 53 коп., сплачені ним як податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який за твердженням позивача він взагалі не мав сплачувати, оскільки не є платником цього податку.

8.20. За висновком судів першої та апеляційної інстанцій між сторонами відсутній спір про право, що виникає з господарських відносин, які врегульовані Цивільним кодексом України Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства та наявний спір про право, який має бути врегульований Податковим кодексом України Бюджетним кодексом України та підзаконними актами, розробленими відповідно до цих кодексів.

8.21. Суди попередніх інстанцій вірно врахували, що саме Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

8.22. Відповідно до пункту 7.3 статті 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

8.23. Правовідносини щодо справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки унормовані статтею 266 ПК України, яка визначає: хто є платником податку; об`єкт та базу оподаткування; пільги із сплати податку; ставку податку та податковий період; порядок обчислення суми податку, в тому числі у разі зміни власника об`єкта оподаткування податком; порядок та строки сплати податку.

8.24. ПК України визначаються, зокрема, функції та правові основи діяльності контролюючих органів, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, а також умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені.

8.25. Згідно з пунктами 43.1, 43.6 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

8.26. Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства регулюються Бюджетним кодексом України, яким також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (стаття 1 Бюджетного Кодексу України).

8.27. Згідно з частиною першою, другою статті 78 Бюджетного кодексу України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад забезпечують виконання відповідних місцевих бюджетів. Місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється органами Казначейства України відповідно до статті 43 цього Кодексу. Казначейство України веде облік усіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

8.28. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що спір з повернення суми сплаченого податку по суті виник в результаті непогодження Юр`ївською селищною радою висновків з повернення такого податку згідно з прийнятим радою рішенням від 17.11.2021 №2304-18/VІІІ.

8.29. Згідно зі статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

8.30. Положеннями статей 2, 4 та 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

8.31. До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

8.32. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. При чому визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

8.33. Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, які не спростовані позивачем, спір у справі щодо повернення сплаченої до бюджету суми податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, відноситься до публічно-правових, оскільки він належить до податкових спорів з органом місцевого самоврядування як суб`єктом владних повноважень щодо реалізації наданих йому повноважень та пов`язаний із оскарженням дій такого органу і жодним чином не пов`язаний із відносинами приватноправового характеру.

8.34. Отже, відносини сторін є такими, що регулюються приписами бюджетного та податкового законодавства та не можуть регулюватися нормами ЦК України, якими встановлено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом (частина друга статті 1 цього Кодексу).

8.35. З огляду на викладене вище суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про належність спору у цій справі до компетенції адміністративних судів, у зв`язку з чим колегія суддів відхиляє протилежні доводи скаржника (пункт 5.2 цієї постанови) як такі, що не знайшли свого підтвердження.

8.36. Аргументи скаржника, наведені у пункті 5.1 цієї постанови, стосуються суті спору і обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, натомість у даному випадку спір по суті не вирішувався, а вказівка у позовній заяві на положення цивільного законодавства, якими регулюється питання набуття і збереження майна без достатньої правової підстави, не змінює суті та змісту спірних правовідносин та не може впливати на визначення виду судочинства, в порядку якого слід розглянути спір.

8.37. Доводи скаржника про те, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі ухвалені без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 910/15295/18, постановах Касаційного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі № 826/14675/17, від 18.03.2020 у справі № 826/13360/18, постанові Касаційного господарського суду від 25.11.2019 у справі № 910/1806/19 (пункт 5.3 цієї постанови), колегія суддів відхиляє, оскільки висновки у наведених скаржником судових рішеннях не є релевантними до спірних правовідносин у цій справі, що підтверджується наступним:

- у справі № 910/15295/18 розглядався позов Акціонерного банку "ОПТ Банк" до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про повернення помилково перерахованих коштів у розмірі 149 411 грн 47 коп. Згідно з встановленими у вказаній справі обставинами, спір виник у зв`язку з тим, що позивач 22.05.2018 здійснив перерахування грошових коштів на рахунок УДКСУ у Печерському районі на підставі платіжних доручень № 1 на суму 83 478 грн 46 коп. та № 2 на суму 65 933 грн 01 коп. Внаслідок технічного збою, який відбувся 22.05.2018, зазначені вище суми коштів були помилково перераховані з кореспондентського рахунку позивача повторно;

- у справі № 910/1806/19 розглядався позов Акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання права власності на грошові кошти та зобов`язати вчинити дії з тих підстав, що у результаті технічного збою у програмному забезпечені банку за платіжним дорученням №443 від 12.09.2018 клієнта банку - Державного підприємства "Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", здійснено подвійне перерахування коштів у сумі 127 473 грн 16 коп. (податок на землю згідно ППР) на рахунок УДКС України у Солом`янському районі міста Києва (перше перерахування - за рахунок коштів платника податків, друге - за рахунок коштів банку);

- у справі № 826/14675/17 розглядався адміністративний позов Концерну "Військторгсервіс" до Головного управління ДФС України у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.07.2017 № 1367140303, яким позивачу за наслідками проведеної перевірки збільшено (донараховано) суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та штрафні (фінансові) санкції. Підставою для донарахування слугувало те, що позивачем не обчислено суму вищезгаданого податку, не подано декларації за встановленою формою до контролюючих органів та не сплачено сам податок, що призвело до його заниження;

- у справі № 826/13360/18 розглядався адміністративний позов ТОВ "Газенергія" до Головного управління ДФС України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у ненаданні до органу казначейства висновку про повернення позивачеві, відповідальному за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 17.07.2006 № 17/07 з ПрАТ "Укргазвидобуток", надмірно сплаченого податку на прибуток у сумі 1 052 992 грн та зобов`язання відповідача підготувати і надати до органу казначейства відповідний висновок про повернення таких коштів. Касаційний адміністративний суд скасував рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову та скерував справу на новий розгляд до місцевого суду, погодившись з тим, що у позивача наявне право на повернення сум надмірно сплаченого податку на прибуток, але з огляду на те, що заявлені вимоги спрямовані на повернення суми вказаного податку з Державного бюджету України, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не призведе до їх реального відновлення, така мета буде досягнута у разі стягнення на користь позивача відповідних сум.

8.38. Наведене дає підстави для висновку про те, що зміст правовідносин, їх предмет, підстави та правове регулювання, а також встановлені фактичні обставини у зазначених скаржником справах і у справі, яка переглядається, не є подібними, а тому не є релевантними до спірних правовідносин.

8.39. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

8.40. За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

8.41. Оскаржувані судові рішення у цій справі відповідають вказаним вимогам, що не спростовано доводами касаційної скарги. Надавши правильну кваліфікацію правовідносинам сторін, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про те, що спірні правовідносини мають публічно-правовий характер та регулюються нормами податкового і бюджетного законодавства, а тому даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, що виключає можливість розгляду цієї справи господарським судом, у зв`язку з чим провадження у справі має бути закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України.

9. Висновки за результатами касаційного розгляду

9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

9.3. Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваних у цій справі судових рішень і відмову у задоволенні касаційної скарги.

10. Судові витрати

10.1. Зважаючи на те, що касаційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314-315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2022 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2022 у справі №904/959/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді В. В. Білоус

В. Я. Погребняк